BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 62 (506), вівторок
4 квітня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • І кому ще потрібен той референдум?
      • Прем’єр на операційному столі
      • Президент оголосив амністію тіньовому капіталу
      • Аборигени обіцяють зірвати Олімпіаду
      • Кличко потребує тривалого лікування
      • Росію попросять з Європи?
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • І кому ще потрібен той референдум? (Закінчення)
      • Від Львова до Ватикану
      • Щоб запобігти торгівлі жінками
      • Обновити все у Христі
      • Корпоративне управління
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • На порятунок Стрийського парку
      • Не хочу в армію
      • Прапор над ратушею
      • Політичні інтриги по-старосамбірськи
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Олігархи ще сподіваються змінити склад уряду
      • Україна залишилася в Раді Європи
      • Черговий енергомонстр
      • 6 квітня – референдум!
      • В Арктиці – український прапор!
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Президент оголосив тіньовому капіталу амністію (Закінчення)
      • Найбільші компанії світу-2000
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Прем’єр на операційному столі (Закінчення)
      • Коль перебував “під ковпаком” “штазі” з 20-ти років
      • Продаються дешеві негри, латиноси, українці...
      • Х-файли KFOR просочилися в Інтернет
    7. ІНТЕРВ"Ю В ПОСТУПІ
      • Земля, політика та референдум
      • Референдум – як вогонь
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Виноградна Мавра та інша еротика
    9. МОЛОДІЖНИЙ ПОСТУП
      • Молодіжне житлове кредитування
      • Відповідь на статтю Андрія Квятковського “Ми помрем не в Парижі”
    10. ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ
      • НА ПОРОЗІ КВАНТОТЕХНОЛОГІЇ
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Віталій Кличко потребує тривалого лікування (Закінчення)
      • Три матчі – ні очок, ні голів
      • “Брат на брата” по-італійськи
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • МУЗИЧНІ НОВИНИ
      • Гороскоп

  • pp_62_7  
     ІНТЕРВ"Ю В ПОСТУПІ
    СТОРІНКА 7
    № 62 (506), вівторок 4  квітня 2000 року

    Земля, політика та референдум
    Справи політичні (та й не тільки) стали темою нещодавної розмови з головою Львівської обласної організації Аграрної партії України, ректором Львівського державного аграрного університету, академіком Української академії аграрних наук, заслуженим діячем науки і техніки України професором Володимиром Снітинським.

    – Пане Володимире, як ви оцінюєте рішення Конституційного суду України щодо референдуму, який має відбутися 16 квітня?

    – Сперечатися з Конституційним судом важко, тому мусимо погодитися з його рішенням. Прикро, що люди, котрі готують матеріали для Президента, не досить сумлінно виконують свою роботу. Важливо, щоби референдум узагалі не втратив сенсу. Погано, що знято шосте питання, бо, згідно з Конституцією України, народ є носієм влади. Досвід європейських країн свідчить, що там було проведено понад 300 референдумів із найважливіших питань. Завдяки багатьом із цих усенародних опитувань впроваджувалися суттєві зміни до конституцій чи навіть приймалися нові основні закони.

    – Як ви ставитеся до перспективи дострокового припинення повноважень нинішньої Верховної Ради?

    – З тим набором, який там є, ця Верховна Рада не має перспективи. Я маю на увазі не лише тих, хто ще нині ходить зі значками неіснуючої держави. Багато є таких, хто носить уже синьо-жовті значки, та не став українцем за духом. Більшість є ситуативною, бо вона об’єдналася передовсім, аби скинути з посади Олександра Ткаченка. Вона навряд чи зможе довго займатися конструктивною законотворчою діяльністю. У Верховній Раді майже дві сотні депутатів, котрі відверто виступають проти української державності, – хіба можна висловлювати їм довіру? Звичайно, важко постійно тримати Україну у стані виборчої готовності. Але якщо не буде загрози розпуску парламенту, то Верховна Рада буде “спати” далі. Якщо ж більшість і надалі буде працювати з Президентом і урядом, то можемо сподіватися, що нарешті будуть прийняті закони про реальні зміни в українській економіці.

    – А чи є гарантія, що вдасться обрати кращий склад нашого парламенту?

    – Гарантій немає, бо Верховна Рада віддзеркалює загальний стан суспільства. А чи за два роки буде краще? Тому не треба боятися, бо мені здається, що нинішній депутатський склад – це взагалі якась невдала Верховна Рада. І ми боляче переживаємо цей стан. А для лівих – “чим гірше, тим краще!”. На цьому вони і далі сподіваються набирати голоси.

    – Як ви ставитеся до зменшення чисельності Верховної Ради України?

    – Зменшення чисельності мандатів, звичайно, призведе до їх “подорожчання”. У Польщі, наприклад, у сумі є понад шістсот депутатів у двох палатах. Може, і 450 депутатів для України замало, – головне, щоби ці люди працювали. А за них, фактично, працює величезний апарат Верховної Ради.

    – А щодо двох палат у парламенті?..

    – Я – за двопалатний парламент, якщо це піде на користь Україні. Тим паче, що це було закладено у проекті нинішньої Конституції. Але треба, щоби була система підзвітності і взаємного контролю обох палат.

    – Багато залежить від способу формування верхньої палати...

    – Потрібно, щоби кожна область мала у верхній палаті однакову квоту, яка би не залежала від кількості населення. Бо в разі пропорційного представництва важко буде відійти від регіоналізму. І, звичайно, це мають бути обрані, а не призначені люди.

    – Кого ви бачите серед союзників АПУ на майбутніх виборах?

    – При 300 депутатах окремим партіям важче буде поодинці подолати чотиривідсотковий бар’єр. Тому необхідно створювати блоки. Я думаю, що для Аграрної партії України на Заході України найвідповіднішими союзниками були би партії національно-демократичного спрямування. Та навряд чи нам вдасться цього домогтися. На загальноукраїнському рівні, можливо, вдасться зберегти основний кістяк блоку “Наш вибір – Леонід Кучма!”. Можливо, він дещо зменшиться, бо до нього входили дванадцять партій. Реальне блокування у нас зараз може відбутися з НДП, СДПУ(о), не виключено, що і з партією “Демократичний союз”. До такого блоку могли б увійти 5-7 партій.

    – Уже незабаром мають відбутися додаткові вибори в Галицькому виборчому окрузі у Львові. Чи має намір АПУ брати в них участь?

    – Додаткові вибори мають відбутись і в ряді інших областей України, зокрема в Житомирській, Кіровоградській, Дніпропетровській, у Києві. Звичайно, Аграрна партія України братиме в них участь. Не виключено, що й у Галицькому виборчому окрузі №115.

    – Чи можна вже говорити про попередні результати Указу Президента про реформування аграрного сектора.

    – Я думаю, що можна. Насамперед психологічно, бо указ привернув увагу громадян до проблеми реформування аграрного сектора. Люди нарешті зрозуміли, що вони зможуть стати реальними власниками. Багато, однак, залишається невирішених проблем у правовому полі.

    – Мабуть, може викликати деяку настороженість, що міністром аграрної політики призначено людину зі Сходу України, та ще й колишнього члена фракції “Громада”...

    – “Громада” на попередніх виборах була опонентом влади з правого боку поряд із іншими правими партіями. Та сьогодні Іван Кириленко – член партії “Батьківщина”, яка належить нині до партій центристської орієнтації. Виникає ситуація, коли зараз розмивається праве крило українського політикуму, і надзвичайна маса різних політичних угруповань займає місце в його центрі. Не знаю, чи всіх їх можна назвати центристами, бо деякі з них у будь-який момент готові переміститись уліво чи вправо. Однак сам Кириленко має добрий досвід роботи в аграрному секторі. Дніпропетровщина років сім-вісім тому перебувала на доволі високому рівні розвитку сільського господарства, передусім завдяки великій допомозі промислових підприємств. Уже тоді обласне керівництво велику увагу приділяло його розвитку, й у деяких господарствах досягали продуктивності землеробства і тваринництва європейського рівня, наприклад, середній надій від корови становив понад 10000 літрів молока на рік. Тепер у цій області працює ряд сильних, відомих у всій Україні фермерських господарств, тим паче, що там є можливість виділення більших земельних площ на одне господарство, ніж на Галичині. На Дніпропетровщині є добрі традиції ведення сільського господарства, і я думаю, що ця команда, яку зараз в уряді представляють Михайло Гладій та Іван Кириленко, буде лобіювати інтереси українського села, де зараз живе 40 відсотків населення, і не можна допустити, щоби селяни залишалися найбіднішою його частиною.

    – Це означає, що Гладій і Кириленко мали би себе взаємно доповнювати?

    – Це підтверджує тезу соборності, бо регіони мусять в Україні зближуватися. Позицію Сходу щодо власності на землю треба міняти. Треба переламати цю постросійщину, для якої навіть за царських часів не існувало розвиненої традиції приватної власності окремих господарств на землю, а володіння здійснювалося через общину. Тим часом на Галичині ще й нині багато людей пам’ятає, де були межі земельних ділянок, якими володіли вони самі, або їхні батьки.

    – Чи можлива, на вашу думку, реституція землі в Україні?

    – Реституція земельної власності закладала би величезну бомбу, яка могла б остаточно пересварити суспільство. А що би ми робили з землями тих, хто зараз сам чи чиї нащадки опинилися за межами України? Наприклад, до війни в Західній Україні були десятки тисяч польських осадників... Хоча деякі європейські держави пішли на такий крок.

    – Зараз багато говорять про біотехнології, клонування. Як ви ставитеся до цих новітніх здобутків біології?

    – В Україні немає зараз добрих розробок у галузі генної інженерії. У світі нині розвивають такий напрямок, як створення трансгенних тварин і рослин. Це має призвести до здешевлення харчових продуктів і підвищення продуктивності сільського господарства. Наслідки цього поки що важко передбачити. Звичайно, добре вивести такий сорт картоплі, яку не став би їсти колорадський жук. Але які зміни можуть статись у людському організмі внаслідок споживання такої картоплі? Якщо навіть не тепер, то в наступних поколіннях... Багато людей тому з великою обережністю, особливо в розвинутих країнах, ставлиться до споживання таких продуктів. Вони розраховані, насамперед, на країни “третього світу”, де проблема харчування населення залишається надалі актуальною, а можливості “зеленої революції”
    70-80-х років уже себе вичерпали. Тому ми не маємо права піти на їхнє використання в нашій країні без детального вивчення всіх наслідків генетичного втручання в той стан екологічної рівноваги, який віками складався між людиною та природою. Порушення цієї рівноваги можна порівняти з дією атомної бомби. Тому ми повинні бути дуже обережні в цій справі. Водночас треба знайти максимальні можливості забезпечення населення безпечними натуральними продуктами, як це роблять зараз у багатьох розвинутих країнах.

    – Чи відставання України в цій галузі не зможе перетворити її на постачальника екологічно чистих продуктів харчування для країн Заходу?

    – Ми зараз, звичайно, в десятки разів менше використовуємо хімічних добрив і отрутохімікатів, аніж на Заході, і наша продукція сільського господарства більш чиста “натурально”, та вийти з нею на західний ринок майже неможливо, бо вона не є стандартизованою. Це не так легко, бо необхідно пройти складну процедуру сертифікації не лише кінцевого продукту харчування, але й усього технологічного процесу його вирощування та переробки. Вода, земля, добрива, засоби захисту рослин і тварин, машини, обладнання – все має відповідати жорстким вимогам. Великою залишається також техногенна забрудненість території України, особливо радіаційна. До того ж, я не думаю, що нам вдасться і надалі утримувати екстенсивний розвиток нашого сільського господарства, бо потрібно його розвивати, дотримуючись оптимального поєднання органічних і хімічних добрив, і впроваджувати кращі досягнення вітчизняної та світової аграрної науки. Бо питання сільськогосподарського виробництва дуже актуальне для нашої держави. Ще перший канцлер ФРН Конрад Аденауер говорив, що сильною в Європі буде держава, яка матиме потужне сільськогосподарське виробництво.
    Розмовляв Ігор МЕЛЬНИК



    Референдум – як вогонь
    Головне – правильно ним скористатися

    Після того як Конституційний суд України зняв два запитання зі списку винесених на референдум, залишилося чотири: про право Президента на розпуск парламенту, якщо Верховна Рада не сформує більшості чи не прийме держбюджет упродовж трьох місяців; про зменшення числа народних депутатів України до 300 осіб; про обмеження депутатського імунітету; про створення двопалатного парламенту. Ми попрохали прокоментувати ці запитання завідувача відділу Львівського інституту регіональних досліджень при Національній академії наук України доктора економічних наук Степана ВОВКАНИЧА.

    – Будь-яким інструментом треба правильно користуватися. Вогонь має застосовуватися для обігріву оселі, а не для її спалення. Так само – з результатами референдуму. Якщо їх використати на шкоду, то саме шкоду деякі запитання і можуть спричинити. Скажімо, депутатський імунітет треба обмежувати, але головне, щоби силові структури не були використані для політичного тиску на народних обранців. Двопалатний парламент справді потрібний. Він має зняти ті суперечності, які накопичились у відносинах центру та регіонів. Але для цього потрібно розробити досконалий механізм його формування та роботи. На жаль, поки що не зрозуміло, як формуватиметься верхня палата, які конкретно питання будуть у її компетенції. І визначити ці речі необхідно, бо інакше ця палата може навпаки загострити наявні проблеми.

    Доцільним є зменшення числа депутатів Верховної Ради. Це дало би змогу знизити витрати на забезпечення їхньої роботи: зарплату, зарплату помічникам, безоплатний проїзд, безоплатні путівки... Тепер парламентарі ще вирішили підвищити собі зарплати мало не до 1,5 тисячі гривень. Це тоді, коли країна в такому стані! А совість де?

    Однозначно на позитивну оцінку заслуговує питання про право Президента розпускати парламент, якщо депутати не можуть утвориити більшості чи вчасно прийняти Закон України “Про державний бюджет України”. Такий інструмент має багато президентів. Виконавча, законодавча та судова влади мають бути зрівноважені. Важливо, щоби жодна гілка не переважала іншу. Натомість у нас Президент у часи недієздатності парламенту не мав законних засобів впливу на ситуацію. Головне, щоби додаткові повноваження він використовував на користь, а не на шкоду державі.

    – З нинішньою більшістю все начебто зрозуміло. Вона прокучмівська, тому здебільшого підтримує Президента, а частина навіть неприхильних до Віктора Ющенка депутатів змушена миритися з урядом. А якщо в наступному парламенті більшість не буде близька до голови держави?

    – Робота Верховної Ради з існуванням у ній більшості, здатної проводити свою політику, – найперспективніший спосіб ефективної роботи парламенту. Це світовий досвід, і альтернативи йому нема. Якщо ж у парламенті колись буде непропрезидентська більшість, то голова держави має бути досить мудрим, аби з нею нормально працювати. Те саме стосується депутатів. Ось у Сполучених Штатах уже дві каденції президент – член Демократичної партії, а більшість у конгресі мають республіканці. Перед тим було навпаки. Така ситуація зовсім не заважає державі розвиватися.

    – Цікаво було би подивитися, як, наприклад, Леонід Кучма співпрацюватиме з більшістю, утвореною комуністами.

    – Це вже інше. У такому разі виникає загроза державності. Я говорив про нормальних людей, у котрих можуть бути відмінні від президентських погляди на ті чи інші проблеми. Щодо комуністів, то є приклад Франції. Свого часу вони мало не сформували в Національних Зборах більшість. Президент де Голль розпустив той парламент. Відомо, що французькі комуністи, як і українські, були в дуже близьких відносинах із Москвою. Коли виникає загроза державній безпеці, Президент повинен бути рішучий.
    Розмовляв Сергій КОМАН


     

    Старые футбольные команды и стадионы на странице http://www.cnopm.ru/football