Коли вивішувати прапори?
МІСЬКРАДА
Ігор МЕЛЬНИК
Четвертого листопада минулого року багато львів’ян були здивовані, побачивши на всіх будинках державні прапори з траурними стрічками. Невже хтось помер? Виявляється, працівники ЖЕКів виконували ухвалу Львівської міської ради від 25 квітня 1996 року “Про використання Державного прапора України у м. Львові”. Згідно з додатком до неї, 4 листопада – це День Пам’яті жертв голодомору. Хоча в офіційному календарі в цей день були Дні Прикордонника та Національної гвардії України. А в Указі Президента України №1310/98 написано: “Установити в Україні День пам’яті жертв голодомору, який відзначати щорічно у четверту суботу листопада”.
Учора депутати прийняли ухвалу “Про внесення змін і доповнень до ухвали від 25.04.1996” і замість дев’яти “державних та національних свят, інших днів, коли вивішується Державний прапор України у місті Львові” встановили п’ятнадцять днів для такої нагоди. Щоправда, три з них не є щорічними, бо пов’язані з виборами Президента, міського голови, депутатів парламенту та міської ради. Інші дванадцять – це: День злуки (22 січня), День Чорнобильської катастрофи (26 квітня), День Матері (друга неділя травня), День Конституції (28 червня), День відновлення Української державності (30 червня), День проголошення Декларації про державний суверенітет України
(16 липня), День Незалежності (24 серпня), День міста Львова (третя неділя вересня – цього року 17 вересня!), День українського війська (14 жовтня), День Листопадового чину (1 листопада), Річниця Референдуму 1991 року (1 грудня) та День жертв пам’яті голодомору (4 листопада!). Звичайно, ми можемо собі дозволити відзначати День українського війська на Покрову, але чому вшановувати жертви голодомору не разом з усією Україною?...
Крім того, депутати не погодилися залишати міським службам ДПА та КРУ по 10% від додатково донарахованих до міського та районних бюджетів податків, застосованих фінансових санкцій, пені тощо “на розвиток матеріально-технічної бази”. Бо, як вважає дехто з депутатів, – “це не ті органи, яким треба сприяти”. Лише фракція партії “Реформи і порядок” вважала, що необхідно приймати компромісні рішення, бо інакше це відчують на собі підприємці.
Депутати дещо полегшили життя підприємцям тим, що внесли зміни до положення про оренду землі та споруд для розміщення зовнішньої реклами. Тепер вони матимуть справу лише з інспекцією благоустрою, а не з іншими службами. Міська рада прийняла теж низку ухвал про користування земельними ділянками у Львові.
Однак у черговий раз не вистачило голосів, щоб надати дозвіл релігійній громаді римо-католицької церкви “Божого Милосердя” будувати костьол на вулиці Брюховицькій.
|
|
