BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 59 (503), четвер
30 березня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • ЧАЕС закриють до кінця року
      • Убивство бізнесмена
      • Кудрявцева зізналася
      • Зиновій Кулик схиляється до думки балотуватися у Львові
      • Референдум буде обрізаним
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Кожному журналістові – по фузеї
      • Убивство бізнесмена (Закінчення)
      • Звільнити “Карпати” від податків
      • Всі у фермери
      • Сенчук у Польщі
    3. МІСТЕЧКОВИЙ ПОСТУП
      • “Не туди б’єш, Іване”
      • КУН намагається відвернути референдум
      • Чому вирубують дерева?
      • Студентські дебати навколо Путіна
      • АРХІВАРІУС: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Референдумна ейфорія
      • ЧАЕС закриють до кінця року (Закінчення)
      • І депутати постануть перед судом
      • Кучма почуває себе нормально
      • Українці люблять колгоспи
      • Виявляється, чиновників у нас катастрофічно мало
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • Шмідт поховав колгоспи
      • МВФ прагне незалежності від США
      • Ціни на нафту повинні стабілізуватися
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Кудрявцева зізналася
      • Паству не лише спалювали
      • Конституційний суд урівняв учительок з учителями
      • Комуністи хочуть судити Єльцина
    7. ОСВІТНІЙ ПОСТУП
      • Бити чи не бити дитину?
      • Пластикові атестати зрілості
      • Чим наша школа відрізнятиметься від мозамбікської?
      • Студентський науковий клуб
    8. АРТ-ПОСТУП У СВІТ
      • Віртуальна Біблія
      • Зальцбурзький фестиваль
      • Авіньйон – місто культури 2000
      • Маріонетки воюють та перемагають
      • БІБЛІОТЕКА
    9. НЕРУХОМІСТЬ
      • Житло у Львові. Погляд крізь час
    10. РЕТРО-ПОСТУП
      • Неакадемічні розмови на Академічній
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • “Львівська Політехніка – Монада” – в Суперлізі!
      • Спорт, мистецтво чи кримінал?
      • “Карпати” – в 1/4 фiналу Кубка України!
      • БК “Київ” продовжує боротьбу
      • Тренера вшановують турнiром
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • ВЕСНА НА ГОЛОВІ
      • Гороскоп

  • pp_59_3  
     МІСТЕЧКОВИЙ ПОСТУП
    СТОРІНКА 3
    № 59 (503), четвер 30  березня 2000 року

    “Не туди б’єш, Іване”
    подумаємо разом
    (Майже за Довженком)

    Відкритий лист до гол. редактора “Поступу” п. А. Квятковського з приводу статті “Ми помрем не в Парижі”

    Вельмишановний пане редакторе!

    Ваша позавчорашня стаття не може залишитися без відповіді. Ми не померли і вмирати не збираємося. Принаймні морально. Навіть після Вашої публікації. Хоча Ви й намагалися нас “опустити” – але це вже справа Вашої совісті і Вашої інтелігентності. Даруйте, але палкими інвективами на адресу “Мертвого півня” Ви прокладаєте шлях зовсім не в Європу, а все в той же “колишній Союз”, у якому преса служила ідеологічним рупором і займалася полюванням на відьом.

    Хочу сказати кілька слів на захист моїх колег по групі (“пєтухов”), яких Ви звинувачуєте в русифікації Львова і ставите в один ряд із впроваджувачами “Нашего радіо”. Більшість із нас (як і Ви) свого часу пройшла через усі можливі національно-патріотичні організації та рухи, розклеюючи на вулицях Львова листівки чи виїжджаючи на Схід – “піднімати Україну”. Та й живемо ми досі у Львові, не “купившись” на принади київської прописки з перспективою хоча б якось зачепитися за жалюгідний український шоу-бізнес, тільки через те, що Львів для нас є тим острівцем справжньої України, на якому ми можемо почувати себе вільно і бути повноцінними людьми (тобто українцями). Саме завдяки “Півням” – та ще кільком українським групам – наші підлітки співають під гітару українських пісень (до речі, пісні “М.П.” входять до співаника “Пласту”). Втім, не хочу звинувачувати Вас у посяганні на “святе” – на “світочів національної постмодерної культури”. Ні, просто Ви, не замислюючись, образили людей, які не заслуговують того. Міг би зрозуміти, якби слова, сказані Вами, прозвучали з уст емоційно неврівноваженого журналіста-початківця – але ж не головного редактора донедавна поважаної мною газети.

    Ще міг би погодитися з Вашим пафосом, якби йшлося про огидну московську попсу – якихось “блєстящіх” чи “іванушек”. Але ж “Мумій Тролль” – не найгірша російська група, і єдине, що в цій ситуації їй можна закинути, – її російськомовність. А “Півень” таки привозив до Львова – і зовсім не попсу, а цікаві молоді українські групи, які на українському безгрошів’ї, за фактичної відсутності шоу-бізнесу, приречені на животіння (згадаймо такі відкриття, як, наприклад, миколаївська група “Ведо” чи київські “Мандри”).

    На жаль, у нас якраз бракує чину, залишається тільки пуста шарпанина у намаганні довести на словах, хто є більшим українцем (очевидно, той, хто голосніше лає москалів). А без підтримки українських виконавців нашими ж рідними бізнесовцями, без створення українських шоу-бізнесових структур наші музиканти й далі животітимуть, маючи можливість виступати хіба перед кількома десятками фанів у “Ляльці” – раз на кілька місяців.

    Якби у Львові були фінансові потуги й організаційні структури, здатні всерйоз займатися шоу-бізнесом, то ми б із задоволенням запросили до себе в гості не тільки “Лайбах” (групу, з якою, до речі, “М.П.” виступав на фестивалі “Рок-екзистенція”), а й Стінга чи “Роллінгів”. Наразі ж в Україні проблематично зорганізувати концерт навіть відомому на весь світ бандуристові Роману Гриньківу, котрий записав альбом із гітаристом першої величини Алом ді Меолою. Ми залишаємося культурною провінцією, куди вряди-годи заїжджає хіба що хтось із московських гастролерів.

    І останнє. Очолювана Вами газета більше 2-х тижнів вміщувала рекламу цього концерту, де було чітко сказано, що відбувається він під медіа-патронатом “Поступу”. Отже, виходить, що й Ви, за Вашою ж логікою, долучилися до русифікації Львова?

    Ю. Чопик, гітарист
    групи “Мертвий Півень”,
    літредактор “Поступу”

    P. S. Відгук на цю ж публікацію прес-секретаря групи “Мертвий півень” Оксани Горелик “Поступ” планує подати в найближчих числах.



    КУН намагається відвернути референдум

    Тетяна НАГОРНА

    СПРОТИВ

    Навіть суттєві зміни, внесені Конституційним Судом у запитальник референдуму, не можуть заспокоїти затятих противників проведення квітневого плебісциту. На ініціативу, яка у підсумку могла б допомогти Україні взагалі уникнути проведення всенародного референдуму, нарешті зважилася... Львівська обласна організація Конгресу українських націоналістів. Розрахунок простий: буде доведено факти фальсифікації збирання підписів – і референдум змушені будуть відмінити.

    “У той час коли більшість партій або переможно доповідають про надзвичайну підтримку референдуму народом, або дискутують на тему, як треба відповідати на те чи інше з його запитань, Конгрес українських націоналістів проводить соціологічне опитування. На підставі отриманої нами інформації ми звертаємося до органів влади з вимогою перевірити документи, які стали підставою для прийняття рішення про проведення референдуму. А з метою економії державних коштів пропонуємо доручити таку перевірку спеціально створеним громадським комісіям, до складу яких увійшли би представники всіх політичних організацій”, – пропонує власний варіант розвитку подій львівський КУН.

    Місцеві КУНівці, обмеживши територію свого “дослідження” виключно Львовом, розмірковували так: за даними Центрвиборчкому, 52 тисячі мешканців нашого міста, себто кожен десятий дорослий львів’янин, підписалися за референдум, причому підписи ці було зібрано й надіслано в ЦВК за рекордно короткий термін, а тим часом ініціатори проведення референдуму (збором підписів займалася переважно партія “Демократичний союз”) фактично не володіють необхідною для таких результатів мережею первинних організацій. До того ж, у місті не було створено централізованих пунктів збирання підписів, не проводилася агітаційна чи бодай роз’яснювальна робота з населенням. Таким чином, висновок напрошується сам собою – підписи переважно було сфальсифіковано, ба навіть відомо, яким чином: просто продублювалися списки “автографів” краян, які в минулому році висловлювали підтримку кандидатові Леоніду Кучмі.

    Але це лише здогади й слова. Значно красномовнішими від них є результати експрес-опитування, проведеного КУНівцями серед мешканців міста відносно того, чи підтримували вони ініціативу проведення референдуму, чи ні. Отже, з 314 львів’ян лише до 33 зверталися з проханням підтримати референдум, і п’ятеро з них не відмовилося це зробити, а ще чотирнадцятеро мають знайомих, які поставили свої підписи за референдум.



    Чому вирубують дерева?

    Ірина БЖЕЗІНСЬКА

    БУДІВНИЦТВО

    “Що робити мешканцям вулиць Погідної, Промислової та інших, якщо єдиний сквер, на якому росли посаджені нами 40 років тому каштани, знищено через ремонтні роботи? Усе розкопано, дерева викинуто. А це ж наша праця – хто за це відповість? Ми обурені такою роботою. Якщо аж так потрібно було це зробити, будь ласка, нехай і нам виділить “Львівліс” саджанці. Ми згодні всі вийти на толоку, коли вона буде проходити, і посадити дерева, щоб і на нашій вулиці було святково”, – такий лист надійшов у редакцію “Поступу”. Його надіслала мешканка вулиці Погідної за дорученням своїх сусідів.

    Обурення мешканців можна зрозуміти: вулиці Промисловій особливо “таланить” на ремонтні роботи (може, саме через те, що вона розташована на межі Личаківського та Шевченківського районів?). Ось і зараз проводиться фатальна для зелених насаджень реконструкція вулиці з повною заміною всіх інженерних комунікацій. Кореспондент “Поступу” звернувся за поясненням до виконроба БМУ-1 (організації, що здійснює там ремонтні роботи). За його словами, де було можливо – дерева залишали, але потрібно було звільнити доступ до комунікацій та місце для техніки. Як пообіцяв виконроб, за кілька днів на території скверу ремонтні роботи буде закінчено, і землю зарівняють.

    Інженер відділу комунального господарства Личаківської райдержадміністрації Леся Чорна вважає, що мешканці повинні нарікати самі на себе, адже на інженерних мережах дерева садити не можна. “Та й, зрештою, всі роботи проводить управління капітального будівництва без відома району, – повідомила вона. – Міськрада видавала дозвіл, тож вона й відповідає за відновлення вулиці”. Пані Чорна порадила мешканцям, які мають намір озеленювати свої вулиці, звернутися за саджанцями або в департамент інженерного господарства, або в райвиконком.

    Не винищенням дерев, а “вимушеною вирубкою” назвала те, що діється на вулицях Промисловій і Погідній,
    інженер відділу благоустрою департаменту інженерного господарства міськради Оксана Бура. “Заміна колектора проводиться для добра самих же мешканців, тим більше, що цей ремонт уже давно був запланований”, – зазначила вона. За словами пані Бурої, після ремонту, як планується, дерева будуть посаджені за рахунок підприємств на їх прилеглих територіях (зокрема, у скверику, розташованому біля м’ясокомбінату) та за рахунок управління комунального будівництва міськради. Вона запевнила, що вулиця Промислова буде належно відновлена, хоча поки що, можливо, і не йдеться про насаджування дерев, бо тривають ремонтні роботи.



    Студентські дебати навколо Путіна

    Андрій САЙЧУК

    БАЛАЧКИ

    “Львівські дебати” – так називається проект Центру “Молода дипломатія”, який проводиться за сприяння партії “Демократичний союз”. Ігрові дебати проводяться за зразком так званих Оксфордських дебатів, з правилами яких львівське студентство, здається, вже добре знайоме – дві команди висувають аргументи “за” і “проти” якоїсь визначеної тези, намагаючись здобути максимальну кількість симпатиків серед публіки.

    Такою тезою першої показової гри стало запитання “Чи є результат президентських виборів в Росії позитивним для України?” Питання сформульоване з надзвичайною оперативністю – адже результати виборів в Росії були підбиті допіру в понеділок уночі. З іншого боку – на перший погляд – начебто і не дуже дискусійне. Втім, щодо останнього не так вже все й однозначно.

    Арбітром гри, попри велику завантаженість, зголосився бути один із керівників “Демсоюзу”, колишній заступник секретаря РНБО Зиновій Кулик, який перебував з візитом у Львові. Експертами були львівські політологи Кость Бондаренко та Ігор Танчин. Кожен із них погодився, що команда, яка доводила переваги обрання президентом Росії Владіміра Путіна (цю команду, до речі, представляли самі “молододипломатівці”), займалася не надто вдячною справою. І справді, здавалося б, увсе ясно: Путін прийшов до влади на (висловлюючись патетично) кривавій хвилі чеченської війни. Він експлуатував досить-таки дикі вподобання росіян: обіцяв “мочити в туалеті” чеченців, погрожував ядерною зброєю Заходу і т. д. і т. п. Викапаний Нікалай ІІ із “Сибірського цирульника”, тільки без бороди і трохи плюгавий.

    Але треба віддати належне “молододипломатівцям” – вони захищали Путіна емоційно й затято. Щоправда, часом складалося враження, що Путін є президентом не сусідньої країни, а якогось наддержавного “совкового” простору, куди входить і Україна. Тому піклуватися він зобов’язаний про весь “совок”, включно з Галичиною, і добре, що він такий молодий, агресивний та діяльний...

    Щодо “совка”, то вони, можливо, й мали рацію, як це не прикро (вже саме оперування такою аргументацією з боку львівських спудеїв це засвідчує). Натомість усе решта виглядало дещо наївним, чим, зрештою, і скористалися їхні опоненти з “Євроклубу”. Аргументи останніх були переконливішими, хоча й не настільки пристрасними. Та симпатії глядачів однозначно завоював останній промовець з команди “Молодої дипломатії” – Гордій Остапенко, який звернувся до парадоксального твердження: чим гірше, тим краще! Путін – симптом кризи для України, кризи, яка або стимулює до санаційних заходів та поступового одужання, або закінчується фатально. А втім, як нагадав Кость Бондаренко, саме так казали у 1933 поляки, коли до влади прийшов Гітлер. Але хто сказав, що історія повинна чомусь вчити?

    Залишається сказати, що у дебатах перемогла (35 голосів проти 24) команда “Євроклубу”.


    АРХІВАРІУС
    ПРО ЩО ПИСАЛА ЛЬВІВСЬКА ПРЕСА 30 БЕРЕЗНЯ

    1900 Р.
    ДІЛО
    Дрібні вісті

    Стан здоровля митрополита Куіловского не єсть наілучший. Митрополит занедужав на тромбозу (рід недуги крови, що ціпеніє в жилах і творить ґeзи). При постелі недужого находить ся єго брат, Лев Куіловський, лікар з Болехова, а вчера покликано ще д-ра Ренцкого. З причини старшого віку митрополита сеся недуга єсть доволі небезпечна.

    Міністерство просвіти затвердило уживанє язика німецького і польського яко язика до науки ирмо-кат. релігії, а язика румунського і руського до науки гр.-прав. релігії в міскім ліцею женськім в Чернівцях.
    В селі Сорока під Підволочисками убили пяні селяне Тому Підгородича, на котрого вже від давна мали завзятє.

    1940
    ВІЛЬНА УКРАЇНА
    Про результати виборів

    До Верховної Ради СРСР від західних областей Української РСР і Білоруської РСР
    24 березня 1940 року пройшли вибори до Верховної Ради СРСР по виборчих округах західних областей Української і Білоруської РСР. Вибори відбулися по всіх 43 виборчих округах по виборах до Ради Союзу і по всіх 12 виборчих округах по виборах до Ради Національностей.

    Окружними виборчими комісіями зареєстровано обрання всіх 55 депутатів до Верховної Ради СРСР. Всі обрані депутати є кандидатами блоку комуністів і безпартійних.

    По списках виборців всього було зареєстровано 7.966.923 виборці. Брали участь у голосуванні по виборах до Ради Союзу 7.894.971 чоловік, або 99.09 проц. і по виборах до Ради Національностей 7.895.861 чоловік, або 99.10 проц. від загальної кількості зареєстрованих виборців.

    У всіх 43 виборчих округах по виборах до Ради Союзу за кандидатів блоку комуністів і безпартійних голосувало 7.743.210 чоловік, що становить 98.07 проц. всієї кількості виборців, які брали участь у голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними на підставі ст. 90 “Положення про вибори до Верховної Ради СРСР”, виявилось 8.132. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, – 143.629.

    У всіх 12 виборчих округах по виборах до Ради Національностей за кандидатів блоку комуністів і безпартійних голосувало 7.743.965 чоловік, що становить 98.07 проц. всієї кількості виборців, які брали участь у голосуванні.

    Бюлетенів, що визнані недійсними на підставі ст. 90 “Положення про вибори до Верховної Ради СРСР”, виявилось 8.955. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, – 142.941.

    Список депутатів Верховної Ради Союзу РСР від Львівської області: Козирев Микола Володимирович (Львівський округ), Судинський Кирило Йосипович (Львівський округ), Саловий Василь Григорович (Золочівський округ), Васілєвська Ванда Львівна (Львівський міський округ), Грищук Леонід Степанович (Городокський округ), Перепелиця Марія Олексійовна (Рава-Руський округ), Панчишин Маріан Іванович (Бродський округ).