| ||||||||
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads18.gif){kind=small}
|
ADVERTISEMENT
LvivArt.com
| |||||||
| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПІДПРИЄМНИЦТВО В ПОСТУПІ |
|
№ 55 (499), п"ятниця 24 березня 2000 року
|
Ярославський склозавод: про гроші тут не говорять
Ольга ЯЦЕНКО
| ДОСВІД |
Учитися найкраще на чужих помилках. І досвід найкраще переймати у тих, хто вже досяг певних успіхів і тепер має здобутки – вагомі та шановані. Марно дивитися на заокеанських “монстрів” підприємництва, коли поряд сусіди за доволі короткий час зуміли так налагодити виробництво, що у своїй країні вже не мають конкурентів. А з проблемами (на відміну від “заокеанців”) вони зустрічалися “нашими”.
Йдеться про польський склозавод Huta Szkla Jaroslaw S.A. Розташований він зовсім поруч зі Львовом – тільки через кордон переїдь. Підприємство було створене у 1974 році в рамках програми індустріалізації східних районів країни. Потім був важкий період реформ, а вже в 1993 році виробництво відродилося. Саме того року склозавод увійшов до складу американського концерну Owens Illinois. І нині є одним із найбільших і найсучасніших виробників склотари у світі. Основні споживачі продукції заводу – виробники харчових продуктів.
Важко уявити, як така “махіна” може працювати настільки злагоджено та ритмічно. Але за весь час існування тут аварій не було. Це стало можливе завдяки сучасним технологіям, які впровадили тут інвестори. Технології ці охоплюють увесь виробничий цикл: від проектування продукції до контролю її якості, а також пакування (коробки з готовою склотарою спеціальні пристрої обтягують термоізоляційною плівкою). До речі, все це коштує понад 100 мільйонів доларів – саме стільки Owens Illinois інвестував у Hutu Szkla Jaroslaw S.A.
Тут використовують дві основні технології. Одна, так звана “чиста”, передбачає виробництво скла без використання утилізованої склотари. При другій, навпаки, використовують бите скло (це забезпечує високий коефіцієнт економії). “Чиста” технологія дорожча, бо потребує закупівлі піску (та ще й із чітко визначеним хімічним складом) і його транспортування на завод. Переробка битого скла, яка відбувається безпосередньо на заводі (сортування, миття, переплавка), не лише дозволяє заощадити кошти, а й мінімізує шкідливі викиди у природне довкілля (адже плавлення скла менш екологічно шкідливий процес, ніж варення скла з природної сировини). При виготовленні прозорого скла використовують 50% переплавленого скляного бою, а коричневого – 70%.
Щодня Huta Szkla Jaroslaw S.A. випускає 4,5 млн. пляшок і слоїків. Якщо
все це вишикувати в ряд, вервечка склотари простягнеться на 225 кілометрів
(це – як від Львова до Хмельницького). Зрозуміло, що таку велику кількість
продукції слід пильно контролювати. На заводі цілодобово функціонує цех
потрійного контролю виготовленої продукції. І контроль здійснюють з допомогою
комп’ютерного обладнання.
Сьогодні безпосередньо на виробництві задіяні 700 працівників. До приватизації
(тобто до 1993 року) їх було 1400. Але, як стверджують керівники Huty Szkla
Jaroslaw S.A., справді звільнили тоді лише чотирьох. Решту працевлаштували
в такий спосіб: навколо основного виробничого процесу задіяна ще маса сервісних
служб. Це – приватні підприємства, які створили колишні працівники склозаводу.
Кожен із 700 працівників склозаводу на початку року отримує календарик, де вказані всі його робочі та вихідні дні протягом року, а також дні відпустки. Такий підхід і дозволяє самим працівникам планувати своє життя, і запобігає порушенням трудового графіка.
На питання про середню зарплатню працівника склозаводу один із його
керівників відповів, що він не може цього знати. “Тут про гроші не говорять.
Я навіть сам не знаю, скільки заробляю”, – жартома відповів він.
Сьогодні Huta Szkla Jaroslaw S.A. забезпечує склотарою свого виробництва
практично весь польський ринок харчових продуктів, а також експортує її
в Західну Європу. Загалом, у Європі є 11 підприємств із виготовлення склотари
для харчових продуктів такого масштабу. І, як не дивно, вони між собою
злагоджено співпрацюють. Здорова конкуренція серед виробників склотари
є, але помітне і так зване “підстраховування”. Забезпечити транспортування
продукції або купівлю необхідних складників для виробництва колег не вважається
чимось незвичайним.
Huta Szkla Jaroslaw S.A. намагається активно виходити і на український
ринок. Як стверджує директор заводу з питань маркетингу у країнах Східної
Європи, в Україні продукцію підприємства купують київська “Оболонь”,
ВАТ “Рейнфорд” (Дніпропетровськ), Луганський лікеро-горілчаний завод. Польські
підприємці зацікавлені у близьких замовниках, бо це зменшує витрати на
транспортування, та підприємцям Криму чи Сходу України теж не відмовляють.
Адже в Україні, на їхнє переконання, немає виробництва склотари за світовими
стандартами, яке би володіло міжнародним сертифікатом ISO 9001.
|
|
