| ||||||||
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads15.gif){kind=small}
|
ADVERTISEMENT
 Ukraine's Quest for Mature Nation Statehood: Ukraine's Regional Commitments - usukrainianrelations.org | |||||||
| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| МІСТЕЧКОВИЙ ПОСТУП |
|
№ 58 (502), середа 29 березня 2000 року
|
Лист у відповідь на статтю Андрія Квятковського “Ми помрем не в Парижі” 28 березня 2000 року
Я таки помру не в Парижі, тепер остаточно це знаю. Помру, мабуть, у
Львові, коли мене просто “шляк трафить” після чергової розмови з якимось
“національним героєм”. Як ото після Твоєї “знутрівки”, Андрію.
Як же мене дістали ваші комплекси...
Може, то я дурний, бо ні від кого з так званих учасників акції не чув про те забацане “близьке зарубіжжя” (для мене Краків теж набагато ближчий, ніж Тамбов). А отой колишній радянський союз “мені” теж (та й всім “М.П.”) глибоко в... носі (і Ти це добре знаєш). І тому (враховуючи все вище і нижче написане) проголошуємо День Національної Повноцінності (хай це буде навіть 23 березня).
Тому що ми, на відміну від Тебе, абсолютно не маємо тих комплексів стосовно виступу з “москалями”. Після того, як “Мертвий півень” грав спільні концерти і з німцями, і з поляками, і з американцями, і з британцями, і з білорусами, і з австріяками (до речі, у Львові – до речі, про “бабусю-Австрію”...).
Дістає мене, і то дедалі більше, наш “самоопускающійся” “П’ємонт”. І той шум навколо “Їхнього радіо”. Як на мене, справа не стільки в русифікованості, як у зрагулізованості аборигенів. Бо радейкам (і не тільки) у Львові бракує як не між вухами, то між ногами, щоби зробити щось повноцінне СВОЄ у відповідь, замість того, щоб обурюватися “їхніми” мас-медіа.
Так що продовжую “гавкати раз у раз, аби вона не спала”. Або, як писали
у “Ґрюндіку” (газеті часів так званої студентської революції), – “Менше
піни – більше пива!”
Михайло Барбара,
соліст групи “Мертвий півень”
***
Про “колишній Радянський Союз” я не вигадав, а почув на власні вуха
від одного з членів групи “Мертвий Півень”.
Днем Національної Повноцінності пропоную проголосити 23 лютого.
Про те, що “радейкам (і не тільки) у Львові бракне як не між вухами, то між ногами, щоб зробити щось повноцінне СВОЄ у відповідь, замість того, щоб обурюватись “їхніми” мас-медіа”, – це не оригінально. Про це недавно говорив у своєму інтерв’ю для “Поступу” Геник Глібовицький. Про це з дня на день пишуть “Fuck ты” і “Кієвскіє вєдомості”. Якщо ми, галичани, так вперто – з покоління у покоління – залишаємося дебілізованою масою (в чому нас уже десять років переконує купка “найпродвинутіших” земляків), і якщо багаторічні зусилля цієї купки вперто не дають плодів, то залишається проголосити цей нещасний етнос untermensch-ами і йти шукати Рюрика. Ну нє? Принаймні це було б чесно перед собою.
Шановний Михайле (був би нешанований, я б не починав), ти “гавкаєш раз
у раз, аби вона не спала” (Кривенко, хоча дехто каже, що Франко).
Я теж.
Андрій Квятковський,
журналіст
P. S. Відгуки на цю ж публікацію прес-секретаря групи “Мертвий півень”
Оксани Горелик та гітариста Юрка Чопика “Поступ” планує подати в найближчих
числах.
Ксенія ЗАГОРОДНЮК
| СТАРОСАМБІРЩИНА |
Завтра на позачерговому засіданні ради Старосамбірського району має шанси виникнути прецедент обласного масштабу: депутати голосуватимуть за відставку ними ж обраного голови.
Як стало відомо “Поступу”, ініціативна група за сприяння райдержадміністрації вже зібрала 66 підписів (у раді засідає 88 депутатів) проти нинішнього голови райради Володимира Горбового. Отже, якщо хоча б 59 депутатів (дві третини складу ради) при таємному голосуванні скажуть “ні” Горбовому, то завтра ж таки матимуть новий клопіт: обиратимуть собі іншого керівника. Хоча історія Старосамбірщини вказує на низьку ймовірність такого розвитку подій: при обранні голови райради два роки тому близько двох третин депутатів підписали звернення про підтримку М. Лужецького, а при таємному голосуванні більшість голосів здобув його конкурент – теперішній голова.
Володимир Горбовий – постать харизматична не тільки у Старому Самборі. Піднявшись на хвилі суспільної активності наприкінці вісімдесятих років, випускник дрогобицького фізмату став у 1990 році наймолодшим в Україні головою районної ради, а через два роки – представником Президента в районі, разом із самбірським представником Зоряном Попадюком доволі виразно контрастуючи на фоні колгоспного істеблішменту. Власне, і нині Горбовий – єдиний представник Народного руху в монотонно-аграрній когорті районних голів.
Але не думаю, що тільки це могло стати причиною невдоволення райдержадміністрації. Враховуючи існування на Львівщині випадку, коли голова ради вищого, ніж районний, рівня працює всупереч чинному законодавству та Конституції України (й ніхто з того не робить жодного ґвалту), треба запитати: що ж такого страшного і принципово несумісного з поглядами депутатів вчинив Володимир Горбовий?
“Так, ситуація у Старому Самборі нам відома: там є досить серйозне протистояння
між головою ради Володимиром Горбовим та головою райдержадміністрації Іваном
Хомичем, – коментує “Поступу” керівник секретаріату Львівської обласної
ради Петро Ваврин. – Обласний голова Степан Сенчук неодноразово казав тамтешньому
керівництву дати лад своїм особистим конфліктам, бо справжньою причиною
того, що там робиться, є непорозуміння між керівниками виконавчої та законодавчої
гілок влади”. А щодо того, що завтра усі 66 “опозиційників” проголосують
проти Володимира Горбового, Ваврин висловив неабиякий сумнів. “Я знайомий
із Горбовим досить давно, й знаю, що він – працівник непоганий. Мало хто
і з яких міркувань той папір підписав: прийдуть завтра, глянуть одне одному
в очі – й голосуватимуть по-справедливому”, – зраджує пан Петро своє ознайомлення
зі ситуацією на Старосамбірщині. Наявність конфлікту в Старому Самборі
підтверджує й нинішній голова ради Володимир Горбовий, однак він не схильний
обмежувати його міжособистісними стосунками. Горбовий переконує, що в районі
намагається реалізовувати свою власну політику народний депутат Орест Фурдичко.
“У Старому Самборі є цілий клан прихильників Фурдичка, яких він прагне
порозставляти на владні позиції. Натомість є в районі й люди, а серед них
і я, що мають інше бачення й перешкоджають Фурдичкові вповні здійснювати
свої плани. Методи, якими нардеп намагається усунути ці перешкоди, як на
нього, то цілком звичні: його люди в адміністрації (і голова райдержадміністрації
Іван Хомич серед них – перший) чинять тиск на депутатів райради, котрі
підпорядковані їм за місцем праці. До мене особисто приходили принаймні
вісім осіб і скаржились, що їх під загрозою звільнення з роботи примусили
підписати заяву про внесення у порядок денний сесії питання про переобрання
голови“, – говорить Горбовий.
Треба додати, що до цієї версії схиляє навіть побіжне порівняння списку
депутатів з прізвищами тих, хто підписався під заявою: за відкликання голови
виявилося 17 працівників закладів освіти, 13 медиків, 17 лісників та інші
так чи інакше підпорядковані Хомичу особи. А ініціював збиранину підписів,
крім заступника голови райдержадміністрації та начальника районної освіти,
і нардепівський брат – директор місцевого лісгоспу.
Коментуючи “Поступу” ситуацію у Старому Самборі, Орест Фурдичко, як і треба було сподіватися, повністю заперечив свою причетність до ініціативи відставки голови. Він сказав, що є у цій справі виключно спостерігачем, якому “боляче від того, що у рідному районі немає злагоди”. “Я неодноразово говорив і Хомичу, і Горбовому – ви ж подивіться: в інших районах люди як люди – працюють разом, розбудовують економіку... Але мушу сказати, що відставка Горбового назрівала давно, ще від самого його обрання на цю посаду незадоволені його кандидатурою депутати постійно чинили спротив його ініціативам та рішенням. Я скажу відверто – навіть не як народний депутат, а як пересічний мешканець Старосамбірщини: Горбовий уже всім набрид, біля нього така обстановка, що просто не хочеться йому допомагати”, – отак емоційно обґрунтовує свою позицію Фурдичко.
Натомість у самих депутатів (чи у тих, хто їм навіює їхній “опозиціонізм”)
є цілком конкретні підозри матеріального плану. Горбовому закидають: 1)
володіння приватними фірмами; 2) поїздки за кордон; 3) придбання для райради
іномарки. Коментуючи для “Поступу” такі звинувачення, голова райради пояснив,
що купівлю “Опеля-Вектри” (3) було закладено в бюджеті, а хто знає, що
означає узгодити такі речі в Мінфіні та облдержадміністрації, – той тільки
поспівчуває (правда, п. Горбовий не проминув нагоди вставити шпильку на
адресу райдержадміністрації, зазначивши, що за таку ж суму його “виконавчий”
колега Хомич купив значно дорожчу в обслуговувані “Волгу”, обрізавши кошти
на освіту); за кордон поїхав (2) заради залучення у Старий Самбір грантів
за проектами, що їх самі ж ці депутати й розробляли (тут старосамбірського
голову розпирає від гордощів – геть аграрний район спромігся подати заявки
на 8 (вісім) мільйонів доларів); а щодо приватних фірм Горбового (1), то
тут голова райради виявив щире зацікавлення,
оскільки не знає про їх існування.
Але хіба ж хтось хоче усе те чути, коли на карту поставлено власний
добробут, а під загрозою опинилося місце праці? Шкода буде, якщо навіть
депутати-освітяни не згадають, як іще нещодавно, коли районна адміністрація,
мотивуючи це необхідністю економити бюджетні кошти, хотіла закрити дві
школи-інтернати, одну середню, декілька початкових та музичних шкіл, Горбовий
таки оборонив їхні робочі місця...
| АРХІВАРІУС |
1900 Р.
ДІЛО
Еміграція До Прус
З Ярославщини доносять о сильнім руху еміграційнім на заробітки до Прус. Тисячі людей облягає що дня староство в Ярославі, жадаючи пашпортів. Жидівско-польська господарка в краю розганяє нарід по цілім світі шукати кусника хліба.
1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
Війна в Західній Європі
Париж, 28 березня. (ТАРС). Офіціально повідомляється, що вчора на фронті не відбулося нічого нового. Вночі відмічена активність патрулів на схід від ріки Саар.
Берлін, 28 березня. (ТАРС). Верховне командування німецької армії повідомляє: “На західному фронті – ніяких особливих подій. Не зважаючи на сильний вогонь зенітної артилерії і дії винищувальної авіації противника, німецькі літаки провадили вчора розвідку над Францією. Кілька розвідувальних літаків противника літали над західним кордоном Німеччини. В районі Клеве німецьким винищувачем збитий англійський літак. 22 березня і в ніч з 22 на 23 березня літаки противника порушили нейтралітет Голландії, Бельгії і Люксембурга”.
1990
ЛЕНІНСЬКА МОЛОДЬ
Експрес-інформація
Правління Залізничної та Шевченківської районних організацій Товариства
книголюбів, вважаючи одним з основних своїх завдань відродження духовних
цінностей народу, а відтак української літератури, пропонують всім книголюбам
підтримати починання ряду обласних комітетів профспілок у збиранні і безплатному
здаванні макулатури для виготовлення паперу на видавничі потреби Товариства
української мови імені Т. Г. Шевченка.
Макулатуру приймають всі пункти підприємства “Львіввторресурси” у Львові
і заготівельно-виробничі пункти у Стрию, Дрогобичі, Бориславі і Самборі.
Макулатуру здавайте під девізом “Відродження”.
Квитанції про здану макулатуру необхідно здавати у первинні осередки
Товариства книголюбів на місцях або безпосередньо районним відповідальним
секретарям у м. Львові, вул. 17 Вересня, 12.
|
|
