UKRAINEWSTAND Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds   УКРАІНОВИНИ Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення ADVERTISEMENT LvivArt.com

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП № 47 (491), вівторок 14 березня 2000 року ПЕРША СТОРІНКА “Морський старт” у Тихий океан Радуєв у російському полоні Ховають загиблих шахтарів † Пам’яті Еммануїла Миська ПОСТУП У ЛЬВОВІ Кілька слів Президент несподівано покинув Львівщину Львову загрожує соціальна напруга Усіх депутатів не задовольниш Нафтуся стане ціннішою Рейтинг згадуваності НАША СТОЛИЦЯ Дрогобиччани висловлюють недовіру мерові Вишкіл європейського способу мислення Львів’яни за “Самостійну Україну” Гудима спростовує Мостову У “Сафарі” знову різанина архіваріус: Про що писали газети... ПОСТУП З КРАЮ краєвид Ховають загиблих гірників “Морський старт” у Тихий океан (Закінчення) Референдум на Раду Європи не міняємо! Польський “мiленiум” без Кучми Симоненко звинувачує владу ПОСТУП У СВІТ Беззаперечна перемога правоцентристів Радуєв у російському полоні Пробачати і просити пробачення! Румунський бруд знову в Тисі СВІТоогляд РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПОСТУП Зеківська “комуна” ПОСТУП В ІСТОРІЮ Забута війна. 1939-1940 АРТ-ПОСТУП Диригент з Польщі діагностує симфонічний оркестр Силуети й матеріали “Просторових об’єктів” ПОСТУП ВЛАДИ Порядок організації та проведення масових заходів у м. Львові ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ЕВРИКА Метал ХХІ століття Зникнення мов СПОРТ-ПОСТУП “Львiвська полiтехнiка” вже шоста ФК “Львiв” i “Карпати” – в 1/8 Кубка України Поранений мадридський звір СПОРТ-БЛІЦ ПОСТ-SCRIPTUM КАЛЕНДАР БАГАТІ ТА ЗНАМЕНИТІ ГОРОСКОП

 

ДОСЛІДЖЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ

СТОРІНКА 10

№ 47 (491), вівторок 14  березня 2000 року

ЕВРИКА

Повнооптичні мережі, або швидкісне оптоволокно

Компанія Agilent Technologies запропонувала унікальне вирішення зрослих вимог до швидкості і якості передачі даних. Нова система, яку назвали Agilent Photonic Switching Platform, остаточно дозволяє реалізувати те, що зветься “повнооптичними мережами”. Заснована на двох випробуваних технологіях – inkjet і технології планарної циркуляції світлового потоку (PLC) – система переправляє потік інформації з однієї точки в іншу, не потребуючи перетворення сигналу з оптичного на електричний і навпаки. Як це здійснюється? Хвильові спрямовуючі, побудовані на технології PLC, перетинаються в кількох точках. У цих точках світло проходить через рідину, подібну за властивостями до цих спрямовуючих. Відтак світловий потік і його інформаційний вміст безперешкодно проходять через точки перетину. Однак, коли сигнал потрібно скерувати в іншому напрямку, у контрольну точку вміщують бульбашку, яка витискає рідину і змінює оптичні властивості точки перетину. Це змушує світло відбитись і піти новим шляхом. Такі бульбашки можуть бути вміщені або видалені з точки перетину сотні разів на секунду, забезпечуючи тим найшвидшу і надійну функцію комутації без використання механічних засобів.

Розширення ресурсів мозку

Ідея “якості життя” нині захопила весь цивілізований світ. Мільйони людей вважають за потрібне забезпечити собі творче довголіття. Засіб для цього вбачають зараз у терміні “ноотропи”, тобто препарати, що збільшують ресурси мозку. Ноотропні препарати полегшують діяльність клітин мозку при кисневому голодуванні, що може виникнути після інсульту, черепно-мозкової травми, інфекційних захворювань, інтоксикацій. Також вони покращують самопочуття, працездатність і настрій, тому людям похилого віку лікарі рекомендують приймати ноотропні препарати постійно. Та як діють ці препарати, до кінця не відомо навіть фахівцям. І чи не призведе їх використання до невідворотних змін в організмі людини.

Американські космічні дослідження загрожують Полінезії

Вчора з космодрому бази ВПС США Ванденберг у Каліфорнії стартувала ракета Taurus із експериментальним військовим супутником MTI. Старт мав відбутися ще 27 лютого. Та в останній момент з’ясувалося, що в районі падіння третього ступеня ракети розташований острів, де живуть люди. Це острів Марія в у Полінезійському архіпелазі Тихого океану, і перебуває він під протекторатом Франції. Переговори щодо цієї проблеми велися між урядами США і Таїті. Під час цих переговорів передбачалося вирішити питання про можливу тимчасову евакуацію мешканців. Інакше для зміни траєкторії ракети довелося би перепрограмовувати бортовий комп’ютер, а це зайняло би близько місяця. Однак під час переговорів з’ясувалося, що острів Марія все-таки незаселений, а адміністрація Французької Полінезії Таїті тривожиться за безпеку атолу Марутеа, який розташований на північний схід від острова Марія. На цьому атолі живуть люди, та американці вважають, що він не потрапляє в небезпечний квадрат, куди може впасти третій ступінь ракети Taurus. Отже, через плутанину з островами, а їх у Французької Полінезії аж 118, запуск було відкладено на два тижні. І коштувала ця затримка 267 тисяч доларів.

Видатний металознавець, академік НАН України І.К.Походня, вважає, що “основним конструкційним матеріалом, принаймні у першій чверті ХХІ століття, буде сталь”. А далі? За експертними оцінками, щорічні втрати від корозії металоконструкцій на теренах України в кілька разів перевищують асигнування на освіту й охорону здоров’я. Вважають, що кожна п’ята домна працює тільки на відновлення корозійних втрат. Які метали прийдуть на заміну залізу – найважливішому матеріалу сучасності?

Сьогодні економічний потенціал будь-якої країни визначає вже не кількість виплавленої сталі, а розвиненість передових технологій підвищення працездатності виробів і розробка та впровадження методів їх захисту. Один із найперспективніших матеріалів майбутнього – титан, його сплави та композиційні матеріали на його основі. Він має вищу, ніж інші, температуру плавлення, пластичніший і  поступається лише пружністю, перевершуючи всі інші поширені метали за такими важливими показниками, як питома міцність на одиницю маси та здатність протистояти навантаженням.

Понад 150 років знадобилося хімікам, аби розробити промислові способи видобутку титану. Відкритий він був у 1791 році, а перші декілька тонн металічного титану були використані в американських важких бомбардувальниках В-52 1950 року. Таким чином, промисловому використанню титану – лише 50 років, але його виробництво росло швидкими темпами і досягло вже десятків тисяч тонн.

Титан демонструє феноменальну корозійну стійкість, – у багатьох середовищах він не поступається шляхетним металам: платині чи паладію. Кисень і вода, сильні окислювачі, є “друзями” титану. Спостерігається дивовижна картина: той самий процес, який стрімко з’їдає залізо, перетворюючи його на іржу, робить титан велетнем, що не боїться майже ніяких ворогів, якщо його надійно прикриває і оберігає від руйнування найтонша оксидна плівка. В океанській воді, агресивному середовищі, за тисячу років корозія проникне вглиб титану лише на 20 мікрон. Тут він найстійкіший із промислових металів, тому з ним пов’язують майбутнє суднобудування. Ні бронза, ні латунь, ні інші сплави міді та нікелю не можуть змагатися з ним. Додавання всього 0,2% паладію робить титан у сотні разів стійкішим, аніж звичайний титан, а сплав із молібденом застосовують замість золота в міцних розчинах сірчаної, соляної та інших кислот. Лише перед фтором відступає титан. І це – єдиний виняток.
За вмістом у земній корі титан серед металів поступається тільки алюмінію, залізу та магнію. У надрах планети його в 6 разів більше, ніж марганцю, у 20 – ніж хрому, у 30 – ніж нікелю, у 50 – ніж міді та цинку, у 100 разів більше, ніж вольфраму та молібдену. На Україні відомі два розсипні родовища титанових руд: Самотканське у Дніпропетровській області й Іршанське – в Житомирській. З 1935 року на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті з титанової губки видобували магній; лише в 1956 році тут було випущено першу промислову партію титану. У Запоріжжі  знаходиться науково-дослідний і проектний Інститут титану – єдина у світі установа, що займається виключно проблемами видобування та використання титану.

Займаються проблемами титану й у нашому регіоні, у Львівському фізико-механічному інституті ім. Г.В.Карпенка, який у 1978 році президія Академії наук УРСР призначила головною організацією з захисту металів від корозії. Тут науковці під керівництвом членів-кореспондентів НАН України В.Похмурського, О.Романіва, докторів наук Р.Мелехова, В.Федірка й інших досліджують високотемпературну газову корозію титану та його сплавів, корозію в електролітах, міцність зварних і дифузійних з’єднань, розробляють технології підвищення конструктивної міцності.

Моя бесіда зі старшим науковим співробітником Фізико-механічного інституту, кандидатом технічних наук Анатолієм Пічугіним почалася незвичайно. Він дістав кусень сріблисто-сірого металу. Варто було взяти його в руку, як промайнула думка: “Сталь”, – але всередині порожня. Що це, жарт? Нічого подібного, просто це не сталь, а титан – найважчий серед легких металів. Далі співрозмовник дістав прут металу, зігнув, скрутив його, приєднав до нескладного пристрою і ввімкнув струм. Прут від нагрівання розпрямився і набув старої форми, яку він колись “запам’ятав”.

– Цей сплав титану з нікелем, – говорить науковець, – у співвідношенні один до одного у нас у країні називається “ТН”, а за кордоном – “нітинол”. Таку процедуру згинання-розпрямлення можна повторювати тисячі разів – і кожного разу результат буде однаковий. Сьогодні титан знаходить застосування як у “високих” технологіях, так і в побуті. Зі сплавів титану виготовляють усім відомі палиці для гірськолижного спорту, а у США – ключки для гольфу. Це тривіальне застосування властивостей титану, та унікальні якості цього металу роблять його незамінимим у судно-, ракето- й літакобудуванні.

У галузі авіаційних матеріалів ми співпрацюємо з АНТК “Антонов”. Завдяки використанню титану замість алюмінію та сталі масу літака вдається знизити на 20-25 відсотків. А полегшити літак – означає збільшити його швидкість, радіус дії, верхню межу, покращити маневреність. Кожен зекономлений кілограм маси двигуна дозволяє зберегти завдяки полегшенню конструкції фюзеляжа близько десяти кілограмів у загальній масі літака, тож літак може взяти на борт більше вантажу або палива. Заміна тільки болтів, гайок, гвинтів та інших елементів кріплення на титанові зменшує їх масу на третину. Для транспортного літака це – понад 100 кг тільки на двигунах. Зрозуміло, яке важливе застосування титану в українській авіаційній промисловості. Сьогодні проблемою є виготовлення з титану збірника повітря двигуна літака, який використовується як для спрямування повітряного потоку в турбіну, так і для відбору тепла в пасажирський салон. Цей елемент конструкції літака зазвичай виготовляють за складною технологією дифузійного зварювання, а заміна сталі на титан дасть сотні кілограмів зменшення маси, – це суттєвий виграш для характеристик літака. Розробляють цей елемент для українського літака нового покоління Ан-70, а заміна таких деталей на всіх українських літаках дасть суттєву економію палива.

– Займалися ми і проблемами космічної техніки, – продовжує мій співрозмовник. – Так, під час розробки ракетного комплексу “Енергія-Буран” шар-балони для космічного корабля було запропоновано робити з титану: вони мали витримувати космічний вакуум, високий тиск і низькі температури. Парадоксальність титану – в можливості спалаху при контакті з киснем, якщо захисна плівка ушкоджена. У нашому відділі розробляли технологію їх оксидування для формування щільної плівки.

На жаль, сьогодні титанова промисловість – це не стільки металургія, скільки промисловість з виробництва фарбника. На метал переробляють лише одну двадцяту частину видобутої сировини. Інші дев’ятнадцять частин переробляють на пігментну фарбу – титанові білила. Титанові сплави – це, напевно, найдосконаліші матеріали, які використовує сучасна техніка, та використання вони знаходять усе ще недостатнє. Ми працюємо, щоби виправити таке становище, виконуємо науково-технічне й інженерне забезпечення сучасних розробок. Але значна частина наших робіт вимагає фундаментальних досліджень, а їх фінансування сьогодні недостатнє. Гаяти ж час теж не можна: завтра доведеться купувати те, що можемо виробляти самостійно. Україна, на відміну від багатьох країн Європи, має велику сировинну базу, і не використовувати такий подарунок природи було би злочином.

ООН і ЮНЕСКО занепокоєні скороченням кількості мов на планеті. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан виступив із ініціативою провести загальносвітову акцію на захист мов, яким загрожує відмирання.

На світі існують 6-7 тисяч етнолектів, які можуть мати статус окремих мов (термін “етнолект” об’єднує як окремі мови, так і діалекти, які мають певні відмінності від мови, до якої мали би належати). Щонайменше половина з цих етнолектів “умре природною смертю” ще у ХХІ столітті.

У Європейському союзі приблизно кожен сьомий мешканець (близько 50 мільйонів осіб) говорить однією з 41 малої мови. До них належать кельтські, деякі слов’янські мови, а також мова басків. Деякі лінгвісти вважають найбільш небезпечною ситуацію для мови лужицьких сербів (сорбів) у Німеччині та кашубів у Польщі.

Мова, що вмирає, має малі шанси відродитися. В Ірландії, незважаючи на значні зусилля держави, число активних мовців ірландської мови не перевищує одного відсотка населення. Більшість воліє говорити англійською.

Тисячу років тому світ користувався 10-15 тисячами мов. У 1500 році їх число зменшилося до семи тисяч. Протягом наступних 500 літ – іще на тисячу. Протягом найближчих 20 років лінгвісти прогнозують зникнення мов племен і дрібних етнічних меншостей, які живуть по сусідству з теренами поширення великих світових і регіональних мов. До останніх зараховують англійську, іспанську, французьку, арабську, китайську, гінді, російську та німецьку.

Зараз носіями приблизно третини мов у світі є спільноти, що нараховують менш ніж по тисячі осіб. А близько 155 мовами володіють громади чисельністю менш ніж 300 осіб. Ці мови зникнуть передовсім, хіба би групи їх носіїв перебували в ситуації щільної ізоляції від навколишнього світу. Деякі з тих мов можуть зникнути ще до того, як їх спроможуться вивчити чи принаймні зафіксувати лінгвісти.

Англійська мова – рідна для близько 400 мільйонів осіб, іще більше людей володіє цією мовою як другою. У 60 країнах англійська – державна чи офіційна мова. Китайською мовою володіє близько 21 відсотка населення Землі, російською та іспанською – по 6%, португальською – 4%, японською та арабською – по 3%, французькою – 2%. В останні роки іспанська мова дістає широке поширення в окремих штатах США, а німецька – у країнах Центральної Європи.

Майже дві тисячі років універсальною мовою порозуміння у Європі була латина. За останні сторіччя робили спроби створення подібної універсальної мови міжнародного спілкування. У 1887 році лікар із Білостока Людвіг Заменгоф запропонував есперанто, яке складалося на 60% із романських і на 30% із германських лінгвістичних елементів. Нині ця мова вже має словниковий запас в обсязі 15 тисяч слів, а на всіх континентах мешкають понад 4 мільйони осіб, котрі нею володіють. Були спроби створити інші “штучні” мови: інтерлінгва, бейсик (елементарна англійська), ідо (спрощене есперанто). Однак вони не здобули навіть такої популярності, як есперанто.

Роль середньовічної латини в сучасному світі все більше виконує англійська мова, потребу вивчення якої активно стимулює користування всесвітньою мережею Інтернет.

Важко оцінити за таких обставин перспективи виживання та розвитку української мови. Але історія знає випадки відродження навіть тих мов, які вже вважали “мертвими”, наприклад, івриту в Ізраїлі.