BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 27-28 квітня 2000 року |

REVJU

Великий четвер – час Тайної Вечері та юдиної зради і неправедного суду синдеріону над Сином Божим. Хоч від цих подій минуло вже майже дві тисячі років, є нагода замислитись над нашим правом судити і милувати, прощати і карати. Не лише у юридичному вимірі, бо цим нібито має займатись третя влада.
Але кожен з нас щодня виносить свої судження та вироки щодо оцінки вивченого уроку, якості купленого товару чи наданої послуги, критики телепередачі, театральної вистави чи концерту, чистоти вулиці чи власного помешкання, діяльності політиків та можновладців, не лише наших, місцевих чи всеукраїнських, але і закордонних, не тільки сучасних, але і тих, хто вже відіграв свою ролю в історії.

Та що окремі особи? Ми можемо засуджувати цілі народи: сербів чи албанців, москалів чи чеченців... Ми судимо євреїв за те, що вони засудили Ісуса Христа на смерть, та Понтія Пілата – за те, що цей присуд виконав силою своєї влади. Хоча формально єврейські закони вимагали смерті для того, хто видавав себе за Бога чи Сина Божого. Однак самі євреї оскаржили свого ж перед римською окупаційною владою і домагались смерті Христа, навіть тоді, коли римський намісник був схильний скористатись правом на помилування, бо не вбачав у Його вченні особливої небезпеки для імперії. Однак євреї – “Увесь же народ відповів, кажучи: “Кров його на нас і на наших дітях!” (Мт. 27, 25) – таки бачили більшу загрозу від “Царя іудейського” (хоч Царство його було не від світу цього), ніж від посполитого злочинця.

Право судити і право милувати може мати лише Господь, але й у людському суспільстві ми віддаємо це право владі – для того, щоб дотримувалися закони та був порядок. Добре, коли судочинство здійснює не залежний від виконавчої влади та інших зовнішніх чинників суд. Але на практиці такого не буває. Не тільки у нас, але майже в цілому світі: де більше, а де менше законодавча, виконавча гілки влади, преса, “суспільна думка” і, звичайно, “влада грошей”, родинні чи приятельські стосунки чинять тиск на суддів, хоч якими б незалежними вони себе не називали. Бо неможливо жити у суспільстві та повністю бути вільним від його впливу. Не кажучи вже про те, що самопочуття судді часто може залежати і від вчорашньої родинної сварки, невиплаченої вчасно зарплати чи просто може розболітися кутній зуб...

Та й саме законодавство часто не дає конкретних та недвозначних відповідей на питання виміру справедливості, і тим самим дозволяє занадто розгулятись “суб’єктивному факторові”. Ця хвороба не оминула і цивілізовані “правові” держави, з більш розвиненими та стабільними законодавчими та нормативними базами. Недарма правники належать там до найпрестижніших та найгрошовитіших професій, бо від них клієнти чекають не стільки “торжества справедливості”, скільки способу скористатися “дірками в законі” для вирішення своїх проблем.

А що таке справедливість? Навіть якщо і засудять, наприклад, навмисного вбивцю невинної дитини до смертної кари і виконають вирок – то чи настане оця справедливість, чи просто суспільство отримає попередження, що так робити не можна, бо тим самим особа зробить зло не лише іншому, а самому собі.

В Україні смертної кари вже немає, отже, потенційний вбивця знає, що в найгіршому випадку, якщо його не підстрелять “при спробі втечі чи в межах необхідної оборони”, йому забезпечене довічне існування в ізоляції та утримання за рахунок платників податків. Чи збільшить цей захід число найтяжчих злочинів, чи ні – побачимо.

Але ми наблизилися до європейського “громадянського суспільства”. Та чи захоче воно нас прийняти? Минулого тижня комісар зі справ розширення Європейської Спільноти Ґюнтер Вергойґен висловив припущення, що найближчим часом буде прийнята декларація про недоцільність розширення ЄС далі на Схід за рахунок Росії, України та Білорусі. Путіна принаймні бояться, бо має ядерну бомбу, а перед нами просто поставлять “залізну завісу” та залишать у клітці з азійськими тиграми та ведмедями. Бо справедливість любить сильних, а слабкі та безпомічні нікому не потрібні, хіба що кинуть їм часом якийсь огризок на “пропітаніє”.

Цими днями мали у Королівському столичному місті Львові справжній апофеоз справедливості та демократії. З усіма атрибутами гепенінґового дійства, яким одні обурювались, а інші захоплювались. Однак барикада біля пам’ятника Тарасові Шевченку свою функцію виконала, і все ніби закінчилося справжнім “гепі ендом”.

Саме вчасно, щоб не ображати почуття львів’ян перед Великодніми Святами, які цього року плавно переходять у день міжнародної солідарності трудящих. Саме в обливаний понеділок. Цікаво, чи ліві захисники пролетаріату захочуть цього дня проводити якісь акції? Я б їм не радив, бо можуть стати об’єктом обливання, а за такі святочні вибрики у нас не підніметься рука когось карати. Бо то ж традиція!...

Щоправда, дійшла до нас і не дуже втішна новина. Львів покидає його найбільший меценат, галицький лицар у цій номінації пан Георгій Кірпа. Хоча чоловік іде на підвищення, до наддніпрянської президентської столиці, може, навіть у рахунок тієї довгоочікуваної десятки найдостойніших, однак що робитимуть без нього львівський футбол та медицина, хто очолить наших спонсорів та меценатів? Скільки ж треба буде витратити ще часу, щоб виростити гідну заміну панові Кірпі?

Єдина надія, що час цей не буде плисти нудно та нецікаво. Бо проминуть дні Страстей Господніх і почнуться Свята з шинками і ковбасами та великим фриґанєм. А відразу за ними матимемо ще одну розвагу – вибори по 115-му округу. Саме розпочинається висування та засування кандидатів, а це набагато цікавіше, ніж референдум, бо, хоч голосуватиме лише чверть міста, однак слухати та видіти усю цю кампанію буде весь Львів – оплот “національного духу, демократії та справедливості”.

Веселих Свят!
Леон РЕВІЗІОНІСТА

POSTUP - ПОСТУП
№ 77-78 (521-522), четвер-п'ятниця
27-28 квітня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Трагедія біля Краківського ринку
·Великодній привіт 2000

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Святоюрська гора під опікою міста
·Допоможіть дитині
·Сенчук із Медведчуком не порозумілися

НАША СТОЛИЦЯ
·Референдум як соцдослідження
·КУН проти "псевдонароду"
·Бакай? А може, Пустовойтенко?
·Обласна рада: перемога реформаторів
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Референдум імплементуватимуть
·Подробиці ракетних вибухів

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Путовойтенко, можливо, очолить "Нафтогаз України"
·Гейтс - уже не перший
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·Світоогляд
·Президентові загрожує імпічмент
·Прем'єр особисто стримував Тису
·Унія Свободи - вільна від кандидата
·Відстріл VIPів триває
·Експонується череп фюрера

РЕВ'Ю В ПОСТУПІ
·REVJU
·Клуб комісара Бонця

ПЕРЕДСВЯТКОВИЙ ПОСТУП
·Хроніки львівського Великодня

ПОСТУП У МЕДІА
·Львівські обсервації

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Ісус і далі серед нас
·Воскресіння "Історії Животворящого Хреста"

СПОРТ-ПОСТУП
·Білявський не мав рівних
·Перша перемога команди Лобановського
·Українська "молодіжка" своє завдання виконала
·Спорт-бліц

POST-SCRIPTUM
·Календао
·Як правильно водити машину в умовах мегаполіса?
·Гороскоп