BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 22 квітня 2000 року |

Лех Валенса: Моя візія Європи

ДОПОВІДЬ

Лех ВАЛЕНСА

У 1980 році страйк на корабельні у Ґданську завдав першого відчутного удару комуністичній системі в Європі. Керував страйком тоді маловідомий електрик Лех Валенса, який згодом очолив незалежну профспілку “Солідарність”. Уведення воєнного стану у грудні 1981 року продовжило на кілька років агонію комуністичного режиму в Польщі. Після його падіння в 1990-1995 роках Лех Валенса був першим демократично обраним президентом ІІІ Речі Посполитої. Його кандидатура фігурує серед претендентів і на цьогорічних президентських виборах. Лауреат Нобелівської премії миру 1983 року, почесний доктор багатьох університетів світу, Лех Валенса був учасником ІІ Європейського соціального тижня на тему “На шляху до громадянського суспільства у Європі – Християнсько-соціальні візії”, який відбувся нещодавно в німецькому місті Бад-Гоннеф. Пропонуємо увазі читачів доповідь Леха Валенси на цьому форумі, а також відповіді на запитання.

Доповідь
`
Шановне Панство!

Коли ми стали людством? Дві тисячі чи кільканадцять років тому, коли ми розвалили комунізм без жодного пострілу? Коли двадцять років тому я говорив, що збудуємо Сполучені Штати Європи, то мене вважали ненормальним.
Моя візія Європи – це не прекрасний сон чи мрія. Мою візію Європи диктує практична логіка розвитку цивілізації.

Світ зменшується разом із розвитком. Не фізично, але, наприклад, у сенсі інформаційному. Сателітарне телебачення, мобільні телефони, не кажучи вже про Інтернет, – відтак інформація не знає кордонів. Так само не знає меж екологія. Кордони перестали існувати і для економіки. Великі концерни втратили національний характер: правління розташоване в одній державі, акціонери живуть в інших, промислові підприємства містяться ще десь в іншому місці, а споживачі – ще деінде.

Все це ставить перед нами вимогу глобалізму, та спершу треба собі порадити з континенталізмом. Так, як ми мусили би розвиватися: з менших груп, із сіл і міст, організуючись у держави, країни. Та за наших часів мусимо викликати черговий вимушений рух у розвитку людства: з держав, країн треба перейти до організації в континенті.

Питання не стоїть, чи це робити? Чи нам це подобається? Чи не подобається? Питання в тому, як це мудро провести. Європа повинна об’єднатись (у Сполучені Штати Європи) не тому, що так хоче Валенса чи ще хтось, а тільки тому, що така логіка цивілізаційного поступу.

Можна, звичайно, ці процеси саботувати, сповільнювати і намагатися їх стримувати. Буде ж це таким раціональним, як обертання патиком течії ріки: жодних результатів це не принесе, і треба буде заплатити кошти, пов’язані з занедбанням і спізненням (на ці кошти приречені ті, хто стає поперек історичних процесів, ті, хто не здатен розпізнати викликів часу).

Інша річ, довкола чого має об’єднуватися Європа? Це відкрите і важливе питання, – думаю, що довкола тих питань, яким залишилася вірною протягом двох останніх тисячоліть, впроваджуючи різні закони та правила до дії з мудрості, що міститься в Десяти заповідях.

Інше важливе питання – як по-новому, в об’єднаній Європі, визначати патріотизм. Входячи в нову європейську структуру, ми повинні будемо зрікатись окремих рис, звичаїв, особливостей. Перед нами велика дискусія, що в нашому національному доробку особливо важливе та гідне збереження.

Щороку, щодня у природі гине якийсь вид тварин чи рослин. Тому будуємо заповідники, національні парки чи зоопарки. Ми повинні визначити, що в нашій національній спадщині під загрозою, що необхідно зберегти і як забезпечити це збереження. Це важкі питання, на які мусимо знайти нелегкі відповіді.

Сьогодні програмісти, екологи чи економісти дають собі раду з новою епохою. Гірше з політиками. Повинність і відповідальність політиків теж глобальна. Зате електорат локальний. Політик сильно залежить від своїх виборців, мусить до них підлещуватися, дбати про їхні партикулярні інтереси. Від них залежить його переобрання. Тому політики не бачать далі, ніж сягає їхня каденція (в часовому вимірі) та межі їхнього виборчого округу (в географічному вимірі).
Здається, напруження між глобалізмом завдань і провінціоналізмом відносин – найбільша загроза нашого часу. Воно спричинює гальмування цих необхідних процесів. Завдання, що перед нами виникають, до снаги нашим передовим технологіям і демократичному порядку.

Необхідна умова поступу у ХХІ столітті – розвиток демократичних систем у світі. Демократія (маю на увазі не лише політичну систему, але й економічну, тобто вільну ринкову господарку) – це лише умова, необхідна, та не достатня.
Достатньою умовою є зміна міжнародного права. Ми живемо значною мірою під дією права та міжнародних інституцій з ХІХ століття. У тих часах людина могла здобувати вплив і багатство коштом іншої людини, держава – коштом іншої країни. У ХХ столітті це дало плоди у вигляді двох світових воєн і мільйонів жертв.

Сьогодні відомо, що багатство та вплив у новій розвинутій епосі здобуваються у співпраці з іншою людиною, завдяки їй, як усе багатшому клієнтові чи туристу. Тобто просто невигідно ліквідовувати клієнта чи ставити кордони.
Це підказують нам ХХІ століття і логіка його розвитку, але як відірватися від старої епохи та її інтересів, як вирівняти відставання в розвитку, викликане тими умовами? Для зміни політичного устрою вистачить десяти днів, які зворохоблять світ. Для зміни економічного ладу вистачить кількох років законотворчої праці представницьких органів. Але щоби змінити спосіб мислення, потрібне нове покоління.

Таке досягнення, як Організація Об’єднаних Націй, може вже похвалитися понад п’ятдесятирічною метрикою. Однак треба визнати, незважаючи на те, що години нині відміряють стільки ж хвилин, як і сто років тому, – наш час зазнав величезного прискорення. Сьогодні протягом десяти років відбувається стільки змін, скільки колись бувало за століття (маю тут на увазі вимір як технології, науки, так і політики). ООН – інституція часів холодної війни. Рада безпеки ООН повинна була не стільки приймати рішення, скільки їх блокувати. Нині, коли впала біполярна політична модель, такі розв’язання – анахронізм.

Ми мусимо розпочати дискусію про долю міжнародних інституцій. Дискусію на тему змін у праві, які треба здійснити. Цих змін не зможе провести адміністрація ООН. Бюрократія цієї організації, як і кожної іншої, відзначається величезною інерцією і не здатна до реформ.

Право має віддзеркалювати певну актуальну філософію суспільних стосунків, певну візію людини, певну антропологію. У минулому ми як людство часто копали криницю, коли вже була пожежа. Настав час попереднього забезпечення, яке гарантуватиме безпечний розвиток.

А поки що, тепер поділ світу здійснює господарська політика найпотужніших економік. Знову живемо у двоколірному світі: ми і вони, бідні та багаті.
Майже весь світ капіталістичний, тільки одні мають менше капіталу, а інші – більше. Поділ на бідних і багатих теж небезпечний. Як правило, користуються порівнянням з галузі гідравліки: якщо різниця рівнів мала, то можна контролювати переливання. Якщо велика – то маємо справу з неконтрольованою стихією, маємо, в суспільному розумінні цього слова, Ніагарський водоспад.

Найгірше буває, коли поділ на бідних і багатих накладається на старий імперіалістичний поділ Схід – Захід. З такою ситуацією маємо справу в Північній Кореї: голод і злидні можуть викликати агресію. Біда, особливо коли має в полі зору багатство, викликає агресивну поведінку.

Тому діяльність щодо наближення рівнів, ліквідації сфер злиднів не є, з боку багатих країн, справою благодійності, а справою безпеки. Це не надавання комусь ласки, це піклування про власні, добре зрозумілі інтереси. І не байдуже, як ця допомога здійснюється. Я завжди повторюю: замість давати рибу треба давати вудку й учити цю рибу ловити. Тоді ті, хто навчиться рибалити, розбагатіють і купуватимуть нашу рибу; куплять, бо вона буде смачніша від їхньої, а може, тільки інша. Куплять також багато інших продуктів цивілізації, бо матимуть за що.

Не біймось, – у світі, в якому є такі терени злиднів, не може бути надвиробництва. Може бути лише невідповідна дистрибуція продуктів.
Надвиробництво може з’явитися допіру за триста-чотириста років. Тоді запросите мене, Панство, знову і щось спільно вирішимо.

Від самого початку третього тисячоліття перед Європою та світом з’являється великий шанс, і маю надію, що ми його не змарнуємо!

Питання та відповіді

– Де ви, пане Валенсо, бачите в майбутньому кордони Європейської спільноти? На польсько-українському кордоні чи далі на Схід.

– Європейська спільнота розвивається, виходячи з потреб. Уже нині немає кордонів для екології чи інформації, хоча політичні кордони поки що будуть існувати. Але за двадцять років питання України вже не стоятиме.

– Як ви оцінюєте темпи розширення ЄС у напрямку країн Центральної та Східної Європи?

– ЄС робить велику помилку, бо світ комунізму ще має шанс піднятися. Тому недоречно, наприклад, ставити важкі умови вступу для Болгарії. Це егоїзм і нерозуміння небезпеки. Треба знайти кошти на новий “план Маршала” для країн Центральної та Східної Європи. Бо може бути запізно, і ми багато чого втратимо, в тому числі й Україну.

– Однак у Західній Європі вважають, що і так уже багато заплачено за приєднання до ЄС Греції, Іспанії, Португалії, Східної Німеччини, а на аналогічні операції з країнами Центральної та Східної Європи можна витрачати не більше, як один відсоток ВВП...

– Я думаю, що мене не розуміють. Бо коли я говорю про новий “план Маршала”, я не говорю про гроші, а про план, про якусь концепцію. На інтеграцію Східної Німеччини пішли величезні кошти, бо німці хотіли зробити все швидко, – це приклад безпланового підходу. Не можна зараз порівнювати нас із Португалією, бо тоді був інший поділ світу, і це робили зі стратегічною метою. Тепер інші місця є стратегічними, і треба до них застосувати новий підхід. І в Білорусі, й у Болгарії погані економічні системи, але є також великі можливості, і треба мати план, аби їх використати. Треба блискавично себе убезпечити перед комуністичною контрреволюцією. Для початку вистачить кількох ключових пунктів, про решту нехай думають в ООН. Основні пункти такі: кожен має право на свободу; немає зміни кордонів; не можна використовувати силу у відносинах між країнами. План має бути короткий і простий, треба, щоби європейські політики нарешті це зрозуміли. Наше завдання зараз полягає в тому, щоби рішуче і без вороття відійти від минулого, а потім уже можна буде довго говорити про зближення рівнів між країнами. Якщо ми цього зараз не зробимо, то можемо втратити подарунок від Бога, який ми отримали наприкінці ХХ століття.

– Пане Валенсо, які ваші плани у президентській кампанії в Польщі?

– Я маю шанс і готовий іти на президентські вибори, та все буде залежати від порозуміння між політиками польської правиці.

– Коли маєте намір приїхати до Львова?

– Я завжди готовий до вас приїхати, чекаю на запрошення зі Львова.
Розмовляв і записав Ігор Мельник

POSTUP - ПОСТУП
№ 75 (519), субота
22 квітня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Ракета або вибухівка
·Земля на продаж

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Іноземні мови для глухих
·"Галичфарм" змінює філософію
·Пограбування церкви
·Відлуння "Хвилі свободи"
·Ліс вивозять, а програми нема

НАША СТОЛИЦЯ
·Заперечення Вольтеру
·Випереджаємо Європу
·Біда об'єднує мешканців
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·РПЦ як спадкоємиця КПРС
·Нову політику - оновленим регіонам
·Украли кредит Світового банку
·За невиплату зарплати каратимуть суворіше

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Віртуальна торгівля дійшла до межі
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·Світоогляд
·Амністія войовничого вершника
·Прага - ворог №2
·Російсько-японська війна триває
·На захист Мечіяра

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Лех Валенса: Моя візія Європи

АРТ-ПОСТУП
·У "маленькому Парижі" є і свій Нотр-Дам...
·Благодійність Ганса Менцинського
·Баритон, який міг бути львівським

ПОСТУП У ПОСТУПІ
·Історичний антикваріат чи жива віра Церкви?

ПЕРЕДСВЯТКОВИЙ ПОСТУП
·Дарія Цвек про Великодні традиції

СПОРТ-ПОСТУП
·Перший фан-клуб в Українi
·Чи буде iнтрига в чемпiонатi?
·З ятаганами на штурм "Арсенала"!
·Спорт-бліц

POST-SCRIPTUM
·Календар
·Як поставити Windows по телефону
·Гороскоп