BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

Шлягерний шаблон у фатальній тональності

Володимир Сивохіп відповідає за фахову експертизу

– Звернутися до редакції газети “Поступ” як до добре знайомого колективу професіоналів, якому я і мої колеги довіряємо, мене змусили публікації у львівській пресі, де, на мій погляд, викривлено інтерпретуються мої посадові вчинки. Трапилося так, що у висвітленні безпосередніх причин, які спонукали “Хвилю свободи”, були зачеплені інтереси й честь як окремих осіб, так і Львівської організації Спілки композиторів. Абстрагуючись від конкретних видань, конкретних імен учасників судових слухань, а також тої акції, яка зараз відбувається в місті, хотів би звернути увагу на дійсні обставини справи.

Тепер, коли мені доводиться оправдовуватися перед рідними, знайомими й колегами у злочинах, яких я не скоїв, – розумію, що справа є надто серйозною. Зернину справи подають, пересмикуючи факти, і в зовсім іншому контексті. І прикро, що “Поступ” також повторює цю неправдиву інформацію. Суть у тому, що 1997 р. професійний музикант, який має консерваторську освіту і професійно заробляє своїм фахом, звернувся до професійної організації (членом якої він, щоправда, не був) з проханням про підтвердження відсутності плагіату в його творі. Саме в цьому злочині його звинувачував текст газетної замітки.
Звинувачення було доволі серйозним, адже це карна справа. Композитор звернувся до мене як до компетентної посадової особи. І я – як відповідальний секретар спілки композиторів – дав відповідь на офіційному бланку, де обґрунтував відсутність плагіату, поставивши свій підпис. Тоді ще не йшлося про суд, лишень про музичну експертизу. Але, маючи на руках висновок про відсутність плагіату, композитор вирішив відстоювати свої права в суді. Інша сторона, яка була незадоволена змістом моєї відповіді, бо її було визнано відповідачем, так само звернулася до СК з наміром з’ясувати, чи було засідання правління. І заступник голови правління так само на нашому офіційному бланку (який, до речі, я особисто завірив печаткою) відповів, що засідання правління не було. Але ж хто стверджував, що було засідання правління? Якщо уважно подивитися на копію мого листа, там ані словом не йшлося про засідання правління. І цитати, яку “Експрес” приписує моїй відповіді, у листі не міститься.

Лист починається стандартним шаблоном, який внесено в комп’ютер. У нас прийнято всі листи розпочинати словами “Правління запрошує...”, “Правління просить ...”, “Правління рекомендує...” тощо. Правління СК – це керівний орган, який має певну структуру: обраний голова правління і призначений на штатну посаду відповідальний секретар. Це ті люди, які в проміжках між зборами вирішують усі справи, пишуть листи, консультують. Тому питання не можна ставити так, що буцімто я вкрав бланк спілки і сфабрикував листа, підробивши підписи. Цей документ оригінальний, бо мені доручено розпоряджатися як бланками, так і печаткою. Тим паче, що висновок про відсутність плагіату я робив не одноосібно, а після консультацій із колегами. Особисто я завірив підписом ноти, які були надані на експертизу. Потім на наші висновки, внесені до матеріалів судової справи, спиралася судово-мистецтвознавча експертиза.

Зачіпка про засідання змусила адвокатуру офіційно звернутися з проханням з’ясувати, що ж було насправді. У відповідь на цей запит спілка надала лист із трьома підписами: моїм, Юрія Ланюка – члена правління та Романа Стельмащука – композитора, музикознавця і консультанта правління (копії цих документів залишаю в редакції). А після цього був іще й третій лист, підписаний працівниками кафедри теорії музики ВДМІ ім. М.Лисенка. Вони також не підтвердили факт плагіату. Але про нього газета, що звинувачує експертів, уже не пише, бо це їй не вигідно.

Упродовж двох років нас викликали як свідків до суду замалим не щомісяця, і ми як законослухняні громадяни повинні були витрачати час, аби прийти на судові засідання. Натомість від газети ніхто не приходив. На мій погляд, відвертою брехнею є інформувати читачів, що буцімто після листа В.Камінського справу вважали закритою. Її просто раз у раз відкладали або призначали нові експертизи. Тому суд дійшов і до логічного завершення аж через два роки.
Наразі не йдеться про його ухвалу. На тому судовому засіданні, де я зустрівся з автором замітки, Василь Терещук намагався представити мене замалим як не спілчанського завгоспа, що не має ані найменшого розуміння музики. Йдеться про поширення інформації, яка спотворено коментує мої дії, кваліфікуючи їх як зумисний злочин. Пишуть, що хтось зі Спілки викрав документи й сфабрикував справу, а інша газета трактує це як спробу шляхом фальсифікації документів заволодіти коштами редакції. Спецвипуски організаторів “Хвилі свободи” подають справу так, що дії відповідального секретаря стали причиною фальсифікації.

АКАДЕМІЧНИЙ МУЗИКАНТ ЮРІЙ ЛАНЮК ЯК СВІДОК У ПОПСОВІЙ СПРАВІ

– Я і мої колеги, здійснивши експертизу, просто виконали професійний обов’язок. Нам не йшлося про особу автора чи інші суб’єктивні чинники. Треба було з’ясувати – є плагіат чи його нема. Ми звірили між собою два нотні тексти і підтвердили, що мови про плагіат у даному випадку бути не може. Відповідь ми давали зі згоди виконуючого обов’язки нашого голови правління Яреми Якуб’яка (Мирослав Скорик тоді був відсутній). Висновок узгоджували з колегами, з якими ми працюємо в консерваторії. Володимир Сивохіп не крав офіційних бланків і печатки, – вони лежать у його сейфі. Він уповноважений затверджувати подібні листи. Справа була такою, що не потребувала скликання засідання правління.

Лінія захисту відповідача побудована на перекрученнях, які подають справу у вигідному для “Експресу” світлі. Дії керівництва газети “Експрес” зачіпають честь не тільки Володимира Сивохіпа, а й усієї організації. Я як один із тих експертів, що підписав другого листа із висновком про відсутність зумисного запозичення, добре знайомий із музичним текстом порівнюваних творів. Це було не вельми складне професійне завдання. будь-яка пісня має в собі певні мелодичні та гармонічні стереотипи, що є своєрідною ознакою жанру.

Архітонічна основа звукоряду представлених на експертизу пісень не була подібною. Просто було б нерозумно з цього попсового шлягера Р.Паулса, який надто в’їдливо звучав звідусіль, робити живцем запозичення. Це така нав’язлива мелодія, яку багато хто знає напам’ять. Позивач не крав мелодії, якщо там і могли бути якісь перегуки, то вони зумовлені хіба лише однією мінорною тональністю. Ми не могли сказати на чорне – біле. Нам як фахівцям цього не дозволяла професійна етика. Тому засвідчили, що не було крадіжки мелодії. Фахові музиканти із спілки і кафедри теорії музики ВДМІ дійшли цього ж висновку. Про цю велику кількість підписів чомусь мовчать, бо це невигідно тим, хто звинувачує нас у фальсифікації. Справу обернули так, що на суд був тиск. Але нормально мисляча людина спитає: “У чому ж суть суду?”. Суд мав з’ясувати, був плагіат, чи ні. І він це встановив.

Мене особисто також ображає ставлення до суду відповідача, коли з його вини неодноразово переносили слухання справи. Наші “ходіння” розпочалися з грудня 1997 р. Я був на останньому засіданні, де на запит судді ще раз підтвердив, що ставив особистий підпис під висновком про відсутність плагіату. Про що говорили до мого виступу і після, я не знаю. Мене здивувала неадекватна реакція з боку Василя Терещука на мої слова (до речі, суд відбувався за його присутності). Він запевняє, що не вірить мені як експертові. Але як свідок-експерт я присягнув, що не буду свідчити неправдиво, бо був попереджений про відповідальність. Я розповідав про те, що добре знаю й на чому фахово розуміюся. На запитання судді, чи вбачається плагіат у порівнювальних піснях, я відповів, що будь-яка пісня будується на своєрідних шаблонах, перегуках, стереотипах. На мою думку, ресторанний шлягер Р.Паулса – також не шедевр.

ЯРЕМА ЯКУБ’ЯК СТАЄ НА ЗАХИСТ ЧЕСТІ СПІЛКИ КОМПОЗИТОРІВ
– Відповідальний секретар Володимир Сивохіп відповідає за експертну оцінку професіоналів. Газета, яка звинувачує його у фальсифікації документів, подає висновки експертизи, проведеної на вимогу судді, яку здійснили непрофесіонали, і цим ставить під сумнів сам висновок. Але зовсім випущено з уваги, що були написані оцінки й професіоналами з ВДМІ ім. Лисенка. Не кажучи про перший висновок, який підписали члени СК і один член правління нашої організації. Кожна з цих оцінок збігається в тому, що про плагіат у музичній площині говорити не доводиться. Та, зрештою, між Гайдном і Моцартом може бути багато подібного, бо в їхніх творах вчувається ознака стилю...

Звісно, що Володимир Сивохіп – як відповідальний секретар – у своєму листі-відповіді спирався на попередні експертні оцінки, які були висловлені усно, він добре знав думку експертів. Враховуючи їхні думки, він і сформулював відповідь. Фактично, спеціального засідання правління не скликалося. Ми навіть не вважали за потрібне збирати правління з семи осіб задля такої дріб’язкової справи, адже не йшлося про якийсь фундаментальний жанр – оперу чи симфонію. Суто з музичного погляду ці пісні – абсолютний дріб’язок. Такої продукції існує сотні примірників. У багатьох піснях можна відшукати якісь аналогії. Варто зауважити, що ми відповідаємо тільки за музичний аналіз, а не за аналіз поетичного тексту, бо слів ми не знали.
Ми довіряємо експертам, які допомогли нам встановити відсутність плагіату, бо це є дуже авторитетні особи з великим досвідом роботи: наприклад, музикознавець Юрій Булка, авторитетний композитор Юрій Ланюк, а також композитор і музикознавець Роман Стельмащук. Сумнівів щодо професійної придатності кожного з цих експертів ні в кого не виникало. Їхні висновки не потребували додаткової перевірки. Коли б суд визнав це за плагіат, то значить, що таких справ можна було б відкривати тисячі, адже пісні є продукцією масового виробництва і містять масу подібних перегуків.

Звинувачувати Володимира Сивохіпа, як це роблять публікації “Експресу”, в тому, що він викрав бланк спілки, – абсурдно! Ясна річ, що як відповідальний секретар він має доступ до печатки й бланків. Покликаючись на правління, він мав на увазі думку експертів, яким правління цілковито довіряє, до того ж один із експертів є членом правління. Ми не маємо за собою якихось закріплених експертних обов’язків, і тому просто вільно висловили свою думку на підставі порівняння прослуханих творів. Оскільки потім адвокатська фірма “Логуш, Борсук, Бронфман та Калишевич” звернулася до нас листовно з проханням (цитую) “здійснити порівняльний аналіз творів Р.Паулса “Миллион алых роз” та
О. Кульчицького “Блукаюча зоря” та повідомити, чи є в них ознаки плагіату”, ми пішли на зустріч з чемності і, переглянувши запропоновані зразки нотного тексту, прийшли до єдиного висновку.

Ми, звичайно, можемо поспівчувати редакції “Експресу”, що в неї після публікації замітки і відповідного рішення суду з’явилися певні проблеми, і побажати, щоби вони якомога скоріше розв’язалися. Але не можна вирішувати свої проблеми за рахунок іншої організації, даючи не зовсім правдиву інформацію. Неправдивість полягає в тому, що згадується про експертів-непрофесіоналів – і цей факт дуже роздувається – і жодного слова про оцінку фахівців! Чому не наведено їх листів? Бо тоді би справа виглядала інакше.

На мій погляд, коли й вийшло якесь непорозуміння з публікацією, варто було б перепроситися і таким чином уникнути суду. Це елементарно. Але внаслідок розбирання судової справи було завдано збитків морального плану експертам та директору Міжнародного музичного фестивалю “Контрасти” і зачеплено честь Спілки композиторів. І це абсурдне звинувачення у підроблянні документів і злодійстві – повністю на совісті редакції.
М. Г.

POSTUP - ПОСТУП


·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Високоповажаний Пане Президенте!
·Московський гість
·Чи піде Відень у контратаку

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Куйбіда садив дерева
·115-й округ:
·Золота гітара Сходу у Львові
·Народ забуде Танюка

НАША СТОЛИЦЯ
·Набір слухачів триває
·Рейтинг згадуваності
·Задекларуйте тіньові гроші
·Назви львівських вулиць - латинкою
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Референдум відбувся...що далі?
·Українські полярники в полоні у росіян
·Українські літаки горіли в Конго
·З АЕС крали мільйонами

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Смертельний удар по "ДЕУ"
·Руперт Мердок хворий на рак
·Кому допоможуть МВФ і Світовий банк
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·Світоогляд
·Єврокорпус переймає командування
·Енкаведист не витримав такої наруги
·Війна за пільги

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Конрад Аденауер, громадянин Європи

АРТ-ПОСТУП
·Музика на замовлення
·Шлягерний шаблон у фатальній тональності

ППОСТУП У ПОСТУПІ
·Поступ у "Поступі"

ПОСТУП У МЕДИЦИНУ
·News
·Чого жінка має дивитися в люстерко
·News

СПОРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Львів'ян позбавили інтриги
·Приємна традиція для "Карпат" у Полтаві закінчилася
·Другий чемпіонат ПЄБЛ має нового чемпіона
·Спорт-бліц

POST-SCRIPTUM
·Календар
·А чи не турист ви?
·Гороскоп на 19 квітня