| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ІНТЕРВ"Ю У ПОСТУПІ |
|
№ 65 (509), п"ятниця 7 квітня 2000 року
|
Маркіян МАЛЬСЬКИЙ:
“Ми готуємо еліту України”
Незабаром закінчиться навчальний рік і перед випускниками постане одне з найважливіших питань у житті – де продовжити навчання. Багато з них вже визначилися, де саме вони продовжуватимуть навчання. Ця розмова з деканом факультету міжнародних відносин, професором Маркіяном Мальським, стане комусь цікавою і потрібною. Оскільки, мало хто собі уявляє, що означає бути студентом цього факультету. Це не лише гарно і престижно, це ще й досить важко. Тож про те, як навчаються студенти на факультеті міжнародних відносин і що їх чекає після закінчення вузу, розповідає Маркіян Мальський.
– Наш факультет був створений 1992 року. Зважали на різні аспекти, коли реалізовували цей задум. По-перше, у Львові є давня хороша школа Львівського університету, можливо не зовсім міжнародних відносин, але вивчення іноземних мов, солідна країнознавча, економічна, історична... І, звичайно, в нас був дуже добрий науковий потенціал. Спершу було відкрито дві спеціальності “Міжнародні відносини” та “Міжнародні економічні відносини”. За кілька років ми ввели ще дві спеціальності “Міжнародне право” та “Країнознавство”. А вже цього року сподіваємося на відкриття ще однієї спеціальності – “Міжнародна інформація”.
– Напевно, перший випуск ви запам’ятали назавжди?
– Так. Мушу сказати, що три роки тому ми випустили надзвичайно
сильних спеціалістів. Але, хочу наголосити, що кожен курс, який від нас
виходить, є досить фахово підготовленим. Назву лише кілька цифр. Сьогодні
ми маємо 27 кадрових дипломатів, які працюють і в Міністерстві закордонних
справ України, і в різних представництвах нашої країни за кордоном.
Ціле гроно наших випускників очолило дипломатичний напрям.
Друга спеціалізація – це міжнародний бізнес. Багато випускників працюють
у представництвах поважних іноземних компаній, як Голден Телеком, Проктер
енд Гембел, у багатьох туристичних фірмах. Третій напрям – це подальше
навчання, як в іноземних вузах, (це Лондон, Гарвард, багато
університетів Німеччини, Швеції) так і в магістратурі та аспірантурі
нашого вузу.
– Наскільки важко вчитися на вашому факультеті?
– Важко навчатися. Основні напрями здійснюються за двома аспектами – це краєзнавчий, з певною регіональною орієнтацією – Центральна Європа, Північна Європа та Європейський Союз. Зрозуміло, що такий підхід примушує кожного студента володіти тими мовами, напрямок яких країн він обрав. Оскільки, випускники нашого факультету отримують дві спеціальності, одна залежно від головної, і друга – це перекладач іноземної мови. На відміну від інших вузів, наші студенти вивчають три іноземні мови. Тобто, це романо-германські (англійська, німецька, французька, іспанська), усі слов’янські мови – польська, чеська, словацька, угорська, румунська, та мови Північної Європи – норвезька, датська і швецька. Та другий аспект – спеціалізаційний. Залежить від вибору спеціалізації – міжнародне право, міжнародні економічні відносини, дипломатія, – це і методика введення переговорів, і адвокатський захист за кордоном.
– Все це неймовірно цікаво. Але чи мають змогу студенти вашого факультету вже під час навчання застосовувати свої вміння і навички на практиці?
– Звичайно, ми маємо підписаний договір з Міністерством закордонних справ України і завдяки цьому наші студенти, переважно 4 і 5 курсів, проходять практику при міністерстві та в представництвах України за кордоном, наприклад, у Варшаві, Берні, Буєнос-Айресі, Женеві, Вашингтоні.
– А як на сьогодні щодо працевлаштування ваших випускників?
– Ви знаєте, що зараз немає такого поняття, як скерування на роботу. Тому наші студенти вже під час навчання намагаються налагодити якісь контакти і зв’язки, аби потім можна було знайти місце роботи. Не є винятком, коли студенти 5 курсу вже працюють і я абсолютно спокійно до цього ставлюся, бо розумію необхідність такого кроку.
– Переконалась на власному досвіді, що студенти вашого факультету беруть активну участь у різних міжнародних конференціях, семінарах, дискусіях...
– Так, я вже говорив, що наші студенти мають міцні знання з іноземних
мов, тому вони активно приймають участь у заходах, які ви назвали.
Більше того, я хочу наголосити, що, окрім такої співпраці, наші студенти
проходять стажування у вузах за кородном. Я вважаю, це дуже позитивний
крок. Оскільки наші студенти – це еліта України, то вже за
5-10 років стосунки, які вони налагодили під час перебування в інших державах,
працюватимуть на розвиток відносин між нашими країнами. Бо ті молоді люди,
з якими вони співпрацюють, є цвітом своєї держави і це дуже сприятиме авторитету
нашої держави.
Розмовляла Ольга ЯЦЕНКО
– Розкажіть, будь-ласка, про специфіку вашого спецфакультету?
– Для нас базовим є факультет міжнародних відносин. Тобто наші навчальні плани відповідають повністю навчальним планам цього факультету. Але оскільки це заочна форма, то в нас дещо обмежена форма аудиторського часу. Крім того, ми не даємо другої спеціальності, “перекладача з іноземної мови”, яку дає факультет міжнародних відносин. Ми викладаємо іноземні мови, але не таку кількість годин, як на стаціонарі. Звичайно, наші студенти вивчають іноземні мови, але в меншому обсязі. Рівень викладання в нас досить високий. Взяти хоча б до уваги таких “світил освіти”, як Іван Бехта, Ігор Бик, Маркіян Мальський, Андрій Мельник.
– Скільки часу триває навчання на вашому факультеті і хто може
стати слухачем спецфакультету?
Ми маємо зараз 127 студентів. Студенти зі середньою спеціальною освітою
вчаться в нас 4 з половиною роки. Спершу вони отримують диплом про вищу
освіту, а згодом переводяться в ту групу, де навчаються слухачі з вищою
освітою і отримують другий диплом. Для людей з вищою освітою навчання триває
3 з половиною роки. Усі охочі, хто має бажання вчитися на спеціальностях
“Міжнародне право” та “Міжнародні економічні відносини” і мають середню
спеціальну освіту або вищу незакінчену освіту, можуть подавати документи
до 22 квітня. А за два дні після цього вже почнуться вступні іспити.
– Відомо, що друга освіта в нашій державі є платною. Скільки коштує задоволення вчитися на вашому факультеті?
– Порівняно з іншими вузами, навчання на нашому спецфакультеті коштує не дуже дорого. Сьогодні ця сума становить 800 гривень за семестр. (Навчання в такому ж київському вузі коштує близько 5 тисяч умовних одиниць на рік – ред. ).
– Хто є вашими студентами?
– Мені б не хотілося наголошувати, але в нас вчаться дуже поважні люди.
Це і працівники митниці, керівний склад, працівники Служби Безпеки
України, управління внутрішніх справ. До речі, хочу сказати, оскільки
в нас навчається досить багато працівників митниці, то ми ввели спеціальний
предмет “Міжнародне митне право”. Багато наших випускників, як і випускників
факультету міжнародних відносин, працюють в галузі дипломатії. Є помічниками
і секретарями в посольствах України майже у всьому світі.
Розмовляла Ольга ЯЦЕНКО
Маріанна РОМАНЕНКО
| БАТЬКИ |
У канцелярію до секретаря міськвиконкому Василя Білоуса надійшло Звернення від голів батьківських комітетів, директорів шкіл та голів профспілкових рад учителів. Воно було зініційоване державним службовцем у раді самоорганізації мешканців Сихівського масиву Романом Боднаром на останніх громадських слуханнях освітянського бюджету. Тут йдеться про те, що батьки та вчителі просять пана Сенчука не залишати голодними дітей-сиріт та напівсиріт як у школах, так і в інтернатах та садочках. Адже найслабшим місцем у вищезгаданому бюджеті було саме фінансування на харчування. Воно і у попередні роки було поганеньким. Із усіх учнів тільки 10 відсотків могли харчуватися пільгово. Причому, більша частина з них не безкоштовно, а за двадцяти- та п’ятдесятивідсоткову оплату. Хоча завжди більше дітей потребувало безкоштовного харчування. І з тих треба було вибирати найголодніших.
У цьому Зверненні також йдеться і про долю вчителя, якого вищезгаданий бюджет змусить жебрати. Педагогам не тільки відмовили у підвищенні запрлатні, але й не проіндексували існуючу. Три-чотири роки тому 170 гривень були ста доларами, а зараз це в три рази менше. Якщо вчителі стануть жебраками, то кого ж вони будуть виховувати? Таких самих жебраків. Щоб уникнути такої долі, вчителі звільняються з роботи і їдуть шукати щастя за кордоном. А воно там полягає у найбруднішій, найпринизливішій роботі. Зараз у всіх школах Львова у середньому троє осіб звільнилося і шукають роботи за кордоном.
“Не може громадськість більше мовчати. Переконуємось, що вибрали депутатів, які не здатні нічого зробити. Піднімають ціни на хліб, так транспорт, а депутати дивляться на те, ніби це не в їхній компетенції. Якщо не вміють відстоювати права своїх громадян, то треба складати з себе повноваження,” – прокоментував пан Роман моє питання, та чи дасть це звернення бажаних результатів.
Де ті гроші взяти? Та хоча б завдяки покращенню меліорації земель, на що виділили 8 мільйонів, та племінну худобу, яка отримала 3,4 мільйони на розвиток. Тобто, з обласного бюджету.
Під цим зверненням немає конкретних прізвищ, хоча під ним із задоволенням підписалися б усі батьки та вчителі. Звичайно, обласна рада може замість того, щоби допомогти освітянам, почати вишукувати тих, хто посмів висловити свою думку. І психологія, що треба боятися, що ти щось сказав, бо завтра до тебе прийдуть перевіряючих, – має абсолютно всі підстави. Тому що кожен директор зараз так веде господарку, що елементарно може будь-яка комісія знайти море “жуків”.Усі знають, що у цій скруті директори маніпулюють по лезу ножа, на межі порушень закону. Але їм вже немає чого боятися. Настільки їх вже принизили малою платнею та умовами праці. Навіть якщо й схочуть когось звільнити за вільнодумство, то хто погодиться на посаду директора школи ?
Хоча тиску згори ніхто не очікує, тому що голова департаменту соціальної
політики Геннадій Стасюк особисто погодився з цим зверненням.
|
|