Космос у Венеції: запрошення у подорож
КОСМОС
Катерина СЛІПЧЕНКО
Від перших малюнків Гойї, зроблених під час польоту на повітряній кулі, до неймовірних відкриттів просторового телескопу Hubble за межами нашої сонячної системи – такою є тематика виставки “Космос...”, яка відкрилася у Палаццо Грасі у Венеції і яка запрошує у подорож до зірок за допомогою творів мистецтва.
“Космос, від Гойї до Кіріко, мистецтво у відкритті безмежності простору” – так називається ця честолюбна виставка, яка пропонує публіці приблизно 400 творів художників, що працювали у різні епохи та в різних стилях і яких об’єднує бажання проникати за нові обрії.
“Космос дозволяє досліджувати історію нашої сучасності через дуже гарні теми: природа, пейзаж, панорама, відкриття запаморочливого простору”, – підсумовує куратор виставки француз Жан Клер, директор музею Пікассо в Парижі. Перед тим, як відкритися у місті дожів, ця експозиція побувала у Монреалі та, частково, в Барселоні. У Венеції мультидисциплінарний характер виставки посилився: твори Тернера “Світанок з морським чудовиськом” та “Сутінки на озері” спілкуються з виробами, які походять з Nasa, приблизно 2000 творів європейських художників ХІХ століття збагачуються від сусідства з Америкою у якості міфу “Землі Обітованої”, нового світу, широко представленого спектром від пейзажиста-романтика Фредеріка Едварда Черча до чудових фотографій з повітря національного парку Yosemite, зроблених Едуардом Майбріджем. Далі виставка запрошує відвідати полюси, ці заморожені території, а потім податися за межі Землі – на Місяць.
Мало хто з художників міг опиратися привабливості Космосу, нагадує виставка в Палаццо Грассі. Джакомо Балла, Франтішек, Купка, Робер Делоне беруть участь у цьому космічному шалі. Aндре Мессон, Хуан Міро, Пікассо підхоплюють ці поетичні рухомі небесні тіла у 30-ті роки. Ів Клейн у 50-ті стане послідовником цих мрійників зі своєю “Космологією”.
Виставка віддає часину площі і таким відвертим футуристам, як Каземір Малевич та Олександр Родченко, чиї твори передбачили космічні станції.
Врешті-решт, виставка – чудовий щоденник подорожі, яка розгортається на очах у глядачів. І ще однією її сильною стороною є притаманне нашому існуванню у 2000 році бажання поєднати мистецтво та науку, ніби два береги потоку пізнання: з одного боку –”Схвильована планета” Макса Ернеста, з другого – підзорна труба Галілея.
Кожен може знайти собі рівновагу серед творів, які походять більше ніж із 150-ти державних та приватних музеїв і великої кількості приватних колекцій з 18-ти країн: мрійник затримається перед поетичними малюнками Жоржа Мельє до творів Жюля Верна, в той час як скептик залюбки огляне “Кімнату людини, яка відлетіла у космос” іронічного Іллі Кабакова. Чарівні світлини німецького художника Томаса Руффа завершують подорож і повертають нас у перші моменти пошуків та розширення безмежного простору.
Виставка “Космос, від Гойї до Кіріко, мистецтво у відкритті безмежності простору” зафіксувала цю безмежність в одній крапці – у венеціанському Палаццо Грассі до 23 липня 2000 року. Щасливої подорожі!
|
|