BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 53 (497), середа
22 березня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • Депутати отримуватимуть більше
    • Заарештовано викрадачів “Оскарів”
    • герцог единбурзький зіпсував партію сиру
    • Удовенківці захопили офіс костенківців
    • Папа закликає до примирення
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Кузьмук приїхав до Львова
    • “Собор” до влади не рветься
    • Злочинні шанувальники кольорових металів
    • Уніфікація законодавства допоможе виборцям
    • Готуємося до підняття плати за проїзд
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Людям – ідентифікаційні коди, а псам – медальйони
    • Убивців львів’янки засуджено
    • США допоможе нашим аграріям
    • Сучасний зв’язок та комп’ютні технології
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • І кому тільки ми не винні
    • Знайшли місце поговорити про співпрацю
    • Нашого цвіту – по цілому світу
    • Мера затримали на заправці
    • Наші танки проти американських
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • Плачкову “шиють” кримінал
    • Взаємопоглинання автоконцернів триває
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Анжела Меркель не вміє ходити. Поки що
    • Смерть воєводинського дона
    • Клінтон в Індії
  7. ПОСТУП В ЕКОНОМІКУ
    • Що робити з сіркою?
  8. АРТ-ПОСТУП
    • Пам’ятник писанці у Львові
    • Досмертна спрага краси Віктора Зарецького
    • Музична акція “метробудівців” – не для роботів
    • ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ЛЬВІВ
  9. ЛЕГЕНДИ ПОСТУПУ
    • Ті, що ссали кров
    • Чехо-Словаччина та Закарпаття
  10. МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
    • NEWS
    • Приймальний покій “швидкої допомоги”
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • “Колос” знову на висоті
    • Уперше – український фінал
    • Чи подарує “Русенборг” українцям путівку в чвертьфінал?
    • Український кулак міцніший, ніж кубинський
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • “Штучний інтелект” Спілберга або що робить Ален Делон в Женеві
    • ГОРОСКОП

pp_53_7  
 ПОСТУП В ЕКОНОМІКУ
СТОРІНКА 7
№ 53 (497), середа 22  березня 2000 року

Що робити з сіркою?

Северина КЛИМЕНКО

ЯВОРІВ

Засноване  1964 року в Яворівському районі Державне гірничо-хімічне підприємство (ДГХП) “Сірка” було в колишньому СРСР головною сировинною базою для виробництва фосфорних мінеральних добрив. Промисловий гігант, за словами його теперішнього генерального директора Петра Булавки, був наперед запроектований як “планово збитковий”, тому дотувався союзним бюджетом. Питаннями рентабельності, енергозбереження та екології, зрозуміло, ніхто не займався, значні обсяги виробництва, дотації з боку держави дозволяли локалізовувати джерела екологічної небезпеки. Ситуація змінилася на початку 1990-х років, коли попит на сірку різко зменшився. У червні 1998 року на ДГХП повністю зупинили видобуток руди з кар’єру та її переробку на технологічному комплексі. Рудник підземної плавки сірки працює лише для збереження свердловин та розігрітої видобувної зони. Зниження обсягів виробництва серйозно позначилось на його ефективності і поставило на грань банкрутства єдине в Україні підприємство з випуску сірки.

Все це призвело до негативних демографічних і соціально-економічних наслідків. Через припинення ритмічної роботи підприємства виникла проблема підтримки екологічної рівноваги.

Проектуючи колись Яворівській кар’єр, не врахували його розміщення в карстопровальній зоні. Унаслідок розширення та поглиблення кар’єру, а також  збільшення обсягів відкачування води, значно зріс масштаб природних карстових процесів. За оцінками держуправління екологічної безпеки у Львівській області, у зоні діяльності підприємства екологічна ситуація набирає критичного характеру. Внаслідок інтенсивного видобутку сірчаної руди відбулися небезпечні зміни у структурі ґрунтів в зоні діяльності підприємства, виникли непрогнозовані техногенні явища як на території родовища, так і на території прилеглого району. На сьогодні в зоні депресійної воронки зафіксовано до тисячі карстових провалів, до речі, за останні роки почастішали провали в населених пунктах Шкло,  Молошковичі, Бердихів, Підлуби, Воля Старицька, в районі санаторію “Шкло”.
Останнє небезпечне утворення карстового провалу було зафіксоване у травні 1997 року. Провал мав ширину 40 м, довжину – 80 м та глибину – 20-25 м. На території санаторію “Шкло” під загрозою руйнування опинились поліклініка, лікувальний і спальні корпуси, виникла загроза зникнення мінеральної води “Нафтуся”. Тож сьогодні на території району через відсутність коштів спостереження за карстопроявами (лише візуальні) проводить тільки геологічна служба ДГХП “Сірка”.

Якби ж тільки карстові явища... Безперервне забруднення річки Шкло дренажними водами гідровідвалу підвищує мінералізацію річкової води. Відсутність тампонажу відпрацьованих свердловин підземного виплавлення сірки постійно забруднює повітря сірководнем. Через брак коштів не рекультивуються порушені в процесі гірничих розробок землі.

Згідно з даними держуправління екологічної безпеки у Львівській області, досі на урядовому рівні не вирішено питання випереджуючих гірничо-розкривних робіт та інших природоохоронних заходів. Унаслідок недостатнього фінансування неможливо підтримувати в належному стані водовідливну систему, розраховану на відкачування підземних вод, яка не передбачає відводів річкового стоку. Внаслідок попадання цих вод у кар’єр створюється загроза забруднення сірководневими стоками річки Сяну (а відтак і Вісли). Проведене літогеохімічне опробування на території Яворівсько-Немирівського ГПР виявило масове забруднення токсичними металами і вільною сіркою. У квітні 1998 року ситуація погіршилась у зв’язку з проривом водосховища “Якша-2”. На сьогодні аварійна ситуація призупинена, проте для повної ліквідації небезпеки необхідно виконати ще кілька обов’язкових робіт (рекультивація бортів провалу, поетапне виведення об’єктів підприємства з експлуатації, підтримання діяльності водовідливів, водосховищ), а на це, як завжди, немає коштів.

Проблеми повернення екологічної рівноваги та безпеки проживання людей в зоні діяльності ДГХП “Сірка” почала загострюватися від часу припинення ритмічної роботи підприємства. Підтримка екологічного балансу  в зоні діяльності підприємства вимагає виконання комплексу робіт: утримання системи примусового відводу річок з території родовища; забезпечення стійкості уступів бортів кар’єрів, відкосів внутрішніх відвалів з метою запобігання зсувних явищ; відновлення земель, порушених гірничими роботами .

Не дивно, що чергове засідання Дорадчої ради з питань здійснення реґіональної політики розвитку і функціонування промислового комплексу Львівської області у середині березня ц. р. відбулося в Новояворівську, на ДГХП “Сірка”. Керівники найпотужніших підприємств Львівщини на чолі із заступником голови облдержадміністрації Тарасом Федаком обговорювали катастрофічну  економічну та екологічну ситуацію, що склалася на цьому підприємстві протягом останніх років.

Щоправда, це не перший візит поважних гостей на Яворівщину. За останні чотири роки, за словами генерального директора Яворівського ДГХП “Сірка” Петра Булавки, тут побувало кілька урядових комісій, які визнали ситуацію як надзвичайну. Та, на жаль, жодна з п’яти прийнятих постанов не виконана повністю.

Для стабілізації роботи Яворівського ДГХП “Сірка”, покращення соціальної й економічної ситуації в регіоні інститут ВАТ “Гірхімпром” розробив (враховуючи Закон України “Про спеціальну економічну зону “Яворів”) інвестиційні проекти виробництва сірчаної кислоти потужністю 300 тис. тонн на рік (при потребі України 2 млн тонн) на базі копальні підземної виплавки сірки, а також виробництва меленої сірки, сірчаного полімеру. Уже знайдено інвестора для виробництва сіркопродуктів, а щодо інвестування виробництва сірчаної кислоти тривають переговори з німецькими фірмами. На думку п. Булавки, необхідно розвивати видобуток сірки на Яворівському ДГХП “Сірка” з будівництвом на  основі його переробних підприємств, вирішуючи таким чином питання рентабельності родовища і виробництва дешевої сірчаної кислоти та сіркопродуктів.

Для зміцнення фінансово-економічного стану підприємства та створення умов для його подальшої рентабельності, на думку генерального директора ДГХП “Сірка”, необхідно забезпечити фінансування з держбюджету природоохоронних робіт і заходів з поступової ліквідації рудника відкритих гірничих робіт з проведенням гірничих виробок в екологічно-безпечний стан; реструктуризувати борги за спожитий у 1994-98 роках природний газ; списати борг за природний газ, спожитий в 1994-1997 роках для забезпечення потреб соціальної сфери; списати частину основних фондів, незадіяних у виробництві внаслідок виведення потужностей, без віднесення їхньої залишкової вартості на результати основної діяльності; забезпечити постійне газо- і електропостачання Яворівського ДГХП “Сірка” в межах аварійної броні для запобігання незворотних еколого-небезпечних процесів; реструктуризувати податкову заборгованість до держбюджету та списати суми податкової заборгованості зі сплати пені за станом на 1 січня 2000 року.

За словами голови правління ВАТ “Львівгірхімпром” Івана Зозулі, вирішення цих питань дасть змогу Яворівському ДГХП “Сірка” зберегти вітчизняне виробництво технічної сірки в обсязі 100-150 тис. тонн на рік з поступовим збільшенням до 300 тис. тонн, а також здійснити поступове закриття рудника відкритих гірничих робіт та забезпечити відновлення екологічної рівноваги у зоні його діяльності. До речі, саме інститут “Львівгірхімпром” розробив проект поетапного виведення потужностей кар’єру з експлуатації паралельно з поступовим відновленням природного ландшафту.

Свою думку щодо шляхів виходу яворівської “Сірки” з кризи висловили заступник голови облдержадміністрації Тарас Федак і начальник регіонального відділення Фонду держмайна Степан Давимука. Своє бачення проблеми виведення Яворівського ДГХП “Сірка” з кризи має голова Яворівської районної держадміністрації Степан Лукашик. “Загроза, яка існує  сьогодні, не є міфічною чи теоретичною, – каже керівник району. – Щоби зробити яворівську сірку конкурентоспроможною, необхідно її здешевити до рівня європейських цін. Для порівняння: на сьогодні яворівська сірка коштує 100 доларів США за тонну, тоді як російська – 18-20 доларів, а польська – 60-70 доларів. А для здешевлення продукції необхідні великі інвестиції, які можна залучити через введення в дію Закону України “Про вільну економічну зону “Яворів”.

Начальник управління промислової політики, транспорту та зв’язку Львівської ОДА Ростислав Сорока вважає, що максимально, на що може піти уряд, – це списати борги, бо “коштів як таких немає, тому доцільно створити обласний державний фонд, в який би підібрались акції державних підприємств, як це зробив уряд щодо зовнішніх боргів України; тобто, треба визначити привабливі підприємства, що будуть викуплені до кінця року, і виставити пакет акцій на продаж для іноземних інвесторів, а отримані кошти скерувати на програму закриття Яворівського кар’єру”. На думку п. Сороки, це найреальніший спосіб віднайдення коштів, – з одного боку, вони з державної кишені, а з іншого, – не з державного бюджету. Таке вирішення проблеми дозволить не залежати від жодного з міністерств і вирішувати всі проблеми на місці, в області.

За результатами засідання Дорадчої ради було внесено низку пропозицій щодо завершення розпочатого процесу реструктуризації підприємства, які б забезпечили збереження підземної виплавки сірки та виконання природоохоронних робіт.