BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 67 (511), вівторок
11 квітня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • Львівський бюджет у зачарованому колі
    • Узгоджено кандидатів Нацрад
    • затопили музей
    • Перша зустріч корейських лідерів
    • призупинено трансляцію “Нашого радіо”
    • Від Руху кандидуватиме Тарас Чорновіл
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Львівський бюджет у зачарованому колі (Закінчення)
    • Затопили музей Соломії Крушельницької (Закінчення)
    • Меладзе буде останнім?
    • НАСЛІДКИ СТИХІЇ
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Прогнози на 115-й округ
    • “Слуги” двох “панів”
    • Ще один мітинг
    • Перша й остання обласна демократія
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Узгоджено кандидатів Нацрад (Закінчення)
    • Референдум: результат має бути дієвим
    • “Справедливість” встановлено
    • Французький легіон – не дитсадок
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • МВФ знову інспектує Київ
    • Не віддамо Daewoo!
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Перша зустріч корейських лідерів
    • Американці знайшли “стрілочника”
    • Соціалістам таки пощастило
    • Шеварднадзе знову переміг
  7. РАДІОВЕЖІ В ПОСТУПІ
    • Ой, на горі три “глушилки”
  8. АРТ-ПОСТУП
    • Весняні мелодії “Оксамитових барв”
    • Культура дешевшОЮ не буде. А політика ?
    • У пошуках ансамблевості
    • Перспективи України в перетині “Срібного квадрата”
    • У день Благовіщення
  9. ОСВІТА В ПОСТУПІ
    • Гадючо-черепаші взаємини у вищій школі
    • З платним навчанням “халява” не пройде
  10. КОСМО-ПОСТУП
    • Українські сторінки в історії світової космонавтики
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • “Полiтехнiки” повернули собi шосте мiсце
    • Перший гол і перші очки “Карпат”
    • Знайшовся покупець на іспанське золото
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • На здоров’я
    • Гороскоп

pp_67_7  
 РАДІОВЕЖІ В ПОСТУПІ
СТОРІНКА 7
№ 67 (511), ВІВТОРОК 11   квітня 2000 року

Ой, на горі три “глушилки”

Василь СКРІБА

ДЕМОНТАЖ

Три радіовежі на Святоюрській горі, більше відомі львів’янам як “глушилки” (через свою колишню функцію – глушити “во благо отєчєства” імперіалістичні голоси), продовжують привертати до себе загальну увагу.

Вперше про них заговорили у переддень внесення історичного центру Львова до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тоді представники комісії ЮНЕСКО ІКОМОС порадили у 10-річний термін демонтувати радіовежі для кращої оглядовості собору Святого Юра. І почули від місцевої влади обіцянку зробити це набагато швидше – ледь не до того самого дня, коли наше місто опиниться у переліку ЮНЕСКО. І от 3 грудня 1998 року в Кіото (Японія) історико-архітектурний центр Львова, включно з ансамблем Святоюрського собору, внесли до згаданого переліку. Але “глушилки” так і залишались на своїх місцях. Ну, трохи, певно, поспішили панове владці з обіцянками. Адже обіцяти завжди легше, ніж потім ті обіцянки виконувати. На якийсь час тема “глушилок” опинилася в тіні, звідки її – напередодні ІV саміту президентів країн Центральної Європи, який мав відбутися у Львові, – витягли панове народні депутати.

Я пишу тобі листа,
ця мелодія проста...

22 квітня 1999 року у листовному зверненні до Президента Л.Кучми народні депутати України І.Білас, О.Гудима, Р.Шмідт, О.Тягнибок, О.Фурдичко, І.Пилипчук і Ю.Криворучко дали знати, що питання демонтажу радіовеж не зникло. І якщо модернізувати одну вежу та перенести на неї обладнання з другої, забезпечивши таким чином ретрансляцію телепрограм, а останню, демонтувавши, перенести у прикарпатське містечко Добромиль, то можна вирішити три важливих питання. По-перше, створити оптимальні умови для висвітлення саміту президентів, по-друге, виконати вимогу ЮНЕСКО щодо оглядовості собору Святого Юра і, по-третє, забезпечити потужним ретранслятором гірські райони. У своєму листі депутати вказали, що, по скільки і коли.
Так, на їхню думку, для модернізації першої вежі була негайна потреба у 160 тис. грн, для демонтажу другої  – 142,2 тис. грн. (після завершення саміту президентів) і для часткового демонтажу третьої, згідно з умовами ЮНЕСКО, – 74,4 тис. грн. Леонід Данилович на листа відреагував і дав відповідне розпорядження уряду. Мінфін же аж 22 липня сповістив львів’ян, що питання демонтажу повинно вирішуватись за рахунок коштів спонсорів та бюджету області.

“Спонсорнути” проект зголосилася Львівська залізниця. За власним сценарієм. Він полягав, як писав “Високий Замок” (2.11.1999), у тому, що демонтувати мали всі три радіовежі, а потім місце, де вони стоять, міськрада передала би залізниці. Але цей варіант не пройшов. Тоді залізниця запропонувала новий: міськрада в обмін на демонтаж і перенесення у Добромиль однієї вежі надасть їй, залізниці, земельну ділянку у межах Львова. На цьому й поручкались. Міськрада уклала угоду з Харківським будівельним управлінням №168, монтажники-висотники Краснянської дільниці якого влітку і почали розбирати найближчу до собору “глушилку”. Та доволі швидко роботи припинились, бо залізниця за них не розраховувалась, позаяк не бачила з боку Ратуші руху щодо виділення ділянки землі.

Реанімували демонтажні роботи 50 тис. грн, виділені на вимогу Мінфіну головою Львівської облдержадміністрації Степаном Сенчуком. Але це, кажуть, лише чверть від потрібної суми. Отож поновилось спілкування депутатів із владою. В епістолярному жанрі. Так, 30 листопада народний депутат Павло Мовчан пише віце-прем’єр-міністру Валерієві Семиноженку листа про дофінансування демонтажу і переоснащення радіовеж у Львові. Зазначаючи про необхідність перевірки аварійності “глушилок”, побудованих ще на початку 50-х років, він підкреслює, що переоснащення першої радіовежі, якому передуватиме її експертиза і зміцнення, крім безпеки споруди, дасть можливість ретрансляції близько 10 нових телевізійних каналів. Для цього просить направити у найкоротший термін Управлінню капітального будівництва ЛОДА 160 тис. грн.

Із початком 2000 року епістолярний натиск нардепів не вщух. 10 лютого той же Павло Мовчан пише послання Сенчуку, просячи знайти можливість виділити невідкладно з обласного бюджету ще 70 тис. грн “у порядку часткового фінансування для забезпечення безперервності демонтажних робіт”. Через кілька тижнів, у березні, депутатське звернення (вже не перше) отримає міський голова Василь Куйбіда. У ньому повідомляється про потребу виділити 100 тис. грн. на завершення демонтажу вежі з місцевих ресурсів, бо це є умовою Мінфіну, який нібито зможе фінансово допомогти – проте лише тоді, коли переконається у реальних діях місцевої влади.

І на цьому ще не все. Ймовірно, втративши терпець, народні депутати України Мовчан, Манчуленко й Осташ звернулися з проханням уже до нового прем’єр-міністра Віктора Ющенка, щоби той невідкладно вишукав 160 тис. грн., аби не допустити “катастрофічної саморуйнації радіовеж”. Кабмін переадресував цього листа Мінекономіки, і той 10 березня відповів конкретно: “Фінансування видатків з резервного фонду Кабінету Міністрів України проводиться лише на заходи, які не могли бути передбачені під час формування держбюджету на відповідний рік”. Тому підкреслює, що заходи стосовно веж необхідно фінансувати за рахунок місцевих бюджетів. Одним словом, “Мінекономіки вдруге повідомляє про неможливість виділення коштів на фінансування вказаних робіт”.

Не все “гладко”

Про “невсегладкість” у договірних відносинах із Управлінням капітального будівництва ЛОДА висловився в інтерв’ю “Поступу” начальник відділу висотних споруд  “УкрНДІпроектстальконструкції” (Київ) Борис Буд. Та про це трохи далі, а наразі – про саму угоду. Вона була укладена наприкінці минулого року. Згідно з нею, цей НДІ повинен підготувати проект переоснащення радіовеж. “Зараз ми працюємо частково, – розповідає п. Буд. – Частину документації вже видали, продовжуємо працювати далі. Там така справа, що необхідно виконати обстеження тієї вежі, яка розбирається. А потім отримані дані розрахувати, враховуючи те обладнання, що буде встановлюватись на ній на новому місці – вже у Добромилі”.

Ну, а тепер про те, що ж таки “не гладко” між Управлінням капбудівництва ЛОДА та згаданим інститутом. Прохопившись про це на початку розмови, п. Буд поквапився повернути мову в інше русло, проте, зрештою, все ж розшифрував, про що йдеться: “Там є в нас деяке незадоволення один одним”. Незадоволення, як уточнив він, фаховістю і темпами виконання робіт.

Зате, схоже, жодних проблем із вищезгаданим Управлінням ЛОДА не має Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр (ЛОРТПЦ), якому належать радіовежі на Святоюрській горі. Як-не-як, а все-таки 50 тисяч область вділила. Завдяки їм (і поки що лише їм) і ведуться роботи, внаслідок яких найближча до собору вежа (що має помандрувати до Добромиля) розібрана приблизно на 30%. Доля ж двох інших, за словами директора ЛОРТПЦ Вадима Палкіна, така: одну треба буде вкоротити і зробити на ній майданчик, де розташовуватимуться релейні антени і пристрої для забезпечення зв’язку в межах Львова, а можливо, й області.
Другу – наростити і оснастити радіо- і телепередавачами, бо “перспектив у тої вежі, що стоїть у нас на Високому Замку, немає. Зараз триває монтаж підсилення її для того, щоб можна було щось іще на ній розмістити. Однак радикально ми там нічого не вирішимо. Значить, постає питання: чи будувати нову вежу поруч із нею? Але це ж шалені гроші”. А якщо модернізувати одну з радіовеж, то “можна розв’язати питання перспективи з розвитку ТБ і радіомовлення по Львову і Львівській області”. Такою є позиція ЛОРТПЦ.

Ми поцікавились у Вадима Палкіна тими додатковими 10 телеканалами, що їх наша область зможе отримувати, і ставку на з’яву яких роблять у своїх зверненнях нардепи, “вибиваючи” гроші на завершення демонтажу і переоснащення веж. Що по тих каналах транслюватиметься – ОРТ, НТВ, “Россия”?

– Та ні. Тут ідеться про те, хто прийде до нас з ліцензією. От до нас ото надходить “Наше радіо”, розумієте, але ж воно, хоч і працює на російській мові, але не проти держави. Це все ж краще, це такий собі заслін від прямої пропаганди з Росії... Ми не маємо права відмовити тим, хто має  ліцензію, у тому, щоб вони ставили передавачі на нашу вежу. Якщо вони не поставлять їх нам на вежу, поставлять десь на дахах, а ми залишимося зовсім без копійки.

Тобто, дотримуючись логіки пана директора, якщо ті ж самі російські телеканали прийдуть до Львівського ОРТПЦ з київською ліцензією, то нічого не залишиться, як дозволити їм розмістити свої ретранслятори, інакше “копійки” не буде. Але то таке. Наразі про це не йдеться.

Зараз йдеться про те, звідки взяти ще гроші на завершення демонтажу вежі, перевезення і встановлення її у Добромилі та переоснащення тих двох, що залишаться. Але звідки? Пригадується, як нещодавно у Львові відбувалась концертна акція, гроші від якої начебто пішли на фінансування заміни символіки на Верховній Раді. То, може, тепер у Києві “забацали” би щось подібне, а прибуток пожертвували Львову на всю цю справу із “глушилками”?..

Є й інший спосіб. Пов’язаний він із третьою вежею, тією, на якій, за словами головного інженера Львівського ОРТПЦ Юрія Пінкевича, планується розташувати апаратуру, яка б забезпечувала зв’язок – пейджинговий, радіотелефонний транкінговий (спеціалізований фаховий зв’язок для відомчих служб – пожежної охорони, швидкої допомоги, МВС, МНС тощо), цифровий радіоканалами для банків і банкоматів, а також Інтернет-зв’язок. А точніше – з тими комерційними структурами, що використовуватимуть цю апаратуру. Взяти хоча б “Укртелеком”. Йому ЛОРТПЦ пропонує використовувати вежу для організації зв’язку між різними АТС через цифрові радіорелейні лінії і для радіотелефонних подовжувачів (технології, здатної забезпечити телефонним зв’язком віддалених абонентів, до яких неможливо або нерентабельно прокладати лінії з кабелю чи дроту). Мабуть, у його інтересах, аби переоснащення веж якнайшвидше завершилось. Від держави коштів на це депутатам, очевидно, доведеться ще довго випрошувати. А от “Укртелеком”, поважна компанія, міг би, на нашу думку, виділити якісь кошти на дофінансування робіт. Звісно, на взаємовигідних умовах.

P.S. Власну позицію щодо долі веж має Український комітет міжнародної ради захисту пам’яток архітектури ІКОМОС, зусиллями якого Львів і було внесено до списку ЮНЕСКО. Її сформулював член комітету Микола Бевз: “Однозначно – ті вежі обов’язково повинні бути знесені. І обов’язково всі три. Місто – в принципі, навіть не місто – держава обіцяла, що вони будуть демонтовані, тому і голосування, і рецензія, що стосувалася внесення Львова до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, була позитивною. Вірніше буде сказати, що вона й була позитивною, але стала ще позитивнішою, коли прозвучала ця обіцянка”.