UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 66 (510), субота-неділя 8-9 квітня 2000 року FRONTPAGE [ст.1] - PDF ПЕРША СТОРІНКА 2030 року Китай заатакує США прем’єр ЗАХИСТИВ “принцесу” ВІД ОЛІГАРХІВ Навала неповернених кредитів Львову виділяють гроші Ющенко: “Повірте в нас” ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів ВАСИЛЬ БАЗІВ ЗУСТРІВСЯ З КАНАДСЬКИМ АМБАСАДОРОМ Нове ім’я в літературі Канадський амбасадор у ЛНУ Молодь про тіньовий капітал НАША СТОЛИЦЯ Що таке “сільська молодь” для вузів Як урятувати центр львова від руйнації (Закінчення) Домашнє насильство: етап другий Злочин над злочинами архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Ющенко: “повірте в нас” (Закінчення) Ан-70 – козирна карта в європейській грі Апартаменти для довічного ув’язнення Українських “браконьєрів” затримали незаконно Психічно хворих з політичних мотивів в Україні нема ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Аграріям залишилося ще сім днівщоб закінчити посівну ранніх культур Навала неповернених кредитів (Закінчення) СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд 2030 року Китай заатакує США (Закінчення) США знову затримали російський танкер ЄС: “Чорний список – білий список” США за голову терориста обіцяють 5 мільйонів доларів НІКОТИНОВИЙ ПОСТУП Дещо про тютюнопаління в Галичині АРТ-ПОСТУП Опісля снігопаду Література без міфотворення: проекція на Балкани У пам’ять про Любомира Шабатуру Штрих з-під різця Георгія Якутовича ЦЕРКВА В ПОСТУПІ РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЦЕРКВА В ПОСТУПІ РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Закінчення) СПОРТ-ПОСТУП Фінал може і не бути англійським Так би й у плей-офф Людмила Васильєва:“Дослужилася до молодшого лейтенанта...” СПОРТ-БЛІЦ “Кубок Лева” у Львовi ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР ТЕ, ЩО НА І В ГОЛОВІ Гороскоп

 

ЦЕРКВА В ПОСТУПІ

СТОРІНКА 9

№ 66 (510), субота-неділя 8-9   квітня 2000 року

РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Географічно-статистичний аналіз на порозі нового тисячоліття
Олександр КУЧАБСЬКИЙ

Станом на 1 січня 2000 р. територіальну організацію релігійної сфери Львівської області формувало 2628 релігійних організацій, основним видом яких є релігійні громади. У Львівській області статус релігійної громади мають 2541, або 97% всіх офіційно зареєстрованих релігійних організацій. Згідно з чинним законодавством, у створенні локальної релігійної громади повинні брати участь не менше 10 осіб. Порівняно низький чисельний бар’єр релігійної громади є чинником, який мінімалізує територіальні відмінності у їх поширенні та створює умови для їх виникнення у переважній більшості населених пунктів реґіону. Із 1929 населених пунктів Львівської області 1 січня 1999 року релігійні громади діяли в 1439 (74,6%). Протягом останніх років в Україні спостерігається постійне збільшення кількості конфесій – автономних релігійних інституцій, які здійснюють загальну організацію релігійного життя та діяльності локальних громад. Не є винятком у цьому відношенні і Львівська область, конфесійний спектр якої постійно розширюється (з 17-ти конфесій у 1993 році до 40 у 2000-му).

Порівняно з іншими областями України, релігійна сфера Львівщини характеризується значною специфікою. Пов’язано це в першу чергу зі складним релігійно-географічним розташуванням області. Зокрема, вздовж її західної межі (кордон з Польщею) проходить межа між ареалами домінування західного та східного християнства (в конкретному випадку – західного та східного католицтва). З незначними відхиленнями від межі Львівщини з Волинською та Рівненською областями (давній кордон між Російською імперією та Австро-Угорщиною) пролягає лінія поділу між ареалами домінування східного католицтва та православ’я. Карпати (південний рубіж області) – стик ареалів поширення двох різновидів уніатства – галицького, що бере своє коріння від Берестейської церковної унії 1596 року, та закарпатського, утвореного внаслідок Ужгородської церковної унії в 1646 році. Таким чином, Львівщина знаходиться в зоні безпосередньої взаємодії різних напрямів західного та східного християнства, що значною мірою зумовлює цілий ряд особливостей у перебігу релігійного життя та діяльності віруючих. У першу чергу слід констатувати підвищену активність різних конфесій на території області, що виникає в результаті значної конкуренції за вплив на віруюче населення. Основним наслідком цього слід вважати дещо підвищений рівень загальної релігійності населення.

Під час соціологічного дослідження “Трансформація релігійної свідомості населення Львівської області після 1991 року”, проведеного у 1997 році, 92,2% населення області визнали себе віруючими. Згідно з опитуваннями, проведеними в середині 1990-х років у ряді країн колишнього соцтабору, було встановлено, що віруючими себе вважають 63,4% громадян України, 83% – громадян Польщі і близько 65% – Росії. Однією з важливих причин таких відмінностей слід вважати тривалість політичного панування атеїстичного комуністичного світогляду. Там, де він був меншим (на території Львівщини та у Польщі влада комуністів тривала на чверть століття менше, ніж на основній частині України та в Росії), примусова секуляризація населення мала менші успіхи або проходила поверхнево. Віддзеркаленням цієї закономірності є також офіційні дані щодо чисельності активних віруючих по областях України. Якщо в центрально-східних областях у релігійних практиках активну участь беруть від 5,5% (Донеччина) до 47,9% (Хмельниччина) населення, то у Львівській області до цієї категорії вже належить 65,7%.

Найсуттєвіший вплив на територіальну організацію релігійної сфери Львівської області належить Українській Греко-Католицькій Церкві – національно-реґіональній традиційній формі релігії українців Галичини. В результаті соціологічного дослідження було виявлено, що греко-католиками визнають себе 60,2% віруючих (56,0% від усього населення області). Отже, до УГКЦ належить приблизно 1530 тис. жителів області (з них 1183 тис. – дорослого населення). Частка греко-католиків є значно вищою серед корінного населення області (60,4%).
Більшою від середнього показника частка греко-католиків є серед жінок (58,4%), осіб, старших 60 років (63,1%), осіб з вищою освітою (59,1%), українців (59,7%), мешканців сільської місцевості (64,1%) тощо. Хоча віруючі УГКЦ у Львівській області домінують і розміщені переважно рівномірно, є ряд населених пунктів, де переважають віруючі інших конфесій, – православних, РКЦ, протестантських (див. карту).

Домінує УГКЦ і за чисельністю духовенства та слухачів духовних навчальних закладів. Релігійних організацій УГКЦ станом на 1 січня 2000 р. у Львівській області було зареєстровано 1480 (з них 1430 мали статус релігійних громад). Їх включено до складу трьох єпархій УГКЦ – Львівської архієпархії (центральна частина Львівської області), Самбірсько-Дрогобицької (південно-західна частина) та Зборівської (північна частина). Релігійні громади УГКЦ діють у 1275 з 1930 населених пунктів Львівської області. З 702 рад місцевого самоврядування Львівської області релігійні громади УГКЦ зареєстровані на території 671 (95,6%). Найбільшою частка греко-католиків є в південно-східних районах області (Жидачівський – 87,1%, Стрийський – 70,7%, Сколівський – 70,7%, Дрогобицький – 60,0% тощо). Щороку кількість релігійних громад УГКЦ збільшується в середньому на 20-23 одиниці.

Суттєве значення в релігійному житті та діяльності продовжують відігравати православні конфесії. Релігійні організації православних конфесій діють на території 430 місцевих рад (61,3%) Льівщини. Найбільша частка православного наслення спостерігається в тій частині області, яка у довоєнний період входила до складу Перемиської єпархії ГКЦ, та в реґіонах, де перед війною проживала значна кількість поляків. Територіальний устрій православних конфесій загалом відповідає адміністративно-територіальному поділу Львівщини (область – єпархія, район – благочиння). Виняток становить Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), яка має в області дві єпархії – Львівсько-Сокальську та Дрогобицько-Самбірську.

Найпотужнішою серед православних конфесій на Львівщині є УПЦ КП, яка намагається репрезентувати загальнонаціональну традиційну форму релігії українців (386 релігійних організацій у 2000 р.). Вагому роль продовжує відігравати Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), яка в останні роки переживає значні організаційні труднощі (344 релігійні організації). Дедалі більше рис етнічної форми релігії росіян та білорусів набуває УПЦ (60 релігійних організацій). Для всіх релігійних конфесій (крім УГКЦ) характерні територіальні диспропорції в розміщенні релігійних громад. Це суттєво ускладнює формування їх конфесійно-територіального устрою, перешкоджає нормальному функціонуванню територіально-управлінських структур тощо.
Закінчення – стор.10