BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX |

Конрад Аденауер, громадянин Європи

ОФІЦІОЗ

Ігор МЕЛЬНИК

18 квітня 1951 року під час першого візиту бундесканцлера Конрада Аденауера до Франції було засновано Європейську спільноту вугілля та сталі – предтечу майбутньої європейської інтеграції. Франція, Західна Німеччина, країни Бенелюксу, які нещодавно воювали між собою на полях ІІ Світової війни, обрали шлях виходу із зачарованого кола взаємної ворожнечі та конкуренції. Шлях до поєднання. Згодом прийняли Римський договір 25 березня 1957 року про утворення “Спільного ринку”, залучення до співпраці нових держав-учасниць і за якихось півстоліття зруйнована та пересварена Західна Європа поступово перетворилась у зону добробуту і процвітання, яке не було б можливим без тих перших кроків на цьому шляху. І однією з ключових особистостей у реалізації ідеї Європейського Співтовариства був Конрад Аденауер.

Ті, кому зараз за сорок, напевне пам’ятають радянські карикатури про реваншиста Аденауера, “палія холодної війни та прислужника американського імперіалізму”. Ті, хто молодші, і цього не знають, може щось і чули про першого канцлера ФРН.

Мені нещодавно довелось побувати у місті, де Конрад Аденауер (світлина 1) провів останні тридцять років свого довгого життя, побувати у його музеї та дещо наблизитись до образу цієї великої і водночас дуже скромної людини.

Людина з ХІХ століття

Не забуваймо, що Аденауер очолив уряд ФРН у віці 73 років і перебував на цій посаді до 15 жовтня 1963 року, коли вже мав вісімдесят сім! А народився майбутній канцлер 5 січня 1876 року у родині секретаря апеляційного суду у місті Кельн над Рейном. За родинним покликанням Конрад студіював право в університетах Фрайбурга, Мюнхена та Бонна. Працював в органах юстиці, а в тридцятирічному віці став помічником міського голови свого рідного міста.
Зробив солідну кар’єру в органах місцевого самоврядування, ставши 1917 року обер-бургомістром Кельна – одного з найбільших німецьких міст, залишаючись на цій посаді до 1933 року. Це були важкі роки для Німеччини, поразка у Світовій війні, французька окупація рідного міста, руйнація економіки, величезна інфляція, яка на кілька порядків перевищувала навіть те, що діялось в Україні в 1992-1994 роках, змушувала мера шукати неординарних методів вирішення проблем міської господарки. І це йому вдавалось, хоч у голодні роки доводилось самому складати рецепти ерзац-хліба для міських пекарень. Як активний діяч християнської партії Центрум Конрад Аденауер очолював також пруську державну раду у 1921-1933 роках.

З приходом до влади Гітлера, Конрада Аденауера зняли з державних та самоврядних посад і він вимушений був навіть переховуватись у монастирі . Це не врятувало колишнього політика від арештів та кількамісячного ув’язнення. Зважаючи на поважний вік, Аденауера залишили на деякий час у спокої і він з родиною перебрався до містечка Бад Гоннеф, неподалік від Бонна. У цій мальовничій місцевості він збудував 1937 року будинок для своєї чисельної родини.

Так вже сталось, що у Конрада Аденауера було дві дружини, від яких він мав трьох доньок та чотирьох синів. З першою, Еммою з родини Вейєр (світлина 2), він прожив з 1904 року до її смерті у 1916-му, з Гуссі (Августою) з родини Цінсерів (світлина 3)– від 1919 до 1948 року. І вдруге доля присудила пережити власну дружину.

Наприкінці війни Аденауер знову потрапив на три місяці до гестапівської в’язниці під час загальної “чистки” у зв’язку із невдалим замахом на фюрера влітку 1944 року.

Творець нової Німеччини

Здавалось, що переслідуваний нацистами політик знайде себе у повоєнній Німеччині. І, справді, 1945 року американська військова влада повернула Конрада Аденауера на посаду обер-бургомістра зруйнованого Кельна. Однак у жовтні цього ж року, коли місто перейшло до британської окупаційної зони, його зняли з цієї посади у зв’язку “з невідповідністю” та заборонили займатись будь-якою політичною діяльністю.

Усе ж Аденауер добився скасування цієї заборони і став одним із лідерів новоутвореного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), очоливши організацію цієї партії у британській зоні. Згодом він став членом парламенту землі Північний Рейн-Вестфалія та ради при британській окупаційній адміністрації.
У ці нелегкі роки багато німецьких політиків спокусились на ліві гасла і бачили майбутню відбудову своєї держави на шляху соціал-демократії чи навіть загравання з комунізмом. Однак Аденауеру вдалось зібрати солідну політичну команду під гаслами християнського консерватизму та відродження ринкової економіки та створити коаліцію ХДС з іншими правоцентриськими силами – баварським Християнсько-соціальним союзом (ХСС), Вільною демократичною партією (ВДП) та Німецькою партією. Парламентська рада, яка від вересня 1948 року працювала над Основним законом для території трьох західних окупаційних зон, обрала Конрада Аденауера своїм головою.

14 вересня наступного року відбулись перші вибори до бундестагу Федеративної Республіки Німеччини. У коаліційних переговорах, які часто відбувались на віллі Аденауера у Бад-Гоннефі, було прийнято рішення висунути його кандидатуру на пост голови уряду – бундесканцлера. Парламент затвердив цей вибір 15 вересня 1949 року. А 7 серпня наступного року Конрад Аденауер очолив також ХДС.

На шляху взаєморозуміння

Перший канцлер ФРН мусив крок за кроком відвойовувати у держав-переможців суверенітет своєї країни. І це в умовах її поділу, бо одночасно в радянській окупаційній зоні було створено комуністичну НДР. Треба було провадити політику здорового глузду, розвитку демократичних інституцій та шанування християнських цінностей, щоб зінтегрувати німецьке суспільство, вселити своїм співвітчизникам віру у майбутнє відродження нації і держави. Ставка на розвиток ринкової економіки була вирішальною, бо саме завдяки їй ФРН виграла економічне суперництво з “першою німецькою республікою робітників і селян”, наочно продемонструвавши безперспективність соціалістичного вибору для Європи.

Хоча довелось звертати увагу на Схід, бо в роки “холодної війни” Західна Німеччина залишалась, по суті, прифронтовою державою, витрачаючи значні ресурси на оборону, несучи тягар перебування на своїй території американських, британських, французьких та інших іноземних військ.
Не можна було забувати про мільйони німців, що залишались за “залізною завісою”, вселяти їм надію, що надійде час об’єднання Німеччини, протистояти комуністичній пропаганді.

Особиста поїздка Конрада Аденауера до Москви у вересні 1955 році, зустрічі з Микитою Хрущовим, Ніколаєм Булганіним, дозволили нормалізувати стосунки з СРСР, встановити дипломатичні відносини, та визволити з радянських таборів тисячі військовополонених, які ще там залишались.

Однак основний вектор західно-німецької політики було спрямовано на Захід. Вступ у 1950 році до Ради Європи, у 1955-му до НАТО, та вже згадувані перші кроки європейської економічної інтеграції є результатом послідовної політики федерального канцлера та його уряду.

Багато залежало теж від особистих контактів Конрада Аденауера зі провідними західними політиками: Двайтом Айзенгауером, Джоном Кеннеді, Вінстоном Черчілем, Шарлем де Голлем. Часто зустрічі з ними відбувались в неофіційній обстановці, на приватному терені у тому ж Бад Гоннефі – “Рів’єрі над Рейном”.

Будинок над Рейном

Коли “пенсіонер” Аденауер будував 1937 року власний будинок на схилах Рейну в колишньому селі Рьондорф, яке входить до громади Бад-Гоннеф, то не думав, що доведеться йому приймати в ньому англійську королеву чи японського імператора. А також, що біля цього містечка під Драконовими скелями, довкола яких ростуть найпівнічніші рейнські виноградники, за якихось дванадцять років буде перша федеральна столиця відродженої Німеччини.

Переказують легенду, що порівняно невелике за розмірами місто Бонн стало столицею саме тому, що за 10 кілометрів від нього була розташована вілла федерального канцлера, котрий вже не хотів на старість нікуди переїжджати.
Хоча насправді Бонн, який майже не зазнав воєнних руйнувань, розташований на межі трьох зон окупації, у центрі майбутньої федеральної держави, та мав до диспозиції кілька відповідних будівель, де моли б бути урядові установи. Тому і йому було віддано перевагу перед Франкфуртом-на-Майні, Мюнхеном чи Дюссельдорфом при виборі федеральної столиці.

Коли Аденауер очолив уряд, він намагався ізолювати свій будинок від активного державного життя і зробити його місцем відпочинку та праці, яка потребує спокою і зосередження. Він не хотів, аби велика політика проникала туди, де він жив. Тому і запрошував він до себе іменитих гостей порівняно рідко, хіба у виняткових ситуаціях. Тут він працював на городі над розведенням своїх знаменитих троянд до останніх тижнів життя. Тут грав у своєму знаменитому картатому капелюсі різновеликим кулями у боччія-бісер, гру описану в романі Германа Гессе (світлина 4). Тут він і помер, 19 квітня 1967 року, після короткотривалої хвороби.

За його бажанням Конрада Аденауера поховали (рівно 33 роки тому) на невеликому лісовому цвинтарі, у скромній могилі, поряд з другою дружиною. Перед тим відбулись велелюдні церемонії прощання у Бонні та у знаменитому соборі його рідного Кельна.

Його діти уклали з державою угоду про створення “Фонду будинку-музею федерального канцлера Аденауера”, який опікується збереженням пам’яті відомого німецького державного діяча, будівничого Європейської Спільноти.

POSTUP - ПОСТУП


·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата "Поступу"
·Високоповажаний Пане Президенте!
·Московський гість
·Чи піде Відень у контратаку

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Куйбіда садив дерева
·115-й округ:
·Золота гітара Сходу у Львові
·Народ забуде Танюка

НАША СТОЛИЦЯ
·Набір слухачів триває
·Рейтинг згадуваності
·Задекларуйте тіньові гроші
·Назви львівських вулиць - латинкою
·Архіваріус

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Референдум відбувся...що далі?
·Українські полярники в полоні у росіян
·Українські літаки горіли в Конго
·З АЕС крали мільйонами

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Смертельний удар по "ДЕУ"
·Руперт Мердок хворий на рак
·Кому допоможуть МВФ і Світовий банк
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·Світоогляд
·Єврокорпус переймає командування
·Енкаведист не витримав такої наруги
·Війна за пільги

ОСОБИСТІСТЬ У ПОСТУПІ
·Конрад Аденауер, громадянин Європи

АРТ-ПОСТУП
·Музика на замовлення
·Шлягерний шаблон у фатальній тональності

ППОСТУП У ПОСТУПІ
·Поступ у "Поступі"

ПОСТУП У МЕДИЦИНУ
·News
·Чого жінка має дивитися в люстерко
·News

СПОРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Львів'ян позбавили інтриги
·Приємна традиція для "Карпат" у Полтаві закінчилася
·Другий чемпіонат ПЄБЛ має нового чемпіона
·Спорт-бліц

POST-SCRIPTUM
·Календар
·А чи не турист ви?
·Гороскоп на 19 квітня