BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 66 (510), субота-неділя
8-9 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • 2030 року Китай заатакує США
      • прем’єр ЗАХИСТИВ “принцесу” ВІД ОЛІГАРХІВ
      • Навала неповернених кредитів
      • Львову виділяють гроші
      • Ющенко: “Повірте в нас”
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • ВАСИЛЬ БАЗІВ ЗУСТРІВСЯ З КАНАДСЬКИМ АМБАСАДОРОМ
      • Нове ім’я в літературі
      • Канадський амбасадор у ЛНУ
      • Молодь про тіньовий капітал
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • Що таке “сільська молодь” для вузів
      • Як урятувати центр львова від руйнації (Закінчення)
      • Домашнє насильство: етап другий
      • Злочин над злочинами
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Ющенко: “повірте в нас” (Закінчення)
      • Ан-70 – козирна карта в європейській грі
      • Апартаменти для довічного ув’язнення
      • Українських “браконьєрів” затримали незаконно
      • Психічно хворих з політичних мотивів в Україні нема
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Аграріям залишилося ще сім днівщоб закінчити посівну ранніх культур
      • Навала неповернених кредитів (Закінчення)
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • 2030 року Китай заатакує США (Закінчення)
      • США знову затримали російський танкер
      • ЄС: “Чорний список – білий список”
      • США за голову терориста обіцяють 5 мільйонів доларів
    7. НІКОТИНОВИЙ ПОСТУП
      • Дещо про тютюнопаління в Галичині
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Опісля снігопаду
      • Література без міфотворення: проекція на Балкани
      • У пам’ять про Любомира Шабатуру
      • Штрих з-під різця Георгія Якутовича
    9. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
      • РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
    10. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
      • РЕЛІГІЙНА СФЕРА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (Закінчення)
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Фінал може і не бути англійським
      • Так би й у плей-офф
      • Людмила Васильєва:“Дослужилася до молодшого лейтенанта...”
      • СПОРТ-БЛІЦ
      • “Кубок Лева” у Львовi
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • ТЕ, ЩО НА І В ГОЛОВІ
      • Гороскоп

  • pp_66_7  
     ПОСТУП
    СТОРІНКА 7
    № 66 (510), субота-неділя 8-9   квітня 2000 року

    Дещо про тютюнопаління в Галичині
    або Паління шкодить здоров’ю і допомагає наповнювати бюджет
    Олександр ПЕСТОВ

    Найбільша фабрика тютюну в Галичині була за часів Австро-Угорської монархії у Винниках поблизу Львова, де вона діє і досі. Спочатку фабрика розташовувалась у будинку колишнього конвікту у Львові, а в 1779 році була перенесена до Винників. На той час це було добре обладнане підприємство, в якому було 36 машин для краяння, виробництва та пакування продукції, був магазин (склад по-теперішньому) тютюнового листя і тютюну. Вартість виробничного будинку з устаткуванням становила велику тоді суму – 39 тис. золотих фльоринів. Так описував у 1786 році Франц Краттер тютюнову фабрику у Винниках наприкінці ХVIII ст.
    Австрійський управитель-контролер фабрики граф Антон Фрик через 11 років у своєму звіті писав, що Королівську фабрику тютюну перероблено з замку камеральної власності, й за кошти, вкладені в перебудову, фабрика платить зі своїх прибутків відсотки на суму 3078 фльоринів 3 крони до Львівської камеральної каси.

    Тут потрібні деякі пояснення. Перші тютюнові рослини для лікувальних потреб були завезені до Австрії близько 1570 року, тобто через три чверті століття після відкриття Колумбом Америки. Коли у Європі спалахнула 30-річна війна, серед солдатів найманих військ дуже швидко поширилося паління, яке нагадувало справжню пошесть. Уже наприкінці війни 9 із 10 робітників палили тютюн під час праці. Дійшло до того, що навіть 12-літні хлопці та жінки призвичаїлися до паління, а селяни йшли з запаленою люлькою до стодоли і стайні. У романських країнах вірні включно з духовенством повсюдно курили люльки в костелах. Заборони та покарання не мали успіху.

    Тоді було вирішено запровадити державну монополію на виробництво і продаж тютюну. Коли Австрія приєднала до себе Галичину, то застала тут високорозвинене вирощування тютюну. І саме у Львові було збудовано першу тютюнову фабрику та запроваджено монополію раніше, ніж у самій Австрії. На той час фабрика випускала 30 видів табаки та 9 – краяного тютюну.

    На початку XIX ст. надзвичайним попитом користувалося скручене листя тютюну, яке навивали на барабан і продавали, ріжучи, як ковбасу на вагу. Тільки в 1867-71 роках з’явилися сигарети нинішнього вигляду, які дуже швидко витіснили люльки. Спочатку гільзи набивали вручну, а пізніше, після купівлі французьких машин, за 9-годинний робочий день виготовляли близько 14 тисяч сигарет. У 1892 році пристосовані вдосконалені машини Бонзака вже робили неперервний тютюновий шнур, а папір без клею затискався в шов. Продуктивність тоді становила 100 тис. сигарет за зміну. Тоді ж з’явилися картонажні та пакувальні машини.

    Як тут не згадати постійний дефіцит сигарет за часів “горбачовської перебудови”, хвалений здобуток соціалізму 8-годинний робочий день? Для порівняння: до 1873 року на тютюновій фабриці робочий день тривав 12 годин, потім – 9 годин, а в суботу – до полудня. Фабрика влаштовувала для робітників за низьку плату кухні з їдальнями. Була тут і корчма, яка щороку реалізовувала 539 бочок пива та 4710 гарнців горілки. До речі, це був найбільший споживач продукції Винниківського управління дібр, яке вже тоді мало власні гуральню ітаброварню. Навколо фабрики були розбиті газони (плекані травники) та квітники. Були на фабриці лазні та душі, будували житло для робітників, а в 1901 році відкрили й бібліотеку.

    Заслуговує на увагу платня за роботу. У 1795 році серед найбільш високооплачуваних категорій працівників були управитель (800 фл. – золотих монет), вищий фабрикант (директор фабрики – 900 фл.) і магазинер (завідувач складу – 800 фл.). Далі йшли майстри, контролер і скарбник (600-700 фл.). Пенсія непрацездатним залежно від віку і стажу роботи складала 6-8 крейцарів денно, а після 1892 року – 16-24 крейцари. Цього було досить, аби мати можливість придбати власний будиночок і гідно жити.

    Для забезпечення фабрики сировиною, наведення порядку в насадженнях тютюну та його закупівлі було заведено спеціальну методику. Кожен, хто вирощував тютюн, на початку березня повинен був подати окружному ревізорові листа зі вказаними місцем і площею насадження. За це отримував ліцензію. Вирощений тютюн фабрика приймала від селян з 15 грудня до 15 лютого, а інші (дідичі та духовенство) здавали тютюн з 16 лютого до 15 травня. Щоби не було зловживань, селяни особисто доставляли тютюн, а гроші отримували на руки.

    Селяни були зацікавлені вирощувати багато високоякісного тютюну, бо платили за нього дуже добре. За 1 центнер тютюну найвищої якості платили 5 фльоринів (золотих монет), середньої – 3 фл. 45 крейцарів і нижчої – 2 фл. 3 кр. Крім того, за кожен центнер тютюнового листя і кожну милю відстані (7,5 км) додавали по 4 центи. На той час річна потужність фабрики становила 30-40 тисяч центнерів тютюну.

    Колись тютюнового листя вирощували стільки, що багато його вивозили в чужі краї, а після встановлення адміністрацією низької закупівельної ціни експорт тютюну припинився.

    Тепер дещо про якість і технологію вирощування тютюну для тих, хто сьогодні захотів би продовжити цю прибуткову справу. Для доброго дозрівання тютюнове листя вимагає чорної, чистої і масної землі, якої в Галичині достатньо. Тютюн любить сусідство річок. За якістю тютюн поділявся на 3 класи: прутський (як стверджували фахівці, перевищував своєю якістю вірджинський та угорський і був дуже схожий на турецький; як свідчить його назва, привозили цей сорт із Буковини), дністрянський (дуже подібний до вірджинського; його найбільше постачали Коропець і Маріампіль) і, нарешті, тютюн 3-о класу – подільський (найкраще ріс над річкою Серет).

    І на закінчення ще кілька цікавих цифр. Відколи державний скарб Австрії взяв тютюн під свою адміністрацію, то прибуток (бруто) за рік досягав 986890 фльоринів, з них виробничі й інші витрати становили 650012 фл., а чистого зиску отримували 336878 фл. От у кого повчитися би нашим міністрам і нардепам, як поповнити державний бюджет реальними грошима!