| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| НАША СТОЛИЦЯ |
|
№ 66 (510), субота-неділя 8-9 квітня 2000
року
|
Що таке
“сільська молодь” для вузів
Маріанна РОМАНЕНКО
| АБІТУРІЄНТ |
Уже чотири роки у ЛНУ імені І.Франка працює програма “Обдаровані діти села”, згідно з якою сільська молодь має можливість складати іспити за пільговою системою.
Це не означає – за спрощеною. Просто мешканці сіл подають документи та складають тестові іспити не на загальних умовах, а ще навесні. Якщо абітурієнти отримали високий бал (у порівнянні з іншими учнями, які також проходять за цією програмою), то їх зараховують до університету. Звичайно, їхні показники знань дещо нижчі, ніж міських учнів. Але достатньо високі для рівня дитини, яка ніколи не отримувала додаткових знань, натомість мусила працювати у домашньому господарстві. Так, за останні чотири роки за цією програмою було протестовано понад 2,6 тисячі дітей та прийнято на навчання: у 1996 році – 63 відсотки, 1997 – 57, 1998 – 64 та 1999 – 40. Хоча програма діє вже досить довго, у керівництва ЛНУ виникло багато питань, які воно вчора вирішувало разом з представниками районних відділів освіти та методичних кабінетів райдержадміністрації Львівської області.
Ректор університету Іван Вакарчук зазначив, що ця програма є ініціативою
ЛНУ і має на меті разом з іншими подібними програмами витіснити з нашого
лексикону та розуміння слово “пільги”. А також допомогти талановитим дітям,
які волею долі народилися у селах та віддалених гірських районах, отримати
вищу освіту. Адже досвід показує, що такі діти є досвідченішими, вони добре
знають, що їм потрібно, і вміють “чіплятися за життя”. Тим більше, що основна
частина деканів також у дитинстві “топала росу босими ногами”.
Проте вже у перші роки роботи програми приймальна комісія університету
виявила, що раптово збільшився приплив сільських дітей. І не тому,
що по селах зросла народжуваність, а тому, що міщани почали переводити
своїх дітей у сільські школи на навчання в одинадцятий клас останньої чверті.
Тільки для того, щоби дитина отримала “сільський атестат”. Тому університет
змушений був дозволити складати тести за програмою “Обдаровані діти села”
тільки тим, хто постійно проживає в селі та в 9-11 класах постійно навчався
в денній сільській школі. Учасники круглого столу пропонували чітко розмежувати,
наприклад, школи з Турки або Сколе та з Лисинич, що під Львовом. Хоча перші
і вважаються міськими, та їхні учні мають набагато менше можливостей отримувати
додаткову освіту, аніж мешканці не віддалених від Львова сіл.
Абітурієнти, які підпадають під категорію “сільська молодь”, можуть
подати документи (дві фотографії 3х4, паспорт, довідку, що засвідчує постійне
навчання у 10-11 класах сільської школи, з фотокарткою, завірену підписом
директора школи і печаткою, та копію свідоцтва про закінчення основної
школи (9 класів) з додатком, завірену підписом директора школи і
печаткою) 23 квітня з 9 год. ранку і пройти 6 та 7 травня тестування.
Северина КЛИМЕНКО
| БЕЗ ГРОШЕЙ |
Закінчення. Початок – стор. 1
“Я вдячний кожному членові Комісії, котрий зі мною пройшовся по підвалах, – прокоментував результати роботи Комісії міський голова Львова Василь Куйбіда. – Всі вони на власні очі побачили, що ніхто нічого не вигадує і не перебільшує, вислухали наших експертів і переконалися в аварійності ситуації”.
На розгляд Комісії було подано перелік особливо цінних пам’яток архітектури і кошторис витрат, необхідних для їх реконструкції: палац Бандінеллі, пл. Ринок, 2 (820 тис. грн.); архітектурний ансамбль Бернардинів, пл. Соборна, 3а (380 тис. грн.); колишній палац Потоцьких, вул. Коперника, 15 (1810 тис. грн.); Королівський арсенал, вул. Підвальна, 13 (390 тис. грн.); оборонні мури Львова (70 тис. грн.); театр ім. Заньковецької (6000 тис. грн.); будинок на просп. Свободи, 15 (2300 тис. грн.); будинок на пл. Ринок, 9 (300 тис. грн.); пл. Ринок, 32 (1200 тис. грн.); будинок на вул. Вірменській, 7 (1700 тис. грн.); Чорна Кам’яниця, пл. Ринок, 4 (450 тис. грн.) та інші.
Куйбіда зазначив, що необхідно приймати рішення на державному рівні,
бо місцева влада собі ради не дасть. “На моє переконання, першочерговим
завданням є відселення людей з тих будинків, котрі є під загрозою обвалу,
бо життя людей – це найважливіше”, – вважає він. Відселивши людей, а це
96 квартир, необхідно ліквідувати причини руйнування цих будівель. Минулого
року за кошти міста було відселено 46 квартир. Сьогодні ж місто, за словами
мера, надзвичайно обмежене в ресурсах, тому не має можливості купувати
ці квартири.
Василь Куйбіда розповів, що було напрацьовано проект Закону про вільну
економічну зону на виконання постанови уряду про комплексну програму. Цей
проект був переданий у Кабмін, пройшов експертизу в багатьох міністерствах,
але “завис”, оскільки скасували введення вільних економічних зон. Таким
чином, було втрачено надію, не звертаючись до бюджету, дістати якийсь фінансово-економічний
механізм отримання коштів для збереження історичної частини Львова. Тому
запропоновано прийняти Закон про спеціальний режим інвестування у конкретні
будинки – пам’ятки архітектури.
А тим часом аналіз ситуації, що склалася з історичною забудовою центральної
частини Львова, свідчить про її надзвичайність. Заходи, які вживаються
Львівською міською радою, виходячи тільки з можливостей бюджету міста,
є явно недостатніми, руйнівні процеси випереджають темпи ремонтних робіт.
Існує не тільки реальна загроза втрати цінних матеріальних об’єктів – культурної
спадщини світового рівня, але й загроза для здоров’я і життя мешканців
міста Львова.
Світлана РУДЄВА
| ПРОГРАМА |
У понеділок, 10 квітня, у Львові розпочнеться другий етап громадської програми “Співробітництво із запобігання насильству в сім’ї”, котру в нашому місті проводить некомерційна американська організація “Проект Гармонія”.
Як, напевно, пам’ятають читачі “Поступу”, перший етап цієї програми, проведений у грудні минулого року, мав би закінчитися створенням Коаліції із запобігання насильству в сім’ї. Принаймні на це сподівалися американські фахівці, що тоді завітали до Львова і провели ряд ознайомчих лекцій та семінарів для студентів різних львівських вузів та працівників державних і громадських організацій, котрі безпосередньо у своїй роботі стикаються з проблемою домашнього насильства.
Проте де-юре Коаліція так і не відбулася (на її реєстрацію поки що не знайшлося коштів). Хоч де-факто, завдяки, переважно, наполегливості працівників львівського осередку “Проект Гармонія”, вона нібито функціонує. Принаймні вже сформульовано назву Коаліції – “За сім’ю без насильства”, обрано її голову (Віру Мартинюк, заступника директора ЛОЦССМ), затверджено Проект Статуту та протягом січня-лютого проведено перші засідання у шести її робочих комісіях: правничій, соціологічній, медичній, психологічній, педагогічній та інформаційній. На цьому, на жаль, робота Коаліції зупинилася в очікуванні приїзду ініціаторів її створення – американців.
Отже, з 10 по 20 квітня до Львова завітає шестеро американських фахівців.
Мета їх приїзду залишається майже незмінною – підняти рівень громадської
обізнаності щодо проблеми насильства в сім’ї та її впливу на суспільство.
Тепер бригада американських спеціалістів більше уваги приділятиме роботі
власне з членами Коаліції та партнерськими організаціями.
Ольга ЯЦЕНКО
| ВИСТАВКА |
13 квітня 1943 року в газетах на території окупованої Польщі з’явилися перші повідомлення про виявлення в Катинському лісі масових заховань останків польських військовополонених, замордованих у квітні-травні 1940 року. Згодом преса писала про ексгумацію щоденно...”. Про це говорить один із експонатів виставки “Злочин над злочинами”, яка відкрилася минулої середи в костелі Марії Магдалини, відому львів’янам як органний зал. Її зорганізувала громадська організація “Катинська родина у Львові”.
Експонати виставки ілюструють факти винищення польських офіцерів у 1940 році енкаведистами. Особливі почуття викликають фотознімки ексгумації останків польських офіцерів. Відчуття безсилля перед історичною дійсністю підкріплюють копії рішень, представлені на виставці. До прикладу – “Рішення політбюро ВКП (б) від 5 березня 1940 року”. В ньому йдеться про наступне: “Визнати за необхідне розстріл перебуваючих у таборах для військовополонених колишніх польських офіцерів”. Факти злочину підтверджує і такий документ, як грошова винагорода, яка була призначена комуністичною партією для катів. Вони отримували за свою роботу 800 рублів. Є тут навіть фото одного з катів – Василя Блохіна (“стріляв, бо любив стріляти”). Як свідчать очевидці, до “роботи” “він одягав коричневу шкіряну шапку, довгий шкіряний фартух і шкіряні коричневі краги”.
Без сумніву, виставка дає досить цікавий матеріал для роздумів. До речі,
важливість такої виставки саме у Львові оцінив Генеральний секретар Ради
охорони пам’яті боротьби та мучеництва Республіки Польща Анджей Пшевознік.
У телефонній розмові з кореспондентом “Поступу” він повідомив, що найближчими
днями збирається відвідати наше місто у службових справах (йдеться про
зустріч Анджея Пшевозніка з Володимиром Гусаковим, на якій обговорюватиметься
питання продовження відновлювальних робіт на військових похованнях на Личаківському
цвинтарі) і має намір завітати на виставку.
| АРХІВАРІУС |
1900
ДІЛО
Виклади на політехніці
Виклади на політехніці – після оповіщення ректорату – зачали ся в суботу. Рівночасно отворено салі рисункові, бібліотеку, лябораторії і інші салі до ужитку студентів. Проф. Дзівіньского молодіж привітала сердечно овацією за те, що він печаливо заходив ся коло отворення політехніки. Викладав і зненавиджений проф. Туліє при повнім спокою студентів.
Стан здоровляАдама Сапіги
Кн. Адам Сапіга, перебуваючи тепер у Львові, лежить від якогось часу тяжко хорий. Уже й давніше терпів він на дихавицю і на роздутє серця, а недавна інфлюенца до решти винищила організм обезсилений віком і зденервований торішним крахом т. зв. Сапіжинського банку. Послідними днями стан здоровля кн. Адама значно погіршив ся. Недужий перед двома днями висповідав ся і прийняв св. Тайни.
1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
Подарунки дітям Львова
Сміх і радість буяють в Палаці піонерів та школярів. Діти тут знаходять все, що бажають: молодші – іграшки і різні розваги, старші – різні гуртки.
Роботі Палацу піонерів діяльно допомагають діти східних областей України.
Вони прислали в подарунок піонерам Львова багато книжок. На подарунках
теплі написи. Ось один з них на книжці “Казка народів Африки” – “Я, піонерка
Борськівської неповної середньої школи Тиврівського району, Вінницької
області, дарую цю книжку учням Західної України. Учениця IV класу Волосевич
Валентина Александрівна”.
З кожним днем більше зміцнюється зв’язок з дітьми східних областей
України, особливо Київської і Харківської.
1990
МОЛОДА ГАЛИЧИНА
Звернення
Шановна громадо! Наприкінці квітня святкуємо 75-річчя славних боїв Українських
Січових Стрільців на горі Маківка. Будуть з цієї нагоди віча, концерти,
відкриття нових пам’ятників Січовим Стрільцям. Тим часом один такий пам’ятник
зберігся попри всі історичні бурі у нас, у Львові, на цвинтарі Старого
Знесіння, товариство Лева і дружина охорони природи Львівського університету
вже працювала в цьому районі, впорядковувала схили навколо цвинтаря. Пропонуємо
відзначити роковини боїв на Маківці ще однією “зеленою толокою” – впорядкувати
цвинтар з могилою Січових Стрільців та його околиці.
На толоку збираємося 28 квітня о 10 годині ранку перед головним входом
до Музею народної архітектури та побуту “Шевченківський гай”.
Львів’яни! Всі, хто цього дня має змогу попрацювати на добру справу,
– приєднуйтесь!
Товариство Лева.
|
|