Нові культурні вартості суспільства
ДЕНЬ ЄВРОПИ
Від 5 травня до 4 червня у Львові й Підгірцях відбуватимуться акції PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..), організовані Центром міжнародних культурних ініціатив при підтримці Швейцарської культурної ради PRO HELVETIA
* * *
Учорашнім концертом із Канонів Миколи Дилецького й Арво Пярта у Будинку органної і камерної музики львівський камерний хор Gloria під диригуванням Володимира Сивохіпа напередодні від’їзду на довготривалі гастролі до Німеччини засвідчив відкриття мистецької акції PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..), започаткованої Центром міжнародних культурних ініціатив у співпраці з незалежним культурологічним журналом “Ї”, львівським театром ім. Леся Курбаса, Палацом мистецтв, Львівською спілкою художників, видавництвом “Класика”, Львівською галереєю мистецтв, Товариством Ріхарда Вагнера та Ротарі-клубом “Лєополіс”.
Те, що до Дня Европи наші митці, які чуються правдивими европейцями, збираються влаштувати якусь непересічну акцію, ні в кого не викликало сумнівів. Але те, що вона буде такою масштабною і різноплановою щодо репрезентації різних царин мистецтва, та ще й максимально скоординованою, – приємно здивувало!
Значить, те, що диригент хору Gloria В.Сивохіп задає тон і в ЦМКІ, де він є директором, – зовсім не випадковість чи збіг обставин. Львів’янам добре відомі визначні акції Центру – Міжнародний фестиваль сучасної академічної музики “Контрасти”, тиждень европейської культури у Львові, дні української музики у Варшаві та ін. Усі вони підкорені єдиній меті: формуванню та пропагуванню нової позиції та свідомості щодо спільної загальноевропейської спадщини, глобальної культурної універсальності і національної ідентичності, обміну культурним досвідом і веденню культурного діалогу з українськими і закордонними культурологічними закладами та мистецько-художніми організаціями.
Ось і в травневих мистецьких імпрезах – жодної тобі азійської розхристаної стихійності! Натомість – европейська пунктуальність, точність у найдрібніших деталях інтелектуальної програми, заздалегідь обумовленої і докладно продуманої. Отож не буде перебільшенням сказати, що Львів буквально заяснів від світлих і вичерпно інформаційних афіш та проспектів тих заходів, з яких складається акція PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..).
Особливо цінним видається те, що такий насичений календар подій – не виплід чиновницького апарату, що паразитує на культурі, увібгуючи її у якісь лише йому відомі рамки начебто “державотворчої” ідеології, а жива громадська ініціатива. І що цікаво, для реалізації подібних проектів громадська ініціатива потребує також певної інфраструктури. Наприклад, до Координаційної ради згаданих “пост-модерних” акцій увійшли Т.Возняк, Г.Друль, В.Кучинський, З.Мазурик, В.Неборак, В.Сивохіп і Р.Стельмащук, уособлюючи ті культурологічні організації, які вони очолюють. Але, на відміну від закостенілих державних органів опіки культурою, орієнтованих на патерналізм і розподільчу систему благ, інфраструктура недержавних культурних інституцій є доволі мобільною. А це дозволяє їй формувати ті нові культурні вартості суспільства, яких потребує саме наш час. І те, що цей час наші митці намагаються якомога синхронізувати із центрально-европейським, тішить чи не найбільше.
Про оту традицію відповідності часів, брутально перервану навалою великої пустки, яка, здається, ще панує й до нині, ліпше читати в Юрія Андруховича. Саме в есеї “Час і місце, або Моя остання територія” він розмірковує і про “одночасність” і про “центр Европи”, намагаючись подолати симптоми дезорієнтації на місцевості: “А я наважуся додати: це така провінція, де кожен знає, що він насправді перебуває в самому центрі, бо центр є ніде і всюди водночас, а тому з вершин і низин власної робітні може спокійно дивитися на все інше, включно з Нью-Йорком чи якоюсь Москвою. Ось вона – відсутність будь-яких осей, ось хаотизм буття, суцільні “вузли сполучень” вертикального з горизонтальним і навпаки. І це мені подобається найбільше”. Сподіваємося, і читачам “Поступу” також сподобаються ті суцільні вузли культурних сполучень, які, за задумом ЦМКІ, виокремлено в самостійні пункти програми. Найближчою подією стане проанонсована вже “Поступом” недільна зустріч у філармонії з Юрієм Андруховичем, Віктором Небораком та Олександром Ірванцем, які з’їдуться на вечір поезії і музики “Тисячолітнє Бу-Ба-Бу”.
Літературний напрямок програми мистецької акції PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..) продовжить 12 травня у Палаці мистецтв Віктор Неборак – як ведучий перфосалону “Видавництво “Класика” презентує”, де будуть представлені книжки, видані “Класикою” за два роки діяльності, та новинки, які щойно готуються побачити світ, – романи Мілана Кундери, Джеймса Джойса, альманах сучасних львівських авторів “Королівський ліс”. Видання “Класики” – це своєрідний пошук і формування модерного українського читача, що здатен подолати резерваційні комплекси української культури, а перфосалон, відтак, – форма встановлення безпосереднього контакту із шанувальниками українського слова, яким прийшлися до душі книжки Маркеса, Павича, Коельо, Павезе, Андруховича, Кіша, Шевчука, Габора, Москальця й самого Неборака. До участі в цьогорічному перфосалоні “Класики” запрошено лідера групи “Плач Єремії” Т.Чубая, акторів Л.Бонковську, С.Глову, Л.Гумецьку, Я.Кіргача та відповідального редактора журналу “Критика” Миколу Рябчука.
18 травня інтелектуальна еліта Львова збереться у сесійному залі Палацу Корнякта на площі Ринок, щоб послухати доповідь Романа Кіся “Глобалістські зміни і збереження української національної ідентичності між євразійським і євроатлантичним проектами”, яку він проголосить на семінарі “Діалог над кордонами”, що його традиційно влаштовує незалежний культурологічний журнал “Ї”. Серед учасників семінару –
А.Шкраб’юк, Н.Чорпіта, Г.Чопик, Т.Хома, О.Фешовець, О.Турій, Г.Томків, А.Татаренко, А.Стецьків, О.Софій, О.Рось, Ю.Прохазко, І.Подоляк, О.Пограничний, А.Павлишин, С.Онуфрів, В.Расевич, Л.Нор, І.Марков, М.Маринович, І.Лучук, Л.Леонтьєва, М.Кривенко, О.Кісь, В.Костирко, А.Кирчів, І.Каспрук, Д.Емдін, М.Дядюк, О.Друль, Я.Дашкевич, О.Дацко, Б.Варга, К.Бондаренко, А.Білоус, А.Борковський, Т.Батенко, Ю.Бабік, І.Балинський і, звісно ж, Тарас Возняк.
24 травня може цілком так статися, що згадані особи як у дзеркалі відобразяться в експонатах виставки львівського портрета кінця XX століття “Парсуна”, яка відкриється у Палаці мистецтв під супровід “Звуків Львова”, відтворених вокальним ансамблем “Менестрель”.
28 травня в Італійському подвір’ї шерег музичних акцій PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..) продовжить концерт “З епічних джерел”, який представить ракурси патріотичної ідеї в музиці романтизму. “Фестивальний оркестр Львів” під батутою швейцарського диригента Гунгарда Маттеса виконає увертюру “Вільгельм Тель” Дж. Россіні та симфонію № 9 “З нового світу” А.Дворжака.
4 червня акції PAST-MODERNE (POST-MODERNE?..) завершаться у Підгорецькому замку показом ескізів режисера-постановника Володимира Кучинського до вистави Театру ім. Леся Курбаса “Учта” за текстом Платонових “Діалогів”. Про всі ці імпрези, а також про розмаїті імпровізовані концерти, екскурсії, прогулянки, неформальне спілкування на фуршетах, передбачених пост-модерною програмою, “Поступ” має намір неодмінно й незагайно повідомляти своїх читачів.
|
|
