BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| Головна сторінка | INDEX 13 квітня 2000 року |

Житло у Львові. Повоєнний період

Ліля ОНИЩЕНКО


Друга світова війна, на щастя, не дуже зруйнувала Львів. Але ми позбулися кількох цінних пам’яток: бомба влучила у Святодухівську церкву поблизу Головної пошти, зруйновано ренесансну синагогу “Золота Роза” на площі Арсенальній, окремі цінні будинки в центральній частині міста.

У повоєнні роки нового будівництва майже не ведуть, Львів “зализує рани”. За повоєнну десятирічку населення Львова зростає більш ніж удвічі, здебільшого за рахунок приїжджих “визволителів”, котрі, ясна річ, потребували житла. “Грубші риби” дістають хороші умебльовані квартири, що їх залишили втеклі мешканці. А простих трудівників, котрі приїхали “піднімати зацофану Західну Україну” зі Східної, оселяють у комуналках, утворених шляхом поділу великих помешкань на кілька дрібних зі спільними кухнею та санвузлом. Житлове будівництво почалось у 1950-х роках. Будинки, що з’явились у той час, дістали назву “сталінських”. Передусім забудовують вільні ділянки – діри в центральній частині міста. Приклад – житловий будинок на вул. Гнатюка, 3, на розі Городоцької та Ярослава Мудрого, на розі Коновальця та Мельника, будинки на вул. Тургенєва й Остроградських. Квартири у них доволі великі, з “високими” стелями. Та і самі будинки мають помпезний вигляд, характерний для архітектури “сталінського” періоду.
“Сталінська” архітектура не набула особливого поширення у Львові порівняно, скажімо, з Києвом чи Запоріжжям.

У другій половині 1950-х років поширюється малоповерхове будівництво житла. Фінансують таке будівництво переважно промислові підприємства, які з’являються у Львові, як гриби після дощу. Розроблено кілька варіантів одноповерхових із мансардою та двоповерхових, часто блокованих будинків із присадибними ділянками. Такі будинки зводили як для однієї, так і для кількох сімей. Приклад – забудова вулиці Княгині Ольги, частково вулиці Варшавської, Пасічної та району Левандівки. Нині, коли квартири в цих будинках переважно приватизовані, їх добудовують, часто не дуже вдало. Наприклад, будинок для двох родин, де квартири на двох рівнях (перший поверх – із кухнею, вітальнею та санвузлом, другий – спальня та лазничка), перебудовує тільки одна родина. Відтак виходить уже не симетричний будинок, а кострубате почуддя. Для однієї родини умови проживання суттєво покращились, а загалом будинок втратив привабливий вигляд. Малоповерхове житло у будинках, зведених у 1950-х і на початку 1960-х років, сьогодні має ряд переваг: по-перше, відносно добре розташування (тихий район) і хороший зв’язок із центральною частиною міста, по-друге, наявність, хоч і мініатюрної, а все ж присадибної ділянки, так потрібної кожному міському мешканцеві. І це вигідно відрізняє такі квартири від знаменитих “люксів”.

З розвитком промисловості до Львова напливає маса людей із довколишніх сіл, котрі знаходять собі роботу на нових заводах. Їм потрібне житло. Вихід – будівництво чотири- та п’ятиповерхових кількасекційних будинків, відомих у народі як “хрущовки”, а квартири у них – “малометражки”. Їм передували винаходи соціалізму – сімейні гуртожитки, – тому “хрущовки” багато вихідців із селянських хат сприймало як дар Божий: окреме житло, та і за стодолу не треба бігти – “теплий виходок” під боком. Таким будівництвом влада намагалася швидко вирішити наростаючу квартирну проблему. Будинки-”хрущовки” маємо на вулицях Литвиненка-Угорській (Новий Львів), Генерала Чупринки, Пасічній. Квартири в цих будинках мініатюрних розмірів: кухня, де, крім холодильника, вміщається тільки господиня, суміщені санвузли, прохідні кімнати, а голова зачіпає стелю. У таких помешканнях, як не переплановуй, нормально сім’я з чотирьох осіб не поміщається. При будівництві ці будинки розраховували на 25-30 років експлуатації, та існують вони і досі й мають перспективу. По-перше, там, де згуртованіші мешканці, вони вже собі переробили плаский дах будинку (він під час дощу пропускав воду у квартири на верхніх поверхах) на двосхилий, організувавши при тому в піддашші кілька помешкань. По-друге, квартири тут цілком підходять як “кавалєрки” для однієї чи двох осіб. По-третє, ці будинки все ж цегляні й у добрих районах, і їм, попри все, не загрожує обвал стін, як це може у будь-який момент статися зі старовинними будинками середмістя.

Масова забудова вимагала індустріалізації житлового будівництва. У Львові з’являються домобудівні комбінати, які беруться будувати нові житлоутворення – мікрорайони. Першим великим мікрорайоном став масив між вулицями Любінською, Виговського та Городоцькою. Тут будинки формують внутрішні подвір’я, зв’язуються міжквартальними проїздами, і тому іноді трудно зрозуміти, де ж вулиця. У подвір’ях обладнують дитячі майданчики або навіть будують дитячі садочки та школи. Мікрорайони передбачають власну інфраструктуру: пошта, магазин, дитячі заклади.

У середині 1960-х років почалася забудова великих житлових районів – формувань, що складаються з групи мікрорайонів для 10-12 тисяч мешканців, пов’язаних між собою організацією спільного громадського центру, транспортною схемою. Виростають окремі містечка довкола Львова. Першим житловим районом став район між вулицями Стрийською та Любінською побіля залізничної колії, так званий Південний житловий масив. Тут уже з’являються дев’яти- і чотирнадцятиповерхові житлові будинки, як цегляні, так і панельні. Перші поверхи використовують під пункти обслуговування (крамниці, майстерні, поштові відділення). Квартири поступово збільшують розміри, однак кухні, коридори, санвузли все ще мініатюрні. На початку 1970-х цей район ще вважали віддаленим, але поява трамвайної лінії на вул. Княгині Ольги значно підвищила рейтинг будинків на вулицях Володимира Великого, Науковій, Княгині Ольги.

Північний житловий масив починає утворюватись у 1970-х роках між проспектом Чорновола та вулицею Варшавською з поширенням на район вулиці Гетьмана Мазепи. Забудова тут однотипна, різниця тільки у відстані від центру (тут, без сумніву, виграють мешканці проспекту Чорновола – за нинішніми мірками це майже центр).

З появою домобудівних комбінатів і виготовленням однотипних серійних панелей, із яких, як із кубиків, складали 9-поверхові будинки за кілька місяців, будівництво цегляних споруд уже ведуть виключно за індивідуальними проектами. Житловий мікрорайон Сріблястий (вул. Патона), утворений із цегляних будинків, що мають трохи більше пластики на фасадах завдяки більшим лоджіям і балконам, так відрізнявся від решти, що за розробку його проекту архітектори свого часу одержали Державну Шевченківську премію УРСР.
Окремі житлові будинки за індивідуальними проектами в добрих районах серед існуючої забудови споруджують для партійних функціонерів брежнєвських часів: такі будинки мають гарні квартири з великими кухнями, передпокоями розміром із кімнату, широкими лоджіями, просторими спіжарками. Такі будинки маємо на вул. Тарнавського, 118а, вулицях Моршинській та Ольжича, у верхній частині вулиці Ярославенка.

А “панеляками” забудовують колись гарні села Рясне, Сихів, Козельники. Проекти типові, будинки однакові, квартири різняться лише господарями. У 1981 році першим мешканцям Сихова урочисто вручили ключі від квартир. Коли їх питали, де вони одержали житло, вони жартували: “Не доїжджаючи до Бібрки праворуч”. Сихів проектували на 200 тисяч мешканців. Зараз тут живуть близько 120 тисяч – таке собі містечко, більше від Стрия. Шляхопровід (недобудований) у Козельниках суттєво покращив би сполучення з центром. Частково цю проблему розв’язали маршрутні таксі. Попри вади, Сихів має кілька переваг: свіже повітря і тишу. Розраховані сихівські “панеляки” на 75 років експлуатації, і, як каже знайомий мистецтвознавець, колись вони будуть пам’ятками архітектури епохи розвинутого соціалізму.

POSTUP - ПОСТУП
№ 69 (513), четвер
13 квітня 2000 року
·PDF - ст.01
ПЕРША СТОРІНКА
·Матеріали з продовженням
·Хліб подешевшав на 4 копійки
·Польоти з вікон стали традицією

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Кілька слів
·Геть Сенчука і москалів!
·Здобутки львівських податківців
·Напад на російське товариство
·СЕЗ “Яворів” – перші результати

НАША СТОЛИЦЯ
·Львів – наполовину російськомовний, каже “Наше радіо”
·Велика весняна акція
·Хочеш закреслити “ТАК” – іди на референдум

ПОСТУП З КРАЮ
·Краєвид
·Кук пообіцяв 10,5 мільйона стерлінгів
·Чи легалізує референдум “тіньові капітали”?
·Американського видавця не пустили в Україну
·“Cправу зошитів” відкладено
·Кучма і Ющенко знову перші
·Референдум відбудеться на "Ура!"

ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
·Край
·Ющенко реанімував ОВДП
·Коридор, який веде до кризи?
·Світ

ПОСТУП У СВІТ
·Світоогляд
·Прем’єра змусили піти
·Не можна заперечувати Голокост
·Ні – диктатурі президента!
·У Березовського відберуть мандат?

ДИСКУСІЙНИЙ ПОСТУП
·“Україна має нарешті започаткувати свою інформаційну політику в Європі”
·Львівський смалець

АРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Арт-світ
·Космос у Венеції: запрошення у подорож
·Міу-Міу, що Ви робите на цих галерах?
·Премія Георга Бюхнера

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
·Юзьо ОБСЕРВАТОР

НЕРУХОМІСТЬ
·Житло у Львові. Повоєнний період

СПОРТ-ПОСТУП У СВІТ
·Півфінал пройде без львів’ян
·Львiв розпрощався з Кубком України
·Ребров i Шевченко знову разом?
·Спорт-бліц