UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 67 (511), вівторок 11 квітня 2000 року ПЕРША СТОРІНКА Львівський бюджет у зачарованому колі Узгоджено кандидатів Нацрад затопили музей Перша зустріч корейських лідерів призупинено трансляцію “Нашого радіо” Від Руху кандидуватиме Тарас Чорновіл ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Львівський бюджет у зачарованому колі (Закінчення) Затопили музей Соломії Крушельницької (Закінчення) Меладзе буде останнім? НАСЛІДКИ СТИХІЇ НАША СТОЛИЦЯ Прогнози на 115-й округ “Слуги” двох “панів” Ще один мітинг Перша й остання обласна демократія ПОСТУП З КРАЮ краєвид Узгоджено кандидатів Нацрад (Закінчення) Референдум: результат має бути дієвим “Справедливість” встановлено Французький легіон – не дитсадок ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край МВФ знову інспектує Київ Не віддамо Daewoo! СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Перша зустріч корейських лідерів Американці знайшли “стрілочника” Соціалістам таки пощастило Шеварднадзе знову переміг РАДІОВЕЖІ В ПОСТУПІ Ой, на горі три “глушилки” АРТ-ПОСТУП Весняні мелодії “Оксамитових барв” Культура дешевшОЮ не буде. А політика ? У пошуках ансамблевості Перспективи України в перетині “Срібного квадрата” У день Благовіщення ОСВІТА В ПОСТУПІ Гадючо-черепаші взаємини у вищій школі З платним навчанням “халява” не пройде КОСМО-ПОСТУП Українські сторінки в історії світової космонавтики СПОРТ-ПОСТУП “Полiтехнiки” повернули собi шосте мiсце Перший гол і перші очки “Карпат” Знайшовся покупець на іспанське золото СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР На здоров’я Гороскоп

 

ПОСТУП У СВІТ

СТОРІНКА 6

№ 67 (511), ВІВТОРОК 11   квітня 2000 року

СВІТООГЛЯД

БУДАПЕШТ. Служби безпеки Угорщини беруть участь в евакуації населення північного сходу країни, які затоплюються повенями після небувалих злив. Ріки вийшли з берегів в Угорщині, Румунії та Сербії, і, за повідомленням румунських властей, чотири людини у тій країні загинули. За оцінками угорської влади, повінь триватиме принаймні десять днів і завдасть збитків на десятки мільйонів доларів.
 

МЮНСТЕР. На з’їзді Партії демократичного соціалізму в німецькому місті Мюнстері голова партійної фракції в бундестазі Ґреґор Ґізі заявив, що восени піде у відставку. Напередодні про свою відставку заявив голова ПДС Лотар Біскі. У суботу більшість делегатів з’їзду відхилила запропонований керівництвом партії проект постанови, в якому йшлося про підтримку партією за певних обставин військових втручань ООН. Двома третинами голосів було ухвалено протилежне рішення, в якому підтримуються радикально-пацифістські настрої в партії.
 

БАГДАД. Американські літаки в неділю знову атакували цілі в Північному Іраку. Напередодні Арабська Ліга зажадала від США та Великобританії припинення військових дій проти Іраку. У поширеній в Каїрі заяві наголошується, що повітряні напади нічим не виправдані і призводять до численних жертв серед цивільного населення. Напади на Ірак засудили також Франція та Росія. Нагадаємо, що США та Великобританія без мандату ООН запровадили на півдні й півночі Іраку зони, в яких заборонені польоти іракських літаків.
 

ЛІМА. Головний опозиційний кандидат на президентських виборах у Перу Алехандро Толедо звинуватив нинішнього главу держави Альберто Фухіморі у фальсифікаціях з метою спотворення результатів голосування. За даними попереднього опитування, після вчорашніх виборів Толедо вів перед, але подальші опитування несподівано засвідчили перевагу чинного президента. Тисячі прихильників опозиції вийшли на акції протесту біля президентського палацу, де сталися сутички демонстрантів з поліцією. Алехандро Толедо заявив, що уряд намагається вкрасти у нього перемогу.
 

ЗАГРЕБ. Хорватія отримала офіційний статус спостерігача у парламентській асамблеї НАТО. Про це заявив у Загребі голова асамблеї Хав’єр Руперес, який перебуває з візитом у Хорватії. Спікер парламенту країни Златко Томіч назвав статус спостерігача першим кроком на шляху до повного членства Хорватії в Альянсі. Загреб також прагне приєднатися до програми “Партнерство заради миру”, проте керівники НАТО кажуть, що це буде обумовлене запровадженням обіцяних урядом Хорватії демократичних реформ.
 

ЛЯЙБАХ. У Словенії тривають спроби формування нової урядової коаліції по тому, як парламент висловив вотум недовіри лівоцентристському кабінету прем’єра Янеша Дрновшека. Урядову кризу спричинило рішення Дрновшека відправити у відставку міністрів, які входять до лав Народної партії, і призначити на їхні посади позапартійних політиків. Народна партія твердить, що має достатню підтримку для призначення новим прем’єр-міністром Франсі Демшара, якого було звільнено з посади міністра оборони.

Домовленості про зустріч капіталіста Кіма дей Джунга з комуністом Кімом Чен Іром було досягнуто в неділю, під час переговорів їхніх представників у Пекіні. “Корейці досягли угоди, яка має на меті пришвидшити процес єдності, обміну і прискорити процес національної реуніфікації”, – так the North’s Korean Central News Agency прокоментувала це повідомлення. На цю позитивну новину відразу відгукнулась Америка. “Ми вітаємо цей розвиток подій, більше ми не зможемо сказати, поки не ознайомимося з деталями”, – сказав речник Держдепартаменту США.

Очевидно, що майбутнє співжиття Північної та Південної Корей буде головною темою зустрічі двох керівників. Але це – загалом, а конкретно – мова йде про економічну допомогу Пхеньяну, права людини, інвестиції і возз’єднання сімей, які були розірвані війною. Деталі зустрічі будуть розроблені вищими чиновниками, які мають зустрітися в кінці цього місяця.

За свідченнями аналітиків, малоймовірно, що така зустріч виллється у якийсь багатообіцяючий договір із серйозними наслідками. Досі між Пхеньяном і Сеулом майже не було зустрічі на більш-менш високому рівні. Останні серйозні переговори відбулися в 1991 році і завершились підписанням “базової угоди” щодо покращення зв’язків, яка, на жаль, ніколи не була переведена в практичну площину. Щоправда, у 1994 році північнокорейський лідер і засновник країни Кім Ір Сен і тодішній президент південної Кореї Кім Сян домовилися зустрітись. Ініціатором зустрічі був американський екс-президент Джиммі Картер. Але зустрічі завадила смерть північнокорейського “батька і вчителя”.

ЦРУ звільнило свого службовця, який розробляв операцію бомбардування натовськими повітряними силами китайського посольства у Белграді під час косовської кампанії. Такою стала реакція Вашингтона на заяву Китаю, який відмовляється приймати версію американців про нібито “трагічну помилку” і стверджує, що напад на амбасаду був спланований заздалегідь.

Нагадаємо, що за американською версією пілоти Альянсу мали застарілі мапи сербської столиці, на яких будинок амбасади було помічено як військовий об’єкт. Проте безперервні звинувачення Пекіна спонукали розвідувальне відомство США провести службове розслідування, внаслідок якого одного зі співробітників Управління було звільнено. Зрозуміло, що Китай розцінив розслідування як звичайнісінький фарс, завдання якого – перекласти відповідальність на цапа офірного. Тим паче, що 6 вищих за рангом посадових осіб, які безпосередньо брали участь у розробці планів бомбардування Белграда, отримали тільки письмову догану.

У будь-якому випадку немає сумнівів, що різке погіршення стосунків між Китаєм та країнами-членами НАТО цим демонстративним звільненням вирішене не буде. Вже сьогодні офіційний Пекін повністю припинив будь-яку військову співпрацю з Альянсом чи діалог щодо порушення прав людини в країні. Посольства США і Великобританії у Пекіні вже багато днів поспіль перебувають у стані справжньої облоги.

Нагадаємо, що в результаті бомбардування посольства Китаю в Белграді загинуло троє китайських журналістів і ще 20 дипломатичних працівників дістало тяжкі поранення. Офіційний представник МЗС Китаю продовжує вимагати від представників Північно-Атлантичного Альянсу більш змістовної оцінки “трагічної помилки” 11-місячної давності.

Парламентські вибори у Греції цієї неділі походили у надзвичайно напруженій атмосфері, адже консервативна опозиційна партія “Нова демократія” мала всі шанси перервати нарешті соціалістичний період в історії країни. Ліва партія ПАСОК урядує в Афінах ще з 1981 року (з короткою перервою в 1990-1993 рр). Але зміни не сталося: соціалісти здобули перемогу, прихиливши на свій бік на 50 тисяч  співвітчизників більше, аніж консерватори.

Дев’ять мільйонів виборців визначали трьохсот достойних зайняти депутатське крісло. За право увійти в парламент змагалось 26 партій. Але ні в кого не виникало сумнівів, що партії-фаворити – ПАСОК під головуванням прем’єра Костаса Семітіса і “Нова демократія”, лідером якої є Костас Караманліс.

Країна з хвилюванням прилипла до екранів телевізорів. Це нагадувало футбольний матч рівних суперників – перевага у кілька десятих відсотка переходила від одного до другого. Нові демократи вже давно дихають у потилицю соціалістам, наприклад, на попередніх виборах 1996 року соціалісти здобули 41,5%, а консерватори – 38,1%. Але так близько до успіху, як у неділю, вони ще не перебували. За результатами соціологічного опитування, так званого exit polls, “Нова демократія” навіть вийшла на перше місце.

Головними виборцями консерваторів були селяни. Вони найбільше звинувачують нинішню владу в своєму жебрацькому існуванні. А урядову партію було за що критикувати, адже Греція – найвідсталіша за рівнем економічного розвитку країна ЄС, єдина, якій відмовили у вступі до Європейської валютної спілки. Але Семітіс мав багато контраргументів. Наприклад: саме його уряд зумів зменшити інфляцію до трьох відсотків, налагодити економічне зростання в країні. Й от уже не сьогодні-завтра Афіни отримують членський квиток у “єврозоні”.

Тож греки таки повірили своєму прем’єрові. Після підрахунку 92 відсотків бюлетенів з’ясувалося, що ПАСОК здобула 43,68 процента, а їхні головні супротивники лише – 43,03. Тобто різниця становить лише 0,65% голосів. На третьому місті – комуністична партія (5%), яка об’єднала навколо себе противників НАТО, особливо тих, хто виступав проти військової операції в Косово.

Президентські вибори, що відбулися в Грузії минулої неділі, завершилися без сенсації. Як і очікувалося, Едуард Шеварднадзе переобраний президентом Грузії на черговий термін. За попередніми даними, діючий глава держави набрав 80,4% голосів виборців, що прийшли на виборчі дільниці. Його основний конкурент, колишній секретар компартії Грузії Джумбер Патіашвілі одержав 16,6% голосів.

День проведення виборів – 9 квітня – особлива дата в історії Грузії. У 1989 році у цей день частини Радянської Армії за допомогою саперних лопат розігнали мітинг на проспекті Руставелі – тоді жертвами силової акції стали 19 осіб. Через два роки, 9 квітня 1991 року, Грузія офіційно проголосила свою незалежність.

Як повідомив учора на прес-конференції голова Центральної виборчої комісії  Джумбер Ломінадзе, у виборах взяли участь 2 млн. 36 тисяч громадян Грузії, або більше 65% виборців. Прес-центр виборчого штабу Патіашвілі стверджує, що спостерігачі зафіксували порушення на 12 виборчих дільницях. Проте Центральна виборча комісія Грузії не підтвердила цю інформацію. За ходом голосування спостерігало 300 міжнародних спостерігачів, у тому числі представники ОБСЄ.

Найбільше посприяв перемозі Шеварнадзе один з колишніх його суперників, голова Верховної Ради Аджарської автономної республіки Аслан Абашидзе, який на минулих парламентських виборах очолював опозиційний урядовому Союзу громадян Грузії так званий “батумський політичний блок”. Напередодні президентських виборів Абашидзе зняв свою кандидатуру і навіть заявив про підтримку Шеварнадзе.

Крім цього, Едуарда Шеварднадзе підтримало керівництво Південної Осетії. Глава Південної Осетії Людвіг Чібіров сказав, що Шеварднадзе є “людиною слова, щиро зацікавленою у врегулюванні ситуації в Південній Осетії без військового утручання”. За словами Чібірова, на теперішньому етапі розвитку Грузії “немає більш гідного керівника, ніж Шеварднадзе”.

Напередодні проведення виборів президенту Грузії вдалося підписати угоди щодо будівництва нафтопроводу Баку-Джейхан, причому на поступки довелося йти самому Азербайджану. Візит у Грузію президента Азербайджану Гейдара Алієва забезпечив йому підтримку азербайджанців, що проживають у цій країні. Вірменський президент, який також відвідав Тбілісі, у свою чергу, доклав усіх зусиль, щоб підвищити популярність Шеварднадзе серед етнічних вірменів, що проживають у Грузії.

Інавгурація Едуарда Шеварднадзе на пост президента відбудеться 30 квітня. ііСаме у цей день православні святкуватимуть Великдень. Загалом, він перебуває при владі в Грузії вже 8 років. За цей час на нього вже було вчинено кілька замахів.