BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 64 (508), четвер
6 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Тріумф чи трагедія Ющенка?
      • Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор
      • Львівських банкрутів – на спрощену систему
      • КУЧМА МАТИМЕ свій ЛІТАК
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Невчасний ремонт телевежі
      • У ЄвропУ – по автомобілі
      • Як рухатися центром
      • НЕСТАЧА ГАЗУ І ТЕПЛА
      • Лауреати фонду Шептицького
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • На захист банальності
      • Персональна відповідальність за борги
      • Невдалі спроби перевезти валюту
      • У Львові не стало вулиці
      • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Тріумф чи трагедія Ющенка? (Закінчення)
      • Інформаційні війни (Початок – на стор. 1)
      • “Самостійних українців” звільнять
      • До АМЕРИКИ їхатиметься легше
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор (Закінчення)
      • Позиції провідного медіа-холдингу під загрозою
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Поранили поляка й одинадцятьох американців
      • Чеченці стратили омонівців
      • Санкції проти “рускоязичних”
      • “Бритоголових” побільшало
    7. ГАЛИЦЬКІ ЛИЦАРІ В ПОСТУПІ
      • якби Бог не хотів, щоб я став прокурором Львівської області, я б ним не став
    8. АРТ-ПОСТУП У СВІТ
      • АРТ-СВІТ
      • Sous le ciel de Paris...
      • Як дати пірамідам спокій?
      • БІБЛІОТЕКА
    9. ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ
      • Галицькі Мюнгавзени
    10. НЕРУХОМІСТЬ
      • Житло у Львові. Погляд крізь час (Закінчення, початок – у поперед-ньому четверговому числі)
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Матч на першість світу Каспаров – Крамник
      • БК “Київ” за крок до фiналу чотирьох
      • Перші чвертьфінали закінчилися миром
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. РЕКЛАМА
      • нема

  • pp_64_7  
     ГАЛИЦЬКІ ЛИЦАРІ В ПОСТУПІ
    СТОРІНКА 7
    № 64 (508), четвер 6  квітня 2000 року

    “Поступ” уже повідомляв, що “Галицьким лицарем” в номінації “Правник” експерти визнали прокурора Львівської області Богдана РИНАЖЕВСЬКОГО.
    Пропонуємо вашій увазі розмову з ним.

    якби Бог не хотів, щоб я став прокурором Львівської області, я б ним не став

    – Пане прокуроре, так склалося, що саме я оголосив Ваше прізвище як “Галицького лицаря” у номінації “Правник”. У силу службових причин Ви не змогли тоді бути присутні у Львівській Опері. У зв’язку з цим прийміть тепер мої, хоч запізнілі, але щирі вітання. Якими були Ваші відчуття, коли ви дізналися, що визнані “Галицьким лицарем”?

    – Які відчуття? Ви знаєте, я був десь не готовий до того, що я можу стати “Галицьким лицарем”. Я намагався щось зробити в нашому суспільстві, і якщо я отримав таку відзнаку, то щось зробив. Принаймні з допомогою громадськості та нашої влади я вибив нове приміщення для прокуратури. Принагідно хотів би висловити подяку Степану Романовичу Сенчуку, обласній раді, адміністрації, меру міста Куйбіді, які все-таки вирішили питання відселення нас зі старого приміщення. Та й обласний суд отримав більше можливостей оперативно слухати справи – буде більше залів засідань. І в наших працівників тепер є непогані умови для того, щоб ми працювали краще, відповідальніше. В отриманні такого престижного приміщення у центрі Львова ми відчуваємо підтримку громадськості, але, звичайно, підтримка відчувається не тільки в тому. Я дуже вдячний львів’янам, які інформують мене як прокурора області, прокурорів районів, міст, вказуючи на ті чи інші недоліки, порушення діючого законодавства, в тому числі і контролюючими органами та керівниками підприємств, організацій. Наступ на злочинність і повинен відбуватися за рахунок підвищення нашої відповідальності, покращання нашої діяльності в руслі вказівок Генерального Прокурора, Президента.

    – За новою Конституцією, має відбутися зміна функцій прокуратури. По закінченню перехідного періоду її роль буде дещо інакшою, ніж тепер?

    – Ні, вона буде практично така сама, що й є. Основні напрямки її діяльності зберігаються: буде збережено нагляд за органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю, підтримання державного обвинувачення в судах, захист інтересів громадян і держави цивільно-правовими засобами, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. А знімається така функція, як загальний нагляд за додержанням і застосуванням законів – законодавець вважає, що ця функція прокуратури зайва. Так само, як і слідчі органи, які передаються Міністерству внутрішніх справ.

    Я не впевнений, що це найкраще рішення, оскільки практика показує, що з кожним роком збільшується кількість справ, порушених прокуратурою якраз внаслідок виконання нагляду за дотриманням законності в Україні.

    – Як змінилася структура злочинів за останні роки ?

    – Є зростання частки тяжких злочинів: вбивств, вбивств на замовлення, крадіжок особистого і державного майна, зловживання службовим становищем з метою отримання додаткових доходів, квартирних крадіжок, крадіжок автомобілів. У цілому тенденція йде у двох напрямках – збільшується кількість злочинів проти особи, мародерств у повному розумінні цього слова, і збільшується кількість корисливих злочинів – не тільки проти власності громадян, а й посадових злочинів. У минулому році зафіксовано 30-відсоткове зростання корисливих злочинів і 10-відсоткове – злочинів проти особи.

    – Як Ви прогнозуєте, чи найближчим часом вдасться зупинити зростання злочинності, чи є ознаки стабілізації її рівня?

    – Всіма засобами, які зараз є, правоохоронні органи, і в тому числі прокуратура, намагаються вплинути на стан злочинності, але, самі розумієте, це така річ, яку неможливо спрогнозувати, тим паче адекватно реагувати на неї.
    Треба пам’ятати, що існує латентна злочинність – не кожен потерпілий звертається в правоохоронні органи, є злочини, які залишаються поза реєстрацією. Я впевнений, що їх є відповідна кількість. Візьміть такі злочини, як згвалтування, – не кожна жінка захоче подати заяву, остерігаючись розголосу.

    – А чи є дослідження стосовно відсотка злочинів, які фіксуються?

    – Таких досліджень у нас немає, у всякому разі, мені не відомі. Соціологічні дослідження, навіть при великих вибірках, не дають реальної картини, оскільки ними не охоплюються всі криміногенні групи.

    Навіть, скажімо, коли є усна заява про злочин, особливо, коли йдеться про домагання, пограбування чи розбійні напади, часто люди відмовляються від них. Бояться за своє життя, своє майно, своїх дітей чи близьких. Я вважаю, що зараз існує протистояння: правоохоронні органи – криміналітет, балансування – хто кого. І треба врахувати, що правоохоронні органи не так уже сильно захищенні, плюс – не так матеріально забезпечені. Недавнє зняття пільг Верховною Радою, я думаю, сильно вдарить по діяльності правоохоронних органів. Людина знала, за що вона працює, виконує обов’язок у повному обсязі, – тепер піде відтік професіоналів. У черговий раз, зрештою, так, як цей відтік уже спостерігався у 1991 році, коли професіоналів почали переслідувати за комуністичні переконання. Слава Богу, що тоді департизацією правоохоронних органів зупинили цей процес. А тепер може піти нова хвиля відходу кращих фахівців.

    – Тобто у нас активно розвивається процес, який уже отримав назву “приватизація безпеки”. Не було би великої біди, коли б особи, які мають грубі гроші, платили за послуги безпеки професіоналам окремо від держави, якби від того не знижувався загальний рівень безпеки інших громадян, які оплачують свою безпеку через податки.

    – І тут важливо зазначити, що така “приватизація безпеки” часто йде паралельно з юридичним забезпеченням їх незаконної діяльності.

    – Ви згадали про відтік професіоналів із правоохоронних органів через їхні переконання. Чи був такий відтік суддів?

    – Судді більш захищені. І в матеріальному плані, і в правовому. Не так легко притягнути до відповідальності чи звільнити з посади особу, що призначається на посаду указом Президента або колегіальним рішенням Верховної Ради. У той час, як у нас є чітка вертикаль, абсолютна підпорядкованість зверху донизу. Мій підлеглий не може не виконати мого розпорядження, він зобов’язаний його виконати, а вже потім може його оскаржувати. В той же час суддя незалежний, його рішення може бути змінене, але наслідки для нього не наступають. Хіба що відкривається на таке рішення зацікавлений умисел або його рішення проявляє його некваліфікованість як спеціаліста.

    – При цьому наступає лише дисциплінарна відповідальність. Чи адекватна їх міра відповідальності важливості рішень, які судді приймають?

    – Я не можу казати, адекватна чи неадекватна – просто скажу, що вони є більш захищенні законом “Про статус суддів”. Так вважає законодавець, я додам лише, що Верховна Рада обіцяє до кінця прийняти новий закон про статус суддів – подивимося, як там ці речі будуть визначені.

    – У суддів правосвідомість відіграє значно більшу роль, ніж, скажімо, при проведенні слідства. Так, при прийнятті рішень судді цілком правомірно мусять керуватися не тільки законами, але й власною правосвідомістю і переконаннями. Чи може в нових умовах досконально вершити правосуддя людина, яка виховувалась на так званій “соціалістичній законності” зі всіма її відхиленнями від загальноприйнятої в цивілізованому світі?

    – Абсолютно може, це повністю залежить від людини, її особистості. Особа безвідповідальна при будь-якому ладі залишатиметься безвідповідальною. І при всіх формаціях є нормальні люди, які приймають те рішення, яке потрібно для торжества закону.

    – Але власне його розуміння закону може бути іншим?

    – Розуміння закону є одне, а вже як він його тлумачить для себе – на свою користь, чи на користь третіх, десятих осіб – це вже індивідуальний підхід. А в цілому,  я вважаю, що нічого не змінилось – ми користуємося Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодексами з 1961 року.

    – Найгостріше питання змін цих кодексів – у всякому разі, з точки зору Європейського співтовариства, – це відміна смертної кари. Яка Ваша точка зору стосовно дискусії, що триває з цього приводу?

    – Європейське товариство є настільки розвинутим, що може утримувати осіб, що скоїли найтяжчі злочини. Їх економічний розвиток, мабуть, у сотні разів вищий за наш, і там є умови утримувати таких осіб з безпекою для інших. Уявіть собі, що кінцево вирішиться питання про відміну смертної кари в Україні і сотні засуджених на пожиттєве ув’язнення будуть разом утримуватись в тих умовах, у яких зараз перебувають в’язні в тюрмах України. Врешті-решт дійде до того, що вони будуть і далі там вбивати одні одних, знаючи, що є не людьми, а звірами, яким дозволено державою і народом нашої держави чинити по відношенню до інших ті дії, які вони чинили на волі. Це ж нонсенс. Для відміни смертної кари треба спочатку підготувати економічні умови і підготувати суспільну свідомість. Якщо людина йде з метою заволодіння індивідуальним майном іншого громадянина і бере з собою зброю для його фізичного знищення, то вона повинна подумати про наслідки для себе. Якщо вона розуміє, що принцип Таліона існує, тобто існує звичаєве право всіх народів і племен “око за око, зуб за зуб”, що держава вчинить адекватно і до неї, коли викриє, то людина задумається, чи варто ризикувати життям.

    – У багатьох штатах США смертна кара існує, і це, до речі толерується Європейською спільнотою. Але я хочу запитатись про інше – в тих же Сполучених Штатах існує вільний продаж зброї законопослушним громадянам. Як ви вважаєте, чи є зв’язок між цими речами: більша відповідальність за вчинені злочини, але більше і прав чесним громадянам?

    – Я не знаю, що там робиться в Америці, але те, що людина мусить мати можливість себе захищати, – це однозначно. Злочинець і законопослушний громадянин повинні бути в рівних умовах. Злочинець повинен знати, що якщо він йде на злочин, він може отримати адекватну реакцію. Ви ж знаєте, що з кожним роком зростає вилучення вогнепальної зброї, яка незаконно зберігається. На чорному ринку можна придбати зброю – і, разом з тим, якщо законопослушний громадянин придбає на ринку зброю, він несе кримінальну відповідальність за носіння і зберігання зброї, згідно з діючим законодавством, за статтею 222. І таку саму відповідальність несе злочинець. Але злочинець себе почуває однозначно краще – тому, що він свідомо йде на злочин із застосуванням здобутої злочинним же шляхом зброї. Але це проблема держави, а не прокурора.

    – Ви ж громадянин цієї держави...

    – Я розумію, але я повинен працювати в правовому полі, яке мені подається державою, а не крутити носом.

    – Як Ви вважаєте, в наш час перманентних змін, трансформації суспільства закони мають бути якомога більше формалізовані, чи має бути більше місця для гнучкого підходу в кожному конкретному випадку?

    – Як на мене, то краще, якби в нас була система прецедентного права. Якщо був аналог, такий самий злочин чи правопорушення, то має бути таке саме покарання, така сама відповідальність, незалежно від особи, яка здійснила злочин, від особи як такої. При прецендентному праві можна було б чіткіше визначити відповідальність, зараз же це визначення більш розмите.

    – Ви згадали про зростання корупційних злочинів. В той же час ми бачимо, що відбувається підміна понять: багато гучних справ є насправді звинуваченнями у можливості корупційних дій, а не корупцією як такою – здійсненням державними службовцями дій з корисливими цілями на шкоду державі. Тобто складається враження, що правоохоронні органи, і прокуратура в тому числі, йдуть шляхом найменшого опору, підбираючи речі, що лежать на поверхні, неприховані, попросту задокументовані. І видається це за боротьбу з корупцією. Чи не є це профанацією боротьби з корупцією і тим самим сприянням розповсюдженню корупції?

    – Корупція – це явище, яке є у всіх державах, у всіх формаціях, боротися з нею не так легко. Ми постійно піднімаємо це питання, націлюємо ті чи інші правоохоронні відомства на виконання своїх обов’язків щодо ліквідації корупції. Однак на сьогодні відповідне законодавство настільки недосконале, настільки багато тут протиріч, що не так легко з корупцією боротись. Державний службовець високого рангу як правило має і відповідну юридичну підготовку – якщо він хоче щось зробити протизаконне, то довго треба пильнувати, документувати, щоб розкрити злочинну суть його діяльності. Але ми займаємося такими справами, і не одна завуальована справа була розкручена. Наприклад, як довго не тягнулася справа Підгайного, почата в 1997 році, – коли підійшов час, я, спираючись на докази, дав санкцію на арешт, і колишній заступник міністра був заарештований. Я розумію, декому хочеться по-іншому проінтерпретувати ці події, але оперативна і слідча робота триває роками, щоб надати суду надійні докази протизаконної діяльності високопосадових осіб.

    – На початку розмови Ви згадали про допомогу громадськості у боротьбі зі злочинністю. Людиною минулого року львів’яни назвали владику Любомира Гузара. Чи Церква може допомагати Вам у вашій правоохоронній діяльності, у боротьбі зі злочинністю.

    – Вона й допомагає. Допомагає хоча б широкомасштабним залученням людей до Церкви, починаючи зі школи, допомагає роботою в місцях позбавлення волі. І якщо слово Боже не на сто відсотків до всіх доходить, то я  переконаний, що у всякому разі більше половини людей у нас є глибоко віруючими. Духовність, яку обстоює Церква, мабуть, і допомагає, і стримує тих, хто тільки тому, що на завтра немає хліба, могли би піти до сусіда і забрати, пограбувати. Видно, є ще в людей віра у краще життя, в те, що, умови, в яких ми зараз живемо, – тимчасове явище. Без Церкви люди, мабуть, зневірилися б.

    – А яке Ваше особисте ставлення до релігії?

    – Моє особисте? Ви знаєте, я думаю, що якби Бог не хотів, щоб я став прокурором Львівської області, я б ним не став. Так що десь тут є частка Божого благословіння, я так думаю.

    – Без Вашого бажання повернутися у Львівську область, мабуть, теж би не відбулось цього призначення...

    – Бачите, від мого бажання в такій системі, як прокуратура, нічого не залежить. Сьогодні багато хто також хоче бути прокурором Львівської області. Але поки що Бог дає мені сили – і я виконую ці обов’язки.

    – Мені залишається побажати, щоб Бог давав Вам сил і надалі.

    Розмовляв Орест ДРУЛЬ