Газ в обмін на стратегічне партнерство
ПУТІН
Тарас СМАКУЛА
Існуюча ціна, за якою Україна споживає російський газ, завжди формуватиме борги, визнав прем’єр-міністр України Віктор Ющенко. І додав, що має намір на майбутніх переговорах у Києві з щойно обраним президентом Росії Владіміром Путіним вимагати таких же умов постачання російського газу на Україну, як, скажімо, для країн Центральної і Східної Європи.
Минулого року вартість газу, що надходив в Україну з Росії, не була єдиною і формувалась в залежності від конкретних угод та домовленостей.
Насамперед, як плата за транзит. Ексклюзивне право на його отримання і перерозподіл мала колишня структура Ігоря Бакая НАК “Нафтогаз України”. Ціна цього газу складала 50 доларів за 1 тис. куб. метрів при ціні за транзит 1,09 доларів за прокачування 1 тис. куб. м на відстань 100 км. Причому газ, який “Нафтогаз України” несанкціоновано відбирав із магістральних газопроводів, РАТ “Газпром” зараховував Україні в борг за ціною 83 долари.
Обсяги, які перевищували оплату за транзит, йшли у нас за ціною 80 доларів за 1 тис. куб. м газу на кордоні, що майже вдвічі вище, ніж для Білорусі.
Відповідно, структура боргів також різна. І здебільшого їх ділили на комерційні і державні.
З першими ніби розібралися доволі швидко. Ющенко ще на початку переговорів із Росією задекларував, що не збирається оплачувати борги комерційних структур.
Щодо державного боргу, то за останніми даними, оприлюдненими наступником Бакая, в. о. голови правління НАК “Нафтогаз України” Ігорем Діденком, звірена цифра складає 1,38 млрд. дол. Невивірена – 60-80 млн. дол. (була 400 млн. дол.) за контрактами, в основному за 1998 рік. Діденко каже, що Україні вдалося врегулювати звинувачення Росії щодо несанкціонованого відбору газу. І за підсумками 1999 року і першого кварталу 2000-го ВАТ “Газпром” не має жодних претензій.
Натомість голова правління ВАТ “Газпром” Рем Вяхірєв нічого не знає про це врегулювання і має намір під час свого візиту в Україну (ймовірно, це станеться в рамках візиту того ж Путіна) “жорстко” порушити перед Президентом питання про неприпустимість “постійного розкрадання” свого газу. “Так і скажу Кучмі: якщо подібну хибну практику не буде рішуче зламано, газової труби через українську територію більше не буде. Тим більше, що ця частина трубопроводу вже виробила свій технічний ресурс”, – заявив він.
Поки Вяхірєв придумував собі, що б таке сказати нашому Президентові, той уже знайшов гідну відповідь. “Скажіть, будь ласка, що чекає Україну, якщо ми будемо такими темпами витрачати газ, не заплативши ні копійки Росії?” – задав питання (правда, невідомо кому) Президент Кучма. І розповів, що в 1-му кварталі нинішнього року Україна “спалила” і не заплатила газу на 500 млн. доларів.
І тільки десь наприкінці оприлюдненого коментарю (і то в контексті “боргів, які нагромаджуються”) Кучма згадав про уряд.
А що уряд Ющенка? Як завжди, декларує зміни.
На цьому шляху є два напрямки руху. Перший – змусити Росію змінити правила гри. Тобто вибити від Путіна “не кращі, але й не гірші умови, які існують, наприклад, для країн Східної і Центральної Європи”.
Відповідно пропозиція України – 30 млрд. кубометрів газу за ціною 40 доларів за 1 тис. куб. на кордоні України з РФ.
Друга умова – розрахунок живими грошима. Вона залежить цілком від України і, як свідчить український досвід, є майже нереальною.
“Я багато разів підкреслював, що хочу представляти платіжну державу в цьому питанні”, – каже Ющенко і має намір переконати в цьому і Путіна.
Сам же “развєдчік”, який має намір заїхати в Київ на зворотному шляху після Лондона та Мінська, напередодні візиту назвав Україну одним із стратегічних партнерів Росії. Просто “у нас дуже багато нагромадилося питань одне до одного в господарській сфері, енергетиці, промисловості”.
|
|
