|
[ <<< INDEX ]
POSTUP - ПОСТУП
|
ПОСТУП |
|
№ 45 (489), п"ятниця 10 березня 2000 року
|
|
|
ОБЛОГА |
Учора опівдні група озброєних пістолетами молодиків захопила приміщення
центрального комітету Комуністичної партії України і вивісила гасло “Неподільна
вільна Україна від гір Карпат до Кавказу”. За інформацією правоохоронних
органів, молоді люди назвали себе членами молодіжної організації “Самостійна
Україна” і висунули вимогу законодавчої заборони КПУ, оскільки ця організація
“веде підривну антиукраїнську діяльність”. Молодики, які захопили будинок,
відпустили усіх присутніх у приміщеннях працівників, а також зазначили:
“Ми не терористи і діємо в рамках політичної необхідності”. Після захоплення
будинок ЦК КПУ оточили міліція, ЗМОП, приїхала пожежна команда.
Продовження – стор. 4
свободи поки що врятовані
МІСЬКРАДА |
Міському голові не вдалося нав’язати депутатам міськради “Порядок організації
та проведення масових заходів у м. Львові”. Проект цього документа містить
низку положень, які обмежують конституційні свободи громадян нашого міста.
Продовження – стор. 2
Асоційоване членство в Європейському Союзі
ПРОЖЕКТИ |
Вступ України до кінця 2000 року до Всесвітньої торговельної організації,
підготовка умов для визнання України асоційованим членом у Європейському
Союзі, профіцит бюджету в 2002-2004 роках і, як наслідок, зменшення зовнішнього
боргу й погашення всіх боргів із зарплати, пенсій та інших соціальних виплат,
збереження стабільності цін (середньорічна інфляція в 2002-2004 роках –
7%), приватизація землі й зростання виробництва в агропромисловому комплексі
(на 1,6% в 2002 році і на 4% – в 2004 році), а також зростання реальних
прибутків населення до 2004 року в 1,3-1,4 раза – саме такими мають бути
основні результати виконання програми дій, яку підготував Кабмін на наступні
чотири роки.
Продовження – стор. 5
Мирослав ПЕРУН
ВЕРСІЇ |
Учора вранці при злеті з московського летовища “Шереметьєво-1” зазнав катастрофи літак Як-40 авіакомпанії “Аеротекс” (Вологда), який вирушав до Києва в рамках чартерного рейсу. Усі, хто був на борту (п’ятеро членів екіпажу та четверо пасажирів), загинули. А серед пасажирів були президент ВАТ “Група Альянс” Зія Бажаєв і президент холдингу “Совєршенно сєкретно” Артем Боровик.
За словами очевидців, літак, піднявшись на висоту 50 метрів, зненацька
впав на землю.
Інспектор служби безпеки аеропорту “Шереметьєво-1” Міхаїл Блінов повідомив,
що його відомство виключає версію теракту. Він зазначив, що “літак при
відриві від злітної смуги на швидкості понад 200 км/год. нахилився вліво
і, зачепивши крилом бетонну смугу, впав на землю, причому паливо, що вилилося
з баків, спалахнуло”. Блінов наголосив, що пасажири загинули від удару
об бетон, а не від вогню.
За фактом авіакатастрофи порушено кримінальну справу за статтею 263 (частина 3) Кримінального кодексу Російської Федерації (порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту). “Чорний ящик” з літака ще вчора доставили в Комісію з розслідування випадків на авіатранспорті. Поки що докладної інформації про причини катастрофи не надходило.
На користь того, що катастрофа була наслідком нещасного випадку (чи фатального збігу обставин), мав би свідчити великий вік літака – 24 роки (з 25 дозволених). Його мали невдовзі списати.
Проте чимало оглядачів говорять про можливий теракт. Адже серед загиблих
пасажирів – відомий журналіст і підприємець Артем Боровик (головний редактор
тижневика “Совєршенно сєкретно”) та не менш відомий у бізнесових колах
Зія Бажаєв. Останній (виходець з Інгушетії) у 1995-96 роках був президентом
Південної нафтової компанії (ЮНКО), яка діяла в Чечні в період першої російської
окупації. Згодом Бажаєв став президентом відомої російської нафтової компанії
“СІДАНКО”. Акціонерами ВАТ “Група Альянс”, яку він очолював на момент загибелі,
є 15 суб’єктів Російської Федерації та два великі промислові підприємства.
Обох загиблих об’єднували спільні інтереси: Боровик і Бажаєв вели переговори
про купівлю “Альянсом” значної частки “Совєршенно сєкрєтно” (за неофіційною
інформацією, “Альянс” уже отримав контроль над тижневиком “Версія”, що
входить у структуру інформаційного холдингу). За словами головного редактора
“Версії” Рустама Аріфжанова, вже є декілька версій трагедії, отож Інформаційно-видавничий
холдинг “Совєршенно сєкрєтно” має намір провести власне розслідування обставин
загибелі свого шефа. Відомий політолог і журналіст, батько загиблого Генріх
Боровик заявив, що останнім часом його синові погрожували невідомі. На
його думку, катастрофа Як-40 навряд чи є трагічною випадковістю.
Продовження – стор. 6
Тетяна НАГОРНА
АКЦІЯ |
Запланована у центрі Львова акція протесту проти русифікації міста вчора відбулася. Представники шістнадцяти громадських організацій і політичних партій провели віче біля пам’ятника Шевченку, а потім, декламуючи (як і десять років тому) різноманітні гасла, пройшли проспектом Свободи повз Оперний театр, повернули до пам’ятника Грушевському, а звідти – до міської та обласної рад.
Перед охочими долучитися до акції протесту, яких виявилося не те щоб
дуже багато, але все ж таки кількасот осіб, виступили голови львівських
обласних партійних організацій, які ініціювали вчорашню акцію, та й просто
знані у Львові патріоти. Буквально всі говорили про засилля російської
мови в інформаційному просторі нашого міста, про те, яке це неподобство
– і що з ним негайно треба “щось робити”. “Пасивність – наша вина. Якби
ми вийшли на вулиці й поперевертали ті ятки з російськими книжками і газетами
в багно, і робили б так на кожному кроці – ото був би дієвий спосіб”, –
цю фразу Юрія Шухевича мітингуюча громада зустріла захопленими вигуками
й оплесками, але втоптувати імперську отруту в бруківку княжого міста не
кинувся ніхто. “Хай нас небагато, але ми найактивніші. Напівзаходи уже
не прийнятні – діяти треба радикально, хай навіть це потягне за собою кримінальну
відповідальність”, – зробив чергову сенсаційну заяву знаний у Львові радикал
Андрій Шкіль. Словом, емоцій і азарту до справи захисту української мови
шляхом “вигнання зі Львова російської мови, культури і мистецтва” у виступах
організаторів не бракувало, а ще більшої затятості мітингуючим додавав
дощ та “декорації” у формі промовистих плакатів.
Продовження – стор. 2
|