BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 56 (500), субота-неділя
25-26 березня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • 50 тисяч доларів за золото
    • Літургія Папи на місці Нагірної проповіді Христа
    • Бакай пішов. “Нафтогаз” залишився
    • “Чудова сімка” вже відома: КОРУПЦІЯ
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Освіта виживатиме батьківським коштом
    • На митниці все спокійно
    • Науково про підприємництво
    • Жорстка боротьба з неплатниками податків
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Серпочки-молоточки на сувеніри
    • Християнська преса і книга
    • паломництво мороза
    • Російські українці кличуть Львів на допомогу
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Захід не хоче фінансувати закриття ЧАЕС
    • Тамара Лазаренко не свідчитиме проти чоловіка
    • Розкрито контрабандний потік героїну
    • Комунiсти знову воюють
    • Розслідування замаху на Вітренко добігає кінця
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • СБУ знає, хто, куди і як переправляв інформацію у Financial Times
    • Злотий – вгору, євро – вниз
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • До виборів Путіна – 1 день (Закінчення)
    • Літургія Папи на місці Нагірної проповіді Христа (Закінчення)
    • “Ми перемогли війну, проте втратили мир”
    • Пакистан – демократичний?
  7. КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
    • Становище людини – яким воно є
    • Бібліо-течка
  8. АРТ-ПОСТУП
    • Музична провокація знайшла своїх адептів
    • Тадей Едер запрошує на прем’єру “Набукко”
    • “Мумій Тролль” у Львові
  9. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
    • Піст мав би бути поворотом до Господа, до правди...
  10. ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
    • Молитовний радіоміст між Львовом і Ватиканом
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • Фінішна пряма
    • Василь Іваничук: Дам раду і з Каспаровим!
    • Зимовий шал у весняній Ніцці
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • ГОМІН ЗОРЯНОГО СВІТУ
    • Гороскоп

pp_56_10  
 ЦЕРКВА В ПОСТУПІ
СТОРІНКА 10
№ 56 (500), субота-неділя 25-26  березня 2000 року

Молитовний радіоміст між Львовом і Ватиканом
СТУДЕНТИ

Відтепер галицька студентська молодь має можливість молитися спільно з католицькою молоддю всього світу. 16 березня у соборі Святого Юра відбувся перший радіоміст Львів-Ватикан. Це була спільна молитва для студентів – і за студентів. Її організатором виступив Відділ у справах пасторальної праці в університетах Римського Вікаріату. З львівського боку ініціативу підтримали Патріарша комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах молоді. Технічне забезпечення взяло на себе Українське державне підприємство електрозв’язку “Укртелеком”.

Службу Божу відправляли єпископ-помічник Глави УГКЦ владика Любомир Гузар і секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Юліан Ґбур. Допомагали їм десять священиків. Напередодні спільного Богослужіння в соборі Св. Юра всі його учасники отримали текст молитви, перекладений з італійської. За словами голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді о. Йосифа Міляна, пряме ввімкнення львівського Богослужіння відбувалося саме в момент, коли в Римі промовлявся Символ Віри та коли виголошувалися прохання. Як розповідали потім учасники радіомосту, на площі Святого Петра в Римі було надзвичайно добре чути, як наші студенти молилися українською.

Наступний медіаміст між Львовом і Ватиканом планується провести 1 квітня. “Це вже буде відеоміст, – розповів
о. Йосиф Мілян. – З нашого боку ведуться підготовчі роботі, ми чекаємо лише на підтвердження Ватикану”.



Римо-Католицька Церква в Україні
Галина БАЙСА

Як ієрархічна структура РКЦ існує в Україні з лютого 1375 року, коли у Галичі була створена перша митрополія, що її у 1412 році перенесли до Львова. У кінці XIV століття виникли дієцезії у Володимирі-Волинському (перенесена згодом до Луцька), у Києві (перенесена до Житомира) й у Кам’янці-Подільському. Перерва у діяльності РКЦ була тільки у радянські часи. Після Жовтневої революції були ліквідовані Кам’янець-Подільська та Житомирська дієцезії. У 1946 році – Львівська та Луцька. Відновила свою діяльність РКЦ в Україні лише
16 січня 1991 року. Того ж року Папа Іван Павло II призначив єпископів до Львова, Кам’янця-Подільського та Житомира. У 1992 році Святий Престол призначив першого Апостольського Нунція в Україні. У 1993 році була створена Апостольська Адміністратура Закарпаття, а у 1996 році – відновлена Луцька дієцезія. Сьогодні до складу Римсько-Католицької Церкви в Україні входять 5 єпархій, понад 800 парафій, які об’єднують приблизно 1,5 мільйона практикуючих католиків. Духовенство Церкви складається з 8 єпископів, понад 400 священиків, близько 300 ченців та черниць.

Розповісти про сьогодення Церкви ми попросили канцлера Курії Львівської архідієцезії РКЦ отця-прелата Мар’яна БУЧЕКА.

– Інколи можна почути, що про Римсько-Католицьку Церкву говорять як про Церкву латинську, а в Галичині – як про польську Церкву. Що б Ви сказали з цього приводу?

– До Другої світової війни всі знали, що в Галичині поляки є римо-католиками, а українці – греко-католиками. На сьогодні ситуація трохи змінилася. Поляків залишилось дуже мало, але є римо-католики українці, росіяни, угорці та словаки. У наших храмах служби відправляють українською, російською, польською, а в Києві, де навчаються зарубіжні студенти і є чимало осіб дипломатичного корпусу, правлять також чеською, англійською, іспанською, французькою та іншими мовами. Щодо єпископату, то з восьми єпископів більша частина владик є громадянами України, архієпископ-митрополит Львівський Мар’ян Яворський є поляком, єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Ян Пурвінський народився у Латвії, єпископ-помічник Станіслав Широкорадюк має українсько-російську кров, єпископ-ординарій Апостольської Адміністрації Закарпаття Антал Майнек – словацько-угорського походження. Церква є Римсько-Католицькою, а хто до неї належить за національністю – не важливо.

– Які вищі духовні учбові заклади РКЦ є Україні?

– В Україні у нас є три вищі духовні заклади: в Городку (Кам’янець-Подільська дієцезія) – філіал Папського Латеранського університету в Римі; у Ворзелі (біля Києва) та у Брюховичах (Львів). Львівська Вища Духовна Семінарія була заснована у 1700 році й проіснувала до вересня 1945 року, коли рішенням влади діяльність семінарії була припинена, а викладачі та семінаристи вислані були до Польщі. У 70-і роки кандидатів до священства з України посилали на навчання у Ризьку Римо-Католицьку Митрополичу Вищу Духовну Семінарію. Починаючи з 1991 року, семінаристи з України продовжували навчання на богословському факультеті Люблінського Католицького Університету. Крім цього, є також Вищий катехитичний інститут у Городку і Коледж святого Томи Аквінського у Києві. До речі, у цьому Коледжі навчаються не тільки католики, але й православні. Зараз розглядається можливість структурного зв’язку між Київським Коледжем та Папським університетом св. Томи в Римі.

– Які монаші згромадження РКЦ представлені в Україні?

– Серед чисельних чоловічих згромаджень – це отці Домінікани, Кармеліти, Францисканці, Молодші брати Капуцини, згромадження святої Родини, отці Пауліни, Єзуїти, Салезіани та ін. Щодо жіночих, то найбільшими є Згромадження сестер Діви Марії Непорочного Зачаття, сестри-йосифітки, сестри-францішканки Родини Марії, сестри-домініканки, сестри-бенедиктинки, сестри-палотинки. Загалом в Україні є 191 монах РКЦ та 354 монахині.

– Яким є місце і роль мирян у Церкві?

– Роль мирян є дуже великою. Якби їх не було, то священик не міг би нічого зробити. Миряни допомагають у
відновлюванні зруйнованої Церкви не тільки своїми пожертвами та працею. Недільну проповідь священика чує лише та кількість вірних, яка є на богослужінні. І власне ці миряни й несуть духовні і моральні цінності в державу, у суспільство.

– Римсько-Католицька Церква в Україні – і Українські Православні Церкви. Чи існують проблеми у стосунках?

– Загалом, проблем немає. Можливо, інколи виникають непорозуміння з приводу використання храмів, які колись належали РКЦ, а зараз вони у користуванні православних Церков. Але з року в рік таких проблем стає все менше. Деколи доводилося чути, що поляки хочуть церкву. Але це не поляки, а римо-католики, які є громадянами України, незалежно від українського, польського чи російського походження. Потрібно зрозуміти, що будь-яка людина має право на те чи інше віросповідання. Щодо зустрічей владик різних Церков, то вони відбуваються не дуже часто, але спокійно. Цікавою була зустріч представників християнських Церков, яка проходила 21 січня цього року в Палаці “Україна” й була організована з ініціативи Президента України. На зустрічі зібралося майже 5 тисяч осіб – представників духовенства та мирян різних Церков. Значить, щось цих людей єднає... Потрібно тільки над цим працювати. Можливо, не рік і не два, можливо, десятки літ.

– Отче, як виглядає співпраця між Римсько-Католицькою та Греко-Католицькою Церквами? Чи є спільні проекти, спільні заходи?

– Наша спільна думка і спільна праця – це релігійно-моральне відродження людини. Бо після
50-літнього панування комуністичної системи людина є морально знищеною. І не тільки в Україні, а у всіх країнах Східної Європи. Інколи нас питають, чи є між нами екуменізм. Ні. Екуменізму немає. Він є між Православною і Католицькою Церквами, а ми – єдина Католицька Церква, між нами може бути тільки співпраця. Наша різниця лише в обряді. Але час від часу ми маємо спільні богослужіння.

– Прошу сказати кілька слів про церковні засоби масової інформації.

– Львівська архідієцезія РКЦ видає двомовний (українсько-польський) щоквартальник “Радість віри”. Кам’янець-Подільська дієцезія має дві газети (“Кредо” та “Аве Марія”) і часопис “Християнське слово”. Загальноукраїнська римо-католицька газета – це “Парафіяльна газета”, вона виходить у Києві. Луцька дієцезія видає газету “Волання з Волині” – це теж двомовна газета. Маємо також щонедільну 20-хвилинну радіопередачу “Кредо”, її транслюють з Києва на всю Україну. У Львові маємо змогу щосуботи виходити в ефір на хвилях радіо “Незалежність”.

– Світ у Ювілейному 2000 році... Якими є святкові заходи РКЦ в Україні?

– Ювілейні заходи – загальні для всієї Римо-Католицької Церкви. А щодо нас, то ми хочемо збудувати кілька святинь. Сподіваємося також здійснити паломництво в Рим, щоб зустрітися зі Святим Отцем і побачити, як святкує Ювілей весь християнський світ.