| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП З КРАЮ |
|
№ 46 (490), субота-неділя 11-12 березня 2000
року
|
| КРАЄВИД |
Президент України Леонід Кучма вважає, що “прихід до влади в Росії”
Владіміра Путіна означатиме для цієї країни “передусім чіткість, послідовність
і ясність політики, що проводиться”. “Але ось якої політики – це питання
майбутнього”, – сказав Президент України в інтерв’ю, опублікованому в п’ятницю
в українській газеті “Факты”. Л. Кучма зазначив, що під час кількох зустрічей
з в. о. президента Росії В. Путін справив на нього “добре враження”. “Діловий
тон, ділові розмови, жодних загравань. Я вітаю такі стосунки. І бажаю Путіну
успіху”, – сказав Л. Кучма.
Президент України Леонід Кучма скасував статті указу “Про вдосконалення
державного управління інформаційною сферою” (від 16 вересня 1998 року)
в частині створення державної акціонерної компанії “Українське телебачення
і радіомовлення” (ДАК “Укртелерадіо”). У вересні Кабінет Міністрів
ухвалив постанову про створення державної акціонерної компанії “Українське
телебачення і радіомовлення” у формі відкритого акціонерного товариства
і призначив головою її правління Миколу Княжицького (звільнено з посади
в листопаді того самого року).
Президент України Леонід Кучма і прем’єр-міністр країни Віктор Ющенко
лідирують у лютневому рейтингу впливовості українських політиків, складеному
Київським центром політичних досліджень і конфліктології за результатами
опитування 50-ти експертів. Традиційне опитування “50х50” проводилося
наприкінці січня – на початку лютого. Далі в рейтингу йдуть перший заступник
голови Верховної Ради, лідер Соціал-демократичної партії (об’єднаної) Віктор
Медведчук, глава Адміністрації Президента Володимир Литвин, депутат, лідер
групи “Відродження регіонів” Олександр Волков, голова парламенту Іван Плющ.
7 і 8 місця в рейтингу поділяють депутат Григорій Суркіс і віце-прем’єр
Юлія Тимошенко, на 9-й позиції – координатор парламентської більшості Леонід
Кравчук, на 10-й – голова Служби безпеки України Леонід Деркач.
Керівником групи радників прем’єр-міністра України призначено Олександра
Горбунова. Це визначено постановою Кабінету Міністрів від 9 березня.
Цією самою постановою
О. Горбунова звільнено з посади керівника Центру аналізу та розробки
стратегії діяльності уряду служби прем’єра. Іншими постановами уряду радниками
прем’єра призначено Сергія Єрмилова, Володимира Фролова, Олександра Яременка,
а також Павла Качура.
Юрія Щербака призначено послом України в Канаді і представником України
при Міжнародній організації цивільної авіації. Указ про це підписав
Президент України Леонід Кучма, повідомляє прес-служба глави держави. У
1991 – 1992 роках
Ю. Щербак був міністром охорони навколишнього природного середовища
в уряді України. У 1992 – 1994 роках він обіймав посаду посла України в
Ізраїлі, в 1994 – 1998 роках – посол України в США. Іншими указами Президента
у зв’язку з переходом на іншу роботу звільнено з посади українського посла
в Бразилії, а також в Болівії, Венесуелі, Еквадорі (за сумісництвом) Олександра
Ніконенка, в Аргентині і (за сумісництвом) Парагваї, Уругваї, Чилі – Віктора
Пащука.
Дмитро ЯЦЕНКО
| ШТУРМОВЕ |
Продовження. Початок – стор. 1
Оцінки події різними політичними силами виявилися досить протилежними. Лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко переконаний, що захоплення будинку Центрального комітету КПУ в Києві групою молодих людей ультранаціоналістичного спрямування є “спланованою акцією”. “Це важко піддається здоровому глузду та осмисленню”, – сказав Петро Симоненко, але разом з тим лідер комуністів відмовився від подальших коментарів, посилаючись на те, що він щойно повернувся з відрядження і не має у своєму розпорядженні інформації в повному обсязі.
“Політичним бандитизмом” назвав захоплення молодими націоналістами будинку
ЦК Компартії України лідер Соцпартії Олександр Мороз. На його думку, в
державі, де шанують закон і Конституцію, такого бути не може, а “оскільки
вищі керівники держави постійно демонструють неповагу до Конституції, така
ситуація не дивує”.
Лідер соціалістів також підкреслив, що “це недалекі, “ура-патріотичні”
вимоги, що не мають нічого спільного з патріотизмом, інтересами держави
і нації”, – і зажадав повною мірою використати закон для покарання цих
дій.
На відміну від категоричних заяв лівих, заступник голови Народного Руху України, народний депутат Олена Бондаренко розцінює акцію щодо захоплення радикально налаштованими молодими людьми офісу ЦК Компартії в Києві як політичну акцію, а не кримінальну справу. Вона зазначила, що Народний Рух вважає за необхідне розв’язувати всі конфлікти мирним шляхом, однак “цей конфлікт змушує нас задуматися”, чи все в Україні гаразд з демократією. “Вчинок цих молодих людей – це протест проти засилля комуністичної номенклатури, засилля проросійських настроїв у засобах масової інформації, проти ситуації в економіці”, – сказала Олена Бондаренко. Голова Київської міської організації Руху Олександр Чорноволенко повідомив, що серед затриманих – 4 члени Народного Руху, які вступили в партію після загибелі В’ячеслава Чорновола. Він висловив готовність членів фракції НРУ у парламенті оголосити вимоги затриманих з трибуни Верховної Ради. Крім того, Олександр Чорноволенко зазначив, що “акція буде на користь Україні”, а відтак сподівається на м’яке покарання молодих людей у вигляді позбавлення волі на 15 діб.
P. S. Уже коли верстався номер, стало відомо, що учасники антикомуністичної
акції були відпущені з підпискою про невиїзд. Додамо, що захоплення партійного
центру комуністів може стати передостанньою краплею всіх нещасть лівих
у цьому році – захоплення будинку лише розпалить боротьбу проти комуністів,
що особливо вигідно перед розглядом Конституційним Судом подання про заборону
КПУ.
Остап ЛЕШИК
| ПІДГОТОВКА |
День проведення всеукраїнського референдуму наближається, тож із 13 березня Центрвиборчком починає централізоване постачання в регіональні друкарні паперу для виготовлення 234 млн. бюлетенів. До 1 квітня дільничні комісії повинні отримати вже віддруковані бланки. І хоча Конституційний суд ще півмісяця розглядатиме законність проведення плебісциту, Президент знову висловився за доцільність його проведення.
Закон покладає виготовлення бюлетенів на регіональні комісії. Вони повинні повідомити ЦВК реквізити друкарень, де їх будуть виготовляти. Дніпропетровці при цьому не забули віддати належне “національному товаровиробникові”: на виробництво паперу Дніпропетровською паперовою фабрикою і його доставку в регіональні друкарні передбачено 2 млн. грн. До 17 березня друкарні забезпечать папером, а до початку квітня всі бюлетені мають бути віддруковані (на це піде ще 1,2 млн. грн.). Таким чином, тільки виготовлення бюлетенів для кожного з 39 млн. виборців (6 питань на шести аркушах) коштуватиме 3 коп. за примірник.
Загалом, демократія, звичайно, коштує зовсім не дешево. На проведення
референдуму в держбюджеті-2000 передбачено 30 млн. грн. З них, як стверджує
“Інтерфакс”, основна частина
(18,2 млн.) піде на заробітну плату звільненим членам комісій. За попередніми
підрахунками, плебісцит мав би обійтися Україні майже у 50 млн. грн., тож
значну частину коштів доведеться викласти місцевим бюджетам.
Із формуванням парламентської більшості необхідність у проведенні референдуму
не лише не відпала, а й посилилась, переконаний Леонід Кучма. Він вважає,
що коли референдум скасувати, то постане загроза розвалу цієї більшості:
по-перше, там є чимало випадкових людей, а по-друге – немає гарантії, що
у новому складі Верховної Ради складеться міцна парламентська більшість.
“І що тоді – знову роки парламентської бездіяльності?”, – патетично запитує
Президент. Хоча в його словах проглядається чималенька частка цинізму:
мовляв, як не крути, а “іншої альтернативи немає”. Водночас Леонід Данилович
вбачає у референдумі можливість “закласти в Конституцію систему відповідальності
кожної з гілок влади”. Таким чином, він, очевидно, відкидає можливість
підписання угоди про взаємну відповідальність між урядом, парламентом і
Президентом, яку ініціювала більшість ще на початках свого існування. Конституційний
механізм відповідальності Президент небезпідставно вважає більш дієвим,
аніж такий собі “суспільний договір”. Разом із тим, Президента конституційна
відповідальність торкатиметься найменше.
Підтримуючи імідж доброго Президента, Кучма також зазначив, що не вітає “усунення меншості від участі в керівних органах парламенту. В ньому повинні існувати більшість та опозиція зі своїми правами, і опозиція повинна мати можливість сказати своє слово у Верховній Раді й бути почутою”. Натомість гарант Конституції знову наголосив на необхідності створення двопалатного парламенту. Леонід Кучма також пообіцяв, що верхня палата парламенту не призначатиметься Президентом, а обиратиметься народом. “Основна їхня робота – на місцях. Так би мовити, депутати-практики, а не теоретики”, – прорекламував “палату губернаторів” Кучма. Він також бачить у ній певний заслін “популістським рішенням нижньої палати”, що мало б звести до мінімуму застосування Президентом права вето.
Щодо можливого вироку Конституційного Суду, який з 29 лютого розглядає
законність президентського указу про референдум, то “я виходжу з того,
що, підписуючи указ про референдум, Президент ніде не вийшов за межі правового
поля і діяв відповідно до Конституції”, – підказує “правильний” варіант
вирішення цієї справи Леонід Кучма. До 29 березня і Україна, і Рада Європи
повинні дізнатися про висновки КС з цього приводу. І чим довше триває розгляд
(а відповідно – збільшуються затрати на підготовку референдуму), тим менше
шансів на те, що в указі про проведення всенародного референдуму знайдуть
розбіжності з Основним Законом.
Центральна виборча комісія України зареєструвала народним депутатом
по партійному списку Народного Руху України Миколу Кульчинського. Його
зареєстровано замість вибулого Івана Зайця, призначеного міністром екології
і природних ресурсів. Журналіст М. Кульчинський, який ішов у партійному
списку під номером 47, до обрання до парламенту був помічником-консультантом
народного депутата, головою Полтавської обласної організації НРУ, головою
Полтавського відділення товариства “Просвіта”.
Усього до органів державної влади і Кабінету Міністрів України було
призначено 10 депутатів-сумісників.
З них чотирьох було обрано по єдиному загальнодержавному округу за
партійними списками, шістьох – по мажоритарних округах. Вісім сумісників
подали заяви про складення депутатських повноважень.
Замість цих вибулих депутатів було зареєстровано за списком СДПУ(о)
– Олега Андрєєчева і Костянтина Фесенка, за списком Партії зелених – Віктора
Хазана.
Л. С.
Учора лідер Всеукраїнської профспілки “Солідарність” Юрій Пивоваров
заявив, що його організація направила до Вищого арбітражного суду України
позов на рішення колегії Міністерства юстиції про скасування реєстрації
профспілки. Крім цього, “Солідарність” направила в зазначений суд ще один
позов – на відшкодування 150 мільйонів гривень за моральні збитки внаслідок
дій Мін’юсту. Відповідні звернення від імені профспілки “Солідарність”
було направлено також до Генеральної прокуратури, прем’єр-міністру і Президентові.
Юрій Пивоваров пояснив, що
30 грудня минулого року Мін’юст зареєстрував профспілку “Солідарність”
і вніс цю організацію в Реєстр об’єднань громадян України, видавши відповідне
посвідчення. Однак 9 лютого 2000 року колегія Мін’юсту скасувала це рішення,
анулювала реєстрацію “Солідарності”, постановила виключити профспілку з
Реєстру й офіційно повідомити про це в засобах масової інформації. Крім
цього, колегія Мін’юсту ухвалила поінформувати Національний банк України
про необхідність ліквідації рахунків профспілки.
Профлідер зазначив, що, незважаючи на численні прохання про зустрічі, керівництво Мін’юсту не зустрілося з керівництвом профспілки. Своє рішення колегія Мін’юсту обґрунтувала наявністю інформації про невірогідність поданих на реєстрацію “Солідарності” документів і проведенням перевірки. Однак Юрій Пивоваров підкреслив, що така інформація надійшла від чотирьох представників вільних профспілок, яких раніше було звільнено з керівних постів у своїх організаціях за серйозні фінансові порушення.
Такі дії з боку влади і людей, які “донесли” на “Солідарність”, лідер
профспілки розцінив як “звичайну помсту з тим, щоби профспілка не заважала
грабувати Україну”. Водночас Юрій Пивоваров не виключив, що подібні заходи
можуть бути пов’язані й із тим, що “Солідарність” на минулих президентських
виборах підтримувала кандидатуру екс-спікера Олександр Ткаченка.
Д. Я.
|
|