| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| НАША СТОЛИЦЯ |
|
№ 60 (504), п"ятниця 31 березня 2000 року
|
БУКОВИНСЬКІ КОНТРАБАНДИСТИ
Порушників митного законодавства було затримано на Мостиській митниці.
Громадяни України, мешканці Чернівців, поверталися з Польщі додому двома
“бусами” марки “Мерседес” і намагалися приховати від митного контролю товару
на загальну суму
340 тис. гривень.
В одному з автомобілів було знайдено 552 пари взуття та 4599 одиниць
одягу, в іншому – 2544 пари взуття та 3762 одиниць одягу.
Товар вилучено, а порушники будуть притягнені до кримінальної відповідальності
за статтею 115 Митного кодексу України.
Т. К.
Нещодавно у місті Стебник стався жахливий випадок. 42-річний мешканець цього міста у своєму помешканні зґвалтував ученицю другого класу місцевої школи.
Надворі вже вечоріло. Але Оксанка та її подруги ще не квапилися додому
і бавились на майданчику неподалік від центру міста (з етичних міркувань
ім’я змінено – Т. К.). До компанії несподівано підійшов старший мужчина,
приємно усміхнувся і попросив Оксану “на кілька слів”. Відійшовши вбік,
він почав розказувати, що добре знає її батьків і хоче, щоб дівчинка пішла
з ним у його квартиру, де він нібито має пригости її цілою купою солодощів.
Довірливе дівча, сказавши подругам, що незабаром повернеться, пішло
з незнайомцем. Через кілька хвилин вони вже були в його квартирі...
Надто пізно дівчинка зрозуміла, яку помилку вчинила. А той збоченець вчинив задумане, та ще й пригрозив дівчинці, яка продовжувала плакати: мовляв, комусь розкажеш, то пошкодуєш.
Оксанка зі слізьми на очах побігла додому. Незважаючи на погрози ґвалтівника,
вона все-таки набралася сміливості і розповіла про інцидент батькам. На
другий день її батько, сержант надстрокової служби однієї з військових
частин м. Дрогобича, звернувся з заявою про зґвалтування в міський відділок
міліції.
Дівчинку попросили згадати місце проживання ґвалтівника. Оксанка довго
блукала, плутала під’їзди, але все ж таки вказала ту квартиру. Правоохоронці
зробили засідку. Невдовзі підійшов і підозрюваний. Ним виявився громадянин
Казахстану Арас М., який без прописки проживає у Стебнику разом зі своєю
подругою.
Як повідомили “Поступу” у Стебниківському міському відділку міліції, після того, як Оксана упізнала ґвалтівника, той зізнався. Скоєння злочину він пояснює тим, що був п’яний. Цікавий факт – коли міліціонери виводили збоченця з помешкання, його співмешканка крикнула йому навздогін: “Незважаючи ні на що, я тебе кохаю і буду завжди кохати”.
За фактом злочину порушено кримінальну справу (ст. 117, ч. 4), ґвалтівникові
загрожує від 5 до 17 років ув’язнення.
Т. К.
Адам СИНИЦЬКИЙ
| ЮНЕСКО |
Учора в нашу редакцію завітав доволі екзотичний гість – відомий мандрівник, 37-річний індієць Дебасіс Де. Ось уже 9 років триває його добровільна виправа під блакитним прапором ЮНЕСКО по всіх країнах ООН. Позаду – понад 60 тисяч кілометрів, понад 50 кордонів. Проте філософія, яку несе з собою індієць, не має кордонів і не знає відстаней, адже проповідує він ідеї миру й гармонії в цілому світі. Сьогодні цей симпатичний дивак – у Львові. Попереду – Київ, далі Росія і Чечня.
Дебасіс Де походить із Калькутти. Вивчав економіку, проте, практикуючи в індійській школі для дітей-сиріт, вирішив присвятити своє життя місії миру. Пишається він і тим, що його миротворча діяльність отримала високе визнання через благословення від Матері Терези.
За день Дебасіс Де проходить до 25 кілометрів. Весь багаж вміщається у невеличкий наплічник з емблемою ЮНЕСКО, на ногах – зношені “адідаси” (на рік вистачає двох пар кросівок). Має небагато грошей: переважно то – допомога від представництв ЮНЕСКО, тому заощаджує на всьому. А в Білорусі ще й зіткнувся з грабіжниками, які нівроку потовкли його, вимагаючи грошей. Та найбільше індійця здивувало, що відібрали в нього ті скупі грошенята самі ж білоруські міліціонери, до яких він звернувся по допомогу. Виручив якийсь католицький священик, який позичив кілька доларів на дорогу до Польщі.
“Але це не означає, що люди в Білорусі гірші, ніж у Польщі чи Україні, – каже Дебасіс. – Вони мені дуже сподобалися. У них у грудях є серце, а не гроші. Просто вони обтяжені економічними проблемами, диктатурою в країні”.
З Києва він вибереться до Чечні. Потім, через Молдову, помандрує у Південну
Європу. Через Гренландію добереться до Америки, потім – в Африку і, нарешті,
в Австралію. У 2014 році мандрівник повернеться у Калькутту. Після закінчення
своєї майже 25-річної “пілігримки”, яку, не перебільшуючи, можна назвати
справою життя, Дебасіс Де хоче написати автобіографічну книгу про свої
мандри.
Северина КЛИМЕНКО
| ЗАЙНЯТІСТЬ |
“Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці” – такою була тема міжнародного науково-практичного семінару, який учора пройшов у Львові. Він був організований Державним Західним Науковим центром НАН України, відділенням Польської Академії наук в Любліні, Інститутом регіональних досліджень НАН України та Львівською облдержадміністрацією.
Проблемою для України (та Львівщини зокрема) є міграція робочої сили, у тому числі й жінок. Наприкінці 80-х – на початку 90-х років поїздки за кордон з метою заробітку шляхом дрібної торгівлі або тимчасового працевлаштування набули значного поширення, стали для багатьох сімей важливим засобом виживання у складних умовах перехідного періоду. Проблема працевлаштування молоді пов’язана з незначною кількістю робочих місць та вакантних посад, наявністю високого рівня прихованого безробіття, відсутністю коштів для створення нових робочих місць.
“Умови формування ринку праці Львівщини ускладнились економічним занепадом, стагнацією і значним зменшенням обсягів виробництва, – вважає начальник управління праці Львівської облдержадміністрації Галина Хомиця. – З точки зору законодавства, жінки і чоловіки у сфері зайнятості мають однакові права. Проте на практиці часто буває інакше. Більшості працездатних жінок важко адаптуватися до ринкових змін в економіці, адже через складні функціональні обов’язки й навантаження, зумовлені материнством, вони є менш конкурентноспроможними на ринку праці.”
На думку пані Хомиці, сучасні реалії призвели до того, що жінки (порівняно з чоловіками) мають менше можливостей працювати за наймом, займатися підприємницькою діяльністю, а також – гірші перспективи для професійного зростання. Серед “жіночих” і надалі залишаються такі сфери, як охорона здоров’я, соціальне забезпечення, освіта, торгівля і громадське харчування, сільське господарство, легка промисловість. Як зазначила пані Галина, зменшення зайнятості жінок зумовлено об’єктивними і суб’єктивними причинами. В умовах масового скорочення працюючих зниження контролю за дотримання чинного законодавства на багатьох підприємствах стало економічно невигідно зберігати жінок на робочих місцях.
Про проблеми зайнятості населення в Україні доповів присутнім академік
НАН України, директор Інституту регіональних досліджень НАН України Мар’ян
Іванович Долішній. Продовжив тему розмови професор із Любліна Генрик Холай,
розповівши про безробіття в місті й на селі у сучасній Польщі.
| АРХІВАРІУС |
1900 Р.
ДІЛО
Труп у мішку
Справа тайного и загадочного убийства ученика Вінтера ві Хойницях –
о чім у нас була довша згадка – все ще невияснена, хоч веде ся енергійне
слідство і за викритє убійника назначено 2.000 марок нагороди.
Переслухувано кількох товаришів замордованого Вінтера, котрі зізнали,
що критичної неділі були з ним в одній трафіці. Перешукано озеро під містом
и найдено в нім людську голову, однак лікарі орекли, що сеся голова лежала
довше в воді, як тіло Вінтера, і що то буде якесь інше убийство.
Між населенєм кружать поголоски, що Вінтер упав жертвою ритуального убийства. Фактом має бути, що Вінтер критичного дня був у трафіці, де закупив папіроси, опісля удав ся уличкою в сторону синагоги, а невдовзі потів дали ся чути від сторони озера прошибаючі зойки. Обуренє на жидів в Хойницях страшне, особливо між молодежію, а поліція має з розрухами багато діла. Слідство не викрило нічого певного, а – як доносить Dziennik poznanski – невдовзі має бути увязнених кілька підозрюваних осіб. Дуже важні мають бути зізнання якогось різницького челядника о убійстві Вінтера, а також зізнання якоїсь дівчини. Ціла справа набирає що-раз більше заинтересованя, а властям може удасть ся відслонити занавісу, що закриває сесе звірске а загадочне убійство.
1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
У архітекторів Львова
У Львові є понад 150 архітекторів. Всі вони на обліку оргкомітету архітекторів. Найближчим часом буде розпочато прийом до спілки. Для майбутніх членів спілки радянських архітекторів організовується цикл доповідей про українську архітектуру. Оргкомітет провадить значну роботу в справі обліку і охорони пам’ятників архітектурного мистецтва.
Львів – старовинне місто, багате на історичні архітектурні споруди.
Можна назвати відому “Чорну кам’яницю”, Бернардинський костьол, каплицю
Боїмів і багато різних споруд, які відносяться до XIV-XV століть.
Група архітекторів опрацьовує питання вишукання бази для організації
промисловості місцевих матеріалів. Створено комісію для проведення цієї
важливої роботи.
1990
ЛЕНІНСЬКА МОЛОДЬ
Управління КДБ повідомляє
16 березня на ОКПП Мостиська знаходилася оперативна група у складі співробітників
управління КДБ та внутрішніх справ. В цей день, як звичайно, до контрольно-пропускного
пункту прибув поїзд “Київ – Легніца”. У складі поїзда були кілька комфортабельних
міжнародних вагонів “Варс”. Розпочався митний догляд.
Співробітники оперативної групи та службовці митниці звернули увагу
на ледь помітні ознаки того, що в одному з вагонів “Варс”, можливо, обладнано
тайник. Інтуїція не зрадила висококваліфікованим спеціалістам. Після дактилоскопічної
обробки тайник був відкритий і з нього витягли два великих поліетиленових
пакети, туго набитих радянськими грошовими знаками.
Підрахунок грошей тривав кілька годин. Остаточна сума склала 240 тисяч
радянських карбованців. Всі знайдені гроші вилучені і передані в доход
державі. Розслідування триває.
|
|