BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 42 (486), субота-неділя
4-5 березня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • саміт у Трускавці
    • ОБСЄ не бачить поступу
    • опера, Назарбаєв і пані Кучма
    • Директор МВФ: перша спроба
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Пікет ображених молодоукраїнців
    • Сертифікати проти привидів минулого
    • Фатальні наслідки дитячої жорстокості
    • СТАНДАРТ НА СИРЕНИ І БЛИМАВКИ
    • АМЕРИКАНСЬКІ ОФІЦЕРИ НА ЛЬВІВЩИНІ
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Європа – не клуб для християн
    • НОВИЙ ЗАВОД НА ЛЬВІВЩИНІ
    • Згоріла школа
    • 12 років навчатися в школі
    • Винайняти квартиру у Львові
    • архіваріус: Про що писали газети...
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • ОБСЄ не бачить поступу (Закінчення)
    • Інструкція з експлуатації (Закінчення)
    • Українця висилають з Коста-Рики
    • Росія похвалила Україну
    • Борги наші
    • Остарбайтери Східної Європи об’єднуються
    • Психів-бандитів зловили
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • Директор МВФ: перша спроба (Закінчення)
    • Абрамович купив 70% російського алюмінію
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • Піночет повернувся додому
    • Чекаючи на старт
    • Растаманська країна Бельгія
    • 400 рабинів протестують
    • Датчани пішли шляхом Гайдера
  7. КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
    • Діва Обида, або “Одкровення від Ігоря”
    • Ще раз про Львів
    • Бібліо-течка
  8. РЕЛІГІЙНИЙ ПОСТУП
    • ЗВЕРНЕННЯ ДО ДУХОВЕНСТВА І МИРЯН
    • Сім’я – турбота Церкви
  9. ПОСТУП У ХОРВАТІЇ
    • Зустріч серця християн Європи
  10. АРТ-ПОСТУП
    • КІЛЬКА СЛІВ
    • Неллі Корнієнко: Мова театру дуже суттєво змінюється
    • Володимир Кучинський: Театр – матерія незнищенна
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • Перша спроба Сиднея
    • Чемпiонат України 1999/2000
    • Попе-попереду “каноніри”!
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • КАЛЕНДАР
    • Коли Великі були маленькими
    • Гороскоп

pp_42_3  
НАША СТОЛИЦЯ
СТОРІНКА 3
№ 42 (486), субота-неділя 4-5  березня 2000 року

Європа – не клуб для християн

“Ми не хочемо робити з Європи клуб для християн”, – заявив на вчорашньому семінарі у Львівській Богословській Академії член робочої групи, що діє в рамках проекту “Примирення – завдання церков України, Білорусі, Польщі й Німеччини”, Гельмут Візман.

“Духовні аспекти інтеграції України в Європу” – так окреслив тему семінару директор Інституту Релігії та Суспільства при Академії, відомий правозахисник Мирослав Маринович. А подискутувати на цю тему були запрошені представники майже усіх конфесій. На семінарі піднімалися питання: куди Україна піде – на Захід чи на Схід; чи матиме вона свій шлях; чи є західноєвропейські цінності універсальними; яким чином Україна реагує на світ, а світ – на Україну?

Не міг не висловити своїх міркувань про шлях України в Європу  начальник відділу міжнародних зв’язків Львівської міськради Тарас Возняк: “Процес шляху в Європу не є однозначний. Ми повинні зрозуміти, що як суспільний організм, як політичне й економічне тіло ми не зовсім готові, і за ті вісім років не зробили того, що могли би зробити, бо ж умови були дуже складні, – і ми не могли піднятися вище, ніж є зараз. З іншого боку, не треба мати собі ілюзій щодо того, наскільки ми є очікувані там, і очікувані не як партнери, але і як конкуренти. Це в політичному аспекті. Але з тих політичних аспектів дійсно випливають і духовні, і загальносуспільні настрої, котрі є в нашому суспільстві”.
В. С.



НОВИЙ ЗАВОД НА ЛЬВІВЩИНІ

У другому півріччі 2000 року на базі Дрогобицького дослідного заводу “Граніт”, що належить львівському концерну “Електрон”, буде введено в експлуатацію єдиний в Україні завод з випуску ін’єкційних розчинів потужністю 4 мільйони упаковок на рік. Про це повідомила інформаційна аґенція “Інфобанк” із посиланням на слова директора заводу Михайла Пукаляка.

Пробний випуск першої продукції заплановано на другу половину квітня, повідомив пан Пукаляк. А зараз на заводі вже змонтовано все необхідне обладнання.

Власником новостворюваного заводу є компанія з іноземними інвестиціями “Грамед”, засновники якої – дослідний завод “Граніт” та концерн “Електрон”, британська Fіnіnvest, а також фізичні особи.

Для будівництва заводу компанія “Грамед” отримала в кредит під гарантію уряду України від фірми Upsa 2 лінії з виготовлення ін’єкційних розчинів загальною вартістю 22 мільйони французьких франків. Окрім того, ще 350 тисяч USD у створення заводу інвестувала британська Fіnіnvest.
В.Г.



Згоріла школа

Позавчора о третій годині ночі виникла пожежа у двоповерховому навчальному корпусі школи-інтернату. Коли прибули пожежні підрозділи, вогнем було охоплено навчальний корпус. Із “червоним півнем” вогнеборці боролися більше трьох годин. Під час пожежі було знищено кабінет директора, клас хімії, шкільне майно, перекриття на першому і другому поверхах площею 55 м.кв. і горище площею 80 м.к.в. Пожежа завдала збитків на суму більше 11 тисяч гривень. Причина пожежі наразі з’ясовується.

Начальник Центру громадських зв’язків УДПО УМВСУ у Львівській області Іван Лобода вважає, що пожежа не є випадковою. “Більше п’яти років директор школи-інтернату Іван Кілька не виконував приписи Державного пожежного нагляду, а зокрема: в навчальному корпусі не відремонтована автоматична пожежна сигналізація, шляхи евакуації не обладнані аварійним освітленням, пожежні крани не забезпечені пожежними рукавами, а дерев’яні конструкції горищ не просочені вогнезахисним розчином. Також не проводилося випробування електромережі на діелектричну міцність ізоляції проводів”, – розповідає пан Лобода.
А.М.



12 років навчатися в школі

Северина КЛИМЕНКО

ЕКСПЕРИМЕНТ

Львівщина у цьому році буде першою експериментальною областю України, яка започаткує нововведення в галузі освіти. Минулого року було прийнято закон України “Про загальну середню освіту”. На думку начальника управління освіти Львівського департаменту гуманітарної та соціальної політики Павла Хобзея, “12-ти річна загальна освіта – це те найкраще, що є у цьому законі”. Адже дванадцять років загальної освіти – це європейський стандарт, а в контексті інтеграції України до Європи такий прогресивний освітянський крок слід розглядати як логічне вирішення недосконалості української, чи то пак пост-радянської системи освіти.

Як пояснив пан Хобзей, батькам не слід боятися дванадцятирічної школи, оскільки освітня програма буде абсолютно відрізнятися від десятирічної. Та десятирічна школа, яку ми маємо сьогодні, – це перевантаженість, некомпетентність старої школи вчителів, та й філософія самої освіти, яку тепер необхідно міняти. У школах ніхто не вчить дітей комунікувати, висловлювати свою думку, практично мислити, приймати рішення, а це – просто необхідні речі в теперішньому динамічному часі. І щоби це все змінити, необхідно реформувати процес навчання. Окрім того, згідно з законом, обов’язково братимуть до школи тільки семирічок, а шестирічок – лише за бажанням, за умови моральної і фізичної готовності.

Але великою проблемою Міністерства освіти є той факт, що ще досі невідомо, якою ж буде модель школи за нової дванадцятирічної системи освіти. Згідно із законом, існує така формула: чотирирічна початкова школа, п’ять років – основна школа та три роки – старша школа, і саме ці три останні роки мають бути профільною школою з обмеженою кількістю обов’язкових предметів. Але досі остаточно не встановлено, чи обов’язковою (як закінчений цикл освіти) має бути дванадцятирічна школа, чи лише дев’ятирічна. Від визначення цього й залежатиме зміст освіти, тобто принцип побудови навчальних програм.

Ще однією важливою особливістю, та й проблемою, нової програми буде той факт, що цьогорічні семилітки закінчать десять років навчання у 2010 році, а цьогорічні шестилітки –дванадцять у 2012 році. Таким чином, з 2010 по 2012 рік – два роки – не буде шкільних випусків, тобто у вищих навчальних закладах виникнуть проблеми з набором студентів.

Отже, нова освітня програма, маючи багато переваг, все ж має і свої недоліки. І хочеться, щоб чиновники з Міністерства освіти, перш ніж запроваджувати реформи в освіті, проробляли всі негативні моменти, які можуть виникнути через чотири, дев’ять чи дванадцять років. Бо нікому не хочеться, щоб держава експериментувала на його дітях.



Винайняти квартиру у Львові

Гриць СОЙФЕР

ЦІНИ

Мій дім – моя фортеця. Цей зачовганий вислів уже й не знати як давно став уживатися не лише стосовно власної дво- чи триповерхової невеличкої вілли десь у Лисиничах, а й щодо просторої двокімнатної квартири неподалік від Оперного театру. Теж власної. Але що робити тому, хто не має власного помешкання і змушений постійно його винаймати? Тут доводиться не говорити, а платити. Скільки?...

Винаймають квартири різні люди – і з різною метою. У ході невеличкого розслідування дізнаєшся, що квартиру ві Львові бажають винайняти не лише “для сім’ї”, а й “для іноземців” чи “для солідних клієнтів”. Останні вимагають, щоби помешкання насамперед було після тотального євроремонту, з “крутими” меблями, телефоном без блокіратора й, звісно ж, у центрі міста, і щоб з вікна відкривався чудовий краєвид.

Є охочі винайняти квартиру під офіс. Один із таких офісів розташований у будинку, де я мешкаю. Щодня біля його дверей тупцюють чужі люди. Найцікавіше, що ніхто зі сусідів досі так і не знає напевне, чим у тому офісі займаються, бо клієнти дуже заможні, переважно – жінки. Через те сусіди вирішили, що у тому офісі нелегально проводяться аборти панянкам, які несанкціоновано “залетіли”.

Коли є попит, є й пропозиція. А пропонується різне, тож є з чого вибрати. Хочеш – однокімнатна квартира в районі Сихова – хоча й без холодильника, зате у нормальному стані, з телефоном, меблями, середній поверх. За 40 доларів США у місяць (плюс плата за телефон і світло) – і це умовно “твоє”. Не бажаєш? Тоді є місцина у центрі. Чотирикімнатні апартаменти з телефоном, антикварними меблями, сигналізацією, а ще – з охороною... Рента такого “гніздечка” – 1300 дол./міс. Пересічному галичанинові, який би хотів перебратися у західноукраїнську столицю, про таке й мріяти зась.

Звичайно, останній приклад був спробою епатувати. Зазвичай же ціна на найману квартиру коливається біля 35-40 дол./міс. Хоча є винятки: усе залежить від району, стану квартири й того, чим її “нафаршировано”. Це ж, як сказав би знавець дедуктивного методу Шерлок Холмс, елементарно.

Досвідчені винаймачі помешкань кажуть, що краще за все винаймати квартиру без посередників. Себто мати справу безпосередньо з власником. Хоча б через те, що так буде дешевше. А коли власник виявиться співчутливою людиною, то навіть може вдатися сторгуватися з ним до ціни, меншої за початкову на 5-10 дол.
Винайняти квартиру можна й через посередника. Зараз у Львові є кілька десятків фірм, що спеціалізуються у галузі винайму помешкань. В одній із них мене спробували переконати, що все ж таки краще мати справу з фірмою-посередником: “Вам вигідніше буде, тому що ми працюємо під замовлення клієнта. Ви лише вказуєте, що вам потрібно: скільки кімнат, який район, на яку суму орієнтуєтеся, що має бути в квартирі. І можете собі два-три дні займатися своїми проблемами, ходити на роботу, а ми вам шукаємо те, що ви замовляли”. У просторі газетних оголошень такі фірми дуже легко зауважити: якщо під декількома пропозиціями є той самий телефон – це “воно”.

Бувалі квартиронаймачі запевняють, що найкращий спосіб знайти необхідну квартиру – дати оголошення в газету. Під час оглядин квартири погляд досвідченого клієнта у першу чергу фіксує її стан: чи чиста, чи охайна і доглянута, як давно у ній був ремонт тощо. Не завадить звернути увагу на господарів квартири. Порядні на перший погляд, вони не завжди є такими насправді. Не варто давати завдатку більше, ніж за 2 чи 3 місяці. Щоби застрахувати себе від неприємностей і непорядності власника, доцільно укласти з ним угоду, в якій було би вказано, хто прописаний у квартирі, номер ордеру на неї, що у ній є з більш-менш цінних речей, хто винаймає тощо. А для більшої певності завірити цю угоду в нотаріуса.

Проте це – теорія, на практиці ж порядність як власника, так і клієнта вимірюється чесним словом. Про яку угоду може бути мова, коли власник, здаючи квартиру, зовсім не бажає “світитися” перед податківцями? Але це вже тема для іншої публікації.



 
 
АРХІВАРІУС
ПРО ЩО ПИСАЛА ЛЬВІВСЬКА САМВИДАВЧА ПРЕСА У БЕРЕЗНІ 1990 РОКУ

ВІЧЕ
Українська мова з додатками...

У Дрогобицькому педінституті на філологічному ф-ті цього літа збираються відкривати нову спеціальність – українська мова з польською мовою (25 чоловік), хоч на сьогодні в інституті немає окремого відділення “українська мова і література”. Готують учителів української мови з англійською (50 чол.) і української мови з російською (40 чол.). Ні викладачів, ні матеріальної бази для нової спеціальності у вузі немає, не кажучи й про те, що невідомо кому потрібні такі спеціалісти. Думаю, що це робиться спеціально з метою заблокування набору абітурієнтів на українську філологію (“чисту”).
Примітка. Російська філологія набирає на перший рік навчання 150 чол.

ПОСТУП
Нам написали

Прийшов до нас лист. “Лист-відповідь на наше звернення давати інформацію про хрести Свободи 1848 року, знищені в часи “культу” і “застою”. Прийшов із с. Коцибинці Гусятинського району на Тернопільщині. Ось його зміст:

“Шановні товариші! Я прихильник НРУ і повністю підтримую цю організацію. У нас в селі 95% за Народний Рух. У селі на полях стояли хрести в честь скасування панщини, їх було чотири, в даний час залишився один, і той безбожники побили. Просимо вас, якщо можете, розберіться в цій благородній справі і, можливо, необхідно опублікувати фамілії цих нелюдів. З повагою Богдан”.
Ось такий лист.

Ми б раді, Богдане, опублікувати прізвища тих “безбожників”, але Ви їх не вказуєте (на відміну від багатьох наших дописувачів). Й уточнити це годі – Ви ж бо не вказали навіть свого прізвища. Певне, Богдане, Ви ще не позбулися липкого страху, що донедавна міцно тримав усіх нас. І хочеться звернутися до сотень і тисяч Богданів на Тернопільщині й Івано-Франківщині, на Волині й на Буковині: розкуйтеся, скиньте ланцюги страху, не відсиджуйтеся за спинами тих, хто вже піднявся на боротьбу. Пам’ятайте: ваш страх – їхня сила. Тим більше, що 95% – Ваші однодумці...
А. Квятковський

БРАТСТВО
Арешт

У Києві ввечері 21 лютого після закінчення мітингу затримано секретаря Київської організації НРУ, активіста Української студентської спілки Володимира Чемериса. Як згодом пояснить прокурор м. Києва В. Шевченко, за організацію несанкціонованого пікетування Консульства Румунії 24 грудня 1989 року і за проведення мітингу біля Київського університету 20 лютого 1990 року.
Зараз важко сказати, яку мету переслідували органи влади, затримуючи Чемериса: чи хотіли “збити” студентську активність напередодні виборів, чи таким чином залякати студентські маси, чи просто правильно зрозуміли тон виступів переважної більшості на останньому Пленумі ЦК КПУ. Як би там не було, а робилося все, як в кращі застойні роки: тихо відвели вбік, взяли попід руки, кинули у “воронок” – і 15 діб адмінарешту.