UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT Ukrainian Autocephalous Orthodox Church - uaoc.org

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 64 (508), четвер 6 квітня 2000 року FRONTPAGE [ст.1] - PDF ПЕРША СТОРІНКА Тріумф чи трагедія Ющенка? Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор Львівських банкрутів – на спрощену систему КУЧМА МАТИМЕ свій ЛІТАК ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Невчасний ремонт телевежі У ЄвропУ – по автомобілі Як рухатися центром НЕСТАЧА ГАЗУ І ТЕПЛА Лауреати фонду Шептицького НАША СТОЛИЦЯ На захист банальності Персональна відповідальність за борги Невдалі спроби перевезти валюту У Львові не стало вулиці АРХІВАРІУС: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Тріумф чи трагедія Ющенка? (Закінчення) Інформаційні війни (Початок – на стор. 1) “Самостійних українців” звільнять До АМЕРИКИ їхатиметься легше ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Одеса і Гданськ матимуть спільний транспортний коридор (Закінчення) Позиції провідного медіа-холдингу під загрозою СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Поранили поляка й одинадцятьох американців Чеченці стратили омонівців Санкції проти “рускоязичних” “Бритоголових” побільшало ГАЛИЦЬКІ ЛИЦАРІ В ПОСТУПІ якби Бог не хотів, щоб я став прокурором Львівської області, я б ним не став АРТ-ПОСТУП У СВІТ АРТ-СВІТ Sous le ciel de Paris... Як дати пірамідам спокій? БІБЛІОТЕКА ПОСТУП З ПРОДОВЖЕННЯМ Галицькі Мюнгавзени НЕРУХОМІСТЬ Житло у Львові. Погляд крізь час (Закінчення, початок – у поперед-ньому четверговому числі) СПОРТ-ПОСТУП Матч на першість світу Каспаров – Крамник БК “Київ” за крок до фiналу чотирьох Перші чвертьфінали закінчилися миром СПОРТ-БЛІЦ РЕКЛАМА нема

 

НАША СТОЛИЦЯ

СТОРІНКА 3

№ 64 (508), четвер 6  квітня 2000 року

На захист банальності

На цьому світі я живу, як не подивись, досить мало. Порівняно з вічністю – взагалі, як баран чхнув. І, як і всі, звісно, не проти побути оригінальною, створити щось талановито-надзвичайне. Та з плином часу дедалі частіше помічаю: старі банальні істини – найправдивіші.

Діти в школі відмахуються від фраз: “переходити вулицю треба на зелене світло”, “не притулятись до дверей”, “перевіряти квиток, не відходячи від каси” чи “не висуватися з вікон у міському транспорті”. Але ми невтомно їм це втовкмачуємо, бо так диктує нам здоровий глузд.

Так само банально звучить: “вчитись, вчитись, вчитись”, “що посієш – те й пожнеш”, “ніщо під місяцем не вічне”, “баба з возу – коням легше”. Але це логічно.

І коли люди бажають вам щастя, здоров’я, успіхів у роботі та в особистому житті, це – хоч то і банально – мабуть, саме те, чого вам так бракує.

І коли у шкільному підручнику з української літератури обов’язково вміщують вірші відомих поетів про Батьківщину та про матір (так, ніби вони нічим більше не цікавились), то, можливо, це правильно, адже це, мабуть, найважливіші теми в людському житті.

І коли ви в газеті читаєте заголовки: “Крик душі”, “За лаштунками факту”, “Не все гаразд у нашій хаті” чи “Це цікаво” – не поспішайте кривитися й перегортати сторінку: просто ці заголовки, можливо, найточніше віддзеркалюють те, про що написано у статті.

Банально періодично казати комусь: “Я тебе кохаю” – і з такою ж періодичністю потім заспокоювати себе, що “людині властиво помилятися”.

Банально кожного разу, підносячи до вуст чарку, глибокодумно промовляти: In vino veritas – і примружувати очі.

Банально думати, що “мерседес” і “мобільник” “крутіші” за велосипед і кишеньковий ліхтарик, але найчастіше так воно і є.

Банально таврувати вади суспільства, бо все прогресивне людство, всі видатні діячі, які випереджали час або принаймні крокували з ним у ногу, саме цим і займалися.

Ніхто не зітхає з приводу банальності твердження, що двічі два – чотири, але всі пропускають повз вуха як давно відоме: “Возлюби ближнього, як самого себе”, “Праця возвеличує людину”, “Щастя не в грошах” і т. п.

І коли вам трапиться ще одна банальність – зупиніться! Вслухайтесь у неї! Вчитайтесь! І ви зрозумієте, що це – істина. Просто вона спаплюжена, зачовгана частим уживанням, як та шмата біля ваших дверей, але саме вона найточніше відображає наше життя. І зневажати банальності означає зневажати власне життя. Тому робіть так, виголошуйте їх, повторюйте на всі лади, і, можливо, у ваших вустах вони зазвучать по-новому – як іще ніколи досі.

“Значні суми взаємних неплатежів між підприємствами призвели до зростання заборгованості з платежів до бюджету. Станом на 01.01.2000 року недоїмка з податків до місцевих бюджетів склала більше 293 млн. грн., – заявив на Колегії при голові облдержадміністрації начальник обласного фінансового управління Мирослав Кульчицький. – 87,1 % від цієї суми становить заборгованість з податку на прибуток та 8,9% – з плати за землю, що становить відповідно 255,3 та 26,1 млн. грн.”

Зважаючи на таку велику суму заборгованості зі сплати податку за землю, головуючий на Колегії Степан Сенчук наклав персональну відповідальність на начальника обласного управління земельних ресурсів Михайла Лавейкіна за відслідковування надходжень цього податку. “Землю ділити дуже легко, – зазначив голова облдержадміністрації. – А ви з вашим управлінням тепер спробуйте по-справжньому попрацювати – побачимо, на що ви здатні”.

Серед підприємств області, які найбільше впливають на результати роботи промисловості області, найбільший спад спостерігається на Дрогобицькому ВАТ “Галол” (82,9%), Яворівському ДГХП “Сірка” (15,7%), ВАТ “ЛАЗ” (64,3%), ВАТ “Галичфарм” (32,9%). Пан Сорока зазначив, що однією з найболючіших проблем в економіці області є забезпеченість енергоносіями. Брак енергоресурсів тягне за собою низку важких наслідків, у зв’язку з чим ця проблема вимагає сьогодні кардинальних розв’язань.

Колегія вирішила провести належну організаційну роботу із затвердженням протягом місяця квітня реальних місцевих бюджетів на 2000 рік, не допускаючи при цьому зменшення розрахункових обсягів видатків на соціальні видатки і утримання соціально-культурних установ. Також керівників комітетів і управлінь облдержадміністрації, голів міськвиконкомів та райдержадміністрацій знайти додаткові фінансові джерела для компенсації збитків від перевезення пільгових категорій населення на міських та внутрішньорайонних маршрутах і посилити контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, а у випадку виявлення марнотратства і безгосподарності вживати заходів щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

Нещодавно працівники Мостиської митниці знову запобігли спробі нелегального перевезення іноземної валюти через кордон. Причому за один день було зафіксовано два аналогічні порушення митного законодавства.

В першому випадку мешканець міста Тернополя, який повертався з Польщі, в салоні свого “Пежо” облаштував схованку, і в ній намагався перевезти понад 13 тисяч доларів США та 20 тисяч німецьких марок. Але його спіткала невдача. Мало того, що працівники митниці викрили схованку з грошима, то ще й конфіскували його “Пежо”. Адже валюта знаходилась у спеціально облаштованих схованках в автомобілі, а згідно зі статтею 115 Митного кодексу, у таких випадках конфіскації підлягає й транспортний засіб.

Інший правопорушник – теж мешканець Тернопільщини, який теж повертався з Польщі. У його “Мерседесі” під час митного контролю в різних схованках митниками було знайдено понад 27,5 тис. “баксів” та понад 200 млн. італійських лір (що за курсом – приблизно ще 20 тисяч доларів). Авто і гроші затримані, і в майбутньому після вироку суду, можуть бути конфісковані.

Того ж дня на Мостиській митниці було затримано мешканця Дрогобича, який перетинав українсько-польський кордон на автомобілі “Сеат”. Під час огляду салону автомобіля виявлено та вилучено багнет моделі 1907/15 до гвинтівки “Маузер”, три набої калібру 9 мм та два калібру
7,62 мм до автомата Калашникова.

Pani ta panove, u Leopolisi ne stalo odnijeji z vulyж. Z mapy mista spoиatku znykla jiji nazva, a potim i sama vulycja, љиo mala tilґky sobi prytamannu atmosferu. U maljovnyиyj sposib sformovana odnopoverkhovymy budynkamy (dvopoverkhovymy – po radjanњky) z maleсkymy sadkamy, cja vulycja dyvuvala svojim klimatom, vona bula harnoju u budґjaku poru roku, u budґjaku pohodu. Vona (cja vulycja), bula zatyљnym ostrivcem, ob jakyj rozbyvalyњ khvyli navkolyљnjoji sujety, vona vyprominjuvala spokij, vona bula pryjemnoju, a jiji pryjemnistґ bula – jak merekhtinnja Londonu kriџ tuman, jak vesnjane povitrja, jak smertґ  voroha, zreљtoju – jak kilґka zatjaћok „marukhy“.

Jdetґsja, otћe, pro vulycju, kotru pacyfistyиna miњka rada perenazvala jakymњ malorosijњkym prizvyљиem, a varvary perebuduvaly budynky. Ce vћe ne Oficerњka i ne artdekovњki budynky – ce selo i ljudy, narodna tvorиistґ i etnografija, ce – striljaj, abo emigruj. Pryvablyvistґ jiji vtraиeno, bo krasa ljudњkykh tvoriс vyklykaje v nas estetyиni pereћyttja иerez immanentnyj zmist. Cej zmist zavћdy vyraћajetґsja иerez styl. Ce zavdjaky stylu prykmetnyky typu “harnyj“, nabuvajutґ znaиennja. Na Oficerњkij ne bulo rozkiљnykh budynkiv, ale vony oznaиaly rozkiљ, u nykh ne meљkaly kokhanky barokovykh lycariv, ale vony asocijuvalysja nam zi љljakhetnymy rezydencijamy. Teper vћe vse, finiљ.

Dumky rozdratovani zrujnovanoju omanoju, vysnovky naproљujutґsja sami soboju: vlada, zabyиena etnografijeju, ne povynna panuvaty v misti, nehr povynen ћyty v Afryci, rosijanyn – v Rosiji, skhidnjak  – za Zbruиem, seljuk – na seli.1900

1900 Р.
ДІЛО
Jeszcze Polska nie zginela!

Але-ж славно, що не загинула! Ми не то, що не бажаємо їй загибелі, але щиро повтаряємо нераз бажанє: нехай живе чи воскресає, собі і Славяньству на славу та на здоровлє.

Тілько – кажемо заразом – ми не хочемо мати з нею жадного діла! А поясняє ся се цілком просто і природно: адже два рідні і сердечно люблячі оден другого брати волять обзавести ся окремими господарствами і жити собі кождий паном в своїй власній хаті, ніж тиснутися разом у спільній хаті і нераз може заваджати оден другому. До сего ще Поляки не тілько в минувшості так широко розсідали ся у спільній хаті польсько-рускій, що тихого Русина раз-в-раз визивали до оружних навіть протестів, але і тепер своїм поведенєм і політикою не дають нам забути минувшину та остогиджують нам всяку спілку з ними.

Що-ж дивного, що ми дуже радо заспіваємо з Поляками Jeszcze Polska nie zginela! – але при тім застережемо ся: тілько не на Руси!

1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
546 тисяч карбованців на підготовку кадрів

В зв’язку з проведенням реконструкції Львова, яка розпочнеться цього року, міський комунальний відділ проведе велику роботу по підготовці кадрів.

У Львові відкривається школа фабрично-заводського учеництва, в якій вчитимуться понад 200 чоловік, а буде організовано ряд короткотермінових курсів. Техмінімумом передбачається охопити 10 чоловік. За даними облфінвідділу на підготовку і перепідготовку кадрів для комунгоспу асигновано 546 карбованців.

Нові промислові артілі

У селах Cкваряві-Новій, Волі-Висоцькій і Глинську почали працювати нові шевські майстерні, які шиють взуття для селян. Шевці-кустарі охоче вступають у ці артілі. Майстерні постачаються сировиною, матеріалами та всі необхідним інструментом для роботи.

1990
МОЛОДА ГАЛИЧИНА
Звернення
Львівському Обкому партії, редакції газети “Молода Галичина”

Враховуючи, що зміна назви газети “Ленінська молодь”, тематика і направленість матеріалів є компетенцією виключно редакційної колегії і пленуму обласної комсомольської організації, чиїм органом є газета, вважаємо дії осіб, які спричинили до зриву виходу номера газети від 4 квітня, незаконними.

Вимагаємо припинити втручання у роботу редколегії і не допускати його в майбутньому.
5 квітня 1990 року.
м. Львів
Прийнято на сесії Радянської районної Ради народних депутатів.

Голова районної Ради народних депутатів В. І. Репетило.