BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 57 (501), вівторок
28 березня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • ПРЕМ’ЄРНИЙ ШОК ВІД “НАБУККО”
    • Сорочик зголосився першим
    • Заступник Сенчука став чотирнадцятим головою
    • Арешт полковника, який розголошував таємниці КейФОР
    • нудно, але з першого разу: Путін виграв вибори
    • Перемога “Американської краси”
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Сенчука приймали, як королеву Данії
    • Рік без Чорновола
    • Сорочик зголосився першим (Закінчення)
    • продається ЛАЗ
    • Податківці не жартують
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Ми помрем не в Парижі
    • Заступник Сенчука став чотирнадцятим головою (Закінчення)
    • Мороз готовий допомогти Ющенкові
    • Знову зросла плата за житло
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Українська перспектива з Путіним
    • Референдум чекає на вердикт
    • Вбили брата Савлохова
    • СЕМЕРО ПРОТИ СБУ
    • Цивільне міністерство оборони?
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • Аграрії не сіють
    • ОПЕК ще не здався
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Заґратоване свято
    • У Піночета подвійний імунітет
    • Негри проти поліції, Хілларі проти Рудольфа
    • Арешт полковника, який розголошував таємниці КФОР
    • Утік з тюрми лідер опозиції
    • СПРОСТУВАННЯ
  7. КРИМІНАЛЬНИЙ ПОСТУП
    • Бідність убиває: Нема роботи. Нема грошей. І молодь іде на злочини
  8. АРТ-ПОСТУП
    • Подарунок від влади
    • Прем’єрний шок від “Набукко” (Закінчення)
    • ТЕАТРАЛЬНА МІНІ-ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
    • Несвяткові театральні роздуми
    • Вітаючи лауреата
    • Скрипка в “Ґердані”
  9. ТЕАТРАЛЬНИЙ ПОСТУП
    • “Я певен, що в Україні кращого спектаклю немає!”
  10. ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ
    • ЕВРИКА
    • Теми, що хвилюють науковців: НТШ
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • Чемпiон мав клопiт iз дебютантом
    • “Карпати” вже програють удома “Прикарпаттю”!
    • “Ювентус” дарує Шевченкові яхту
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • Мадонна і Сталлоне – найгірші актори ХХ століття: ЗОЛОТА МАЛИНА
    • Гороскоп

pp_57_3  
 НАША СТОЛИЦЯ
СТОРІНКА 3
№ 57 (501), вівторок 28  березня 2000 року

Ми помрем не в Парижі

Андрій КВЯТКОВСЬКИЙ

З НУТРА

Але ми вже померли. В себе вдома. Морально.

Нас не “опускали”. Ми “опустилися” самі. Ми тепер “пєтухі”. До того ж мертві.

Можна зрозуміти, коли російську “попсу” до українського Львова тягнуть “дєлавари” з “матєрі ґарадов русскіх” (або “мєстниє братани”). Але годі втямити, коли “звьозд” аж із Уссурійського краю в “центр Європи” тягнуть “національні герої” або “світочі національної постмодерної культури”.

Я, дурний, чуючи слова “близьке зарубіжжя”, запитував: “Владивосток – це далеке зарубіжжя чи близьке? А Перемишль?” Виявилося, я вже старий і не петраю в постмодерному дискурсі. Коли запитав одного з учасників акції “Ат моря да моря”, на фіґа вони, донедавна амбітна галицька ґрупа, вирішили розіграти прелюдію для “братів”, то почув: “Старий, ми давно вже це задумали – зібрати докупи дві “круті” формації з двох протилежних кінців колишнього Радянського Союзу!”

“В носі я мав ваш “колишній Союз”; коли  вже не чутиму цього словосполучення? Чому би вам не зіграти разом у Владивостоці? Грають же в Москві (і з успіхом!) “ВВ”, “Шао Бао” й “Океан Ельзи”? А чому б не зібрати докупи дві “круті” ґрупи з протилежних кінців давньої “бабці-Австрії”? “Лайбах” із Словенії до Лемберґа запросити “слабо”?” Все це я подумав згодом (мудрі ми завжди “на сходах”), а тоді лиш запитав: “То що, знову “від  Курил і до Карпат”?” “Та ні, вони, НАВПАКИ, зароблені гроші віддадуть на встановлення державної символіки на Верховній Раді”, – гордо відповів знайомий.

Хлопці, в носі я мав київську Верховну Раду! “Кієвлянє” (повірте мені, я в “матєрі ґарадов” прокантувався чотири роки) не менші антикомуністи, ніж львів’яни. Вони ж не менші патріоти “Украины” (без українців). Вони мають більше грошей, ніж ми. Але демонтажем СВОЇХ “серпочків-молоточків” не переймаються. Вони – прагматики. Їм ніколи – гроші заробляють. Знають, що дурні галичани і так назбирають копійок на демонтаж тамтої символіки. А вони зекономлені на цьому гроші використають, аби заперти до Львова чергове “їхнє радіо”. Для зміцнення соборності, звичайно ж. А от коли львівська будівельна фірма захоче ту копійку заробити на встановленні нової символіки в Києві, їй чемно скажуть: “Зачекайте, тепер зима, ви, бідачки, померзнете” (розумій так: “Вибачайте, нашим теж та копійка не зайва!”).

Добре, що галичани таки доп’ялися права і демонтувати символіку, і нову встановити, і навіть спроектувати. Коли йдеться про гроші, їм теж не бракує і патріотизму, й антикомунізму, й наполегливості. Аби лиш ті гроші таки й були київські, а не в тій самій Галичині зібрані.

Хоч я на ту символіку ні копійки не дав і не дам. На Шевченка у 1988-му дав десятку (досі бльочок зберігаю) – бо то мало у Львові будуватися. А на Київ не дам. І розраховуватися за їхні “серпочки” русифікацією своїх дітей (за свої ж гроші) не хочу. Хай Київ нам ще доплачує за те, що ті дітиська слухають “їхнє радіо”, дивляться їхній “інтер” і їхнього “буржуя”, ходять на їхніх “троллів”.

Одна втіха – моя мала на “троллів” не ходила. Ходила на “альтернативну” акцію – на “Годо” (ті молодші і ще прагматичніші, скрізь встигли – і рибку з’їсти, і...). А те, що львівських “зірок” не побачила... Так вони ж завтра не помруть. І не в Парижі. І навіть не у Владивостоку.



Заступник Сенчука став чотирнадцятим головою

Ігор МЕЛЬНИК

ПРОСВІТА

Закінчення, початок – на стор. 1

Керівник представницької влади замінив начальника обласного управління культури Романа Лубківського, котрий чотири останні роки керував також і львівською “Просвітою”. Таке поєднання посад викликало відповідне суміщення понять державної виконавчої структури та громадської організації не лише в очах громадськості, збаламученої “реформами” обласних діячів від культури, котрі поназивали всі сільські клуби “Просвітами”, а й у самого керівника обласної культури. Це було видно з його звітної промови, де за досягнення товариства видавалось спорудження пам’ятників та встановлення дощок, згідно з планом “монументальної пропаганди” в області. Одночасно правління, управа та голова товариства не орієнтувались у реальному стані в первинних осередках та районних об’єднаннях. Наприклад, пан Лубківський називав серед кращих Яворівську “Просвіту”, яка насправді вже два роки бездіяльна.

Як визнав сам Роман Лубківський, чотири роки тому, коли він переймав керівництво, товариство було ще досить міцним. А причинами погіршення ситуації в “Просвіті” він назвав, поряд з економічною кризою та люмпенізацією суспільства, також “проникнення на владний олімп нуворишів та різних хамелеонів”. Внаслідок цього “галицький П’ємонт не зумів протиставитись руйнівним процесам”.

У виступах багатьох учасників конференції звучала вимога змінити методи роботи та керівництво обласної “Просвіти”. Зокрема, Почесний голова “Просвіти” Роман Іваничук вжив щодо нинішньої ситуації в товаристві відомий вислів В’ячеслава Чорновола: “Потрібні зміни”, – мусить прийти “нове молоде керівництво”.

Щоправда, на захист дотеперішнього керівника висловився голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка Павло Мовчан. Він, зокрема, сказав: “Хвала Лубківському, що він робить культурну політику у Львові, яка помітна на всій Україні” (sic!). Він, а також Петро Франко та Степан Павлюк намагалися переконати присутніх “припинити самоїдство”, бо “другий Лубківський” мав би бути значно кращий за того, що відбув перший термін головування у львівській “Просвіті”.

Однак у численних виступах звучали думки, що “люди втомились від зливи слів та демагогії” і не треба боятись робити зміни. На посаду голови товариства було висунуто кандидатури Ярослава Пітка та Романа Лубківського.

Останній, зрозумівши, що переобрання йому “не світить”, зняв свою кандидатуру, задовольнившись титулом “другого почесного голови”. Переважною більшістю голосів головою Львівського товариства “Просвіта” обрано Ярослава Пітка, 45-річного заступника голови Львівської обласної ради, котрий раніше працював в обласному управлінні освіти, а походить із родини вчителів з Яворівщини і сам багато років працював на різних посадах в освітніх закладах Городоцького району.

Конференція обрала також Раду товариства та контрольно-ревізійну інспекцію і прийняла низку ухвал та звернень. Зокрема, з вимогою звільнити учасників групи “Самостійна Україна”, яка нещодавно захопила приміщення ЦК КПУ.



Мороз готовий допомогти Ющенкові

Ксенія ЗАГОРОДНЮК

ВІЗИТ

Минулої суботи відбулася конференція Львівської обласної організації Соціалістичної партії України, для участі у якій до нашого міста приїздив голова партії, народний депутат Олександр Мороз. “Упродовж останнього часу СПУ пережила суттєві зміни, оновленою є і програма партії, тож наші організації на місцях нині потребують особливої уваги”, – обґрунтував свій візит Мороз.

Що ж стосується ситуації в політикумі “всеукраїнського масштабу”, то лідер соціалістів вичерпно виклав свою позицію, принаймні щодо двох найактуальніших речей: затвердження Програми уряду та референдуму. За його словами, ющенківська програма викличе неабиякий спротив депутатів-олігархів, адже вони не від того, аби обміняти безпроблемне затвердження Програми дій уряду на посади у КМУ. Натомість Мороз, не толеруючи ліберальних поглядів Ющенка, але керуючись принципом “ліберал краще, ніж злодій”, знає, як прем’єрові відбутися “меншою кров’ю”. “Якщо парламентська більшість відхилить Програму уряду, фракція СПУ підставить плече Вікторові Ющенку під час її повторного обговорення”, – запевняє Олександр Мороз, який уже запропонував прем’єр-міністрові вилучити з програми ті пункти, котрі не влаштовують депутатів поза більшістю. “Якщо Ющенко прислухається до наших зауважень, його урядовий план буде затверджено навіть без участі олігархів”, – говорить Мороз.

Висловився Мороз і проти проведення призначеного на 16 квітня всеукраїнського референдуму, мотивуючи це загрозою встановлення у державі диктатури. Та, з іншого боку, він переконаний, що парламент у нинішньому його складі не має права на подальше існування й мусить саморозпуститися. “Ця Верховна Рада не має шансів надалі конструктивно працювати, бо вона у своїх діях не є самостійною”, – констатував соціаліст.



Знову зросла плата за житло

Дарина ОНИШКО

НАСУЩНЕ

З квітня місяця львів’ян чекає наступне підвищення оплати за комунальні послуги: світло, газ, воду. Це підтверджує розпорядження голови Львівської облдержадміністрації №13 “Про тарифи на житлово-комунальні послуги”, підписане 1 березня цього року.

Тепер існуватиме диференційований підхід в оплаті за квартирну площу. Як повідомила прес-служба міської ради, тепер при оплаті за квадратний метр існуватимуть такі тарифи: будинки 1-го класу – 39, 2-го – 35, 3-го – 30, 4-го – 27, 5-го – 24, 6-го класу – 21, старі аварійні житлові будинки, квартири, непридатні до житла, та зі спільними комунальними вигодами – 19 копійок. Класи будинків визначалися спеціалістами підприємств житлового господарства, що обслуговують житловий фонд у місті Львові.

Такий диференційований підхід розроблених тарифів частково враховує споживчі якості будинків, а також забезпечує соціальну справедливість у питаннях оплати за житло. І справді, хіба чесно платити однакову суму за проживання в будинку 1-го класу і в будинку, який уже років 20 як вимагає ремонту? Також слід зазначити, що при проведенні розрахунку нового розміру квартплати враховані фактичні, а не нормативні витрати підприємств житлового господарства і не передбачений для них рівень рентабельності. Собівартість житлових послуг є значно вищою та складає близько 45 коп. за 1 кв. м загальної площі в місяць, що в 1,5 разу більше встановленого тарифу.  Пояснення щодо зростання тарифів надав департамент житлового господарства Львівської міської ради. І в першу чергу це пов’язано з тим, що для утримання житлового фонду міста в належному технічному та санітарному стані необхідні значні кошти – майже 27 мільйонів гривень. Загальні витрати підприємств житлового господарства, які обслуговують житловий фонд у місті, частково покривалися за рахунок сплати мешканцями за житлові послуги у вигляді квартирної плати. Проте її розмір, встановлений Кабінетом Міністрів України ще в серпні 1996р., зовсім не відповідав фактичному рівню затрат на утримання та техобслуговування житлового фонду.


АРХІВАРІУС
ПРО ЩО ПИСАЛА ЛЬВІВСЬКА ПРЕСА 28 БЕРЕЗНЯ

1900 Р.
ДІЛО
Дрібні вісті

Нові пятькоронівки появили ся вже у Львові. Не відзначають ся вони зверхньою красою а і можуть давати нагоду до фальшованя їх.

У Відни скочив 13-літний хлопець Фрідр. Ґаль, ученик народної школи з ІІІ поверха на брук улиці і забив ся, а причиною самоубийства був страх перед карою за злу ноту.

Розбійника і рабівника Березу, що недавно напав у ночи на мешканє лат. священика в Козлові кс. Найбурґа за-для рабунку а навіть кинув ся на єго житє, засудив бережанський суд на 15 літ вязниці з постом.

1940
ВІЛЬНА УКРАЇНА
20-річчя звільнення Грозного від білогвардійських банд

Грозний, 27 березня (ТАРС). 20 років тому назад червоноармійські частини славної ХІ армії разом з повсталим трудовим населенням назавжди очистили місто Грозний від білогвардійських банд Денікіна.

Із захудалого провінціального містечка Грозний зусиллями трудящих, волею більшовиків перетворений за роки радянської влади в одне з крупніших міст нашої Батьківщини і в один з центрів нафтової промисловості. По видобутку й переробці нафти Грозний посідає друге після Баку місце на Кавказі. Заново створена металопрокатна, хімічна, харчова, легка промисловість.

За Героїзм, проявлений під час громадянської війни в боротьбі за встановлення радянської влади, пролетаріат Грозного нагороджений орденом “Червоний прапор”. За успіхи в соціалістичному будівництві – виконання першої Сталінської п’ятирічки по видобутку і переробці нафти – Грозненська нафтова промисловість нагороджена орденом Леніна.

Населення міста за двадцять років зросло з 40 тисяч до 177.600 осіб.

1990
ЛЕНІНСЬКА МОЛОДЬ
Українською розмовлятимуть на службі

Працівники радянського РВВС нашого міста. Тут створено перший у підрозділах міліції осередок Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка.

Говорити про повернення рідної мови на терени охоронців правопорядку буде неправильно, бо у цьому відділі внутрішніх справ вона функціонувала завжди: здебільшого у повсякденному спілкуванні і навіть частково у діловодстві. Правда, було це скоріше відступом від загальноприйнятого.

На початку цього року у райвідділі серйозно замислились над створенням осередку Товариства, який би сприяв українській мові офіційно отримати нову прописку. На той час окремі працівники райвідділу були висунуті кандидатами у депутати. І, зрозуміло, не хотіли, щоб важливу акцію було сприйнято як дешевий передвиборчий фарс. Тож установчі збори відбулись у вівторок.