BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 60 (504), п"ятниця
31 березня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Чиж у Львові
      • “Зеніт” впав через росіян
      • Шпигунські пристрасті в ЄС
      • “Дружба” з діркою
      • Нова форма оплати за електрику
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Депутати ховали львівський футбол
      • “Справедливість” – партія Чижа і всіх українців
      • На податківців чекає скорочення
      • Стадіон “Україна” – окреме підприємство
      • Плата за садочок не змінилася
      • Київ не пустив Сенчука до Польщі
    3. НАША СТОЛИЦЯ
      • БУКОВИНСЬКІ КОНТРАБАНДИСТИ
      • Зловили кривдника восьмирічної дівчинки
      • Темношкірий прочанин у місті Лева
      • Проблеми безробіття в регіоні
      • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Свіжа копійка – депутатам і урядовцям
      • “Зеніт” впав через росіян (Закінчення)
      • Україна ввела візи для Словаччини
      • До Італії – коридором
      • Причина смерті – ножові поранення
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Світовий банк вірить: Але не настільки ...
      • Інший бік економіки
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Шпигунські пристрасті в ЄС (Закінчення)
      • Мертвих тіл стає дедалі більше
      • Вони продавали людей
      • Росія визнає порушення прав людини
    7. ТРАНСКОРДОННИЙ ПОСТУП
      • Загрози та можливості: Західна Україна після вступу Польщі до ЄС
      • Чи виживе львівський “човник”
    8. ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
      • нема
    9. АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ У ПОСТУПІ
      • Петро Мідянка у вселенській системі координат
      • Юрій Покальчук: Я – романтик
      • Літературна арифметика, або Книги люблять рахунок
    10. АВТО-ПОСТУП
      • VW створює ринок в Інтернеті
      • Яке майбутнє в бензину?
      • Новий Mercedes C-класу
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Еволюція супертурнірів
      • Дощ i багнюка щасливi для львiвських команд
      • “Здобутки” наших суперникiв – 2 нiчиї та 2 поразки
      • Пам’яті Л.Штейна присвячується
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • МУЗИКА В КАДРІ
      • гороскоп

  • pp_60_7  
    ТРАНСКОРДОННИЙ ПОСТУП
    СТОРІНКА 7
    № 60 (504), п"ятниця 31  березня 2000 року

    Загрози та можливості
    Західна Україна після вступу Польщі до ЄС

    Ольга ЯЦЕНКО

    СЕМІНАР

    “Зі вступом Польщі до Європейського Союзу Україна як держава-сусідка отримує нові перспективи розвитку й економіки, і політики. Але також з’явиться і ціла низка проблем, в основному навколо державного кордону, коли доведеться запроваджувати візовий режим. Слід уже сьогодні готуватися спільно до того моменту, коли це стане неминучим, і зробити все так, аби це мінімалізувало незручності як для українців, так і для поляків”. Так розпочав свій виступ на міжнародному семінарі “Вплив на Західну Україну вступу Польщі до ЄС: проблеми та розробка стратегії дій” посол Великобританії в Україні Роланд Сміт. Семінар проходив у Львові 24 березня і був організований Фондом Know-How, Департаментом у справах міжнародного розвитку Великобританії за активного сприяння Центру підтримки бізнесу Newbiznet. У ньому взяли участь представники Єврокомісії та “Форин Офіс”, воєвода Підкарпатський, представники МЗС і Мінекономіки України, представники керівництва Львова, області й окремих районів Львівщини.

    Головною метою семінару було визначити проблеми, які виникнуть у прикордонній зоні. За основні напрямки було визнано економічні відносини, торгівлю, прикордонний бізнес і прикордонну співпрацю. Характерно, що організатори семінару та присутні визначили географічну зону, де вплив вступу Польщі до ЄС буде найвідчутніший. Це Львівська та Волинська області з українського боку і Люблінське та Підкарпатське воєводства – з польського. Як зазначив ведучий семінару, заступник міського голови Львова з економічних питань Валерій П’ятак, “кордони інколи можуть спричиняти і незручності. Тому варто застановитися, яким чином ми мусимо владнати всі питання, що виникнуть на польсько-українському кордоні після запровадження візового режиму. І пам’ятати, що і Польща, й Україна зацікавлені в цивілізованому та безперешкодному перетині кордону їхніми громадянами”.

    “За останні 8 років між нашими країнами міцно налагодилися ділові та партнерські стосунки. Хоча би взяти до уваги співпрацю, яка існує між Ярославським повітом і Яворівським районом. Що більше, ми не можемо нехтувати тими давніми традиціями, які історично формували карту наших територій. Тепер же нову карту Європи творить економічна доцільність”, – переконувала присутніх начальник управління зовнішньоекономічних зв’язків Львівської обласної держадміністрації Марія Суха. Втім, деякі цифри, які вона навела, були переконливіші за посилання на вікові традиції. Наприклад, десята частина торгового обігу Львівщини припадає саме на Польщу. Експортні поставки торік зросли на 2,7 млн. USD. Зрозуміло, що відтак львівські підприємці шукають шляхів поглибленої співпраці. Вже сьогодні польські інвестиції в розвиток економіки області складають майже 11 млн. USD. “І приємно, що польскі колеги і надалі зацікавлені в різноманітних стосунках, надходить багато нових пропозицій для подальшого розвитку”, – каже пані Марія.
    Позитивно можна оцінити те, що під час обговорення ніяк не розмежовувалися питання економічної діяльності та прикордонної співпраці. Існує велика кількість польсько-українських комітетів і прикордонних структур. Багато з них включають представників Львівського реґіону, котрі роблять реальний внесок у добрі відносини та розвиток діалогу. Хоча на реґіональному рівні не створено програми, з допомогою якої рішення ефективно та координовано втілювалися б у життя.

    Окреме вагоме слово було мовлено про Єврореґіони.  Львівщина входить до двох із них (“Карпатський” і “Буг”). Єврореґіони мають широку та багатопрофільну підтримку ЄС на загальні цілі, та конкретні результати цієї підтримки дуже обмежені. Незважаючи на це, Єврорегіони забезпечують основу для розбудови. Існують фундаментальні висновки, що розвиток Єврореґіонів – це базова програма для прикордонної співпраці. Якщо це виявиться ефективним, Єврореґіони можуть стати прикладом формування правової бази, яка пропонує стратегічний напрямок, водночас підтримуючи та розвиваючи ширші зв’язки.

    Лейтмотивом виступів поважних експертів був рівень конкурентноздатності економіки Львівщини й інших прикордонних областей України. Якщо він буде доволі високим, то можна говорити про подальші перспективи. На мікрорівні ті сфери українського бізнесу, що витримають конкуренцію з Європою, зможуть мати користь від розширення спільного європейського ринку до західного кордону України. На жаль, поки що як на мікро-, так і на макрорівні конкурентоспроможність економіки Львівщини не є високою (хоча, звичайно, існують винятки).
    Зрештою, вступ Польщі до ЄС і розширення меж Європейського Союзу до кордонів України стимулюватиме підняття цього рівня. Підготовка Польщі до приєднання до Спільного Ринку спричинить підвищення стандартів якості й ефективності польських компаній. А це у свою чергу поставить перед українськими підприємцями підвищені вимоги до якості їхніх товарів на польському ринку.

    Польща впевнено наближається до вступу в Євросоюз. Зміни неминучі. Тому вже зараз варто замислитися, як зробити їх вплив на Львівщину максимально безболісним. Досвід доводить, що чекати на допомогу з Києва – марна річ, бо звідти приходять лише голі, не підтверджені практикою вказівки.

    Майже все залежить від нашої, львівської влади. А вона чомусь дуже пасивна в розгляді таких питань. Прикро, та на семінарі не відчувалося відповідності між представниками польської влади та львівської. Напевно, на розвої стосунків із Бразилією нам розходиться більше, ніж на найближчих сусідах, котрі хвилюються не лише за себе, а й за нас.



    Чи виживе львівський “човник”
    Після вступу Польщі до ЄС

    Дарина ОНИШКО

    Розширення Євроcоюзу до кордонів України вже викликало певне занепокоєння української влади щодо подальшої економічної співпраці з нашими найближчими західними сусідами. Наразі це спостерігається в активній роботі України з європейськими інституціями для отримання асоційованого членства в ЄC, та проблема має і реґіональне значення: як вплине вступ Польщі у Євросоюз на розвиток її співпраці з Львівською областю?

    Згідно з дослідженнями, проведеними за проектом Міністерства з питань міжнародного розвитку Великобританії, Польща посідає третє місце в загальному обсязі зовнішньоторгового обігу з Львівською областю. Але співпраця з цією країною особливо важлива саме для Львівщини, бо серед торгових партнерів соборної України Польща посідає лише сьоме місце після таких держав, як США, Білорусь, Китай і Туркменістан (не кажучи вже про Росію).

    Варто зазначити, що “львівсько-польську” торгівлю складає переважно польський імпорт, а експорт львівської продукції відносно невеликий. Основна частина експорту з Львівської області до Польщі – транспортні послуги, а щодо товарообігу, то тут переважають сировина та напівфабрикати. Винятки – текстиль і електроніка (головно обладнання для телевізорів і аудіопродукції), які (і це видно з таблиці львівського експорту) ще залишаються серед найбільш експортованих видів товарів.

    Але цифри в таблицях походять із офіційної статистики, а для розуміння реального стану речей треба врахувати обсяг “тіньової” економіки. На семінарі “Вплив на Західну Україну вступу Польщі до Європейського Союзу” представляли і таку інформацію. Організація “Західтранскордон”, яка використовувала для дослідження цього питання різні джерела та методи, зробила висновок, що загальний обсяг реальної торгівлі приблизно вдвічі перевищує офіційну статистику. Втім, говорити про конкретні цифри “тіньової” економіки важко, особливо коли йдеться про прикордонну торгівлю, зокрема між Львівщиною та Польщею.

    Найголовніше питання – як зміняться економічні показники після приєднання Польщі до Євросоюзу. Без сумніву, цій країні доведеться привести свої законодавчі акти у відповідність до європейських стандартів. І в цій частині вимог є зміни в політиці та практиці візових режимів, що особливо непокоїть українців, котрі часто їздять до Польщі. Розмови між політиками вже ведуться, є навіть певні заяви, та будь-яке рішення, що дозволятиме безвізовий в’їзд для громадян України, вимагатиме поправки до візового реґламенту ЄС. Як стверджували учасники семінару, це питання у європейських інституціях серйозно не розглядають, і мало ймовірно, що його вирішать найближчим часом. Що ж до торгових зв’язків, то після вступу Польщі до ЄС польсько-українська торгівля має здійснюватись у рамках угоди про партнерство та співпрацю ЄС з Україною. Одне з положень цієї угоди передбачає навіть створення зони вільної торгівлі при виконанні певних вимог. Зокрема, членство країни-партнера у Всесвітній організації торгівлі (ВОТ), якого Україна не має (на думку деяких оглядачів, Київ залишається пасивним щодо узгодження свого законодавства з міжнародними нормами, а тому членство у ВОТ залишається для нього примарним).

    Але навіть це не є визначальним у торгових зв’язках і навряд чи суттєво вплине на обсяг товарообміну. Значно серйозніший бар’єр на шляху двосторонньої торгівлі – введення віз. Скасування безвізового режиму неминуче призведе до ускладнення прикордонної ділової активності в “тіньовому” секторі, який складає безліч дрібних торговців. Хоча на більші підприємства чи фірми, чия діяльність є основою для офіційної статистики, введення віз може суттєво не вплинути.