| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП У СВІТ |
|
№ 44 (488), четвер 9 березня
2000 року
|
| СВІТООГЛЯД |
БРЮССЕЛЬ. Австрійський президент Томас Клестіль закликав Європейський
Союз дати Австрії шанс перед тим як оцінювати роботу нового уряду країни.
Виступаючи у Брюсселі після зустрічі з президентом Європейської Комісії
Романо Проді, він сказав, що Австрію піддають невиправданій критиці, яка,
на його думку, свідчить про необізнаність з реальною ситуацією. Партнери
з ЄС припинили двосторонні відносини з Австрією після того, як минулого
місяця склав присягу уряд за участю ультраправої Партії свободи.
БІЛЬБАО. Баскська сепаратистська організація ЕТА взяла на себе відповідальність
за вибухи в Мадриді та місті Віторія в Країні Басків 21 січня та 22 лютого.
Жертвами цих терактів стали 3 особи. У заяві ЕТА, опублікованій в одній
із баскських газет, не згадується недавній вибух у місті Сан-Себастьян,
в результаті якого було поранено 8 осіб. У грудні минулого року ЕТА заявила
про припинення перемир’я, звинувативши уряд Іспанії у зриві переговорів
з врегулювання ситуації в Країні Басків.
РАМАЛЛАХ. Ізраїльський прем’єр-міністр Єгуд Барак каже, що ізраїльтяни
і палестинці перебувають на межі важливого прориву у спробах відновити
переговори щодо остаточного мирного договору. Барак і лідер палестинців
Ясир Арафат зустрілися у місті Рамаллах, що на західному березі ріки Йордан.
На зустрічі був присутній американський посланець Деніс Росс, який оголосив,
що мирні переговори поновляться у Вашингтоні цього місяця.
ПЕКІН. У Китаї за хабарництво у великих сумах стратили колишнього заступника
губернатора східної провінції Цзяньсі Ху Чанціня. За останні 50 років це
найбільш високопоставлений чиновник, засуджений до смертної кари за цією
статтею. Виконання вироку співпало в часі з черговою сесією Всекитайських
зборів народних представників, і, як передає Бі-Бі-Сі, страта має стати
попередженням, що пекінське керівництво рішуче налаштоване викоренити корупцію
в країні.
ДАМАСК. Президент Сирії Хафез Асад прийняв відставку уряду країни на
чолі з прем’єр-міністром Мухаммедом Зуабі. Минулого вівторка свої пости
в уряді залишило 37 міністрів. Це перші перестановки в уряді Сирії за останні
8 років. Формування нового кабінету доручено Мухаммедові Мустафі Міро,
який раніше займав посаду губернатора північної провінції Алеппо.
КАРАЧІ. Усунутий з посади прем’єр-міністр Пакистану Наваз Шаріф, який
уперше дає свідчення на судовому процесі в Карачі за звинуваченням у тероризмі,
звинуватив чоловіка, який звільнив його, у фабрикації цілої справи. Він
твердить, що вся справа побудована на свідченнях людей, яких залякували
і піддавали тортурам. Шаріф каже, що генерал Первез Мушараф планував державний
переворот у жовтні минулого року впродовж багатьох місяців.
ПАРИЖ. Франція передала Міжнародному трибуналу з воєнних злочинів в
Руанді колишнього руандійського міністра вищої освіти Жана де Дьє Камуханда,
якого звинувачують у геноциді. Трибунал знаходиться в танзанійському місті
Аруша. У результаті збройного конфлікту в Руанді між народностями тутсі
та хуту загинуло понад 500 тисяч осіб.
Святослав ЦЕГОЛКО
| США |
Сполучені Штати пройшли найкрутіший віраж передвиборної кампанії. У вівторок попередні вибори відбулися одразу в 16 штатах. Фаворити Буш та Гор засвідчили своє лідерство.
У переддень совкового “дня женщін” Америка обирала чоловіків. Серед чотирьох найкращих мали б залишитися двоє, але, незважаючи на поразку, один із кандидатів усе ж вирішив боротися до кінця. Перший президентський півфінал завершився розгромом. Кандидат від Демократичної партії Ел Гор переміг демократа Білла Бредлі у всіх шістнадцяти штатах. Бредлі програв, як то кажуть, “всуху”, бо не те що не зміг засвідчити своєї переваги у жодному з штатів за весь час теперішніх “праймериз”, але й навіть у деяких штатах набирав не більше ніж 5-10 відсотків голосів. У консервативному штаті Джорджія, знайомому українцям за романом “Розвіяні вітром”, за віце-президента Гора проголосувало 83 відсотки виборців. Супервівторок, як назвала цей день американська преса, засвідчив повний розгром Бредлі. “Непримітний Біллі”, як його назвала “Лос-Анджелес Таймс”, не спромігся перемогти навіть у рідному штаті Міссурі, отже, він вибуває з боротьби. “Перемога – це ще не все”, – оголосив Бредлі, фактично прощаючись, але з надією увійти в американську історію в розділі “Президенти”. Певне, для нього головне – участь.
Однак кандидат-республіканець Джон Маккейн – іншої думки. Дарма, що Джордж Буш-молодший переміг у найбільших штатах – Нью-Йорку, Каліфорнії, Огайо, Джорджії, Міссурі, Мериленді, Мені та Вашинтоні, – аризонський сенатор Маккейн зумів завоювати довіру вермонтців, коннектикутців та массачусетців. І хоча в Каліфорнії Маккейн програв, та ще перед закриттям виборчих дільниць він оголосив, що зброї не складатиме: “боротьба продовжуватиметься... Завтра, післязавтра, стільки часу, скільки буде треба...”
Час у Маккейна ще є. Фіналістів оголосять на початку літа, а в серпні
стартують фінальні перегони. Приз – крісло президента найпотужнішої держави
світу. Однак уже зараз багато аналітиків погоджуються із тим, що основна
боротьба розгорнеться між Гором та Бушем. Три найбільші всеамериканські
газети розмістили на перших сторінках саме їхні фотографії. А впевнені
кандидати почали обливати один одного брудом, готуючись до великого поєдинку.
“Тепер наше основне завдання – покласти кінець ері Клінтона і Гора”, –
заявив учора найбільший техаський рейнджер Буш. Зі свого боку, заступник
Клінтона Гор закликав своїх виборців подумати над тим, чому відхід Буша-старшого
був таким бажаним для країни: “Ми не дозволимо повернути країну на вісім
років назад”.
Михайло МИШКАЛО
| ІЗРАЇЛЬ |
Поліція повідомила, що скаргу на “недостойний акт сексуального домагання з боку міністра” вона отримала в понеділок, проте назвати ще щось із матеріалів розслідування відмовилася. Згідно з повідомленнями преси, жертвою сексуального героя стала скромна 23-річна працівниця міністерства. Адвокат потерпілої додав, що вся ця сексуальна історія почалася 25 лютого.
Іцхак Мордехай, курд, народжений в Іраку, в минулому – міністр оборони, на останніх виборах боровся за пост прем’єра з Єгудом Бараком. Він є головою центристської партії, створеної ним після того, як у січні 1988 року тодішній прем’єр Бенджамін Нетаньягу звільнив його з поста міністра оборони.
Наступного тижня Мордехая все ж таки чекає зустріч з державним прокурором
Едною Арбел. Ідея ця належить верховному судді Ельякіму Рубінштейнові.
Наскільки далеко зайшла справа, можна здогадуватися хоча б із того, що
одна його колега по кабінету міністрів порадила Мордехаєві самому подати
у відставку: “Це просто вище мого розуміння, – я маю на увазі те, що міністр,
який сексуально домагався співробітниць, продовжуватиме свою роботу.”
Мирослав ПЕРУН
| ЧЕЧНЯ |
Поки російські військові продовжують воєнні дії в Аргунській ущелині, на решті території Чечні значно активізувалися чеченські загони: навіть російський газ і досі не постачається в Дагестан через здійснений ще 3 березня підрив газопроводу “Макат – Північний Кавказ” у Шелковському районі.
У гірських районах Чечні тривають запеклі бої між російськими військами та чеченськими повстанцями. Найбільші сутички відбуваються поблизу населених пунктів Улус-Керт та Сельментаузен, де базується загін Хаттаба, і в селищі Комсомольське (Сааді-Хутор), де перебуває чеченський командир Руслан Гєлаєв. Російське командування повідомило, що своєю директивою зобов’язало війська знищити чеченські загони ще до появи листя на деревах. Проте, бажаючи захопити гірські райони Чечні, росіяни зазнали значних втрат. Губернатор Псковської області Євгеній Міхайлов повідомив про загибель 86 (а не 31, як вважалось офіційно) російських десантників поблизу Улус-Керта 1 березня.
Чеченські загони останнім часом значно активізували свої дії. Тепер вони атакують позиції російських військ біля населених пунктів Харсеной та Халкеной і вздовж дороги, що з’єднує Шатой із грузинським селом Шатілі в Аргунській долині. Кілька днів тому підрозділи Гілаєва увійшли в Старі Атаги та Семашки і зайняли кілька населених пунктів в Урус-Мартанівському та Грозненському районах Чечні. Загін Арбі Бараєва, залишивши нещодавно зайняту Алхан-Калу, вирушив у напрямку чеченської столиці. Віце-президент Чечні Ваха Арсанов, виступаючи по телеканалу “Ічкерія”, повідомив, що чеченські загони діють згідно з рішенням Держкомітету оборони від 9 лютого про перехід сил опору до партизанської війни. За його словами, чеченські бійці виконають поставлене перед ними завдання. “В окупантів горить земля під ногами, вогонь із кожним днем буде посилюватися”, – підкреслив Ваха Арсанов.
А на Заході вже навіть відкрито “третій фронт”: делегація Парламентської
асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) на чолі з лордом Джаддом прибула учора в Москву
для вивчення гуманітарної ситуації у Чечні. ПАРЄ на найближчій сесії, що
відбудеться на початку квітня, повинна розглянути питання про призупинення
членства Росії в цій організації через неправомірні дії федеральних сил
у Чечні. На засідання асамблеї запрошено і кореспондента радіо “Свобода”
Андрєя Бабіцького, проте слідчий МВД РФ поки що не дав журналістові дозволу
залишити межі Росії. Бабіцький сподівається, що зможе зустрітися з членами
Європарламенту, і заявив, що передасть делегації, яка прибула до Москви,
відеозаписи, зроблені ним у Грозному. Москва також була змушена дати дозвіл
на відвідини Кавказу комісарові ООН з прав людини Мері Робінсон, хоча раніше
стверджувала, що цього не зробить. Мері Робінсон заявила, що Росія повинна
виплатити грошову компенсацію жертвам війни у Чечні.
Микола СИМЧИЧ, ЗАГРЕБ
| ПОЗИЦІЯ |
Третього березня хорватську громадськість сколихнув вирок Гаазького трибуналу (суду за воєнні злочини, вчинені на території колишньої Югославії – ICTY). Хорватському генералу Тихомиру Блашкичу присудили 45 років в’язниці. Враховуючи його не зовсім молодий вік, на практиці це означає довічне ув’язнення. Вирок дуже суворий – такого ще не було за всю історію існування Гаазького суду. Постає питання – чи дійсно ця людина скоїла злочини, рівних яким не було за всі роки жахливих міжнаціональних воєн на Балканах?
Блашкича засуджено за 19-ма пунктами звинувачень, серед яких головний – здійснення масових вбивств цивільного мусульманського населення у Лашванській долині, що в центральній Боснії. Щоправда, обвинувачі визнають, що власноручно ніяких вбивств Тихомир Блашкич не скоював, виконавцями були його підлеглі. Але й проти цього твердження говорить інший факт: переважно наведені злочини були вчинені загонами спеціальної військової поліції, які не підлягали Хорватському Вічу Оборони (ХВО), де оперативною частиною “Центральна Боснія” керував генерал Блашкич. До цього аргументу Блашкичевого захисту Міжнародний суд поставився у дивний спосіб: мовляв, генерал як авторитетний хорватський військовий керівник мусив вплинути на дії цих загонів.
Покарання хорватського громадянина Тихомира Блашкича ув’язненням на 45 років, за твердженням юристів, суперечить статуту самого Гаазького суду, де зазначено, що найвищим вироком, який може винести Міжнародний суд, є найбільше покарання, що існує в законодавстві держави, з якої походить засуджена особа. Коли ув’язнили Блашкича, найбільшим покаранням, передбаченим у кримінальному кодексі Хорватії, було 20 років ув’язнення, тепер – 40, але аж ніяк не 45.
Цей вирок викликав бурхливу реакцію з боку хорватської громадськості. Президент Стіпе Месич переконаний, що поки вирок не набере чинності, генерал Блашкич є невинний, а теперішнє покарання вдасться зменшити шляхом апеляції. Колишній кандидат у президенти на недавніх виборах Дражен Будиша зазначив, що вирок Гаазького суду невиправданий, бо генерал Блашкич звинувачується у злочинах, яких не скоїв, тому він є невинним і мусить бути звільнений. А такий вирок тільки підриває авторитет міжнародного суду в Гаазі.
Переважна більшість політичних діячів, представників ветеранських організацій, що виникли після Вітчизняної війни (так називають у Хорватії Балканську війну 1991 – 1995 рр.), майже в один голос засудили вирок Гаазького міжнародного суду. Найбільше громадськість обурює те, що головні винуватці війни на Балканах і всіх злочинів проти людства, скоєних під час цієї війни, залишилися на волі. Але й ті, що були засуджені в Гаазі й брали безпосередню участь у згаданих злочинах, отримали покарання набагато менші, ніж генерал Блашкич. Виникає питання – чому? Скидається на те (і з цим погоджується більшість громадськості в Хорватії та хорватів у Боснії та Герцеговині), що генерала засуджено не за його власні провини, а як символ хорватської політики під час війни на Балканах.
Хорватське товариство ветеранів закликало всіх небайдужих до долі генерала
Блашкича до демонстрацій перед посольством США у Загребі. Чи вдасться організаторам
здійснити свої наміри, покаже час, а сьогодні адвокати Блашкича на чолі
з Анте Нобілом мусять ретельно шукати підстави для апеляції.
|
|