UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 49 (493), четвер 16 березня 2000 року ПЕРША СТОРІНКА Перевізники хочуть піднімати ціни Ветеринара вбив не тигр, а куля поліцейського Українець Дем’янюк судиться з Америкою Піст, герб і довибори ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Стихійні ринки переповнені підробками Російського кілера затримали у Львові Мозковий штурм бюджетних проблем Учора – запусти, сьогодні – “попусти” НАША СТОЛИЦЯ Нашого студента міняють за курсом 1,5 до 1 Дубляни теж мають свої легенди Народні обранці вражали продуктивністю Президентові України Л. Кучмі “Інтерол” дбає за клієнта архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Уряд у відставку не піде Прем’єр збирається на полюс Кучма – у Грузію. А Грузія – в НАТО У Лазаренка відібрали дачу Президент виправдовує референдум перед Європою У Києві вирішують долю ЧФ ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП край Україна уникнула дефолту і...кредитів МВФ General Motors і FIAT потоваришували Перша платна автострада у Польщі СВІТ ПОСТУП У СВІТ СВІТоогляд Ґор і Буш виходять на фінішну пряму Ветеринара вбив не тигр, а куля поліцейського Білоруси не хочуть бути бульбашами Зустріч стратегічних ворогів АРТ-ПОСТУП У СВІТ Дві виставки Жака Калло Баталії довкола шедеврів АРТ-СВІТ ОСВІТНІЙ ПОСТУП Професія – футболіст Чи можлива реформа при зубожінні вчителя? ОСВІТНІЙ ПОСТУП Учительські гроші – через суд ДОВІДНИК ПОСТУПУ Поради городникам СПОРТ-ПОСТУП Василь Іванчук: сезон починається з Крамника Три пенальтi за 25 хвилин, розчарування Реброва i нiчия.. СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР Технологічні пристрасті Гороскоп

 

АРТ-ПОСТУП У СВІТ

СТОРІНКА 7

№ 49 (493), четвер 16  березня 2000 року

Дві виставки Жака Калло

Музей образотворчих мистецтв в Нансі наважився на широкомасштабний проект: дві виставки Жака Калло (1592 – 1635), з березня по вересень 2000 року, повністю продемонструють творчість цього унікального, ні на кого не схожого художника XVII століття.

Перша виставка, яка проходитиме на батьківщині художника з березня по червень, присвячена його перебуванню у Флоренції (1610 – 1621) та складається зі 150 офортів художника, серед яких і його загальновідомі шедеври, зокрема велелюдний “Ярмарок поблизу Флоренції”, датований 1620 роком. Ця робота дивує своєю складністю та кількістю фігур. Цей графічний шедевр, який є синтезом технічних та стилістичних пошуків Калло, зображує ярмаркову сцену. “Тут можна знайти 1138 людей, 47 коней, 67 віслюків та 147 собак”, – підрахувала Клара Геллі-Салда, реставратор музею та куратор виставки.

Панорамність у трактуванні простору та віртуозна майстерність у передачі натовпу дається Калло легко, він сміливо та впевнено працює з масами фігур, його композиції рясніють неймовірною різноманітністю мотивів та багатством окремих деталей. Жвавість загального поєднується там із гостротою окремих характеристик. Останнє притаманно і його однофігурним композиціям. Видовжені пропорції фігур, дещо перебільшені рухи, чудернацькі силуети споріднюють твори Калло з мистецтвом маньєризму, проте він є дуже оригінальним і новаторським не лише у виборі сюжетів, а й у техніці. Він користується переважно офортною технікою, інколи комбінуючи її з прийомами різцевої гравюри. Його манера є вільною та різноманітною, а гравюри відрізняються живописністю та інтенсивністю переходів світлотіні.

Усе це притаманне роботам Калло вже починаючи із його першої графічної серії – “Каприччі” (50 аркушів, близько 1617 року), у якій відображені найрізноманітніші сцени флорентійського життя. До раннього періоду його творчості також належать серії “Жебраки”, “Танцюристи” (24 аркуші) та “Горбані” (21 аркуш), а також ряд аркушів із зображеннями персонажів італійської комедії масок.

І всі ці роботи, що вражають багатобарвністю світу у тонких чорно-білих штрихах, можна побачити на виставці у Нансі, де Калло народився у 1592 році і звідки у
16 років він вирушив до Риму, щоби вчитися там у майстерні художника Темпеста. У 1611 році він оселився у Флоренції, де правив тоді Козімо ІІ Медичі, великій прихильник мистецтва та покровитель художників.
Дуже швидко молодий француз стає придворним гравером, а після смерті свого покровителя він повертається в Нансі, де й живе до самої смерті.

Після повернення на батьківщину його роботи стають поважнішими та песимістичнішими. Виникають серії “Жебраки” та “Помираючі”, а центральними роботами пізнього періоду стають серії “Великі та малі біди війни” (1630-ті роки) (на світлині). Художник також починає приділяти увагу пейзажам (наприклад, “Новий міст у Парижі”).

Проте ці твори можна буде оглянути з червня по вересень. А зараз – серії флорентійського періоду, що виникли під різцем найбільшого графіка XVII століття, який зумів у статичних малюнках розіграти драми та трагедії свого часу.

Двадцять чотири твори імпресіоністів та художників інших епох було знайдено в сейфі банку Crеdit Suisse у Лозанні (Швейцарія).

Два портрети Мане роботи Дега, італійське полотно Коро, акварель Делакруа, велика монотипія Гогена, дев’ять творів Берти Морізо (малюнки, етюди, акварелі, пастелі, роботи олією), пейзаж Ренуара та його ж портрет Жюлі Мане із кицькою, малюнки Тулуз-Лотрека, п’ять малюнків та картина Мане... Ця фантастична збірка двадцяти чотирьох творів першої величини не втішила, а радше налякала працівників Crеdit Suisse, адже вона створила їм купу проблем.

Цей сейф належав Франсуа Долте, художньому редактору, експерту, фахівцеві з творчості Ренуара тощо. Після своєї смерті 8 квітня 1998 р., він залишив дуже заплутаний заповіт. Тому його спадкоємці, син Oлів’є та донька Маріанна, реставратор музею Мармоттан, не відразу прийняли цю спадщину, яка не ввійшла до загального списку майна. Пропустивши оголошення у декількох газетах у липні 1998 р., вони розшукують ймовірних банкірів батька.

А тим часом Ів Руар, знаменитий продавець картин, племінник та спадкоємець Анн-Марі Руар, власниці великої колекції творів мистецтва, померлої у 1993 році, в якої Франсуа Долте був виконавцем заповіту, подає оголошення у “Фігаро”. В оголошенні йдеться про розшук творів мистецва, які належали його тітці і яких, хоч вони й були внесені у перелік її майна, племінник не отримав, бо не знайшов.

Сейф у Лозанні був відкритий у присутності судового виконавця, і спадкоємці Долте отримали твори, які були швидко ототожнені зі списком Іва Руара. Останній повідомляє про це сенсаційне відкриття. Не виникає жодних сумнівів, що виявлені твори походять з колекції Анн-Марі Руар.

Кому має належати цей безцінний спадок? Не Франсуа Долте та не його спадкоємцям. Може, Іву Руару? “Ні, – стверджує Академія образотворчих мистецтв, – нам”. Дійсно, тітонька Aнн-Марі вийшла заміж за Деніса Руара, cина Ернеста Руара та Жюлі Мане, яка, у свою чергу, була донькою Ежена Мане та Берти Морізо (відповідно, вона автоматично була і племінницею знаменитого художника Едуарда Мане). Ця стара та поважна дама після своєї смерті заповіла родинні скарби Академії образотворчих мистецтв: будинки, злитки золота і головне – колекцію картин, яка нараховувала 140 творів, переважно імпресіоністів.

Твори ці мали бути вміщені у музеї Maрмоттан, де кожен міг би їх бачити. Ів Руар, її небіж, повинен задовольнятися лише одною квартирою “з обстановкою”. Обстановку складають столи, стільці, комоди... А також твори, які висять на стінах. Так от, ці твори були зняті виконавцями заповіту та змішані з іншими картинами, які зберігалися в сейфі і мали бути передані в музей, в експертних цілях.

Що з цього має бути повернуто Іву Руару? Він вимагає 33 твори, “які висіли на стінах”. Як доказ він подає фотографії та свідчення. Академія вимагає їх для себе і втягує племінника у судову процедуру.

Відкриття сейфу в Лозанні спричинилося до нової судової бійки (Академія ж не сумнівається, що ці картини мають бути негайно передані в експозицію музею) і поставило ще одне питання: як ці картини опинилися в Швейцарії? Тим більше, що там, згідно з твердженнями Іва Руара, бракує п’яти основних картин з тітчиної колекції: “Велика співачка з кафе”, “Пані Maне у саду в Бельвю” та “Пейзаж Бельвю” пензля Мане, “Циганська мрійниця” Каміля Коро та велике полотно Берти Морізо. Академія образотворчих мистецтв, теж схвильована цією справою, зчиняє великий галас і начебто готується запропонувати угоду Іву Руарту, а тим часом Олів’є Долте написав у газети відкритого листа, що спадкоємці, знайшовши картини, які не належали батькові, залишили їх у сейфі до рішення правосуддя із цього приводу. Тому будь-які натяки на їх намагання привласнити спадок він вважає наклепом. Так само він категорично протестує проти натяків на нечесність батька.

А тим часом перлини живопису ХІХ століття шукають собі домівки, не кажучи вже про те, що сліди п’яти шедеврів загубились у законодавчому тумані.
К. С.

400 німецьких та французьких музикантів та співаків зустрілися у Парижі для виконання “Реквієму” Берліоза під керівництвом віденського диригента Теодора Гюшлбауера. Цей склад уже виконував “Реквієм” в турне по німецьких містах.

У Берлінському центрі сучасного мистецтва відкривається виставка німецького відеоарту, зібрана з багатьох німецьких музеїв. Обіцяють 18 відеоскульптур та відеоінсталяцій, 42 роботи на папері, створені у період 1963 – 1994 років. Деякі твори виконані спеціально для нинішньої виставки. Серед художників заявлений сам батько-засновник Нам Джун Паянь, а також і недавні випускники нових шкіл медіа-мистецтва. Виставка повинна була відкритися ще декілька днів тому, але виникли труднощі з монтажем відеоінсталяцій. Це добрий знак: виходить, інсталяції складні й ефектні. Німецька виставка повинна стати першою акцією, що знайомить глядачів із сучасним мистецтвом нових технологій у ретроспективному аспекті.

П’ять концертів Баха звучатимуть по радіо цілий уїк-енд. Організатором акції виступило “Радіо Франс”, об’єднавши їх під назвою “Уїк-енд довкола родини Баха”. Тож звучатимуть твори Йоганна-Себастьяна Баха та його синів. У проекті братимуть участь бельгійський оркестр під керівництвом Філіппа Хорревеге, а також двоє віолончелістів: голландець Пітер Віспелвей та француз Крістоф Коін, які виконуватимуть “Сюїти для віолончелі”. Клавесиністка Селін Фріш гратиме “Варіації Голдберга”. Так що потяг до всіляких ретроспекцій та узагальнень тепер вихлюпнеться і з радіохвиль.
 

В музеї Гугенхайма в Нью-Йорку вже вкотре відкрито виставку Річарда Серра. Вісім еліпсів, що разом утворюють гігантського 31-метрового футуристичного змія, захопили відомий музей, а для відвідувачів знаменитої “Спіралі” створюють масу емоцій. Позитивних чи негативних – це вже індивідуально.