UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 61 (505), субота-неділя 1-2 квітня 2000 року FRONTPAGE [ст.1] - PDF ПЕРША СТОРІНКА КУЧМА ПРОРУБАВ ВІКНО У ЄВРОПУ. “ЗАРУБАВШИ” РЕФЕРЕНДУМ Лазаренко повертається героєм Людина з необмеженою владою Гайдер відновлює імперію Дурень думкою багатіє? ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Людина з необмеженою владою Як же ж без референдуму? Матеріалісти готують революцію Таки клонували Аварія на залізниці НАША СТОЛИЦЯ Духовенство толерує день сміху 115 округ: а може, буде ще і не таке Сенчук зустрівся з японським Послом архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Лазаренко повертається героєм Невідомий Шекспір ЗВЕРНЕННЯ бюро Державного західного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки до громадян західних областей України Названо організатора захоплення офісу КПУ Більшість узурпувала ПАРЄ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Ющенку – 100 днів Кінець імперії Гейтса? СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Генерал став жертвою сексуальних домагань Усу нарешті прокинувся Неандертальці не були предками європейців КОМУНІСТИ ПОЗА ЗАКОНОМ ЛІКИ ПРОТИ СНІДУ? РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП “Найголовнішою основою людських стосунків є гідність людини” Спільнота “Мілес Єзу”: новітній монастир чи звичайнісінька комуна? АРТ-ПОСТУП “Хоч Платон мені й друг...” Відкритий лист Юрія Бойка ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ ВІКТОР ПІНЧУК ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ ВІКТОР ПІНЧУК СПОРТ-ПОСТУП Понад мільйон марок за згоду битися з Віталієм Кличком Дурень думкою багатіє? Василь ІВАНЧУК: Дам раду і з Каспаровим! СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР КІНОновини Гороскоп

 

ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ

СТОРІНКА 9

№ 61 (505), субота-неділя1-2  квітня 2000 року

ВІКТОР ПІНЧУК

Цей порівняно молодий чоловік – яскрава ілюстрація до видозміненої приказки “Не родись щасливим, а одружися з донькою Президента”. Щоправда, чутки про одруження Віктора Михайловича з Оленою Леонідівною досі залишаються лише чутками, адже офіційної процедури укладення шлюбу не було. Проте Віктора Пінчука вперто продовжують сприймати як члена родини Кучми.

Віктор Михайлович Пінчук народився 14 грудня 1960 року в Києві у родині службовців. На відміну від цілого ряду українських політиків, він не приховував свого єврейського походження.

Цікавим є і той факт, що аж до 1997 року Віктор Михайлович торував важкий шлях звичайного науковця. Про біографію В.Пінчука до 21-річного віку відомо дуже мало. Скажімо, він скромно мовчить про те, чим займався відразу ж після закінчення школи. У 1981 році Віктор Пінчук працює лаборантом Дніпропетровського металургійного інституту (ДМІ), а згодом – різальником холодних труб Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (такий собі невеличкий відступ у робітничу сферу). Та оскільки в 1983 році Віктор дістає інженерський диплом ДМІ за спеціальністю “обробка металів тиском”, то можна припустити, що весь цей час він навчався. Очевидно, заочно.

Далі – наукова кар’єра: стажист-дослідник, інженер, старший інженер, молодший науковий працівник, старший науковий працівник Державного науково-дослідного та проектного інституту трубної промисловості у Дніпропетровську. Захист дисертації. Написання монографій...

Важко сказати, вдалим чи невдалим був перший шлюб Віктора Пінчука – з Оленою Аршавою. З одного боку, невдалий, бо досить швидко розпався. З іншого – дуже вдалий, бо завдяки тестеві Володимиру Миколайовичу Аршаві, заступникові завідувача Дніпропетровського облздороввідділу, Пінчук почав кар’єру бізнесмена. Кар’єру, біля витоків якої стояли мати, тесть і дружина Віктора Пінчука.

У 1990 році у Дніпропетровську (подейкують, з “благословення” самого Павла Івановича Лазаренка) утворилась інвестиційно-наукова група “Інтерпайп”, у якій молодий науковець почав відігравати далеко не другорядні ролі. Термін “інвестиційно-наукова” дещо дивує, бо “науковість” групи викликає поважний сумнів. Ось як висвітлює діяльність “Інтерпайпу” офіційний проспект:
“Інтерпайп. Засновано 22 листопада 1990 року. Адреса: 320005, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1-а. Тел: (0562) 476969, факс (0562) 702001, E-mail:  office@bipe. dp.ua. Президент – Пінчук Віктор Михайлович; генеральний директор – Щеголевський Михайло Миронович. Філії: Москва, Київ, Мінськ, Могильов, Узбекистан, Казахстан, Німеччина. Експорт: труби, металопрокат, автотехніка, будівельні матеріали. Імпорт: енергоносії. Діяльність: виробництво сталевих і чавунних труб, постачання енергоносіїв, виробництво й експорт продукції машинобудування. Товари: труби та металопрокат (АТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод” і Могилівського металургійного комбінату), автофургони-рефрижератори. Послуги: торгівля металопрокатом, машинобудівним обладнанням, банківські послуги, фондові послуги”.

Паралельно з “Інтерпайпом” розкручувалися двигуни інших прибуткових структур. Скажімо, головою наглядової ради “Фонду соціального порятунку” стала Софія Пінчук, мати Віктора Михайловича. Дружина Пінчука Олена очолила наглядову раду банку “Кредит-Дніпро”.

У 1997 році “Інтерпайп”, фактично, поглинув Нижньодніпровський трубопрокатний завод, де колись розпочинав трудову біографію Віктор Михайлович. Якщо у випадку з цим підприємством “Інтерпайп” володів контрольним пакетом акцій, то у статутних фондах Марганецького й Орджонікідзевського гірничозбагачувальних комбінатів, Нікопольського феросплавного та Новомосковського трубного заводів інвестиційно-науковій групі належали 25% плюс 1 акція. Цілий ряд підприємств і дочірніх структур “Інтерпайп” відкрив за кордоном. Голова контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Олександр Рябченко назвав підприємства, які придбав “Інтерпайп”, у переліку “прикарманених”. У березні 1998 року в “Зеркале недели” з’явилася стаття про зловживання на Запорізькому феросплавному заводі, причому наводилися недвозначні паралелі з Нікопольським заводом феросплавів, який перебував у власності “Інтерпайпу”.

У 1997 році Пінчука обирають президентом “Інтерпайпу”.

На початку 1998 року робітники Новомосковського трубного заводу Т.Дивкрич, Л.Маркова та Г.Карасенко написали в газету “Днепровская правда” листа, в якому, зокрема, йшлося: “Розлучитися з акціями нас змусили, бо не платили кілька місяців поспіль зарплату. Все було добре сплановано, бо щойно нам пекло, у кількох пунктах нашого заводу активізовувалась купівля акцій. І ціну давали не найвищу. Наші акції купує Пінчук”.
Згодом з’ясувалося, що акції у робітників Нижньодніпровського трубопрокатного заводу ім. К.Лібкнехта купували спочатку по 30 копійок, а потім – по 8 грн. 30 коп. за штуку. Купівля акцій була поставлена на таку широку ногу, що вже за короткий термін Віктор Пінчук міг із гордістю сказати: завод ім.Лібкнехта – мій завод.
І саме в цей час – напередодні парламентських виборів – настає розрив бізнесових і просто людських зв’язків між Віктором Пінчуком і Павлом Лазаренком. Павло Іванович, позбувшись крісла прем’єр-міністра, став непотрібним Пінчукові. До того ж, за Павлом Лазаренком закріпився такий собі імідж антисеміта... Але саме в часи прем’єрства Павла Лазаренка молодий президент “Інтерпайпу” знайомиться з донькою Леоніда Кучми Оленою. Олена ще була одружена з Ігорем Франчуком, сином прем’єр-міністра Криму. Та у столичному бомонді вже поговорювали про близький розрив стосунків подружжя...

Віктор Пінчук став виразником інтересів українського металургійного лобі, яке в останні місяці урядування Павла Лазаренка вирішило зайняти роль опозиції до уряду. Металурги (найміцніше зав’язані на російську економіку) не розуміли і боялися політики дистанціювання від Росії, яку проводив Павло Лазаренко. Саме на догоду металургійному лобі Президент зробив ряд перестановок в уряді. Скажімо, навесні 1997 року на посаді віце-прем’єра він замінив Віктора Пинзеника висуванцем металургів Сергієм Тигипком.

Це призначення стало другою спробою прориву “металургів” на київський Олімп (перша, в 1992 році, виявилася невдалою: тоді “металурги” намагалися лобіювати призначення на посаду прем’єр-міністра свого висуванця Олександра Булянду  – замість “людини ВПК” Леоніда Кучми). 1997 рік приніс замирення у стосунках між військово-промисловим і металургійним комплексами. Реальними плодами цього компромісу стали успішні київські кар’єри Тигипка та Пінчука.

Під час виборчої кампанії 1998 року Віктор Пінчук висунув свою кандидатуру у виборчому окрузі №26 Дніпропетровської області (округ розташований на території Індустріального та Самарського районів обласного центру).