| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПІДПРИЄМНИЦТВО В ПОСТУПІ |
|
№ 50 (494), п"ятниця 17 березня 2000 року
|
Коли чекати на дивіденди
Дмитро ЯЦЕНКО
| АКЦІОНЕРИ |
Сертифікати, аукціони, акції, дивіденди – ці слова ввійшли в лексикон чи не кожного українця. Що більше, завдяки паперовій приватизації кожен третій громадянин держави став акціонером. Що ж далі? Як свідчить практика, переважна більшість акціонерів так і не второпала суті сертифікатної приватизації, натомість зрозуміла, що “надія, подарована власністю”, виявилася дуже оманливою. Відтак укотре далася взнаки специфіка української дійсності: хотіли як краще, а вийшло... Проте нарікання на недосконалість законодавства, нечесність окремих структур, які брали участь у приватизації, зловживання керівництва приватизованих підприємств і навіть повільність інвестиційного процесу – це лише один бік справи, інший же – це необізнаність самих акціонерів з власними правами. Хоч трішки залатати цю прогалину має на меті пропонована стаття, поява якої стала можливою завдяки проекту Міжнародної фінансової корпорації (МФК) “Корпоративне управління в Україні”.
У середу львівський офіс проекту провів черговий семінар в Івано-Франківську для представників засобів масової інформації. За словами фахівців із юридичних і економічних питань діяльності акціонерних товариств, найактуальнішою проблемою і для підприємств, і для суспільства загалом стало опанування нюансів корпоративного управління. Після приватизації державні підприємства перетворилися здебільшого на відкриті акціонерні товариства (ВАТ), лише на Львівщині їх діє близько 600. Тому зрозуміло, що зацікавлених у вирішенні проблеми не бракує. І не тільки громадяни стали акціонерами без відповідного досвіду та знань. Новостворені ВАТ також зустрілися з труднощами, пов’язаними з організаційними та правовими особливостями колективної форми власності, якими є акціонерні товариства. У переліку цих питань називали підготовку та проведення загальних зборів акціонерів, захист прав акціонерів, порядок формування та розподіл повноважень між органами управління ВАТ, трудові правові відносини, операції з акціями, реорганізацію та створення дочірніх підприємств. Зі свого боку, працівники проекту “Корпоративне управління в Україні” здійснюють безплатні консультації для керівників ВАТ для вирішення цих проблем.
Правовий аспект
Приватизація як порівняно нове явище викликала чимало юридичних проблем. І найперше, з чим зіткнулися власники акцій, була необхідність захисту своїх прав. Як свідчить аналіз звернення інвесторів (особливо дрібних акціонерів) до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, порушення прав власників має поширений характер і навіть набуває тенденції до зростання. Найсерйозніші з них стосуються зловживань виконавчих органів ВАТ. Часто статути АТ містять вимогу про обов’язковий продаж акціонером-працівником своїх акцій товариству в разі звільнення чи під час виходу на пенсію, що суперечить чинному законодавству. Чимало порушень трапляється до та під час проведення загальних зборів, коли правління не повідомляє своїх інвесторів про них, обмежує у праві скликати позачергові збори або вдається до фальсифікацій під час реєстрації акціонерів і їхніх представників. Чимало скарг і на фінансових посередників, які після завершення сертифікатної приватизації згорнули свої підприємства в регіонах і не повідомляють про подальшу діяльність акціонерів, котрі довірили їм свої акції.
Та найрезонансніші порушення в діяльності товариств стосувалися різноманітних махінацій керівництва підприємств із майном. Досить часто правління здійснювало це без ухвали акціонерів, причому під час продажу чи передачі майна саме товариство отримувало мізерну компенсацію. Саме з такими фактами боротися найважче, бо вони стали наслідком недосконалого Закону “Про господарські товариства”. Нині лише 26 статей цього документу присвячені акціонерним товариствам, але вони не забезпечують дотримання прав акціонерів і кредиторів, а також гальмують розвиток фондового ринку в Україні й аж ніяк не спонукають до співпраці ні внутрішніх, ані зовнішніх інвесторів. Як зазначали організатори семінару, нині настала потреба прийняти окремий закон про акціонерні товариства. Його проект, уже розроблений з участю фахівців Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, USAID, Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства (TACIS) і Міжнародної фінансової корпорації, незабаром має розглядати Верховна Рада.
Перспективи існування ВАТ
І знову про надії. В Івано-Франківську учасники семінару відвідали ВАТ “Промприлад”. Це підприємство, як і багато подібних до нього, належить до колишніх гігантів радянської промисловості, що намагаються виживати в нових умовах, випускаючи головно промислові та побутові лічильники газу, манометри й інше обладнання. На підприємстві провели реструктуризацію, і всі підрозділи (навіть їдальня) стали дочірніми підприємствами. Діють стандартні для ВАТ органи керівництва: правління, спостережна рада, раз на рік влаштовуються збори акціонерів, але, попри це, завод не в змозі використовувати головну перевагу своєї форми власності – залучати нових інвесторів через емісію акцій. Складається патова ситуація: через економічні проблеми дивідендів ВАТ не виплачує, а тому випуск нових акцій не передбачається. Є й інші проблеми: застарілість обладнання, переважання частки бартерних операцій, що ускладнює налагодження виробництва іншої продукції.
Таких підприємств – десятки тисяч, а причина, яка заважає їм працювати,
загальновідома – важкий податковий прес. Якщо не послабити тиск податкового
законодавства, то для багатьох акціонерних товариств перспективи залишаться
невтішними. Навіть за умови вирішення законодавчих питань і покращення
знань акціонерів про культуру фондового ринку.
|
|