Високоповажаний Пане Президенте!
Святоюрська Гора у Львові – унікальна пам’ятка загальнонаціонального та європейського масштабу, яка поєднує видатні архітектурні об’єкти (храм, прилеглі до нього монастирські і церковні будівлі та митрополичі палати), об’єкти садово-паркової архітектури (бароковий та терасові сади) і мистецькі твори і є також однією з найдавніших археологічно-історичних пам’яток давньоруської культури та місцем захоронення виданих осіб України. Там було знайдено захоронення останків князя Ярослава Осмомисла та багатьох інших достойників нашої землі.
Сьогодні Святоюрська Гора, яка завжди була окрасою Львова і з огляду на її виняткове мистецьке й історичне значення, перебувала в полі зору наукових досліджень, переживає не найкращі часи своєї історії. Наукові дослідження, як і започатковані в минулому проекти відновлення пам’ятки, не знаходять нині відповідного застосування; пам’ятка руйнується на очах – вона гостро потребує проведення реставраційно-відновлювальних робіт; зокрема, потребують відновлення унікальні барокові сади, що були окрасою митрополичої резиденції та невід’ємною частиною ансамблю. Однак досі не створений проект реставрації комплексу, на історичній території Святоюрської Гори розміщено гаражі, не відселено мешканців з монастирських будівель, які нещадно руйнуються.
Причина цих негараздів у тому, що:
– пам’ятка донині не має єдиного господаря;
– Святоюрська Гора не повернена історичному власникові – Українській греко-католицькій Церкві (незважаючи на рішення сесії міської Ради І демократичного скликання), яка могла би стати її справжнім охоронцем;
– нехтується Закон щодо збереження історично-культурних пам’яток України.
Святоюрська Гора у 1998 році отримала статус Пам’ятки Всесвітнього значення, але, фактично, вимоги до утримання пам’ятки такого рангу не виконуються. Зокрема, не виконані вимоги Ради ЮНЕСКО щодо першоетапних програмних завдань з боку органів державної влади:
– не створена Незалежна Комісія (науковці, експерти, фахівці-практики, представники громадськості та Церкви), яка має вести постійний нагляд за пам’яткою та станом її збереження;
– не розроблений план по збереженню та утриманню пам’ятки на першому етапі її відновлення;
– не опрацьована відповідна документація з цього питання і не розпочата робота по інвентаризації кожного об’єкта і пам’ятки в цілому, хоча все це мало бути зроблене вже в перший рік після включення пам’ятки до списку ЮНЕСКО.
У зв’язку з вищевикладеним і з огляду на виняткове історично-мистецьке значення пам’ятки Святоюрська Гора просимо:
а) включити цю пам’ятку до переліку об’єктів першочергового фінансування для відселення мешканців з монастирсько-церковних будівель та повернення Святоюрської Гори єдиному власникові – Церкві;
б) взяти під свій патронат – патронат Президента України – створення та діяльність Фонду відродження Святоюрської Гори імені князя Ярослава Осмомисла;
в) зобов’язати обласну та міську владу дотримуватися вимог чинного законодавства України про збереження пам’яток культури й архітектури та вимог ЮНЕСКО, зокрема:
– у найближчий час відселити мешканців з монастирсько-церковних будівель та оформити документи на закріплення території (землі) Святоюрської Гори за Церквою, що дасть змогу Церкві розпочати найнеобхідніші реставраційні роботи;
– разом з митрополією Церкви з допомогою відповідних організацій опрацювати програму та проект реставрації Святоюрської пам’ятки.
Високоповажаний Пане Президенте, ми впевнені, що Ви розумієте значимість пам’ятки і підтримаєте наші пропозиції.
Президія Круглого Столу
Голова товариства
“Львівська Бесіда” професор Б. Білинський,
письменник Р.Лубківський,
голова ЛОО Товариства “Просвіта”
Я. Пітко,
(всього 77 підписів)
|
|
