BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 68 (512), середа
12 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Аргументи на користь Валерія Меладзе
      • Чи скинули Олега Скибу з вікна райвідділу?
      • Суперечливі висновки української делегації
      • “Наше радіо” зникло з львівського ефіру
      • Чиї крилаті ракети? Нічиї...
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Аргументи на користь Валерія Меладзе (Закінчення)
      • Чи скинули Скибу з вікна райвідділу? (Закінчення)
      • Французькі книги від бельгійського посла
      • Роман Крип’якевич У ПЕРШУ РІЧНИЦЮ СМЕРТІ
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • Ротація у прокуратурі
      • На українському автомобілі – в XXI вік!
      • Рейтинг згадуваності
      • Свято демократії почалося 6 квітня
      • Пам’яті єпископів УГКЦ
      • Традиція благодійних фуршетів
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Суперечливі висновки української делегації (Закінчення)
      • Україна – від полюса до полюса
      • Злодія з Мінфіну затримали
      • МЗС протестує проти затримання рибалок
      • Українці хочуть закриття ЧАЕС
      • Епідемія харчових отруєнь
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Аграріїв прирікають на виживання
      • У Німеччині – реформа століття
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Єднання навколо “труби”
      • Король помер – нехай живе королева!
      • Війна армії з міліцією
      • Кваснєвський і далі без конкурентів
      • Вашингтон і Белград на шляху до порозуміння
    7. ДИСКУСІЙНИЙ ПОСТУП
      • Так званий референдум: волевиявлення чи примус?
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Хаджинов і Kо зметикували на трьох
      • ФАЛЬШ під фонограму
      • Найкращий баритон Польщі – українець!
    9. ПОСТУП У РЕГІОНІ
      • Львів’яни і космос
      • автобусний ніхто не претендує
    10. ПОСТУП У МЕДИЦИНІ
      • Чи потрібен нам банк крові?
      • Хто подарує надію діабетикам?
      • NEWS
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Наталя Григоренко – найсильнiша в Українi серед ровесникiв
      • Хто зупинить старшого Шумахера?
      • Сьогоднi стартують матчi Кубка Стенлi
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • Хто такі КОРИСТУВАЧІ, і як з ними боротись
      • Гороскоп

  • pp_68_9  
     ПОСТУП У РЕГІОНІ
    СТОРІНКА 9
    № 68 (512), СЕРЕДА 12   квітня 2000 року

    Львів’яни і космос

    Сергій КАЛІБЕРДА

    12 КВІТНЯ

    Один із найвидатніших астрофізиків сучасності академік В.Амбарцумян якось сказав: “Людину від однієї дуже відомої тварини відрізняє те, що вона іноді піднімає очі від свого корита і тоді бачить зірки”. Віковічне прагнення до зірок стає реальністю, а вихід на земну орбіту – повсякденням. Але нині космонавтика – не лише пілотовані польоти та дослідження далекого Всесвіту. Її головною рушійною силою є потреба вирішувати практичні завдання в навколоземному просторі.

    Космонавтика стала органічною частиною господарської інфраструктури розвинених держав. Без неї неможливо уявити сучасну мережу зв’язку, інформаційні комунікації, метеорологію, геодезію та картографію, морську та повітряну навігацію. Україна належить до небагатьох країн світу, які не лише будують власні ракети та здійснюють власну космічну програму, але й мають інтелектуальний і промисловий потенціал, здатний зробити цю галузь не тільки корисною, але й прибутковою.

    Від початку зародження практичної космонавтики не лише львівські автобуси возили космонавтів до стартових майданчиків, не лише центри управління польотами обладнували апаратурою, виготовленою на львівських підприємствах, але й львівські науковці брали участь у відповідних наукових експериментах і в розробці космічних приладів. Нині на Національну космічну програму у Львові працюють, зокрема, Львівський центр Інституту космічних досліджень Національної Академії Наук (НАНУ) і Національного Космічного Агентства (НКАУ), Державний НДІ інформаційної інфраструктури НАНУ, Державне науково-дослідне підприємство “Конекс”, Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації й екологічного моніторингу (НДЦ АКІЕМ) Інституту кібернетики ім. Глушкова НАНУ та НКАУ.

    Засоби аерокосмічного спостереження – це не тільки найважливіший компонент системи стратегічної стабільності, надійний гарант процесу роззброєння і забезпечення міжнародної безпеки політичними засобами, але й важливе джерело для вирішення численних народногосподарських проблем. Однією з гострих і складних проблем сучасності є проблема охорони та раціонального використання природного довкілля. Над проблемами дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), методами та засобами обробки інформації з 1978 року працюють в НДЦ АКІЕМ. Розповідає директор центру Анатолій КОМІСАРЧУК:

    “Особливістю Західного регіону України є велика кількість екологічних проблем як природного, так і техногенного характеру. Найбільше використовують та перетворюють геологічне середовище гірничовидобувна промисловість, різні види будівництва (передусім транспортне та меліоративне), сільське господарство. Їхній руйнівний вплив за своїми масштабами деколи можна порівняти з наслідками катастрофічних природних явищ. Так, освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну призвело до таких змін – просідання донної поверхні над виробками досягають 3,9 м і охоплюють площу понад 60 кв. км. Підтопленням і заболочуванням виведено з обігу земельні угіддя площею 15 тис. га, а в зону підтоплення потрапляють 8 населених пунктів, у тому числі міста Червоноград і Соснівка, селище Гірняк. Деформації масивів гірських порід призводять до руйнування інженерних і цивільних споруд, викликають забруденння приповерхневих вод. Збільшується ризик раптового руйнування транспортних комунікацій.

    Значний негативний вплив на довкілля має розробка сірчаних родовищ Яворівського та Роздільського ДГХК “Сірка”: розвиваються ерозійні процеси, що приводять до зсувів земельних ділянок і будинків у селі Малехів. Активізувались провали карстового походження в околицях курортів Трускавець, Східниця та Шкло. За час розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей тут утворились підземні порожнини загальним обсягом 3 млн куб. м. Неконтрольоване природне затоплення цих виробок створило аварійну ситуацію, на поверхні почали утворюватися провальні блюдця. Так, на північно-західній околиці Калуша утворилось ціле озеро площею 22 га. Усі пам’ятають наслідки катастрофічної повені на Закарпатті восени позаминулого і навесні минулого року.

    На вирішення екологічних проблем та ліквідацію наслідків екологічних катастроф кожна зі семи західних областей України виділяє в середньому до 1% обласних бюджетів. Але ці гроші йдуть, зазвичай, на подолання наслідків катастроф. Сучасний загрозливий стан середовища та екологічні катастрофи останніх років вимагають рішучого переходу від пасивної реєстрації згубних наслідків числених катастроф до їхнього своєчасного попередження та запобігання. Таке систематичне й оперативне стеження за станом природного середовища з метою контролю та управління правильно використовувати всі його компоненти прийнято називати моніторингом. Досягнутий рівень розвитку методів і засобів дистанційного зондування земної поверхні свідчить про можливість вирішення цієї проблеми, і у Львові є всі передумови для її успішного розв’язання. У нашому центрі накопичено значний досвід моделювання техногенних та природних катаклізмів. У боротьбі з паводками, зсувами, карстовими явищами, які характерні для Прикарпатського регіону, у подоланні наслідків зміни гідрографії стоку карпатських рік, латання дір, до якого вдаються в останні роки, мало допомагає”.

    “Уже кілька років,–  продовжує А. Комісарчук, –  ми ставимо питання перед урядом та НКАУ про створення у Львові міжгалузевого центру аерокосмічного моніторингу. В інформації з аеро- та космічних апаратів (КА) про стан довкілля нині відчувається голод, у ній зацікавлені не лише науковці й екологи, а й представники багатьох міністерств і комітетів з надзвичайних ситуацій, водного та лісового господарства, промислової політики, агропрому тощо. Практика довела, що для успішного виконання аеро- та космічного сканерного фотографування потрібне створення цілої системи заходів і координації спільних зусиль. У таку природоресурсну систему повинні входити супутники, наземні командні комплекси, канали зв’язку, центри прийому й обробки інформації, підсистеми збору замовлень, каталогізації та розсилання результатів спостереження користувачам. Україна має фрагменти такої системи, але комплексної служби моніторингу ще не створено. На жаль, у верхніх ешелонах влади дуже повільно відбувається процес розуміння важливості такого завдання, і часто кроки роблять не на користь, а на згортання такої системи. Наприклад, після демонтажу ракетних комплексів, що стояли на озброєнні, залишаються об’єкти, які могли б бути передані для цивільного використання. На базі одного такого об’єкту ми пропонували створити наземний комплекс для калібрування апаратури аерокосмічних апаратів, але виявилось вигіднішим продати об’єкт комерційним структурам під якесь виробництво. Містечкові інтереси перемогли державні. Другий приклад. В Україні немає жодного оснащеного належним чином спеціалізованого літака для аерофотозйомки, а вони потрібні в кожному регіоні. У Львові є приписана за Міністерством надзвичайних ситуацій (МНС) ескадриль літаків, але її призначення – доставка десанту в район катастрофи.
    Завдання моніторингу перед ескадриллю не ставлять. У Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України, у державних адміністраціях західних областей ідея про створення та діяльність міжгалузевого центру аерокосмічного моніторингу має розуміння і підтримку, а останнім часом можемо сподіватись на перспективи, що новий уряд це питання позитивно вирішить.

    Львів має ту перевагу перед іншими науковими центрами України, що розташований західніше від них, тож час видимості КА, які є над Європою,  довший. Крім того, дані фотографії “підпираються” солідним картографічним матеріалом, який залишився від Польщі, Австро-Угорщини та матеріалів попередніх аерокосмічних зйомок, і ми маємо змогу відслідковувати зміни ґрунтів за значний проміжок часу. А найголовніше, що у Львові є достатньо кваліфіковані фахівці, аби розв’язати ці питання, є досвід і традиції”.

    Для багатьох завдань комплексного моніторингу,  тобто для контролю за паводками, утворенням та сходом лавин і селевих потоків, землетрусами, провалами ґрунту, карстовими явищами, аварійним забрудненням морів і внутрішніх вод, достиганням та захворюванням посівів і для прийняття оптимальних рішень потрібна високооперативне, навіть щодобове, знімання з високою роздільною здатністю – від 5 до 40 метрів. Розробкою та виготовленням сканувального багатозонального пристрою для дистанційного зондування поверхні Землі займаються в Державному науково-дослідному підприємстві “Конекс”. У роботі беруть участь також НДКІ “ЕЛВІТ” ДУ “Львівська політехніка”, АТ “Електрон”, науково-інженерний центр “Сканер” (Черкаси), НДУ “Київський політехнічний інститут”. Основне завдання цих підприємств – створення сканувальних пристроїв надвисокої роздільної здатності. Розповідає головний інженер підприємства “Конекс” Леонід ВАРІЧЕНКО:
    “ 1999 року наше підприємство та КБ “Промінь” (Тернопіль) запустили в дослідну експлуатацію нове обладнання центру прийому інформації з космічних апаратів  у Чернігові. Саме в цьому центрі  приймали інформацію з першого українського супутника “Січ-1”,  приймали дані з супутника “Океан-О”, виведеного на орбіту у липні 1999 року. Наше підприємство створило сектор прийому й обробки телеметричної інформації та управління КА у Євпаторії та сектор оперативної підтримки життєдіяльності КА в ОКБ “Південне” (Дніпропетровськ). Зараз проводяться роботи з модернізації цих секторів для використання з наступними КА.

    Новий сканувальний багатозональний пристрій для дистанційного зондування поверхні Землі, що розробляє наше підприємство, порівняно з традиційними фотографічними методами дослідження, повинен забезпечити ширшу смугу охоплення поверхні, вищу періодичність огляду і роздільну здатність, нижчу питому вартість зйомки одиниці площі. Слід сказати, що попит на інформацію дистанційного зондування поверхні Землі, яка передається з КА та літаків, є в світі дуже високим, а вартість української інформації буде нижчою, ніж аналогічна зарубіжна. Роздільна здатність знімків, які безкоштовно поширюються в мережі “Internet” і якими зараз користуються метеорологи для прогнозів погоди становить близько 1 км, наш новий сканер дозволить отримувати дані з роздільною здатністю біля 30 м. Загальна маса цього складного присторою становитиме менше 30 кг. Крім того, ми розробляємо програмно-апаратний комплекс обробки телеметричної інформації”.
    За 39 років космічної ери львівські науковці й інженери чимало зробили в дослідженні космічного простору, але зробити потрібно ще більше, щоб гідно нести звання космічної держави. Україна не має якісної метеорологічної інформації, якісного супутникового зв’язку, свого супутникового телемовлення. Чимало львів’ян вважають 12 квітня своїм професійним святом і продовжують працювати на космічне майбутнє держави.На Львівський



    автобусний ніхто не претендує

    Тарас КРАЙНИК

    ВИРОБНИЦТВО

    Найбільшого в Україні виробника автобусів ВАТ “Львівський автобусний завод” виставлено на продаж за стартовою ціною 12 млн грн і з умовою погашення кредиторської заборгованості 6 млн грн, тобто разом 18 млн грн. Але з часу оголошення конкурсу бажаючих купити завод, який за потужностями виробництва міг би забезпечити автобусами всю Україну (та й цілий СНД), поки що немає. Для забезпечення його роботи потрібно захистити вітчизняне автобусобудівництво, подібно до того, як це спробували зробити для АвтоЗАЗ-Daewoo. Бо без цього в умовах жорстокої конкуренції із вживаними імпортними автобусами важко завоювати власний ринок. А ще треба швидко реагувати на потреби ринку, виготовляти автобуси, які найбільше користуються попитом, що також зараз неможливо без фінансової підтримки у вигляді довготермінових кредитів.
    Можна виробляти найкращі танки та найбільші літаки у світі, і цим безмежно гордитися, ходячи пішки. І при цьому закуповувати заїжджені західні автобуси чи відкривати кордони для імпорту дешевих російських,  вбиваючи вітчизняних виробників.

    Свою думку щодо становища та перспектив ЛАЗу висловив президент ВАТ “ЛАЗ” Степан ДАВИДЯК.

    –  Степане Івановичу, як працює нині завод, на яку потужність?

    – У березні цього року виготовлено 100 автобусів, на квітень плануємо виготовити близько 148.

    – Наскільки зросло виробництво після того, як Ви повернулися на завод?

    – За І квартал ріст становив 140%, всього вже цього року було вироблено 247 автобусів. У загальному на 2000 рік очікується ріст 400%, тобто 1250 автобусів.

    –  Хто замовляє сьогодні у Вас автобуси, які моделі?

    – Продажем наших автобусів займаються ділери. Замовлення надходять переважно з Росії на приміські машини ЛАЗ-695 та А-141, а також на міський ЛАЗ-52527. Пожвавлення попиту також спостерігається на території України, нещодавно підписано контракт на постачання 20 автобусів із моторами RABA до Києва. Є перспективи продовження замовлень із столиці.

    – Як щодо постачання у країни “третього світу”?

    – Якраз готуємо контракт на постачання 100 міжміських автобусів ЛАЗ-5207 у Гвінею.

    – А чому не випускають малий автобус ЛАЗ А-073 (так званий “Бичок”) – в конкуренцію черкаському А-091 “Богдан”, адже саме на автобуси такого класу попит сьогодні найбільший?

    – З “Бичками” пов’язані певні проблеми. По-перше, дорога комплектація: угорські мости та польські двигуни, по-друге, їх важко продавати за відсутності вигідної лізингової чи кредитної схеми. А також у даний час ми не можемо виробляти таку велику гаму автобусів, немає реальних фінансів, а кредити надто дорогі.

    – Що Ви можете сказати щодо “Газелей”, випущених на Львівському танкоремонтному заводі?

    – Над цією машиною працювали наші конструктори, але в реалізації вона не виправдала себе, вони в пошуку чогось іншого. Це просто аматорські спроби, в майбутньому виробляти автобуси будуть тільки спеціалісти.

    – Які розробляють перспективні моделі, як іде співпраця із інститутом автобусо-тролейбусобудування ВАТ “Укравтобуспром” щодо низькопідлогового міського автобуса ТУР А-182?

    – Уся проблема знову зводиться до фінансування, розраховувати на підтримку з обласного бюджету не можна. Але ми плануємо випустити перший зразок низькопідлогового А-182 до Дня Незалежності.

    – Чи є вже якісь зацікавлені особи в купівлі пакету акцій заводу?

    – Поки що покупців на акції немає, але готується наказ Фонду держмайна до 15 квітня про реструктуризацію заводу. Оптимізація автобусного виробництва вже проводиться власними силами заводу. У головному корпусі будуть виготовляти 2000 автобусів на рік, решта площ буде відчужена під інші фінансові проекти, де повинні забезпечити 1000 робочих місць. Про розробку та виробництво нового покоління автобусів можна буде говорити тільки після цієї реструктуризації з новим власником. Нами розроблені три різні бізнес-плани під інвестиції на $2 млн, $9 млн та $47 млн.

    – Який нині Ваш основний напрямок роботи для виходу з кризи?

    – На сьогодні основним напрямком є збільшення обсягів виробництва автобусів середнього та великого класів, які тепер повністю переведені на комплектацію ярославськими двигунами (Євро 1), окрім того, виготовлення дволанкового автобуса, замовником якого в ближчому майбутньому буде Київ. Саме ніша ринку на Україні середніх та великих автобусів повинна бути заповнена нашими автобусами, а потім можна буде говорити про виробництво інших класів та нових поколінь.