UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 61 (505), субота-неділя 1-2 квітня 2000 року FRONTPAGE [ст.1] - PDF ПЕРША СТОРІНКА КУЧМА ПРОРУБАВ ВІКНО У ЄВРОПУ. “ЗАРУБАВШИ” РЕФЕРЕНДУМ Лазаренко повертається героєм Людина з необмеженою владою Гайдер відновлює імперію Дурень думкою багатіє? ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Людина з необмеженою владою Як же ж без референдуму? Матеріалісти готують революцію Таки клонували Аварія на залізниці НАША СТОЛИЦЯ Духовенство толерує день сміху 115 округ: а може, буде ще і не таке Сенчук зустрівся з японським Послом архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Лазаренко повертається героєм Невідомий Шекспір ЗВЕРНЕННЯ бюро Державного західного наукового центру НАН та Міністерства освіти і науки до громадян західних областей України Названо організатора захоплення офісу КПУ Більшість узурпувала ПАРЄ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Ющенку – 100 днів Кінець імперії Гейтса? СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Генерал став жертвою сексуальних домагань Усу нарешті прокинувся Неандертальці не були предками європейців КОМУНІСТИ ПОЗА ЗАКОНОМ ЛІКИ ПРОТИ СНІДУ? РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП “Найголовнішою основою людських стосунків є гідність людини” Спільнота “Мілес Єзу”: новітній монастир чи звичайнісінька комуна? АРТ-ПОСТУП “Хоч Платон мені й друг...” Відкритий лист Юрія Бойка ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ ВІКТОР ПІНЧУК ШАХІВНИЦЯ ПОСТУПУ ВІКТОР ПІНЧУК СПОРТ-ПОСТУП Понад мільйон марок за згоду битися з Віталієм Кличком Дурень думкою багатіє? Василь ІВАНЧУК: Дам раду і з Каспаровим! СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР КІНОновини Гороскоп

 

СПОРТ-ПОСТУП

СТОРІНКА 11

№ 61 (505), субота-неділя1-2  квітня 2000 року

Понад мільйон марок за згоду битися
з Віталієм Кличком

Скільки вартує вирішити проблеми, про які говорить увесь боксерський світ? Мова про пошук суперника для Віталия Кличка. Клаус-Пітер Коль поділився деякими секретами вирішення проблем: “Ніч, яка передувала цій радісній події, була безсонна. Неможливо уявити обсяг роботи, яку було зроблено.

Напруга почала зростати, коли після відмови Девіда Ніколсона прийшло повідомлення, що Крис Бірд 1 квітня боксує за титул чемпіона Америки, відмовився і Девід Ізон. А обіцяний Фрес Окуендо – не зовсім той суперник, який може протистояти Віталієві: у нього дуже мало досвіду. Напевно, вперше за всі 16 років, які я займаюся професійним боксом, ми так працювали. Та результат вартував цих зусиль. Найголовніше, що 12000 гялдачів, котрі прийдуть 1 квітня у берлінський Extrel Convention Center, отримають задоволення від поєдинку Віталія з більш серйозним суперником, аніж Донован Раддок. Річ у тому, що ми отримали повідомлення: Крис Бірд переносить свій поєдинок і дає згоду на зустріч із Віталієм”.

Коль також зазначив, що організація цього поєдинку коштувала йому “круглу” суму – понад 1 мільйон марок, але шкіра вартувала такої вичинки.

А ось що думають про нинішній поєдинок самі суперники. Віталій Кличко: “Професіонал повинен вийти на ринг проти будь-якого суперника і перемогти! Бірд – непростий суперник. Варто лише сказати, що він шульга. У нього чудове вміння пересуватися на рингу. Дуже мало часу на підготовку. Клаус-Пітер Коль терміново запросив нових спаринг-партнерів. Це – Алекс Якуб і Леонід Технов, які за манерою ведення поєдинку і тактикою дуже схожі на мого суперника. У підготовці до бою мені допомагає мій одноклубник Даріуш Міхлечевський. Усе, що ми планували в поєдинку проти Раддока, тепер треба переробити. Дуже багато необхідно було зробити за ці дні. Повторюю, я налаштований 1 квітня вийти на ринг і перемогти!”.

Набагато категоричніший у висловлюваннях американець Крис Бірд, який заявив, що в неділю він прокинеться чемпіоном світу. Він, мовляв,  узагалі не відчуває ніякого остраху перед поєдинком із Віталієм Кличком. Хоча по прильоті до Німеччини Бірд уже встиг загубити багаж, але він не вважає це поганою прикметою. На його думку, проблеми з багажем мають тисячі людей щодня. Це стало вже нормальним явищем...

А тепер кілька слів про статистику, яка стосується нинішнього бою Віталія Кличка з Крисом Бірдом. Спершу – дані Віталія – рекордні в історії боксу. До свого третього захисту титулу чемпіона світу Віталій Кличко подійшов із результатом 69 раундів за 27 поєдинків і часом, проведеним на рингу, – 3 години 45 хвилин. Для порівняння: за 27 поєдинків Майк Тайсон провів 74 раунди, Раддик Бове – 79 раундів. Віталій у 27 поєдинках здобув 15 перемог нокаутом (56%) і 12 перемог технічним нокаутом (44%). 5 перемог Віталій здобув у 1-у раунді, 15 – у 2-у, 3 – у 3-у, 2 – у 5-у раунді й по 1 перемозі – в 6-у й у 9-у раундах. Для досягнення перемоги Віталію в середньому потрібно 2,6 раунда.

Крис Бірд до поєдинку з Віталієм Кличком підійшов із такими показниками: 203 раунди за 31 поєдинок (Крис провів на рингу 10 годин і 20 хвилин). У 18 (56%) поєдинках було здобуто перемоги нокаутом. Для цього Крисові знадобилися 84 раунди. У середньому для досягнення перемоги нокаутом йому потрібно 4,6 раунда. У 12 (39%) поєдинках Крис перемагав за очками, затративши на це в середньому 9,5 раунда (всього в цих боях він провів 114 раундів). В 1 (4%) поєдинку Крис програв технічним нокаутом – у 5-у раунді.

За проведення цього матчу в нашому місті були і поляки, котрим до Львова значно ближче, ніж до Києва, та й польські фани могли приїхати підтримати свою команду. Але – знову з класики – не судилося. А львів’яни  ж уже почали жити цим матчем, рахувати дні до його початку, вибирати місця на стадіоні. Для нас матч із поляками був не менш важливий у Львові, ніж для Києва матч із росіянами в Києві. Та цього ніхто не хоче розуміти. Можновладців із нашої федереції це не цікавить. У них є лише один пріоритетний уболівальник – київський. А для нього матч Україна – Польща – подія пересічна. Київ точно не бути жити цим матчем, мало хто взагалі буде про нього говорити. Тож аншлагу на трибунах НСК “Олімпійський” чекати марно. Це можна стверджувати зі стовідсотковою впевненістю.

У Львові ж уже за місяць до матчу не було би квитків у продажу. А яку підтримку влаштували би наші вболівальники гравцям української збірної! Це була би головна спортивна подія 2000 року в місті Лева. Та нам просто з-перед носа забрали свято. Нас брутально зневажили. І вже не особливо важливо, хто. Хоч усі вболівальники добре знають, хто саме не любить грати у Львові, кому не подобаються наше місто і наші вболівальники. І у кого на шворці пішла національна федерація. Так, він великий тренер, єдина наша надія, але ж не можна шанувати лише столичних уболівальників. Невже інші не заслуговують бачити великий футбол на власні очі? Другий сорт, так?

Невже ми назавжди приречені спостерігати за грою національної збірної лише по телевізору? І ще багато разів можна сказати “невже”... Наша збірна в усіх офіційних матчах грала тільки в Києві на НСК “Олімпійський”. І що, щасливий цей стадіон? Скільки розчарувань він нам приніс! Згадаймо хоча би минулорічну осінь – матч Україна – Словенія. Чи відбірковий цикл першості світу 1998 року – зустріч Україна – Хорватія. Хіба цього мало? НСК “Олімпійський” просто не щасливий для нашої національної збірної. Постійно щось стається під час вирішальних матчів у Києві. То суддя “задушить”, то погода “підставить”, то поганий стан газону викине коники. Може, треба хоч раз спробувати почати відбірковий цикл в іншому місті. Та ні, ми вперто йдемо старим шляхом. Звичайно, дуже хочеться, щоби нарешті наша збірна здобула путівку на Чемпіонат світу чи Європи. Та якою буде чергова спроба, будемо знати лише через два роки. Лише тоді побачимо, хто був правий...

І чомусь знову вперто згадується гоголівське: “Дурень, дурень!”...

– В одному з інтерв’ю ви сказали, що коли тільки починалося національне відродження, то любили заходити на “клумбу”, читали літературу, яку там продавали, цікавилися політичним життям...

– Політикою, взагалі-то, я цікавився, як кажуть, остільки-оскільки. Так, я заходив на “клумбу”, і зараз часом заходжу, спілкуюся з шахістами, котрі грають на “стометрівці”. Але так, щоби я справді фанатично цікавився політикою – такого не було. Навіть зараз я більше почав цікавитися історією України, поезією...
Все-таки негативно позначилася школа. Маю на увазі, що має покоління у школі ще не виховували в дусі українського патріотизму. І не так легко, скажу відверто, перебудувати себе. Та я намагаюсь.

– А які ваші політичні вподобання?

– Кумирів серед політиків у мене немає. А щодо партій, то я підтримую ті, які виступають за відродження, незалежність України. Та зараз в Україні є особлива потреба перш за все в хороших економістах. Політика, культура – це добре, але економіка зараз стоїть так погано, що аж боляче.

– А чи змогли би ви жити тривалий час або все життя поза Україною?

– Не пробував. Тому не можу сказати.

– Тоді дещо змінімо тему. Чи вживаєте спиртні напої?

– Час від часу. Чому б ні?

– А які саме?

– Пиво, вино, рідше – шампанське.

– Можете щось сказати про алкогольні смаки шахової еліти?

– Найкращі шахісти зазвичай вино полюбляють. Особливо Ананд, Широв.

– Які види спорту вам подобаються і якими займаєтеся?

– Улюблений вид спорту – бадмінтон. Ну, і ще, коли є добра компанія, то й у футбол граю. Причому нападати не дуже люблю, так, більше в захисті стою або навіть у воротах. Хоча, якщо випустять побігати до чужих воріт, то можу часом і гол забити. Але щоби стабільно наполегливо атакувати, то ні. А от десь так зненацька вдарити – то можна.

– А крім шахів, чим ви ще займаєтесь у вільний час?

– Читаю, дивлюся телевізор, люблю погуляти містом. Час від часу ходжу в Театр опери і балету (особливо на балет). Та й у Театр ім. М.Заньковецької ходжу залюбки.

– Пане Василю, розкажіть про якісь кумедні, курйозні ситуації, які з вами траплялися.

– Була цікава ситуація на командному Чемпіонаті Європі. Я грав із Гельфандом. Зазначу, що були ми не в найкращій формі, та і здорові не зовсім були. Він грає білими, розігрує варіант, пов’язаний із раннім розміном ферзів, і пропонує мені нічию. Позиція була абсолютно рівна, у мене – ні на краплину не краща. Тобто шахових підстав для відмови немає. І в цей момент я згадую, що коли їхав на турнір, то мені потрапила до рук одна газета, де була фотографія мене та Гельфанда, як ми граємо партію (ще раніше, звичайно), і внизу підпис: “Можливо, у Батумі вони зустрінуться знову”. Я це згадав і міркую собі: “От зараз погоджуся на нічию, а люди чекали так, може, вони “зустрінуться знову”, а тут буде нічия на десятому ході (причому жодного з них – “свого”). І мені стало смішно. Я сидів і сміявся з тої комедії. Довколишні дивилися на мене зі здивуванням. Вони не розуміли, чому я сміюся, що, власне, трапилося. Ну, що ж, думаю, раз так хотіли, спробую – нехай буде, що буде. Спробував – і таки виграв ту партію. Ця кумедність із розряду позитивних впливів ЗМІ на гру.
Пригадую ще один цікавий випадок. Перед першістю Європи у Батумі я був у гостях в Олега Романишина, і ми дивились одну позицію. Потім я йому кажу: “Олеже Михайловичу, не будемо дивитися цю позицію. Мене вона мало цікавить. Абсолютно ж зрозуміло, що найближчим часом вона у мене не зустрінеться. Є більш актуальні позиції”. Романишин погодився, і ми перейшли до розгляду іншої позиції. І уявіть собі, ця позиція зустрілась у мене в першій же партії на Чемпіонаті Європи у Батумі. Ну, це ж треба! Що називається, з серії “Навмисно не придумаєш”.

Ще один випадок. Є такий російський гросмейстер Євген Свєшников. Він дуже любить вихвалятися своєю дебютною підготовкою. І от приблизно 6-7 років тому він каже ще одному шахістові – Григорію Серперові (у моїй присутності): “У мене чорними такий дебют, що ні один шахіст, чи то Каспаров, чи то Іванчук (вони, звичайно, можуть у мене виграти), переваги в дебюті не отримає. Минуло багато років відтоді, і я зустрівся зі Свєшниковим на Меморіалі Кереса в Таллінні. Мені випали білі фігури. І якраз вийшло все навпаки: партію я не виграв через дуже винахідливу гру суперника в тяжкій позиції і неточну реалізацію своєї переваги, але за дебютом у Свєшникова після десятого ходу позиція була близька до безнадійної. Тож трапилося якраз усе навпаки.

Розкажу ще один кумедний випадок. Грав я матч із двох партій два роки тому з Йосипом Дорфманом у Сар d’Agde (Кандагді, Франція). Перша партія – чорними, друга – білими. До білого кольору я не дуже готувався, бо це вже буде друга партія, і все залежатиме від того, як зіграю першу. А от який варіант чорними зіграти проти Дорфмана? Довго думав, бо не хотілося мені грати проти Дорфмана стандартно. І ось згадав один варіант, який я ще грав у дитинстві, коли був кандидатом у майстри. У ферзевому гамбіті чорні грають Сb4. Важко назвати якось цей варіант, бо він переходить то у Віденський, то у Вестфальський захист, а іноді просто в захист Німцовича. Словом, є такий варіант. Так-от, у 1986 році була першість молодих шахістів України в Чернігові. Дорфмана тоді запросили, щоби він коментував нашу творчість. Тоді я грав цей варіант. Дорфман вийшов і каже: “Ну, хіба можна так грати? Всюди написано, що так грати не можна”. І я відтоді той варіант не грав. А тут я згадав цю фразу. Думаю, ну що ж, якщо не можна, то я мушу спеціально до Дорфмана цей варіант підготувати й зіграти. Взяв я всю літературу і засів за цей варіант. Попрацював годин сім і зіграв. Для Дорфмана це була цілковита несподіванка. Він чекав чого завгодно, тільки не цього, і дуже швидко програв білими фігурами. А від розгубленості навіть туру підставив у трохи гіршому ендшпілі. Тож для мене фраза “не можна” – це додатковий стимулятор.

І ще розповім про випадок із цієї серії. Був я якось в Іспанії на турнірі. Моїм тренером тоді був Михайло Михайлович Некрасов зі Львова. Не завжди ж про шахи говорити, треба часом і про літературу... Михайло Михайлович каже: “От кого точно тобі не треба читати, то це Віктора Гюго. Він такий нудний письменник, що тобі точно “не піде”. Після того як він це сказав, я зрозумів, що як приїду до Львова, то відразу ж візьмуся за Гюго. Щоправда, коли “Собор Паризької Богоматері” я почав читати, то він мені справді “не пішов”, але “Скривджені” і “Три дні засудженого до смерті” мені були надзвичайно цікаві. Я впевнений, що якби Некрасов порадив обов’язково прочитати Гюго, то минуло би, напевно, три роки, поки я почав би його читати...

ФУТБОЛ. Учора відбулося жеребкування 1/4 фіналу Кубка України, яке визначило господарів матчів. Отож, 12 квітня зустрічаються ФК “Львів” – “Динамо”, “Металруг” З. – “Карпати”, “Зірка” – “Шахтар” і “Кривбас” – ЦСКА.  Тепер залишилося тільки з’ясувати, на якому стадіоні гратиме ФК “Львів”: на “Юності”, СКА чи на “Україні”.

Капітан київського “Динамо” Олександр Головко з’явився на кубковому матчі “Динамо” – СК “Херсон” на милицях. Як заявили лікарі київського “Динамо”, гіпс накладено у зв’язку з запаленням ахілового м’яза. Сьогодні Олександрові повинні зняти гіпсовий лангет.

Італійський “Мілан” узяв в оренду на два місяці захисника  аргентинського клубу “Бока Хуніорс” Фабриціо Коллоччині. Якщо 20-річний аргентинець сподобається керівництву клубу, то цілком імовірно, що він укладе 4-річний контракт із чемпіоном Італії.

Керівництво грецького “Олімпіакоса” дисквалфікувало найкращого словенського гравця Златко Заховича до кінця цього сезону. Що більше, словенця ще й оштрафували на 57 тисяч доларів. Річ у тому, що в останньому матчі національної першості Греції між “Олімпіакосом” і “Панатинаїкосом” словенець у нецензурній формі образив головного тренера своєї команди Альберто Бігема, після того як той вирішив замінити словенську зірку.

БАСКЕТБОЛ. Євроліга. Чоловіки. Відомі всі чотири команди, які визначать найкращий баскетбольний клуб Європи. Нагадаємо, що першим здобув право на участь у фіналі грецький “Панатинаїкос”. Тепер до нього долучилися каталонська “Барселона”, яка перемогла словенську “Любляну” у третьому матчі – 71:66, ізраїльський “Маккабі”, який здолав опір італійського клубу “Тимсистем” – 79:64, й “Ефес Пілсен”, який переміг “Віллербанк” – 68:66.

НБА. Регулярний чемпіонат. “Атланта” – “Фінікс” – 74:118, “Маямі” – “Чикаго” – 105:80, “Нью-Джерсі” – “Торонто” – 107:103, “Міннесота” – “Х’юстон” – 122:90, “Сан-Антоніо” – “Голден Стейт” – 96:85, “Кліперз” – “Мілуокі” – 85:104.

ХОКЕЙ. НХЛ. Регулярний чемпіонат. “Вашингтон” – “Пітсбург” – 3:4 (ОТ), “Бостон” – “Сент-Луїс” – 2:3, “Тампа-Бей”  – “Оттава” – 6:3, “Чикаго” – “Торонто” – 4:0.

ФІГУРНЕ КАТАННЯ. Чемпіонат світу. Ніцца (Франція). Чоловіки. Фінал. 1. Олексій Ягудін (Росія) – 2.0, 2. Елвіс Стойко (Канада) – 5.4, 3. Майк Вейс (США) – 5.6. На жаль, українці не кваліфікувалися до чільної десятки.

ТЕНІС. ERICSSON OPEN. Маямі (США). Чоловіки. 1/4 фіналу. Піт Сампрас (США) – Ніколас Лапенті (Еквадор) – 6:4, 7:6, Лейтон Х’юїтт (Австралія) – Жан-Мішель Гембел (Франція) – 6:4, 7:6.
Жінки. 1/4 фіналу. Ліндсей Девенпорт (США) – Сандрин Тестю (Франція) – 6:1, 6:7, 7:6, Мартина Хінгіс (Швейцарія) – Моніка Селеш (США) – 6:0, 6:0.