Кулик не долар - не всім подобається
ДОВИБОРИ
Тетяна НАГОРНА
Учора екс-міністр інформації, екс-віце-секретар РНБО та екс-львів’янин Зиновій Кулик нарешті офіційно і вже цілком упевнено підтвердив свій намір балотуватися до ВРУ по Галицькому округу нашого міста. Отже, голова місцевого ПДСу Орест Красівський таки не підвів читачів “Поступу”, сказавши, що Кулик ощасливить львів’ян своїм приїздом і згодою кандидувати. Кулик і ощасливив, і приїхав, і навіть не сам, а в супроводі ще двох київських членів Ради ПДС – Юрія Луціва та Юрія Левенця.
На скликаній з цієї нагоди прес-конференції всі вищезгадані особи вирішили трохи випробовувати терпіння журналістів і перед тим, як оголосити доленосне рішення партії та особисто пана Кулика, довго розводилися про ідеологічні засади та найближчі, як звичайно, глобальні плани Демократичного союзу. Та, попри все, серед сказаного було й кілька цікавих – а в загальному контексті і відверто контроверзійних речей. Беззаперечним “хітом” прес-конференції стало озвучене Левенцем нове гасло партії: “Не брехати хоча б собі!” Мусимо визнати, що стосовно Демсоюзу (і враховуючи підкреслену новизну цього слогану) воно може багато означати...
Та менше з тим. Наступним стало висловлене в ході пояснення свого бачення бікамералізму (двопалатного парламенту) в Україні дорікання Левенця, що, мовляв, регіони у сьогоднішньому парламенті представлені не повноцінно, адже у більшості народних депутатів – київська прописка, тож свої округи вони бачать із вікон столичних багатоповерхівок. Місце прописки Зиновія Кулика, який саме зібрався представити у Верховній Раді Сихів та центральну частину нашого міста, звісно, не уточнювалося, але приховати факт його двадцятип’ятирічного перебування у київській “еміграції” було б важко. Однак передвиборна кампанія, здається, вже почалася, і навіть перманентна відсутність пана Зиновія у Львові легко й невимушено перетворюється на “плюс”. “Я не долар – не всім подобаюся, але напрацювання у Києві дають мені широкі можливості. Я не хочу завчасно розкривати свої передвиборні ходи, але багато регіональних питань вирішуються у столиці, а мені, як не крути, вже не треба шукати там двері, в які слід стукати”, – виправдовується колишній міністр. Схоже, Кулик визнав за потрібне бодай зовсім трішечки зіграти на галицьких патріотичних почуттях, бо (а може, й цілком щиро) сказав, що Львів, щодо якого спостерігається прогресуюча провінціалізація, заслуговує на особливу роль в нашій державі й може “здійснювати інтеграційну місію між Азією та Європою”.
Наразі важко спрогнозувати, як саме точитиметься боротьба між претендентами на депутатський мандат від
115 округу, але Кулик уже вчора пообіцяв опонентам “чутися агресивно”. Якщо ж до емоційного стану екс-міністра додасться продемонстроване на президентських виборах демсоюзівське вміння провадити “агітаційну роботу”, то все почуте вчора – тільки квіточки. Зрештою, сам Кулик (подібно до Леоніда Кучми, який говорив, що його єдиний реальний конкурент – економічна криза в Україні) назвав своїм опонентом №1 погоду у день виборів...
|
|
