Ющенко реанімував ОВДП
ЕКСПЕРИМЕНТ
Тарас СМАКУЛА
Кабінет Міністрів України своєю постановою реанімував випуск у цьому році облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на загальну суму 5170,869 млн. грн. Як вже повідомляв прем’єр-міністр Віктор Ющенко, таким чином уряд планує погасити раніше випущені ОВДП.
Рішення відновити випуск облігацій не стало для банкірів якось особливою новиною. Незважаючи на постійні заяви Нацбанку про повний контроль на валютному ринку, фінансові механізми, які може використовувати НБУ, доволі обмежені. Зокрема, депозитні сертифікати, які замінили ОВДП, хоч і здійснюють функцію витягування з ринку зайвої кількості грошової маси, за своєю силою та можливостями є далеко не рівними останнім. Зменшення ж облікової ставки (зараз вона становить 29%), як стверджують банкіри, має радше стратегічний характер і зовсім не відображає реального стану на українських фінансових ринках.
Банкіри також передбачали, що навіть серйозний негативний вплив, який залишився від запровадження облігацій у минулі роки, вкрай напружена фінансова ситуація, проблеми із зовнішнім та внутрішнім боргом, який навряд чи особливо надихне інвесторів на вкладення в ОВДП грошей, не зупинять Кабмін – і з послуг облігацій скористаються ще раз.
Так і сталося. Причому визначений постановою механізм реанімації ОВДП засвідчив, що “вгорі” знову пішли старою втоптаною дорогою, не врахувавши ані досвіду минулого, ані теперішніх українських реалій.
Отже, умови випуску ОВДП-2000 року аналогічні умовам їх випуску в 1999 році. Номінальна вартість облігацій – 100 грн., як наголошується, реалізовуватимуться вони фізичним і юридичним особам на добровільних засадах. Термін погашення – 28, 63, 91, 182, 273 дні, 12, 24 і 36 місяців і “на визначену дату”. Відсоток за цими облігаціями – нуль. Дохідність буде забезпечена як різниця між номінальною вартістю облігації та ціною, за якою вони продаватимуться. Поки що нічого не відомо про те, наскільки великою (чи, навпаки, маленькою) буде ця різниця. Операції з розміщення та погашення ОВДП 2000 року здійснюватимуться через Національний банк України, а також через професійних зберігачів – брокерів та дилерів, у тому числі й через комерційні банки, які мають відповідний дозвіл від Нацбанку.
Чи матимуть вони успіх на ринку? Банкіри схиляються до думки, що радше “ні”, аніж “так”.
Вони називають декілька причин неуспіху. По-перше, довіра до ОВДП дуже підірвана. Йдеться про конверсію облігацій в 1998-1999 роках, коли Нацбанк, по суті, добровільно-примусово спонукав комерційні банки обміняти свої ОВДП на цінні папери з більш тривалим терміном погашення. Серед інших чинників – скасування можливості наповнювати облігаціями резервний фонд, вимога НБУ створювати під ОВДП резервний фонд, а особливо – відсутність гарантій того, що їх все ж таки погасять.
Для повноцінної реанімації ринку держпаперів необхідні інші моделі, ніж у 1997-1999 роках. Зокрема, можна зацікавити ринок державними цінними паперами, забезпеченими надійними активами: дорогоцінними металами, нерухомістю. Гроші можна знайти й під реалізацію конкретних прибуткових проектів. Але аж ніяк не під наповнення безрозмірного українського бюджету, який з’їсть усе, що туди потрапить.
Однак про подібні моделі в Україні чомусь ніхто не подумав.
Звичайно, якщо ОВДП не матимуть успіху на ринку, НБУ може завжди змусити комерційні банки купувати ОВДП, але що потім... Дуже вже цікавий експеримент: яка частина з комерційних банків продовжить існування в Україні після того, як вони від “а” до “я” профінансують збиткове сільське господарство й державний бюджет...
|
|
