Екс-соціаліст формує перехідний уряд
ІТАЛІЯ
Денис МІНЧУК
Після відставки лівоцентристського уряду Італії на чолі з прем’єром Массімо Д’Алемою президент Карло Ч’ямпі доручив формувати новий склад кабінету міністру фінансів Джуліано Амато. Уже з перших кроків 62-річний уродженець Турина Амато спровокував урядові чвари: колишній прем’єр-міністр (Джуліано Амато встиг посидіти на прем’єрському кріслі у 1992-1993 роках) оголосив про скорочення міністерських портфелів.
Проти призначення Амато, називаючи це виключно “косметичною операцією”, протестувала правоцентристська опозиція. Після регіональних виборів, які відбулися тиждень тому і на яких праві партії досягли значного успіху, опозиція на чолі із телемагнатом, власником футбольного клубу “Мілан” Сільвіо Берлусконі вимагає дострокового розпуску парламенту, сподіваючись досягнути аналогічного успіху й на національних виборах. За словами Берлусконі, Амато є “вигідним ідіотом”, призначеним лише для того, щоб замаскувати реальність.
Про те, що він є одним із кандидатів на посаду прем’єра, Амато дізнався в Нью-Йорку, де читав лекції студентам Колумбійського університету. Міністр фінансів відразу ж дав зрозуміти, що має намір виконувати функції прем’єра не тільки у перехідний період до початку 2001 року, коли мають відбутися наступні парламентські вибори: через рік він також хотів би обійняти посаду прем’єра.
Позапартійний Джуліано Амато обіцяє сформувати уряд наступного тижня і представити його склад на затвердження у парламент. За повідомленням італійської газети La Repubblica, він планує скоротити кількість міністерських посад з 25 до 18. Майбутній прем’єр хоче поки що виконувати і обов’язки міністра економіки. Амато запевнив, що спробує знову привести в уряд лівоцентристів. Це мав би бути 58-ий уряд у повоєнній Італії.
Джуліано Амато вважають людиною, яка може знайти вихід з важкої ситуації. Віддавна, ще коли він був членом Партії соціалістів, якої нині вже немає на політичному фронті Італії, за ним закріпилось прізвисько Dottore Sottile, що значить “Доктор Хитромудрий”. У вісімдесятих роках його вважали “духовним мотором” соціалістів на чолі з Беніто Краксі. Після того, як поліція розпочала розслідування проти Краксі і міланського осередку партії – у зв’язку зі звинуваченнями у корупції, – Амато залишив посаду віце-голови партії. З липня 1992 до квітня він був прем’єр-міністром Італії. Коли через корупційний процес Партію соціалістів розформували, Джуліано Амато вирішив не входити до жодної партії. Однак, очевидно, у нього збереглися доволі великі симпатії до лівих, яких він прагне вивести з цієї “важкої фази” і привести до нових виборів із новими здобутками.
|
|
