"Галичфарм" змінює філософію
УСПІХ
Андрій САЙЧУК
Вчора у Львівському прес-клубі ринкових реформ досвідом реструктуризації за західними стандартами ділилися представники ВАТ “Галичфарм” – одного з небагатьох успішних великих підприємств Галичини, яке, попри все, змогло уникнути долі ЛАЗу, “Електрону” чи ЛОРТА.
Реструктуризацію “Галичфарму” та ще трьох фармацевтичних виробників України з Києва та Харкова профінансував Євросоюз. Тендер на її проведення із залученням місцевих консалтингових фірм виграв один із лідерів у галузі фармацевтичного виробництва в Німеччині – концерн СII Group. Представник концерну Максим Забігайло зізнався, що для його фірми, як і для більшості західних компаній, Україна залишається “територією 100-відсоткового ризику”. Попри це, СII Group погодилися на співпрацю і, здається, не помилилися.
За останній квартал “Галичфарм”, який святкуватиме у наступному році 90-річний ювілей своєї діяльності, продемонстрував 197% приросту. У грудні минулого року підприємство виплатило всі заборгованості своїм працівникам і спромоглося на побудову (наразі в цей амбітний проект вкладено вже близько 5 мільйонів німецьких марок) перспективного цеху з виробництва інфузійних розчинів, на який керівництво ВАТ, зокрема генеральний директор Олег Сяркевич, покладає особливі надії. Адже, за оцінками експертів
СII Group, цей цех відповідає західним стандартам “доброго виробництва” – GMP (Good Manufacture Practice). Отримання брюссельської GMP-ліцензії відкриє для “Галичфарму” світовий ринок, а відтак – нові необхідні інвестиції для поступового переведення всього виробництва у відповідність до західних стандартів. Проте це радше стратегічна мета, оскільки такі технології вимагають надзвичайно великих коштів (у масштабах підприємства – до 200 мільйонів доларів).
Утім, добрі економічні показники ВАТ “Галичфарм” нє е результатом прямих інвестицій, а саме наслідками успішної реструктуризації.. Андрій Бейзик, генеральний менеджер компанії “Західно-Український менеджмент консалтинг”, яка займалася реструктуризацією “Галичфарму”, вважає, що ніякі гроші не можуть врятувати підприємство, яке не здатне “змінити філософію виробництва на філософію ринку”, адже товар треба не лише виробити – його треба продати.
|
|
