| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП |
|
№ 43 (487), вівторок 7 березня 2000 року
|
| КРАЙ |
Високі темпи інфляції в січні-лютому 2000 року пояснюються перевищенням
понад заплановане дефіциту держбюджету і грошової бази наприкінці 1999
року, сказав міністр економіки Сергій Тигипко. Він також заявив, що уряд
поки що не вдаватиметься до якихось зусиль щодо заборони інфляції. “Ми
все-таки дочекаємося березня. Вважаємо, що в цьому місяці ця тенденція
вже видихнеться”, – зазначив міністр економіки. Як раніше повідомлялося,
інфляція в лютому поточного року становила 3,3%, в січні – 4,6%. За два
місяці її рівень досяг 8,1%, тоді як за аналогічний період 1999 року
він становив 2,5% і 1998 року – 1,5%.
Перші результати аудиту Національного банку в частині використання
коштів Міжнародного валютного фонду в грудні 1997 року вже практично
готові. Офіційна заява з цього приводу може бути зроблена в найближчі дні.
Про це повідомив директор департаменту валютного регулювання Національного
банку, член правління НБУ Сергій Яременко. “Перша частина аудиту вже практично
готова. Але оскільки Стельмах (глава НБУ Володимир Стельмах – ред.) зараз
супроводить прем’єра в поїздці по країні, ми не можемо погодити деякі деталі”,
– сказав Яременко. Разом з тим, член правління НБУ зазначив, що проведення
тільки цієї частини аудиту недостатнє для поновлення кредитування за програмою
EFF. “МВФ зажадав розширення першої частини аудиту, і для поновлення фінансування
необхідно надати результати аудиту за більш широкий проміжок часу”, – сказав
Яременко. За його словами, для отримання результатів цього більш широкого
аудиту потрібні будуть ще декілька тижнів.
Курс гривні до долара на міжбанківському валютному ринку України
в кінці минулого тижня зміцнився, незважаючи на припущення деяких учасників
ринку щодо продовження повільної девальвації нацвалюти. Як повідомили оператори
валютного ринку, у п’ятницю ринок відкрився котируванням 5,5400-5,5550
грн./USD і до кінця дня сягнув рівня 5,5300-5,5400 грн./USD. За словами
валютного дилера банку “Надра” Дмитра Резніченка, зміцнення гривні було
викликане активною роботою Національного банку на ринку в останні два дні
– банк здійснював інтервенцію з продажу доларів. Водночас банкіри прогнозують,
що зміцнення міжбанківського курсу гривні в п’ятницю є епізодичним явищем,
і вже на початку цього тижня гривня знову почне девальвувати. Водночас,
як стало відомо, валові міжнародні резерви Національного банку України
з 28 лютого по 6 березня 2000 року зменшилися на 9 млн. доларів – з 1153
млн. до 1144 млн. доларів.
Наталія СТЕЛЬМАЩУК
| МВФ |
Чим більше минає часу з моменту демісії Мішеля Камдессю з поста директора-розпорядника МВФ, тим менше зрозуміло, хто буде його наступником. Список претендентів на цю посаду не лише не зменшується, а навіть навпаки – з кожним днем збільшується. Зараз претендентів уже назбиралося близько десяти. Водночас Берлін рішуче спростував повідомлення про те, що Німеччина має намір відкликати кандидатуру Кох-Везера і шукає йому заміну. Голова Ради ЄС, прем’єр-міністр Португалії Антоніу Гутерреш підтвердив, що номінація Кох-Везера залишається в силі.
З неофіційних джерел першого рейтингового голосування відомо, що за німецького кандидата Кайо Кох-Везера віддали голоси ФРН, Великобританія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія, Україна, Китай і Мексика (43%). За американця Стенлі Фішера проголосували Іран, Чилі, Єгипет, Ангола і Габон (12%). За японського Ейсуке Сакакібару – Японія і Таїланд (9%). Утрималися Сполучені Штати, Австралія, Канада, Росія, Саудівська Аравія та група країн, які представляли директори від Індії і Бразилії.
Німцям ця номінація далася непросто: три місяці вони вмовляли британців й особливо французів. Перспективи Кох-Везера відразу здавалися сумнівними, але перед можливістю призначення неєвропейця європейські країни мусили погодитися на консолідацію. Німеччина робила велику ставку на свого кандидата. Федеральний канцлер Герхард Шредер попереджав Клінтона, що призначення Кох-Везера зіграє важливу роль у німецько-американських взаєминах. Однак США відмовили європейському номінанту в своїй підтримці. Про це заявив, зокрема, міністр фінансів США Лоуренс Саммерс. У приватній розмові він висловився, що Кох-Везер – “творіння (creature) Світового банку”, маючи на увазі відсутність у нього досвіду розв’язання макроекономічних проблем. Офіційно Вашингтон не підтримує і Стенлі Фішера, який нині виконує обов’язки директора-розпорядника МВФ. Його кандидатуру висунула група африканських країн, з якими він багато працював у Світовому банку (ще одна креатура СБ?).
У апараті МВФ наразі ніхто не знає, які будуть наступні кроки керівництва
фонду. Дата чергового пленарного засідання не призначена. У кулуарах фонду
згадують імена інших можливих кандидатів від Європи: італійця Джуліано
Амато, британця Кеннета Кларка (обидва – міністри фінансів своїх країн).
Але Рим і Лондон уже мають вищі пости відповідно у Європейській Комісії
і НАТО. Французи багато років очолювали МВФ. А ось німці почувають себе
обділеними. Експерти вважають однаково можливими два сценарії: або Європа
висуне кандидатуру політичного важкоатлета, чий авторитет виявиться беззаперечним,
або Фішер залишиться в.о. ще на 2 роки, аж до закінчення терміну повноважень
Камдессю. У першому випадку, проте, Фішер також залишиться на своєму місці
першого зама. Традиційно рішення в МВФ приймаються консенсусом – якщо консенсусу
немає, рішення, частіше за все, відкладається. Регламент, проте, дозволяє
зацікавленим країнам наполягати на голосуванні. У цьому випадку для прийняття
рішення необхідна кваліфікована більшість у 85% голосів. Берлін, Париж
і Лондон разом контролюють 16%. Усі країни Європейського союзу – близько
третини. Члени ради директорів, загальною кількістю 24 особи, виступають
представниками і голосують, як правило, від ряду країн, які їм дали відповідні
доручення. Так, наприклад, Бельгія є представником від імені Білорусії
і Казахстану, Нідерланди – від Вірменії, Грузії, Молдавії і України, Швейцарія
голосує за Азербайджан, Киргизію, Таджикистан, Туркменистан і Узбекистан.
Ангола представляє інтереси 19 країн Африки, Мексика – Іспанії і ряду держав
латиноамериканського континенту.
Тарас СМАКУЛА
| КОМПРОМАТИ |
Міністерство фінансів України вважає безпідставними звинувачення Рахункової палати в тому, що воно неефективно використало кошти з позики Світового банку на розвиток української вугільної галузі. І наголошує, що не потрібно створювати шумовий ефект, оскільки сам СБ не має жодних претензій до виконання Україною умов цієї позики. Отже, український фінансовий скандал, започаткований Financial Times, наші урядовці продовжують розкручувати самі – навіть без зовнішніх подразників.
Нагадаємо: Світовий банк в особі голови представництва у нашій державі Грегорі Еджейчака повідомив, що не має жодних підстав підозрювати нашу державу у використанні його коштів не за призначенням, і підтвердив, що Україні нададуть 70 млн. доларів позики за проектом перебудови вугільної промисловості (SECAL). Але, оскільки це структурна позика, то отримати її вдасться лише після поновлення фінансування з боку Міжнародного валютного фонду. Однак в кінці минулого тижня Міністерство фінансів України змушене було спростовувати звинувачення Рахункової палати, що воно неефективно використало кошти з позики СБ на розвиток вугільної галузі.
Основне зауваження Рахункової палати зводиться до того, що отримані у грудні 1996 року від Світового банку 150 мільйонів доларів на реформування вугільної промисловості були використані на погашення запозичених у Національного банку кредитів, а з отриманих у березні-травні 1999 року ще 80 мільйонів USD безпосередньо на вугільну галузь використано лише 175 тисяч USD. Як стверджує Мінфін, зауваження виникли через недостатній аналіз Рахунковою палатою механізму надання та використання позики. І роз’яснює, що ця позика Світового банку належить до таких, які надаються вже після виконання позичальником заходів зі структурної перебудови галузі за рахунок власних коштів. Тобто спочатку Україна сама повинна була профінансувати певні зміни у вугільній промисловості, а вже пізніше частину цих видатків відшкодував Світовий банк.
Мінфін України наголошує, що сам Світовий банк визнав задовільним виконання
умов цієї позики й на прохання офіційного Києва продовжив термін її дії
до червня 2000 року. За цей період Україна повинна отримати ще два транші
з кредитної лінії для вугільної галузі на загальну суму 70 мільйонів доларів.
Отака-от незрозуміла суперечка. Хто з них має рацію, а хто ні – невідомо.
І взагалі – для чого було здіймати галас довкола коштів Світового банку?
Та ще й у такий непевний час? Чи, може, кошти від світових фінансових інституцій
є зараз зайвими для України? Ніби ні...
Міністр економіки Сергій Тигипко каже, що уряд продовжуватиме залучати зовнішні запозичення у міжнародних фінансових організацій. А через рік чи півтора після реструктуризації нинішніх боргових виплат залучить і позики приватних кредиторів. Зараз же вчасно і в повному обсязі обслуговує борг України перед Міжнародним валютним фондом. А це немалі гроші – борг України МВФ з виплати основної суми становив 2044,6 млн. SDR (2805,9 млн. доларів).
Усього в 2000 році Україна повинна віддати МВФ близько 936 млн. доларів
(із загального обсягу зовнішніх виплат
3018 млн. доларів), але розраховує, що нові кредити МВФ перекриють
ці виплати. При цьому, як уточнив Тигипко, систему запозичень потрібно
будувати так, щоб кожна нова позика була з меншими процентами і на більш
тривалий термін. “Якщо ми вдало виконаємо таку політику, то знизимо вартість
свого зовнішнього боргу”, – підкреслив міністр економіки.
Тарас СМАКУЛА
| НАСЛІДКИ |
Росія збільшила ставки вивізних митних зборів на нафту з 15 до 20 євро за тонну. Відповідну постанову підписав в. о. президента Росії Владімір Путін 2 березня і вона набере чинності через місяць.
“Ми довго вели переговори з Росією. Давалися обіцянки на досить високому рівні зняти такий режим до 1 січня 2000 року”, – розчаровано каже міністр економіки Сергій Тигипко. За його словами, завершились ці обіцянки тим, що для України було введено певний статус, суть якого в тому, “що на ті товари, які йдуть в наші країни, нараховується ПДВ, який не повертається. Тобто нафта в Україну надходить на 20% дорожча за ту нафту, яка, скажімо, йде у західні країни”. А це, звичайно, робить невигідною переробку російської нафти на українських нафтопереробних заводах.
Незважаючи на такий поворот подій, український уряд не прогнозує підвищення цін на нафтопродукти. Навпаки, Міністерство економіки прогнозує навесні-влітку поточного року стабілізацію цін на дизельне пальне та автомобільні бензини. Йдеться про рішення Верховної Ради тимчасово звільнити від сплати ввізного митного збору і податку на додану вартість компанії, які займаються імпортом нафти і нафтопродуктів. Тигипко прогнозує після прийняття цього рішення ціну на бензин А-95 – 2,3 грн. за літр, на дизельне паливо – 1,5 грн. за літр (за відсутності пільгового оподаткування, за розрахунками Мінекономіки, ціни на бензин А-95 становили б 2,6 грн. за 1 літр, на дизельне пальне – 1,8 грн. за літр). А це дасть змогу не тільки успішно провести посівну, але й до кінця року створити прогнозований ринок нафтопродуктів.
Однак це лише один шлях постачання нафти в нашу державу – інший все
ще залишається заблокованим. А тому навряд чи він зможе стати панацеєю
від усіх нафто-газових бід в Україні. Це підтверджує і сам Тигипко, пільговий
режим оподаткування призведе до збільшення імпорту готових нафтопродуктів,
але не збільшить імпорту сирої нафти на українські НПЗ.
| СВІТ |
Державний митний комітет Росії дозволив іноземцям вивозити з Росії без декларування до 1,5 тисячі доларів готівкою. Відповідне розпорядження набрало чинності 2 березня. Раніше фізичні особи-нерезиденти були зобов’язані письмово декларувати валюту, яку вони вивозили, незалежно від її суми. При цьому іноземці повинні були пред’являти на митниці документи на підтвердження того, що раніше ця валюта була ввезена або переведена в Росію. Тепер ці вимоги діють тільки щодо вивозу суми у ВКВ, яка перевищує 1,5 тис. дол. На думку експертів, новий порядок вивозу валюти дозволить істотно скоротити черги у “червоних коридорах”, що функціонують на виїзді з Росії.
Зараз у світі діють 436 атомних електростанцій, повідомило учора Міжнародне
агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Торік до ладу стали 4 нових АЕС –
у Франції, Індії, Південній Кореї і Словаччині – й почалося будівництво
ще 7 станцій – по дві на Тайвані, в Японії і Південній Кореї та однієї
в Китаї. Усього найближчими роками планується ввести в дію 38 нових станцій.
За даними МАГАТЕ, найбільше від атомної енергетики залежать Франція (75%
споживаної енергії), Литва (73,1%), Бельгія (57,7%) і Болгарія (47,1%).
Учора другий за величиною банк Данії Unidanmark і шведсько-фінський
банк MeritaNordbanken оголосили про злиття, внаслідок чого виникне найбільша
фінансова установа у Скандинавії з ринковою капіталізацією в 15,6 млрд.
євро (15,3 млрд. дол.). Спільні активи нового банку становитимуть 186 млрд.
євро. У новій компанії сильні позиції MeritaNordbanken на шведському, фінському
і балтійському ринках будуть поєднуватися з роздрібними банківськими і
страховими послугами Unidanmark. Компанії заявили, що сукупна клієнтська
база становитиме 9 млн. клієнтів, а обсяг щорічних внесків перевищить 200
млн. євро.
Європейська комісія не хоче більше закривати очі на державну монополію
Швеції на продаж спиртних напоїв, заявив комісар ЄС з питань внутрішнього
ринку Фріц Болькенштайн. Державна монополія, термін якої закінчується 30
червня 2000 року, продовжена не буде, оскільки немає “ані найменших підстав”
дозволяти Швеції “йти своїм шляхом” у справі продажу алкогольних напоїв.
Аргументи на користь алкогольної держмонополії, наведені шведським прем’єр-міністром
та міністром фінансів, “не є переконливими”, відзначив комісар ЄС, заявивши,
що жодні переговори з цього питання більше не проводитимуться, повідомляє
AFP.
ОПЕК прийняла рішення збільшити обсяги виробництва нафти до 1 млн. барелів
у день, починаючи з 1 квітня 2000 року. На цьому наполягали передусім Саудівська
Аравія, Венесуела, а також Мексика, нарада яких відбулася 2 березня. Керівництво
ОПЕК зазначає, що необхідність збільшення обсягів виробництва і видобутку
нафти пов’язана з невиправдано високими цінами на нафту (понад 30 дол.
за барель), а подальше зростання цін може призвести до міжнародної фінансової
кризи. Однак міністр енергетики США Білл Річардсон заявив, що цього буде
недостатньо, а підвищення має скласти щонайменше 2 млн. барелів у день,
аргументуючи це поточним ринковим попитом на рівні 77 млн. барелів у день.
Від нестабільності на паливному ринку вже постраждали авіакомпанії, чий
прибуток скоротився через високі ціни на авіаційне паливо, повідомляє британська
служба Бі-Бі-Сі.
Учора в Сан-Франциско відбулася робоча зустріч делегацій Японії і США,
під час якої обговорювалися основні умови проведення глобальних торгових
переговорів у рамках Всесвітньої торгової організації. Ці переговори стали
першими з серії консультативних зустрічей, про які голови МЗС Японії Йохей
Коно і торговий представник США Шарлін Барщевськи домовилися в лютому цього
року у Вашингтоні.
|
|