| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП З КРАЮ |
|
№ 64 (508), четвер 6 квітня 2000 року
|
| КРАЄВИД |
20-21 квітня Україну відвідає з візитом державний секретар США Мадлен
Олбрайт. У ході візиту відбудуться переговори відносно широкого кола
питань з двосторонньої співпраці, а також щодо взаємодії України і США
на міжнародній арені. Будуть обговорюватися також шляхи інтенсифікації
процесу інтеграції України в європейські структури і питання багатосторонньої
дипломатії. Нагадаємо, що нині триває підготовка візиту в США прем’єра
України Віктора Ющенка.
Кабінет міністрів України звільнив від посади першого заступника
голови правління Національної акціонерної компанії (НАК) “Нафтогаз
України” Тараса Фреюка за власним бажанням. Як повідомили в прес-службі
уряду, це закріплене постановою уряду №606 від 4 квітня. Як раніше повідомляло
агентство, прем’єр-міністр України Віктор Ющенко наприкінці березня прийняв
відставку голови правління НАК “Нафтогаз України” Ігоря Бакая, що подав
заяву про звільнення за власним бажанням. Питання про кандидатуру нового
президента компанії наразі обговорюється.
Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності збирається
запропонувати парламенту низку заходів, які дозволять притягувати до відповідальності
державних чиновників, які порушують закон про мови. Як повідомив голова
комітету Лесь Танюк, комітет вніс також пропозицію, яка зобов’язує народних
депутатів на сесіях Верховної Ради виступати тільки української мовою або
з перекладачем. Пропонується також заборонити депутатам входити в парламентський
зал без депутатського значка встановленого зразка. У ході прес-конференції
на тему “Культура як складова реформ в Україні” Л. Танюк поінформував,
що очолюваний ним комітет внесе на розгляд сесії Верховної Ради пропозицію
про ухвалення відповідного законодавчого акту.
Депутати Верховної Ради вважають за доцільне прискорити прийняття
законів, пов’язаних із визначенням статусу і прав корінних народів України,
а також із реабілітацією і відновленням прав депортованого кримськотатарського
народу і депортованих національних меншин. Така рекомендація міститься
в проекті рекомендацій учасників парламентських слухань із проблем законодавчого
урегулювання державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського
народу. Цей проект у середу було прийнято за основу. У документі підкреслюється,
що в українському суспільстві та його суспільно-політичних структурах “ще
не склалося глибокого розуміння” кримськотатарської проблеми.
За нормативами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ, потреба
України у донорській крові становить на сьогодні понад 753 тонн. Але
насправді цієї крові в нашій державі зараз у півтора рази менше. Це призвело
до її дефіциту у лікувальних закладах. Загальна кількість донорів на сьогодні
становить 801 тисячу 293 особи, що на 45 відсотків менше, ніж у 1991. Відповідно
зменшилась і кількість виробництва консервованої крові. Враховуючи можливість
зараження хворих через кров і її компоненти, заплановано впровадити у практику
лікарень метод зберігання замороженої плазми впродовж 4-6 місяців з повторною
перевіркою донорів на ВІЛ-інфекцію.
Фахівці відзначають в Україні зниження рівня материнської та дитячої
смертності з 14% (на початку 90-х років) до 12,6%. Однак демографи
прогнозують, що вже 2016 року населення України становитиме 42 млн. осіб.
Фінансування ж медичної сфери за останні 8 років зменшилось у 7 разів.
Останнє десятиріччя характеризується в Україні глибокою демографічною кризою.
З 1990-х років спостерігається обвальне падіння народжуваності. За 1995-98
роки Президент видав 20 указів, спрямованих на поліпшення демографічної
ситуації, покращання медичної допомоги жінкам та дітям.
Дмитро ЯЦЕНКО
| ЕПОХАЛЬНЕ |
Закінчення. Початок – стор. 1
Саме спротив олігархів та можливе приєднання до них частини депутатів з фракції “зелених” викликали чимало коментарів, думок і навіть відвертого тиску з боку найвищих посадових осіб держави. Попередній розгляд програми більшістю нагадував гру в узгодженість дій, а самої спільності думок так і не виникло. “Це, по суті, програма “Реформи заради реформ”, а не для добробуту”, – зазначив об’єднаний соціал-демократ Олександр Зінченко. На відмову голосувати натякав і представник “волковської” фракції Іван Ткаленко, який висунув вимогу про врахування інтересів регіонів у програмі. Проте більшість таки вирішила, за пропозицією спікера Івана Плюща, продемонструвати імідж злагодженої роботи більшості – і таки винесла документ на обговорення в парламент. Хоча спротив двох фракцій фактично означає “провал” програми. Цьому намагався зарадити УН-рухівець Юрій Костенко, який пропонував не виносити документ на обговорення, однак “есдеки” знову стали на заваді: зокрема, координатор парламентської більшості Леонід Кравчук відхилив цю пропозицію. Пізніше фракції СДПУ(о) та “Відродження регіонів” залишилися для продовження переговорів з представниками уряду.
Загалом, ситуація на кінець дня виглядала так: ліві – проти програми, більшість – майже цілком “за”, крім фракції СДПУ(о), яка ще не визначилася. Тим часом боротьба за впливи в уряді (а вони найбільше пов’язані з розподілом енергоринку) ще більше загострюється. Через нестримне бажання олігархів проштовхнути своїх людей у кабінет Ющенка (і спротив голосувати щодо програми) змушений був втрутитися Президент Леонід Кучма. Він заявив, що парламент не має “жодних шансів сформувати коаліційний уряд”, бо якщо “сьогодні затіяти цю чехарду (з формуванням коаліційного уряду), то, враховуючи кількість фракцій у парламентській більшості, вони ніколи про це не домовляться”. З іншого боку, гарант Конституції натиснув і на Кабмін, який, на його думку, замість поліпшення ситуації в паливно-енергетичному комплексі, досі малює схеми розподілу коштів. “У разі залишення такої ситуації я буду змушений втрутитися, але це стосується не всього уряду, а його окремих членів”, – заявив Президент у Донецьку.
Уряд, в свою чергу, робив оптимістичні заяви про те, що у прийнятті програми немає жодних сумнівів, заручившись при цьому схвальними оцінками Світового банку та державного департаменту США. “Ми вважаємо, що для України – це можливість зробити новий крок у зміцненні держави і побудові нового суспільства”, – зазначив директор СБ по Україні та Білорусі Лука Барбоне, коментуючи програму діяльності уряду. Принагідно він також пообіцяв надати фінансову й технічну допомогу для втілення реформаторських кроків українського уряду. Заступник держсекретаря США з питань економіки, бізнесу і сільського господарства, посол Алан Ларсон також привітав зусилля уряду щодо реформування економіки, бажання закрити ЧАЕС та вступити до Всесвітньої торговельної організації.
Однак, здається, всіх цих гарних слів сьогодні може виявитися замало.
Депутати більшості навіть висловлювалися за необхідність президентського
втручання заради прийняття програми дій уряду, що донедавна виглядало б
нонсенсом в устах парламентаріїв. Аналогічну думку припустив і Олександр
Мороз, який хоч і не голосуватиме щодо програми, але прогнозує її прийняття
за допомогою Президента, який “збере керівників фракцій більшості й скаже:
“Хлопці, не дурійте, адже необхідно демонструвати єдність дій гілок влади”.
І справді, чи буде єдність?
Юрій ВОВКІВ
| РЕМАРКИ |
Початок – на стор. 1
Нове “полювання на відьом” планує влаштувати Служба безпеки України. Об’єктом обрано... Інтернет, його провайдерів та користувачів. Бо забагато собі дозволяють. Зокрема, поширюють неконтрольовану (а здебільшого – і невигідну) інформацію. Адже яким чином у Financial Times дізналися про витрачання “наліво” емвеефівських кредитів? Та з того ж Інтернету, і готували цю інформацію в Україні – принаймні так вважає голова СБУ Леонід Деркач. А тому необхідно негайно запровадити хоча б контроль за Інтернет-провайдерами.
Тут варто пригадати історію майже піврічної давності, коли депутати “завалили” президентський законопроект щодо зобов’язання операторів зв’язку і провайдерів Інтернету встановлювати спецобладнання для зняття інформації. Можна собі уявити, якими пухкенькими папками заволоділи б тоді вітчизняні спецслужби.
Наразі невідомо, яким чином здійснюватиметься контроль і яких санкцій вживатимуть проти порушників. Як, зрештою, невідомі й критерії визначення, хто саме є “порушником”. Натомість надзвичайно промовисто виглядає сам принцип: небезпеку вбачають вже не в самому факті нецільового використання коштів, а в тому, що інформація про це набула розголосу і може завадити Україні в подальшому отриманні кредитів. Однак такий підхід та пов’язана з ним кампанія навряд чи додасть бажання іноземним кредиторам (особливо США, де все починається з першої поправки до конституції – принципу свободи слова) давати гроші Україні.
Хоча цей окремий випадок не є вже аж якоюсь сенсацією, а радше логічним продовженням відносин нинішніх владних структур із виробниками і поширювачами інформації в Україні. Варто пригадати, що торік американський Комітет захисту журналістів уже вніс українського Президента у “чорний список” ворогів вільної преси. Його сусідами у цьому переліку опинились такі відомі борці зі свободою слова, як Слободан Мілошевич, китайський прем’єр Цзян Цземінь, кубинець Фідель Кастро, низка африканських диктаторів. Тоді це викликало хвилю обурення у Леоніда Кучми, аж до намірів судових позовів. Однак у нещодавньому річному звіті щодо свободи преси в світі (того ж Комітету) засвідчено, що ситуація в Україні не покращилась.
Навіть у школі знають, що повністю незалежних газет в Україні немає. Зрештою, це каже і сам Президент. До цього іноземні експерти, за інформацією радіо “Свобода”, додали й невтомне переслідування ЗМІ владою, бюрократичний тиск та судові процеси. Саме тому, щоб вижити, більшість газет, радіо- та телестанцій були змушені йти в обійми політичних патронів.
Те, що Президент, а з ним – і держава, уже вдруге потрапляють в розряд “недемократичних” (бо саме вільна преса є однією з головних ознак демократії), починає непокоїти: або організація, яка готує подібні списки, дійсно працює на чиєсь замовлення (так, очевидно, подумають спецслужби), або...
І це “або” вже починає нагадувати комуністичні часи, коли або писали
і говорили про те, що треба, або не писали й не говорили взагалі.
Близько 200 студентів київських вузів і представників Соціал-національної партії України пікетували в середу Генеральну прокуратуру, вимагаючи звільнити членів молодіжної організації “Самостійна Україна”, які 9 березня захопили офіс Центрального комітету Компартії в Києві.
Учасники пікету також вимагали заборонити діяльність КПУ. Вони скандували: “Свободу патріотам!”, “Студентам – волю!”, “Заборону КПУ!”, “КПУ – до суду!” Такі ж гасла було написано на плакатах. Пікетники, окрім гасел, тримали жовто-блакитні прапори і прапори з емблемою СНПУ.
Не будемо стверджувати, що це наслідок пікету, але саме пікетників Генпрокурор
Михайло Потебенько повідомив, що переважна більшість членів “Самостійної
України”, які
9 березня захопили будинок Центрального Комітету Компартії у Києві,
буде звільнена з-під варти під підписку про невиїзд до суду. Нагадаємо,
що раніше було оприлюднено прізвище організатора цієї акції – викладача
Олександра Башука. Останньому, як можна здогадатися, такий “дитячий” вирок
навряд чи “світить”.
С. Ю.
Консульський відділ посольства США в Україні розширив категорію осіб, які можуть претендувати на отримання візи без проходження співбесіди. Як повідомили в посольстві США, відтепер бажаючі отримати візу залишають свої документи в консульському відділі та, якщо ці папери не викликають додаткових питань, наступного дня отримують їх із проставленими візами.
Спрощеною процедурою отримання візи можуть користуватися особи, які вже мали американські візи, проставлені в їхніх нині діючих паспортах. До категорії осіб, які можуть отримати візу без співбесіди, входять також особи, які мають правильно оформлену форму IAP-66 для виїзду на навчання за програмами в чотирирічних коледжах або університетах, члени їхніх сімей, наведені у формі IAP-66, а також особи, старші 60 років.
Процедура отримання візи за спрощеною схемою полягає ось у чому: претендент на візу або його довірена особа мають прийти в консульський відділ посольства в понеділок-четвер від 9.30 до 10.30, маючи при собі дійсний паспорт для виїзду за кордон, заповнену і підписану американську візову анкету, фотографію паспортного розміру, а також документи, що підтверджують дозвіл навчатися або працювати. За прийом документів необхідно сплатити 45 дол.
Вартість одноразової туристичної або ділової візи для громадянина України становить 30 дол., багаторазової – 75 дол.
Бажаючим отримати візу, які не належать до наведених категорій, потрібно
пройти інтерв’ю з представниками консульського відділу. А сьогодні для
призначення візової співбесіди необхідно чотири тижні. Однак у зв’язку
з наближенням літнього сезону особам, які мають намір відвідати США в період
з травня по жовтень, консульський відділ рекомендує замовляти візові співбесіди
хоча б на шість тижнів наперед.
Л. С.
|
|