BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 58 (502), середа
29 березня 2000 року


  • FRONTPAGE [ст.1] - PDF
    1. ПЕРША СТОРІНКА
      • Мертвим бракує землі
      • уперше без медалей, проте з допінгом
      • 20 мільйонів доларів компенсації за куріння
      • Перше почесне консульство в Україні
    2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
      • Кілька слів
      • Мертвим бракує землі
      • Перше почесне консульство ФРН в Україні (Закінчення)
      • Куди поділись елітні хвойди?
      • Сенчук зустрівся з німецьким амбасадором
      • Блок ПРП-НРУ-КУН претендує на 10 мандатів
    3. МІСТЕЧКОВИЙ ПОСТУП
      • Лист у відповідь на статтю Андрія Квятковського “Ми помрем не в Парижі” 28 березня 2000 року
      • ПРОВІНЦІЙНІ КОНФЛІКТИ: СТАРОСАМБІРЩИНА
      • архіваріус: Про що писали газети...
    4. ПОСТУП З КРАЮ
      • краєвид
      • Референдум перетвориться на плебісцит?
      • Українська армія в “гарячих точках”
      • Уряд рятуватиме моря
      • Жулинський займається депортованими
    5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
      • край
      • США вимагають покарати причетних до зловживань із кредитами МВФ
      • DaimlerChrysler і Mitsubishi уклали союз
      • СВІТ
    6. ПОСТУП У СВІТ
      • СВІТоогляд
      • Вибух на Phillips Petroleum
      • Молоді та розважливі
      • Нетаньягу загрожує суд
      • Серби посягнули на НАТО
    7. РЕФЕРЕНДУМ В ПОСТУПІ
      • Український референдум має численних попередників
      • Референдум: перемога буде за нами
    8. АРТ-ПОСТУП
      • Подвійний портрет композитора-олімпійця
      • Чи варто прагнути вражень?
      • Четвергові станіславівські скандали
    9. ПОСТУП У РЕГІОНІ
      • У Липівцях - аграрна реформа
      • П’ята річниця професійного свята працівників геодезії та картографії України
    10. МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
      • “Остаточний діагноз”
      • NEWS
    11. СПОРТ-ПОСТУП
      • Так хто ж увійде у Вищу лігу?
      • Міхаель Шумахер знову виграє
      • Змагання неповносправних
      • Федерація баскетболу визначила чемпіона
      • СПОРТ-БЛІЦ
    12. ПОСТ-SCRIPTUM
      • КАЛЕНДАР
      • МУЗ-НОВИНИ
      • Гороскоп

  • pp_58_9  
     ПОСТУП У РЕГІОНІ
    СТОРІНКА 9
    № 58 (502), середа 29  березня 2000 року

    У Липівцях - аграрна реформа
    На селянські паї претендують колишній голова ССП і фермер

    Зоряна ІЛЕНКО

    КОНФЛІКТ

    “У Липівцях ні хріна не вийде...” - пролунало з уст одного із керівників Перемишлянського району на спільній нараді представників місцевої влади, правоохоронців, профспілкових правозахисників і селян, скликаній наприкінці лютого у райцентрі. Таких різних людей зібрав докупи конфлікт, який виник в одному із сіл Перемишлянщини.

    Усе почалося з Указу Президента “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”. Він, нагадаймо, передбачав реформування колективних сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю та майно. Термінову приватизацію треба завершити до квітня, аби встигнути вчасно засіяти землю.

    У Львівській області – 343218 власників земельних паїв. За даними обласного управління АПК, до березня ц. р. 64% з них уже уклали договори, віддавши свої ділянки в оренду іншим.

    Мешканці села Липівці, дізнавшись, що мають право на придбання земельних паїв членів сім’ї єдиним масивом, вирішили узгодити все у сільраді. Виявилося, що це неможливо з міркувань соціальної справедливості – кожна родина має отримати землю однакової якості. А при виділенні паїв єдиним масивом цього не вийде. Адже єдині масиви лежали би в різних місцях з різною якістю ґрунтів.

    Утім, селяни мали свою думку: як одна родина оброблятиме ділянки, розкидані в різних кінцях села? А ще липівчан цікавило, чим вони це робитимуть. І хто поверне їм заборговану зарплатню за роботу в спілці селян-пайовиків (ССП) “Вільна Галичина” та в утвореній на її базі 8 травня 1997 року приватній агрофірмі “Липовецька”. Всі ці питання намагались з’ясувати на зборах трудового колективу агрофірми 15 лютого ц. р. Пораду, де взяти гроші на погашення боргів, дав на зборах колишній голова ССП “Вільна Галичина”, а теперішній власник приватної агрофірми (ПАФ) “Липовецька” Василь Щадей. Він запропонував продати кілька сільськогосподарських машин агрофірми. Тоді селяни й зчинили справжній галас. Їм давно вже  незрозуміло, чи існує ще спілка селян-пайовиків і під чиїм керівництвом вона перебуває. Шукаючи відповіді, вони вийшли на Львівський комітет захисту прав громадян, що діє при Львівській обласній асоціації (ЛОА) вільної профспілки ВОСТ.

    Як повідомив “Поступ” правовий інспектор згаданого комітету Петро Воробець, 26 лютого 1992 року члени колективу ССП “Вільна Галичина” села Липівці на своїх загальних зборах прийняли статут спілки. 29 грудня того ж року статут було перереєстровано згідно з розпорядженням представника Президента у Перемишлянському районі. На момент створення ССП кожен член колгоспу, на базі якого було створено спілку, мав свій індивідуальний майновий пай. Ці паї належали членам ССП “Вільна Галичина” на правах спільної часткової власності. Такий правовий статус майнових паїв існував до 14 лютого 1997 року.

    Петро Воробець стверджує, що з 14 лютого 1997 року адміністрація ССП “Вільна Галичина” “вчинила цілий ряд незаконних дій” та “фальсифікувала ряд документів”, унаслідок чого майно селян-пайовиків ССП “Вільна Галичина” в сумі 405,8 тисяч гривень нібито перейшло до Василя Щадея – на рахунок поступового погашення кредиторської заборгованості ССП “Вільна Галичина”, а майно, в сумі щонайменше 2 млн. 344 тис. 400 грн, – в безпосереднє розпорядження і користування ПАФ “Липовецька”, одноосібним власником якої є той же Василь Щадей. На думку Петра Воробця, посприяла цьому виписка з протоколу №1 рішення загальних зборів ССП “Вільна Галичина” від 14 лютого 1997 року, згідно з якою було вирішено реформувати спілку і створити приватну агрофірму з орендою земель і майнових паїв їхніх власників.

    Через три роки, 5 березня ц. р., на загальних зборах селян-пайовиків ССП “Вільна Галичина”  Степан Древич, Ганна Смалюх та інші заявляли, що в лютому 1997 року вони не підтримали пропозицію про реформування спілки та створення приватної агрофірми. Тим часом, за словами Петра Воробця, згадана виписка з протоколу загальних зборів була підставою для того, щоб голова Перемишлянської райдержадміністрації М.Карвацький своїм розпорядженням № 239 від 8 травня 1997 року провів державну реєстрацію юридичної особи – агрофірми “Липовецька”, створеної на базі реорганізованої ССП “Вільна Галичина”.

    З моменту створення ПАФ “Липовецька” майном, коштами, основними й обіговими засобами ССП розпоряджався власник агрофірми Василь Щадей. Його господарювання не всім у селі сподобалося. Про один епізод (списання на металобрухт сільськогосподарської техніки) 26 місцевих механізаторів написали у своїй заяві на ім’я голови ЛОА вільної профспілки ВОСТ (вхідний № 0306 від 6 березня 2000 року). Ця заява стала підставою для звернення ЛОА ВОСТ у прокуратуру Перемишлянського району з вимогою порушити кримінальну справу “за фактами привласнення та розбазарювання майна селян-пайовиків ССП “Вільна Галичина”.

    За словами старшого радника голови Комітету Верховної Ради по боротьбі з організованною злочинністю та корупцією Павла Барнацького, така ситуація типова для більшості колективних сільгосппідприємств. Барнацький вважає, що варто провести чітку документальну і юридичну оцінку дій голів старих колгоспів і агрофірм, бо, за його словами, є приклади, як за лічених півгодини колишні керівники цих агропромислових підприємств із простих смертних перетворюються у міліонерів, власників усіх основних і обігових фондів своїх господарств.

    На нараді у Перемишлянах, де була присутня журналістка “Поступу”, Василь Щадей заявив, що він діяв згідно з чинним законодавством, і це підтвердили численні перевірки, які вже проводилися в його господарстві.
    Керівник агрофірми заявив, що має в ній  власне майно. А саме: “Крім майнового паю, за час господарської діяльності, купував запасні частини до техніки, паливно-мастильні матеріали, інше майно, на загальну суму 2600 гривень.  1997 році я позичив 800 доларів для засіву землі озиминою. За час своєї діяльності мені вдалося привезти техніку із Закарпаття – два преси і косарку.  1997 році – закупив 7 тонн солярки для проведення осінньо-польових робіт”. Щадей наголосив, що він особисто отримав гроші лише за 4,6 тонн дизпалива. Він заявив на нараді у Перемишлянах, що не проти провести в господарстві ще одну ревізію, вимагав створити ревізійну комісію. До вимоги прислухалися. На нараді було повідомлено про створення районної ревізійно-інвентаризаційної комісії.

    Утім, ще торік у районі  було проведено інвентаризацію майна агропідрозділів (крім машинно-тракторного парку). У ПАФ “Липовецька” інвентаризацію тоді було відкладено, бо головний інженер агрофірми перебував у лікарні. Згодом, кажуть, інвентаризацію таки провели, затвердили акти на списання техніки і причіпного інвентарю. А далі справа нібито не пішла, бо пайовики ССП підняли вже згаданий “бунт”.

    З іншого боку, в березні прокурор Перемишлянського району Я.Цимир надіслав у ЛОА ВОСТ відповідь на вимогу останньої порушити кримінальну справу “за фактами привласнення та розбазарювання майна” у Липівцях. У ній прокурор, зокрема, повідомив, що його відомство призначило ревізію фінансово-господарської діяльності ПАФ “Липовецька” (її проведення доручено управлінню сільського господарства районної держадміністрації).

    На нараді у Перемишлянах Василь Щадей визнав, що приватна агрофірма не в силі обробляти всі 700 гектарів землі колишнього ССП. Він стверджував, що вже неодноразово сам наголошував на необхідності пошуку господарів для спільної обробки землі – чи то посімейно, чи то повулично. Але в такому разі, на думку Щадея, селянам би довелося брати не лише землю...

    - Я, як керівник цієї агрофірми, заявив, що фірма в силі обробити 150-200 га землі щорічно, а решту землі треба віддати людям, – говорив Щадей на перемишлянській нараді. – Ми не ставимо жодних претензій щодо того, аби пан фермер забирав землю, майно, на які він збере паї. На цю частку земельних паїв він повинен забрати і борги, які зараз має приватна агрофірма . Адже є десь 85 тисяч гривень заборгованості перед людьми щодо заробітної плати, 405 тисяч гривень  боргу перед держбюджетом (це і пенсійний фонд, фонд Чорнобиля), а також оплата за електроенергію і оплата кредиторам. Крім того, ми винні те, що взяли в борг під посів пшениці.
    Василь Щадей висловився і щодо вільних профспілок: вони можуть збирати будь-які збори, але втручатися в господарську діяльність приватної агрофірми, гальмувати її роботу не мають права, бо це є порушенням чинного законодавства.

    Усе це відбувалося після того, як на зборах селян-пайовиків 15 лютого Василю Щадею було висловлено недовіру, а спілку тимчасово очолив місцевий фермер Богдан Шувар. У селі було створено осередок вільної профспілки ВОСТ, обрано ревізійну комісію і раду відновленої ССП “Вільна Галичина”. Збори ухвалили рішення негайно опломбувати всі склади і розпочати інвентаризацію.

    Обранню нового голови Богдана Шувара не перешкодило навіть те, що, за словами голови сільради Ігоря Лисишина, багато хто в селі був проти передачі йому в оренду 20 га землі.

    Через місяць після перемишлянської наради, 12 березня, загальні збори селян-пайовиків ССП “Вільна Галичина” ще раз підтвердили обрання головою спілки Богдана Шувара. Члени ССП наполягли звернутися до правоохоронних органів (зокрема, в Генеральну прокуратуру) із заявою про розслідування діяльності агрофірми “Липовецька” й особисто Василя Щадея.

    Новий голова Богдан Шувар звернув увагу журналістки “Поступу” на фразу керівника району, наведену на початку цієї статті. Новий голова ССП з нею не погоджується. Свої надії на майбутнє він покладає не на традиційне зернове господарство, а на розвиток городництва.



    П’ята річниця професійного свята працівників геодезії та картографії України

    Згідно з Указом Президента України від 7 лютого 1995 року, в Україні встановлено професійне свято працівників геології, геодезії і картографії, яке відзначається щороку у першу неділю квітня. Геодезична громадськість України пишається цим, бо в Радянському Союзі не було офіційного, державного свята геодезистів і картографів.

    Встановлення професійного свята є визнанням державою суттєвого вкладу працівників геодезичної науки, освіти та виробництва у розв’язання фундаментальних наукових проблем, у розробку, а також  впровадження у виробництво ефективних автоматизованих технологій, у геодезичне забезпечення кадастрових робіт, підготовку висококваліфікованих геодезичних кадрів, у піднесення рейтингу української геодезичної школи.

    Геодезія (в перекладі з грецької мови – землерозділення) – наука з тисячолітньою історією, що вивчає форму і розміри Землі шляхом виконання  математичної обробки вимірів. У геодезії розробляють методи і прилади для розв’язання різноманітних наукових, практичних і оборонних питань, пов’язаних із зображенням поверхні Землі на планах і картах, а також проводять спеціальні виміри.

    Сучасна геодезія відіграє важливу роль у науковій та господарській справі. Систематично створюються й оновлюються топографічні карти різних масштабів. Без геодезії неможливо здійснювати пошуки, проектування, будівництво й експлуатацію гідротехнічних споруд, промислових об’єктів, залізничних і автомобільних доріг, мостів, тунелів, аеропортів, метрополітенів, трубопроводів, ліній електропередач та зв’язку, атомних електростанцій тощо. Широко використовується геодезія у міському будівництві, у лісовій справі, при пошуках корисних копалин. З’явилась морська і космічна геодезія. Сьогодні геодезія допомагає вирішувати складні проблеми геодинаміки, пов’язані з прогнозуванням землетрусів, а також  забезпечує високу якість і точність спостережень за деформаціями і осадками АЕС й інших складних і унікальних інженерних споруд.

    Останнім часом величезний обсяг геодезичних робіт пов’язаний з інвентаризацією землі, вдосконаленням геодезичного забезпечення кадастрових робіт.

    Технологічна революція у геодезичному приладобудуванні призвела до появи принципово нової вимірювальної техніки – глобальних навігаційних систем (GPS), електронних тахеометрів, приладів цифрової фотограмметрії тощо, використання якої в поєднанні із сучасними комп’ютерами забезпечило розробку принципово нових ефективних і автоматизованих методів та технологій, що відкриває для геодезії великі перспективи.

    Підготовка фахівців геодезичних спеціальностей ведеться у Львові, Києві, Донецьку, Івано-Франківську, Кривому Розі та в інших містах, однак Львівська геодезична школа є найпотужнішою і досить відомою в Україні та у світі. У ДУ ”Львівська політехніка” із 1945 року працює геодезичний факультет, заснований проф. А.Д. Моторним, який був його першим деканом.

    На факультеті працювали відомі вчені: професори М.К.Мигаль, О.С.Лисичанський, П.Т.Бугай, О.В.Заводовський, О.І.Кобилін, Г.Д.Мещеряков, А.В.Буткевич, Т.Н.Чалюк, В.Я.Фінковський, І.Ф.Монін та багато інших видатних педагогів і науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток і в досягнення Львівської геодезичної школи.

    Зараз факультет очолює доктор фіз.-мат. наук П.М.Зазуляк. На геодезичному факультеті працює 12 професорів і докторів наук, а переважна більшість викладачів мають вчені ступені та звання. Серед них є багато відомих науковців, як в Україні, так і в багатьох країнах світу. Це заслужений діяч науки і техніки України професор А.Л.Островський; голова комісії Міжнародної асоціації геодезистів (IAG) професор О.М.Марченко; голова Українського товариства фотограмметрії та дистанційного зондування професор О.Л.Дорожинський; член комісії Міжнародної федерації геодезистів (FIG) професор Л.М.Перович; представник від України в Міжнародних проектах CERGOP, EXTENDED SAGET доцент Ф.Д.Заблоцький та інші.

    При факультеті працює спеціалізована вчена рада захисту кандидатських і докторських дисертацій, функціонує кілька науково-дослідних лабораторій, видають підручники, термінологічні геодезичні словники.

    На геодезичному факультеті ведеться підготовка фахівців за спеціальністю “Геодезія, картографія та землевпорядкування”, а також військових геодезистів і топографів.

    Випускники геодезичного факультету працюють по всій Україні, та за її межами. Багато з них є керівниками урядових, наукових і виробничих організацій. Випускник факультету академік НАН України Я.С.Яцків – директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, тепер працює заступником міністра освіти та науки України, А.Л.Бондар очолює Головне управління геодезії, картографії та кадастру України, багатьма підприємствами якого керують випускники Львівської політехніки. Майже 10 геодезичних підприємств Роскартографії (Росія) також очолюють представники Львівської геодезичної школи.

    До професійного свята приурочена Міжнародна науково-технічна конференція “Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва (погляд у XXI століття)”, організована Західним геодезичним товариством при підтримці Головного управління геодезії та картографії України, Львівської політехніки, Топографічного управління Генерального штабу Збройних Сил України, інших установ і організацій.

    Конференція триватиме від 30 березня до 2 квітня 2000 року, поблизу  Яворова Львівської області. В її роботі візьмуть участь понад 100 науковців, виробничників з 8 країн, а також  фахівці Збройних Сил України. Тематичні напрями роботи конференції:
    • освіта в геодезії, картографії, землевпорядкуванні;
    • аспекти використання GPS і GIS -- технологій в геодезичних і прикладних проектах;
    • кадастр і оцінка нерухомості;
    • удосконалення й автоматизація інженерно-геодезичних робіт в сучасний період;
    • стан і перспективи розвитку метрологічного забезпечення в геодезії;
    • методи та засоби дослідження глобальних і локальних геодинамічних процесів;
    • проблеми прогнозування екстремальних екологічних ситуацій і формування стійких екосистем;
    • сучасний стан і перспективи розвитку картографії;
    • проблеми топографо-геодезичного забезпечення Збройних Сил України.

    На конференції буде працювати виставка геодезичних приладів і технологій провідних фірм України і світу. Під час роботи конференції відбудеться презентація нових підручників, монографій, термінологічних словників. На основі поданих доповідей видано збірник наукових праць конференції.

    За дорученням оргкомітету
    конференції голова Західного
    геодезичного товариства
    д. г. н. І.С.ТРЕВОГО