Резонансні убивства: анатомія проблеми
КРИМІНАЛ
Остап ЛЕШИК
Завісу тотальної секретності над розслідуваннями резонансних убивств в Україні нарешті трохи піднесено. Окремі подробиці цієї кропіткої роботи повідомив “Фактам” перший заступник міністра внутрішніх справ, начальник Головного управління по боротьбі з оргзлочинністю Микола Джига. Оскільки розповідь була доволі цікавою, ми вирішили запропонувати деякі фрагменти нашим читачам.
Бориса Олійника вбили з економічних мотивів
Так, стосовно убивства начальника Південної залізниці Бориса Олійника відпрацьовуються здебільшого економічні версії. Зокрема, в одній зі структур Південної залізниці – “Укрвагонсервісі” (з яким, за чутками, напередодні убивства в Олійника виникли певні тертя) – наразі триває тотальна перевірка.
За інформацією Джиги, за “Укрзалізницею” стоять певні тіньові лідери, один із яких наразі перебуває в Москві. Тож однією з багатьох робочих версій є замовлення на вбивство з Росії. Правоохоронці навіть відчувають певні зобов’язання перед залізничниками і Президентом за розкриття цієї справи. Тож є надія на активну роботу щодо її розслідування.
Убивця Гетьмана, мабуть, уже мертвий
Стосовно іншого резонансного убивства – Вадима Гетьмана – Микола Джига вважає, що його виконавець уже перейшов в інший світ. “Ми заарештували одну людину, проти якої були певні свідчення. Однак факт замовлення вбивства не доведений, хоча збіг багатьох обставин вказував саме на це. У нас багато інформації, проте побудувати звинувачення на ній неможливо”, – переконаний Джига.
Дружині убозівця помстилися кислотою
Трафунок із кислотою, яку плюснули в обличчя молодиці – дружині працівника київського Управління по боротьбі з оргзлочинністю (УБОЗ), міліція також іще не розкрила. Джига вважає, що це помста, яка сталася після затримання Савлохова (у ньому брав участь і чоловік потерпілої).
Просто так не вбивають
Також обмаль шансів на розкриття вбивства голови одеського арбітражного суду Бориса Вихрова. “Одна людина мені сказала: просто так не вбивають”, – наголосив Микола Джига. А оглянувши будиночок Вихрова, правоохоронців роздирають сумніви – такі апартаменти могли б покійного багато до чого зобов’язувати. Тим паче, що він був юристом-профі.
Українські пінкертони
На розкритті таких убивств занадто багато зав’язано, щоб їх українські пінкертони розкривали з першої ж спроби. До чого вони лише не вдаються: агентуру розвивають, своїх людей в угруповання засилають. І хоча в законодавстві окремі моменти цієї роботи не виписані, Микола Джига визнав, що здебільшого агентів навіть звільняють від відповідальності за правопорушення, вчинені під час таких завдань.
А зі свідками сутужно
А ось свідки в резонансних справах – взагалі “мертва” справа. Адже після кількох відвертих свідчень можна не дожити й до наступного Обливаного понеділка. Поширений у Європі закон про захист свідків існує наразі лише у вигляді законопроекту. Однак навіть посадовці з МВС визнають – на це потрібні чималі кошти: адже за законом свідкові потрібно змінити місце проживання, документи, а при необхідності – і зовнішність. От, скажімо, у Словаччині гроші на це знайшли. У такому випадку вони можуть і оргзлочинність побороти... А що вже тоді казати про підтримку злочинних угруповань правоохоронцями чи владними структурами... І хоча Миколу Джигу особисто один із “авторитетів” переконував у тому, що жодне угруповання без підтримки міліції й п’яти хвилин не існуватиме, заступник міністра МВС у це не повірив. “Цього не може бути”, – вважає Джига, хоч і не виключає підтримки криміналу управлінськими структурами, особливо низових ланок. Невже від Києва в таких випадках менше залежить?
|
|
