BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 64 (508), четвер
6 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Тріумф чи трагедія Ющенка?
      • Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор
      • Львівських банкрутів – на спрощену систему
      • КУЧМА МАТИМЕ свій ЛІТАК
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Невчасний ремонт телевежі
      • У ЄвропУ – по автомобілі
      • Як рухатися центром
      • НЕСТАЧА ГАЗУ І ТЕПЛА
      • Лауреати фонду Шептицького
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • На захист банальності
      • Персональна відповідальність за борги
      • Невдалі спроби перевезти валюту
      • У Львові не стало вулиці
      • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Тріумф чи трагедія Ющенка? (Закінчення)
      • Інформаційні війни (Початок – на стор. 1)
      • “Самостійних українців” звільнять
      • До АМЕРИКИ їхатиметься легше
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор (Закінчення)
      • Позиції провідного медіа-холдингу під загрозою
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Поранили поляка й одинадцятьох американців
      • Чеченці стратили омонівців
      • Санкції проти “рускоязичних”
      • “Бритоголових” побільшало
    7. ГАЛИЦЬКІ ЛИЦАРІ В ПОСТУПІ
      • якби Бог не хотів, щоб я став прокурором Львівської області, я б ним не став
    8. АРТ-ПОСТУП У СВІТ
      • АРТ-СВІТ
      • Sous le ciel de Paris...
      • Як дати пірамідам спокій?
      • БІБЛІОТЕКА
    9. ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
      • Галицькі Мюнгавзени
    10. НЕРУХОМІСТЬ
      • Житло у Львові. Погляд крізь час (Закінчення, початок – у поперед-ньому четверговому числі)
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Матч на першість світу Каспаров – Крамник
      • БК “Київ” за крок до фiналу чотирьох
      • Перші чвертьфінали закінчилися миром
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. РЕКЛАМА
      • нема

  • pp_64_8  
     АРТ-ПОСТУП У СВІТ
    СТОРІНКА 8
    № 64 (508), четвер 6  квітня 2000 року
    АРТ-СВІТ

    Фернан Леже. Невідомий кераміст

    Музей у місті Біо (Франція) пропонує велику виставку кераміки, створеної живописцем Фернаном Леже.
    “З 1937 Фернан Леже зацікавився монументальним мистецтвом і на замовлення держави зробив керамічне панно для французького павільйону в Рокфеллерівському центрі та ще кілька панно – для лікарні Сен-Поль-Венсан”, – розповідають організатори.

    З 1950 року художник майже весь час перебував у Біо, де працював як кераміст разом із учнем Роланом Брісом та своїм сином Клодом.

    Виставка презентує 80 творів з колекції місцевого музею і з приватних збірок, документи та фотографії, які свідчать про творчість Леже-кераміста.

    Японка перемагає

    30-річна японська піаністка Саорі Міцумура отримала найбільший приз за виконання музики ХХ століття (50 000 франків), а також дві спеціальні премії по 10 000 франків кожна за виконання Пуленка та Рюсселя. Конкурс відбувався в Орлеані. Цю виконавицю, випускницю Паризької консерваторії, вибрано
    з-поміж сорока кандидатів із 40 країн. Лауреатами цього конкурсу також стали 24-річна італійка Андруа Кораззіярі (диплом академії Сен-Сесіль у Римі). Вона отримала 30 000 франків та спеціальний приз (ще
    10 000 франків).

    40 000 франків мають стати двома стипендіями для навчання у паризькій консерваторії для 25-річного швейцарця Дреса Шілкнехта та 18-річного француза Жана Дюбе.

    Турецький композитор Мухіддін Дюрроглю нарешті отримав спеціальну відзнаку та 30 000 франків за невидану партитуру концерту, який виконала 26-річна конкурсантка з Франції Каролін Еспозіто.
    Такі значні суми виділяються різноманітними музичними фондами для підтримки та популяризації сучасної музики у світі.

    Малюнки Дерена

    Оголена, написана сангіною кількома штрихами, тигр, сова, кінь, лев... Виставка у паризькій галереї Berthet об’єднує близько п’ятдесяти малюнків Андре Дерена (1880-1954). Більшість із цих малюнків ніколи не виставлялися для широкого загалу. Крім “паперових” творів, тут є і “малюнок на камені” – дуже низький рельєф, датований 1912 роком. У малюнках Дерена присутні ті ж простота та ясність, що й у його живописних полотнах, що дозволило деяким критикам називати Дерена “неокласиком модернізму”. Незалежно від техніки, Дерен завжди досліджував суть своїх творів. Його малюнки, розміщені у хронологічному порядку, показують шлях митця до простоти та лаконізму. Адреса галереї: 29, вулиця Сени, Париж.



    Sous le ciel de Paris...

    Катерина СЛІПЧЕНКО

    PARIS-NEW YORK

    Музей “Метрополітен” вирішив дещо приборкати власні амбіції та віддати належне “місту світла”. У його поважних стінах відкрилася виставка “Художники в Парижі”.

    На початку століття Париж був культурним центром світу, куди прагнули потрапити всі, хто вважав себе талановитим художником. Саме це й вирішив проілюструвати Metropolitan Museum у Нью-Йорку. Виставлено сотню творів Пікассо, Модільяні, Матісса, Боннара, Брака, Шагала та інших майстрів. Ці шедеври походять із колекції музею – а вона таки не з бідних.

    Тридцять шість членів так званої “паризької школи” (адже саме під такою загальною назвою вони увійшли в енциклопедії та історії мистецтва) не мали спільного стилю і ніколи не формулювали спільної концепції. Вони просто вирішили за будь-яку ціну у перших десятиріччях ХХ століття жити у столиці західного мистецтва.
    “Париж був там, де було ХХ століття”, – написала американська письменниця Гертруда Стайн, яка теж не оминула своєю увагою французьку столицю. Саме її знаменитий портрет, написаний 24-річним Пікассо у 1907 році, є одним із чільних експонатів виставки. Це було перше полотно художника, яке опинилося в колекції музею “Метрополітен” – і, на думку його директора Філіппа де Монтебелло, стало “наріжним каменем, довкола якого формувалася колекція сучасного мистецтва”.

    Ця виставка “воскрешає в нашій пам’яті не лише епоху та місце надзвичайної життєвої сили, а й відтворює стосунки, часто несподівані, між художниками, творчість яких переплелася в складний клубок, що зветься мистецтвом нашого століття”, – коментує експозицію Вілльям Ліберман, куратор виставки.
    “Це серйозна збірка картин передових та найбільш значних художників, які працювали у Парижі в першій половині ХХ століття”, – додає містер Монтебелло.

    Експозиція розміщена в хронологічному порядку, метою якого є підкреслити впливи та подібності. Її назва – “Художники в Парижі: 1895–1950”, таким чином, вона розгортається з останніх років XIX століття, з творчості групи “Набі”: Моріс Дені, П’єр Боннар та інші розмістилися у першому залі.

    У другому залі почесне місце займає “Портрет Гертруди Стайн”. Він опинився у Metropolitan Museum
    22 серпня 1947 року. Коли сучасники запевняли Пікассо, що 32-річна Гертруда аж ніяк не схожа на стару жінку на портреті, впертий іспанець відповідав: “Вона буде на неї схожа”.

    Пікассо, представлений 26 картинами та скульптурами, домінує на цій виставці, і виглядає (цілком справедливо) лідером “паризької школи”.

    Зал, присвячений кубізму, ілюструє взаємодоповнюваність підходів Жоржа Брака, Пікассо, Хуана Грі та Фернана Леже.

    Із сотні показаних на виставці творів 70 опинилися в колекції музею “Meтрополітен” упродовж останніх двадцяти років; до того ж тільки чотири з них були придбані музеєм, решту (66 робіт) йому подарували приватні особи.

    Серед представленого доробку
    36 художників “паризької школи” є твори Балтазара Клоссовського (відомого під псевдонімом Балтус). Він сьогодні – єдиний живий представник цієї школи. Зараз йому 92 роки.

    Sous le ciel de Paris... (“Під небом Парижа...”) – ця популярна пісенька може стати своєрідним гімном цієї дуже поважної виставки.



    Як дати пірамідам спокій?
    ЄГИПЕТ

    Від 28 березня до 3 квітня міжнародне товариство єгиптологів збиралося біля пірамід у Гізі (поблизу Каїра), щоби спільно поміркувати над тим, як примирити проблему збереження історичного середовища й туристичний бум, який щороку набирає обертів у цій країні фараонів.

    “Нашою метою є визначити головні напрямки майбутньої діяльності: збереження та відновлення унікальних пам’яток – з одного боку, і туризм, який підмиває їх фундаменти не гірше від підземних вод, – з іншого, – заявив німецький археолог Рейнер Стадельман. – Ми усвідомлюємо, що не можемо зупинити відвідування пам’яток тисячами туристів і закрити їх для загального доступу, але в той же час не можна забувати, що вони фатально руйнують пам’ятки”.

    Єгипет прийняв у 1999 році
    4,8 мільйона туристів, і це, згідно зі статистикою, яку опублікувало на початку березня місцеве міністерство туризму, на 39% більше, ніж у 1998 р. Воно ж очікує у 2000 році 5,2 мільйона туристів з усіх куточків світу.
    Туристичний бізнес, який зазнав великих збитків після вбивства мусульманськими терористами у листопаді 1997 року в Луксорі 58 туристів, дав у 1999 році понад 1,16 мільярда доларів. Саме туризм і був, і залишається надалі головним валютним джерелом цієї країни.

    “Нашою метою є щорічно збільшувати кількість туристів на 10 відсотків і через п’ять років досягнути цифри 7,58 мільйона”, – заявляє міністерство туризму.

    Натомість французький єгиптолог, професор Жан Леклан, член французької Академії наук, стверджує: “Потік туристів, який весь час зростає, є серйозною проблемою, яка переважає суто єгипетські інтереси. ЮНЕСКО мусить постійно втручатися, щоб захистити цінності, які належать усьому людству, а не одній країні. Саме таким духовним спадком світу є єгипетська давнина. Але оскільки культура не може відділятися від інтересів одної країни, від її вигоди, ми постали перед дилемою. Туристи – навіть якщо говорити лише про вихованих та обережних – все одно становлять небезпеку для археологічних пам’яток. Ідучи, вони піднімають пилюку, а їх дихання виділяє вуглекислий газ, і це порушує температурний режим, збільшуючи спеку та вологість. Усі ці фактори спотворюють кольори живопису, руйнують матеріали (навіть граніт), нищать первісний рельєф місцевості. І це навіть якщо не брати до уваги туристів-вандалів, яких не так уже й мало – і які завдають пам’яткам безпосередніх пошкоджень”.

    Зростання туризму також ставить проблему численного будівництва готелів, які завдають шкоди санітарному стану місцевості, порушують природній рівень ґрунтових вод. Також не можна залишати поза увагою й вібрацію автобусів тощо. На думку єгипетського міністерства туризму, сумарна місткість єгипетських готелів нараховує 93 000 кімнат і має збільшитися приблизно на 12% протягом 5 найближчих років.

    Щоби примирити туристичний бум та збереження історичного середовища, як обіцяє міністр культури Єгипту Фарук Хосні, уряд вирішив збільшити кількість місць для відвідування туристів, покращити рівень організації та проведення виховної роботи, а також обмежити відвідування гробниць, маленька площа яких є ще одним чинником їх руйнації у зв’язку з туристичною навалою.

    Професори Стаделман та Леклант також рекомендують якомога швидше споруджувати копії найбільш відвідуваних місць, за прикладом знаменитої печери Ласко у Франції, яка містить унікальний настінний живопис доби неоліту.
    К. С.



    БІБЛІОТЕКА

    Ми продовжуємо знайомити читачів із новинками книжкового ринку Великобританії (початок у № 54, 59)

    Біографія Вуді Аллена, не надиктована ним самим

    The Unruly Life of Woody Allen: A Biography by Marion Meade. Scribner; ISBN 0684833743. Здійснилося неможливе: бодай комусь із тих, хто пише про кінорежисера Вуді Аллена, вдалося вибратися з-під задушливої перини, повної золотистого пір’ячка, яке нагнітається безупинною балаканиною Вуді Аллена про себе коханого, і запропонувати читачеві більш-менш незалежний продукт. Швидше за все, це пояснюється тим, що Маріон Міді – не професійний кінокритик, а вільний дослідник пристрастей людських (серед героїв її монографій – письменниця Дороті Паркер, “німий” комік Бастер Кітон, Елеонора Аквітанська та Єлена Блаватська).
    Професійному кінокритикові Аллен зумів би задурити голову: – яка педофілія? я не я і пасербиця не моя; яка творча імпотенція? – на кожний мій фільм збігаються мільярди інтелектуалів Європи й Америки... Абсолютно сіренькі – як на американського біографа – екскурси в дитинство (мама Вуді била, тато не приділяв йому належної уваги) приводять до абсолютно нетривіальних висновків. Вимальовується постать Крихітки Цахеса, який розпоряджається гідністю інших (як правило – інших жінок), щоб замаскувати ними свою лисинку, яка стала очевидною трохи занадто рано. На думку Міді, діалоги, які підкорили інтелектуалів у “Манхеттені” та “Кулях над Бродвеєм” сфабриковані виключно з цією метою. На жаль. Альтернатива – Woody Allen: A Biography by John Baxter.

    Біографія Зигмунда Фрейда, складена в Аргентині

    Emilio Rodrigue. Freud, le siecle de la psychanalyse. Vol. 1 (en deux volumes). Payot. ISBN невідомий. Біографія Зигмунда Фрейда вирішена аргентинським психоаналітиком у жанрі мильної опери: будь-який сухий факт підсолоджений романтичними подробицями. Ключ до секретів особистого життя Фрейда виявився настільки ж простим, як шифр до сейфу швейцарського банку. Справа в тому, що після смерті тлумача сновидінь залишився паперовий архів – обсягом понад 20 тисяч сторінок. Щоденники і листування – лабіринт, у якому при бажанні можна відшукати будь-яку інформацію. На жаль, приблизно половина цього безцінного матеріалу зникла. Існує навіть версія, нібито щоденники хтось викрав – буцімто тому, що факти, наведені в них, є компрометуючими (у щоденниках Фрейда наводиться досить багато прикладів із його лікарської практика). З уцілілих 10000 сторінок раніше були опубліковані тільки 4200. З іншими 5800 можна ознайомитися в двотомнику Еміліо Родріге. Сам автор зізнається, що, працюючи над книгою, він і сам практично перевтілився в предмет своїх досліджень. А критика по-снобському жартує: рецензія в “Ліберасьон” названа “Тотем і танго”.