BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 63 (507), середа
5 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Міліціонера поранила власна куля
      • Кофі Аннан хоче реформувати Раду Безпеки ООН
      • Гейтс підраховує збитки, але не здається
      • Україна пильнує кордонів
      • Рада Європи обіцяє Києву санкції
      • Святоюрської гори не віДДамо!
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Антиреферендумне єднання
      • До референдуму готові
      • МОСКВА ОБУРЕНА ЛЬВІВСЬКИМИ ПОДІЯМИ
      • РЕЙТИНГ ЗГАДУВАНОСТІ
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • НАВЧАННЯ ЦО НА ЛОРТА
      • ДІТЯМ ЦЕ ШКІДЛИВО
      • КАНАДСЬКИЙ ПОСОЛ ВІДВІДАЄ БОГОСЛОВСЬКУ АКАДЕМІЮ
      • Віримо в краще!
      • Міліціонера поранила власна куля (Закінчення)
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Рада Європи обіцяє Києву санкції (Продовження)
      • Україна пильнує кордонів (Закінчення)
      • Чверть століття – за наркотики
      • Убивство податківця і банк “Слов’янський”
      • Тамару Лазаренко знову не слухали
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Келлер підтримає Україну
      • Гейтс підраховує збитки, але не здається (Закінчення)
      • Міжнародні перевізники платитимуть двічі
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Візит Робінсон завершився
      • Порожній африканський ріг достатку
      • Уряд у коматозному стані
      • У Словаччині є свій Гайдер
    7. КОМЕНТАР У ПОСТУПІ
      • Сенчук тлумачить сенс референдуму
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Казковий дивосвіт на склі
      • У ПЕРЕПЛЕТЕННІ ДВОХ НИТОК
    9. МУНІЦИПАЛЬНИЙ ПОСТУП
      • Кому і як обслуговувати наші будинки
      • Чи потрібна Львову хордова магістраль?
    10. ПОСТУП У МЕДИЦИНІ
      • кожна Людина є унікальною
      • СНІД - через стоматологічні інструменти?
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Чемпіонат Львівщини: старт узято
      • Чемпіонат надзвичайних пригод
      • Як воно було в Монако
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • МУЗИЧНІ “ЗА” І “ПРОТИ”
      • Гороскоп

  • pp_63_9  
    МУНІЦИПАЛЬНИЙ ПОСТУП
    СТОРІНКА 9
    № 63 (507), середа 5  квітня 2000 року

    Кому і як обслуговувати наші будинки

    Ірина БЖЕЗІНСЬКА

    ЖИТЛО

    Більшість із нас живе в багатоквартирних будинках. А де багато господинь, там, як відомо, “хата не метена”. Єдиним господарем у будинку може бути, наприклад, товариство співвласників багатоквартирного будинку.

    На державному рівні про такі товариства заговорили ще  1995 року, коли було прийнято Постанову Кабміну № 588 “Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об’єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні”.

    За словами президента благодійного фонду “Європейський вибір” Володимира Трушкевича, “процес створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)  у західних регіонах України почався ще  1994 року – у травні. У Хмельницькому було  створене ОСББ, яке налічувало 16 квартир. У Львові перше об’єднання “народилося” в листопаді 1996 року і налічувало 6 квартир”.

    За даними БФ “Європейський вибір”, квартири, власники яких є членами товариств співвласників, складають 0,023% від загальної кількості по Львову. Порівняно з 4,5% (відсоток квартир, які перебувають на обслуговуванні у приватних ЖЕКах) це небагато, але ця форма обслуговування будинків має перспективу.

    За словами В.Трушкевича, процес створення об’єднань торкнувся здебільшого будинків з невеликою кількістю квартир. Зокрема, для Львова статистика виглядає так:
    Малі ОСББ (до 12 квартир включно) – 29
    Середні ОСББ (до 75 квартир включно) – 6
    Великі ОСББ (понад 75 квартир) – 2

    Як бачимо, переважають дрібні ОСББ. Звичайно, що господарювання у малих формуваннях обмежене незначними коштами, які об’єднання має на своєму рахунку, а обсяги робіт і, відповідно, витрати, пов’язані з утриманням будинку, не набагато менші за ті, що є в будинках, які налічують 75 і більше квартир. До того ж, будинки з невеликою кількістю квартир переважно старі, тому вимагають більшої до себе уваги і, відповідно, коштів.

    БФ “Європейський вибір” провів анкетування голів діючих об’єднань (було опитано 30% голів).  Виявлено такі тенденції:
    * Незалежно від розмірів ОСББ, частина з них продовжує користуватися  послугами ЖЕКу, а частина здійснює обслуговування житла власними силами.
    * Сплата членами ОСББ коштів на утримання житла в більшості випадків є стовідсотковою.
    * Переважна більшість голів об’єднань виконують свої функції на громадських засадах.
    * Голови малих об’єднань на виконання своїх обов’язків здебільшого витрачають не більше 10 годин на тиждень.
    * Голови великих об’єднань витрачають на виконання своїх обов’язків близько 41 години на тиждень (повний робочий день) і більше.
    * ОСББ є переважно неприбутковими організаціями. Серйозною перешкодою на шляху до переходу у ранг прибуткових голови об’єднань бачать у складності українського податкового законодавства.
    * Більшість голів висловлюють бажання поглибити свої знання щодо правових аспектів приватного утримання житла, податкового законодавства, методик оцінки технічного стану будинку та складання кошторисів на виконання робіт, сучасних технологій утримання житла.
    * Органи місцевого самоврядування здебільшого не перешкоджають у роботі об’єднання, але й не сприяють їхній діяльності.
    * Дорогим, довгим і складним є процес реєстрації лічильників, які об’єднання бажає встановити. Як правило, реєструючі організації вимагають замовити в них виконання проекту, ціна за який не під силу ОСББ. Якщо процес реєстрації лічильників (вода, тепло, електроенергія) спростити, то, на думку голів об’єднань, лічильники використовуватимуть набагато ширше.
    * Більшість голів схильні вважати, що мешканці сьогодні готові заплатити кошти за додаткові послуги – такі,  наприклад, як домофони.

    За словами президента “Європейського вибору”, у Львові зафіксовано два випадки самоліквідації товариства співвласників і повернення до старої форми - обслуговування ЖЕКом (мале об’єднання на 6 квартир). Причина в одному випадку банальна - голова товариства переїхав жити в інший будинок, і ніхто з мешканців не захотів зайняти його місце. Та В.Трушкевич впевнений: майбутнє за ОСББ. Але насамперед треба звертати увагу на створення великих об’єднань, бо саме там можна нагромадити значні кошти, необхідні для повноцінних ремонтних і реноваційних заходів. Крім того, у наш час годі вимагати від голів самовідданої праці лише на громадських засадах. Тому праця голови (управляючого, керівника) ОСББ (пов’язана, до речі, із значною відповідальністю) повинна гідно винагороджуватися. А знайти для цього кошти малому ОСББ дуже важко.
    Пан Володимир зазначив, що саме великі ОСББ мають змогу через запровадження енергозберігаючих заходів  досягти значної економії коштів, які зараз витрачають на покриття витрат у системах тепло-, електро- та водопостачання. Безумовно, без підтримки органів місцевого самоврядування процес створення ОСББ йтиме повільно, тому розуміння щодо реформування житлово-комунального сектору з боку представників місцевої влади є однією із складових успіху.

    Директор Департаменту житлового господарства Львівського міськвиконкому Мирослав Сеник повідомив “Поступ”, що найближчим часом буде створено відділ економічного аналізу та житлової політики, який працюватиме над новими формами експлуатації житла. “Ми хочемо взяти на себе практично всі організаційні питання, – говорить пан Мирослав, – тобто, методичне забезпечення, економічні обґрунтування створення товариств. Хочемо передбачити в бюджеті кошти на реєстрацію товариств, виготовлення технічної документації”.



    Чи потрібна Львову хордова магістраль?
    Знайти відповідь ніяк не можуть місцева влада, архітектори й екологи

    Олександр ЄРОХІН

    КОМУНІКАЦІЇ

    Питання доцільності будівництва у Львові транспортної магістралі, яка би з’єднала північну та південну частини міста, оминаючи центр, у пресі піднімають не від учора. Генеральний план міста, затверджений сесією міськради ще 1993 року, передбачає її будівництво. Проте нині остаточне рішення щодо цього проекту (вартість якого, до речі, складає три річних бюджети Львова) досі не прийняте.

    Нещодавно благодійний фонд “Екоправо-Львів”, що має на меті надання мешканцям безкоштовних юридичних послуг у галузі охорони природного довкілля та захисту їхніх екологічних прав, зініціював громадську зустріч щодо будівництва цієї транспортної магістралі. На неї запросили львівських учених-екологів, представників громадських екологічних організацій, фахівців-містобудувників, архітекторів і представників влади. Метою зустрічі було не заперечувати чи погоджуватись з проектом, а донести вичерпну та правдиву інформацію до широкого кола зацікавлених осіб. Але без дискусії не обійшлося.

    Свої обґрунтування щодо необхідності такого транспортного розв’язання представив начальник підрозділу проектного інституту “Містопроект” Віталій Дубина. Саме ця проектна організація колись розробляла генплан міста. У Львові, за його словами, краще розвинуті радіальні зв’язки між периферією і центром міста, ніж кільцеві.
    Наприклад, вулиці І.Франка та Вітовського впираються у мережу вузьких вуличок, яким не під силу пропускати щільні транспортні потоки, що рухаються обома названими великими вулицями. Щодо кільцевого розв’язання, то у місті функціонує лише одне півкільце: Б.Хмельницького-Липинського-Єрошенка-Шевченка- Широкої-Городоцької. Інше півкільце не є повноцінним і фактично з’єднує лише Стрийську по Луганській (вздовж залізничної колії) із Зеленою. Далі воно обривається. Більшість учасників авторуху воліють скористатися Пасічною, Личаківською і через центр потрапити на Б.Хмельницького, ніж “блукати” Трактом Глинянським, Богданівською та Пластовою. Саме тому, на думку пана Дубини, головне транспортне навантаження приймає на себе центр міста. І відразу вібрації та викиди роблять свою справу, руйнуючи старовинну забудову середмістя. Тут же зосереджені головні об’єкти торгівлі та сервісу, тож в центрі, окрім транспортних, проходять й великі пішохідні потоки. Це ще поглиблює проблему. Розв’язати її, як вважає п. Дубина, можна лише шляхом переходу від радіальної системи руху до радіально-кільцевої або т. зв. хордової (хорда –  частина кола).

    Хордова магістраль, будівництво якої передбачено генпланом, повинна з’єднати перехрестя вулиць Стрийської і Луганської з вулицею Б.Хмельницького. Ураховуючи складний рельєф міста, хорду на окремих ділянках спланували прокласти як по естакаді на опорах, так і тунелем під землею. Зокрема, тунель мав би пройти під парком “Україна”, Личаківським цвинтарем і парком “Знесіння” та з’єднати вулицю Стуса з Палацом творчості дітей і юнацтва Галичини на Погулянці. Залізницю хорда перетинатиме по естакаді з пропускною здатністю не менше 5000 одиниць транспорту за годину.

    Наразі виконавець проектних робіт, інститут “Львівбудпроект” спланував лише третину ділянки передбачуваної магістралі. Торік на цей проект з міської казни витратили 25 тис. грн. Фахівці “Львівбудпроекту” розглядали два паралельні варіанти будівництва. У першому довжина траси мала дорівнювати 3360 м, у другому – 3200 м. Зрештою, зупинилися на другому варіанті. Він хоч і є дорожчим на 20 млн. грн (зокрема, через необхідність будівництво довшого тунелю – довжиною близько 1 км), зате предбачає руйнування меншої кількості житлових будинків – 88 замість 133...

    На думку начальника головного управління архітектури та містобудування Львівського міськвиконкому Володимира Швеця, нині все залежить лише від депутатів міськради, у компетенцію яких це питання входить відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування”. “Тому сьогодні найважливіше не розпалювати гостру дискусію, а насамперед донести до депутатського корпусу обґрунтовану і виважену інформацію, яку можуть дати фахівці, а також залучити до обговорення цього питання всіх львів’ян, дати змогу кожному бажаючому висловити свої пропозиції”, – зазначив п. Швець.

    Наразі всім зрозуміло, що будівництво траси (якщо воно все ж таки розпочнеться) – справа далекого майбутнього. За попередньою оцінкою, вартість проекту складає 252 млн. грн. Зрозуміло, що таких коштів місто не має. Щодо можливої концепції, то за словами п. Швеця, це питання навіть не піднімалося. Причина у тому, що наразі невизначений механізм повернення вкладених грошей, бо таку дорогу не можна зробити платною. Начальник ГУ архітектури та містобудування наголосив на тому, що суть хорди – не транзит транспортних засобів через Львів (для цього існує окружна дорога), а прийняття на себе внутрішніх потоків, тобто вона функціонуватиме для потреб львів’ян. Але... Хордова магістраль планувалася ще наприкінці 80-х років, а ситуація з транспортними потоками у місті за цей час могла докорінно змінитися.  Моніторинг з цього питання не проводився вже десять років. Тому нині ніхто не може впевнено відповісти, чи ця магістраль справді розвантажить центр міста. У цьому контексті пригадується історія будівництва у Львові підземного трамваю. Та ідея виникла  1973 року і потім активно впроваджувалася в життя. Кажуть, що все було до дрібнички наперед чітко продумано і розписано. Навіть визначено, хто і як оздоблюватиме внутрішній інтер’єр майбутніх підземних станцій-зупинок трамваю. Що з цього врешті вийшло, мабуть, відомо кожному львів’янину.

    На громадській зустрічі зазначалося: аби нарешті визначитися з доцільністю будівництва згаданої хорди, насамперед потрібні кошти для визначення маршрутів руху транспортних потоків у місті та їхньої інтенсивності. Їх повинна надати міська рада. Необхідно розробити й нову комплексну схему для вирішення цієї проблеми. Тут варто зазначити, що при проектуванні хорди “Львівбудпроектом” питання про її доцільність не обговорювалось взагалі. Представлений проект відповісти на це не може, а техніко-економічного обґрунтування, як такого, просто не існує в природі. Крім цього, проект наразі не погоджений ні з міською санепідемстанцією, ні  з його головним опонентом – парком “Знесіння” в особі директора Олеся Завадовича. Хорда повинна пройти вздовж південної межі парку і тунелем під ним. Парк “Знесіння”, як відомо, є історико-рельєфним заповідником, а тому без згоди його керівника тут будь-які роботи проводити заборонено законом. Наразі Завадович, який став заручником цього наболілого питання, остаточної відповіді щодо представленого проекту не дав.

    Тим часом з’явилися альтернативні проекти. Дехто пропонує взагалі відмовитися від хорди, а натомість реалізувати так званий “дальний обхід” з південної частини міста у північну вулицями Пасічною і Богданівською. На думку фахівців, щоб збільшити пропускну здатність першої, можна побудувати транспортну “перемичку” до Личаківської через Винниківський ліс. Щодо Богданівської, то її можна розширити і врешті-решт привести до ладу.

    Цікаву пропозицію подали науковці з кафедри містобудування Львівської політехніки. Вони пропонують демонтувати насип і замінити залізничну колію, яка проходить дотично до центру міста, на естакаду. Це дозволить, на їхню думку, “відкрити” велику територію поблизу станції Підзамче, і, взагалі, перенести центр у район Високого Замку.

    Обговорювані на зустрічі питання й далі залишаються відкритими. Незабаром фонд “Екоправо-Львів” планує разом із зацікавленими сторонами продовжити їхнє обговорення, але вже серед більшого загалу, організувавши так зване громадське слухання цього питання. Сподіваємось, що міська влада підтримає цю ініціативу і обов’язково піде назустріч волонтерам благодійного фонду, щоби разом з громадськістю врешті-решт вирішити дилему: потрібна чи ні для Львова ця магістраль.