| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП З КРАЮ |
|
№ 41 (485), П"ЯТНИЦЯ 3 березня 2000 року
|
| КРАЄВИД |
Розгляд перших 7 звернень громадян України до Європейського суду буде
призначено вже найближчим часом, повідомила в четвер у Києві в інтерв’ю
журналістам директор Національного бюро у справах дотримання Конвенції
про захист прав і основних свобод людини Міністерства юстиції України Валерія
Лутковська. На 10 лютого в Європейський суд надійшло 1058 заяв від громадян
України. З них зареєстровані 339 заяв і тільки
7 справ визнані прийнятними для розгляду в суді. Ці 7 справ стосуються
умов утримання ув’язнених, порушень права на справедливий суд, а також
права на особисту недоторканість громадян.
Українська сторона не відмовлялася і не має наміру відмовлятися від
участі у весняному зборі-поході кораблів Військово-морських сил України
і Чорноморського флоту Російської Федерації, повідомили в прес-центрі ВМС
України. У командуванні українського флоту здивовані повідомленням у ЗМІ
про відмову ВМС України, що нібито мала місце, від участі у весняному зборі-поході
з російським ЧФ. Майбутні бойові навчання пройдуть у два етапи – з
19 по 20 квітня і з 25 по 27 квітня.
У Мінську відбудеться зустріч керівників МВС Білорусі, Росії, України,
Польщі і Литви, приурочена до святкування 4 березня Дня білоруської міліції.
Як очікується, для участі в урочистостях, які пройдуть у Білорусі 3-4 березня,
до Білорусі також прибудуть міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко,
заступник Генерального комісара, головний комісар кримінальної поліції
Литви Вітаутас Григаравічус і заступник Головного коменданта поліції Польщі
Владислав Падво. Очікується, що міністрів внутрішніх справ зарубіжних держав
прийме президент Білорусі Аляксандр Лукашенка.
Усі троє гірників, що опинилися під завалом у вентиляційному штреку
лави на шахті “Білореченська” ДХК “Луганськвугілля”, живі, їхній стан задовільний.
Гірським рятувальникам вдалося встановити з ними зв’язок увечері в середу
після проходу 15,5 метрів обхідного тунелю забою, повідомили у четвер агентство
“Інтерфакс-Україна” в прес-службі МінНС України. Організовано харчування
гірників. Зараз на місці аварії проводяться підготовчі роботи з очищення
і зміцнення лазу для підняття потерпілих на поверхню.
Валентина Яковенка указом Президента України №283 від 29 лютого призначено
на посаду заступника міністра аграрної політики. Він займатиметься питаннями
матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу. Крім того,
екс-помічника Президента України Валерія Литвицького і народного депутата
Сергія Соболєва призначено радниками прем’єра країни Віктора Ющенка. Це
випливає з постанов уряду від 28 лютого. В. Литвицький працював помічником
глави держави з питань економіки. С. Соболєв був депутатом 12-го і 13-го
скликань, нині член фракції “Реформи-Конгрес”. Крім того, радником прем’єра
також призначено Івана Васюника.
Андрій САЙЧУК
| ДИПЛОМАТІЯ |
Учора з одноденним робочим візитом до Києва прибув міністр закордонних справ Польщі Броніслав Геремек. Незважаючи на стислі терміни поїздки, голова польського МЗС провів насичену програму зустрічей, піднімаючи питання двосторонніх відносин у контексті розширення Європейського Союзу.
Закономірно, що центральною темою переговорів стало питання входження України в ЄС, а також співпраця з НАТО, адже ці питання є визначальними щодо стратегії українсько-польських відносин. На думку Броніслава Геремека, вступ Польщі до ЄС сприятиме не лише подальшому розвитку контактів між двома державами, але й процесам інтеграції України в об’єднану Європу. Польща і надалі лобіюватиме українські інтереси в структурах ЄС, адже, як підкреслив Геремек, Варшава і Київ мають у цій сфері спільні зацікавлення. Зокрема, на його думку, це стосується актуального для України питання введення візового режиму, як обов’язкової умови приєднання наших сусідів до Шенгенської угоди. Як зазначив польський дипломат, Польща зробить усе можливе, аби візи для українських громадян були введені якнайпізніше або не були введені взагалі. Він висловив надію, що Польщі вдасться переконати ЄС встановити особливі відносини з Україною у цьому питанні, натякнувши при цьому, що передумовою подібних поступок є ущільнення українських східних кордонів, насамперед із Росією.
Торкаючись під час зустрічі із головою українського МЗС Борисом Тарасюком теми можливого приєднання України до Північноатлантичного альянсу, Броніслав Геремек запевнив, що Польща, як член НАТО, підтримуватиме співпрацю України з цією організацією у всіх сферах. Щоправда, ця співпраця навряд чи виходитиме за рамки програми “Партнерство заради миру”, адже, як підкреслив Борис Тарасюк, питання вступу України до НАТО “не стоїть на порядку денному”.
Броніслав Геремек зустрівся вчора і з прем’єр-міністром України Віктором
Ющенком. Польський міністр повідомив, що уряди обох країн обговорюють можливість
підготовки двостороннього меморандуму про надання Польщею допомоги Україні
в проведенні реформ. Крім того, поляки готові поділитися з Україною власним
досвідом реструктуризації зовнішніх боргів, головним чином – шляхом консультацій,
а також шляхом обміну інформацією. Цій меті служитиме і запланований на
24-25 березня візит до Києва віце-прем’єра Польщі Лєшека Бальцеровича,
а згодом і візит Віктора Ющенка у Варшаву. “Польща хоче прийти з усією
допомогою, яку зможе надати у великих реформах, що проводяться Віктором
Ющенком”, – заявив польський міністр на завершення зустрічі.
Юрій ВОВКІВ
| ТУДИ-СЮДИ |
Депутатського корпусу вчора поменшало одразу на 4 нардепи – кращих із кращих народних обранців перетягнула до себе виконавча влада. Тепер лишень двоє депутатів-суміжників мулятимуть очі борцям за єдине місце праці, а зокрема – і Президентові.
Героями, що врешті знайшли в собі сили відмовитись від приємного товариства в сесійній залі Верховної Ради, стали: секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук, глава Держкомітету з питань інформаційної політики, телебачення і радіомовлення Іван Драч, міністр екобезпеки Іван Заєць. А найбільшою несподіванкою була “відставка” “леді Ю.” – заява про складання депутатських повноважень пані віце-прем’єра Юлії Тимошенко, яку тепер уже екс-колеги також задовольнили. А вона ж так боялась, так не хотіла... Очевидно, подіяли на суміжників нещодавні погрожування Леоніда Кучми – “або судом, або указом”. Ось і другий ешелон пішов услід за першим: нагадаємо, що 22 лютого парламент припинив депутатські повноваження першого віце-прем’єра Юрія Єханурова, глави Миколаївської облдержадміністрації Олексія Гаркуші, міністра сільського господарства Івана Кириленка, міністра науки Василя Кременя і голови Держкомзв’язку Олега Шевчука. Натомість із “нескорених” залишились тільки перший заступник міністра сільського господарства Роман Шмідт і керівник секретаріату парламенту В’ячеслав Коваль. Хоча, з огляду на їхнє недавнє призначення, найімовірніше, що це – справа часу. “Останнє китайське попередження” їм уже зробив учора глава регламентного комітету Віктор Омелич: якщо відповідні заяви не будуть подані протягом двох днів, комітет збирається звернутися до спікера Івана Плюща з проханням передати відповідні матеріали до суду.
Не сидиться на своєму місці й іншим депутатам. От і “циркулюють” вони
по сесійній залі, по групах і фракціях, підтримують одних і послаблюють
інших. Учора спікер Іван Плющ оголосив про повернення в гостинні обійми
фракції Руху (Удовенка) нардепа Юрія Криворучка. Групу “Солідарність” поповнив
депутат Володимир Плютинський, а фракцію НДП – Сергій Чукмасов. Отже, після
всіх ротацій наразі в парламенті працюють 442 депутати. Фракція Компартії
зберігає лідерство – 117 нардепів, далі йдуть група “Відродження регіонів”
– 36, фракція “Батьківщина” – 34, фракція СДПУ(о) – 33 і група “Трудова
Україна” – 31 депутат. На межі розпуску балансують “Реформи-Конгрес” (13),
і “Незалежні” (11 парламентаріїв). Тим часом члени розпущеної 29 лютого
фракції “Громада” проводять переговори “в рамках більшості” про створення
депутатської групи, повідомив Віктор Омелич. Розглядається і пропозиція
Івана Чижа (він, щоправда, хотів бачити себе на чолі всеукраїнського об’єднання
лівих). Друзів громадівці добиратимуть за поглядами на майбутню виборчу
кампанію, “питання престижу та іміджу” і “сумісності” (сподіваємося, психологічної).
Між іншим, усі депутатські рокіровки на керівництво комітетами не впливатимуть:
політичну угоду між суб’єктами парламентської більшості доповнено пунктом
про те, що всі квоти для фракцій на керівництво комітетами, які були досягнуті
за станом на 1 лютого, зберігаються незалежно від ротації у фракціях, що
входять до більшості, за винятком випадку, коли глава комітету вийде зі
складу більшості.
Дмитро ЯЦЕНКО
| ОБОРУДКИ |
На українському ринку газу активно здійснюється черговий перерозподіл впливів: уряд, як заявила віце-прем’єр Юлія Тимошенко, має намір розробити нову концепцію галузі. Відома і мета – обмежити монополізм НАК “Нафтогаз-Україна”, бо цей газовий трейдер не зміг налагодити систему забезпечення газом і збір коштів за реалізований газ.
Отже, знову за старе: влада і раніше починала боротися з монополістами на газовому ринку, породжуючи щоразу нових, але ще жодна створена компанія не змогла вирішити головну проблему – розрахуватися за борги перед постачальниками. Днями радіо “Свобода” в одній зі своїх програм досить скандально розповіло про те, чому в найбільш стратегічній галузі за всі роки незалежності панують безлад та зловживання. І найголовніше – чому зростає борг України за газ.
Як стверджує оглядач радіо “Свобода” Ростислав Чяпка, найпершим злодієм є національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (на чолі з її президентом Ігорем Бакаєм). Схема діяльності трейдера виглядає таким чином: незаконно з газопроводу відкачується російський чи туркменський газ (президент РАТ “Газпром” Рем Вяхірєв вживав слово “крадуть”), далі “Нафтогаз-Україна” та інші трейдери продають його за демпінговими цінами, приблизно по 30 доларів за тисячу кубометрів, компаніям у Центральній Європі, а ці фірми, у свою чергу, перепродають цей вкрадений газ своїм клієнтам за світовими цінами. Тобто по 80 доларів за тисячу кубометрів – власне за такою ціною Росія й збуває свій газ Україні. Радіо “Свобода” назвало і конкретні цифри: “Кожного дня “Нафтогаз України” краде 30 мільйонів кубометрів російського газу, заробляючи на цьому 5 мільйонів доларів. Це – кожного дня, дорогий слухачу. П’ять мільйонів американських баксів, за які мусить розрахуватися Україна”.
Проте набагато більше уваги радіостанція приділяє іншим успіхам “газового
короля”. Цитуємо: “Десь між 1993 і 1996 роками пан Бакай отримав американський
реєстраційний номер (179-74-0451), який йому було видано у штаті Пенсільванія.
В анкеті подається його американська адреса в містечку Медоубрук, штат
Пенсільванія. 18 квітня 1994-го року Ігор Бакай та його дружина купили
будинок, за який вони заплатили 1 мільйон 800 тисяч доларів. Готівкою,
звичайно. Трьома роками пізніше – 13 липня 1997 – пан Бакай продав цей
будинок своїй дружині за один долар. Трішки пізніше, того ж самого дня
Олена Бакай, у свою чергу, продала цей будинок своїй матері Броніславі
Демчук. Також за один долар. За таку ціну не міг не купити цей будинок
і Сергій Демчук, брат Олени Бакай. У 1999 році вже він є власником цього
будинку”. Додамо, що у США легально існує загальноприйнята і вельми поширена
практика: щоб поміняти на договорі про купівлю і продаж власника нерухомості,
вказується символічна сума в один долар. Крім цього, як передає “Свобода”,
“у 1994 році він закуповує землю в місті Нейпелс у Флориді. Власником на
документах вказана теща пана Бакая, Броніслава Демчук. У 1997 році на тій
ділянці був збудований дім, вартість якого становить 6 432 250 доларів.
Поселивши свою сім’ю в дорогому і престижному місті Нейплес, Ігор Бакай,
тепер уже голова компанії “Нафтогаз України”, починає перекачувати гроші
для утримання будинку та своєї сім’ї. Через його банк “Фінанси і Кредит”
він переказує наступні суми: 21 грудня 1998 року – 450 тисяч, 22 грудня
– 380 тисяч, а
23 грудня – 680 тисяч доларів. За три дні Ігор Бакай переказав 1 мільйон
510 тисяч американських доларів (!) на рахунок номер 001-754867 у Комерційному
Банку Сан-Франциско”.
Ці операції, на думку оглядача, завадили Ігореві Бакаю здійснити разом із Леонідом Кучмою поїздку в якості радника Президента до Вашингтона на засідання комісії “Кучма – Гор”, бо Америка відмовила панові Бакаю у візі. А після цього у британській газеті Financial Times була опублікована стаття про те, що пан Бакай потрапив до списку корумпованих чиновників України, і що цей список було передано Леонідові Кучмі на зустрічі двосторонньої міжурядової комісії.
“Поступ” вирішив поцікавитися і точкою зору самого Ігоря Бакая. У відділі зв’язків із громадськістю НАК “Нафтогаз України” спеціаліст прес-служби Валерій Сергійчук пояснив, що подібні звинувачування вже не раз звучали, і його патрон їх уже спростовував, а от у випадку з неотриманою візою і списком представник прес-служби виявився непоінформованим.
Крім Бакая, в програмі радіо “Свобода” “незлим словом” згадувалися й
інші активні учасники газового ринку, такі, як Павло Лазаренко та його
тодішнє оточення – нинішній віце-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко і її асистент
по “Єдиних енергетичних системах” Микола Сивульський, екс-спікер Олександр
Ткаченко, лідер “Відродження регіонів” Олександр Волков, в. о. прем’єра
за часів Кравчука Юхим Звягільський.
Президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон заявив про намір призначити послом США в Україні Карлоса Паскуаля. Як повідомляє посольство США в Україні, про це президент заявив 1 березня. Призначення К. Паскуаля послом США в Україні має затвердити сенат США. Очікується, що нинішній посол США в Україні Стівен Пайфер завершить свою місію в Україні цього літа.
К. Паскуаль є дипломатом вищої ланки дипломатичного корпусу США, спеціальним помічником президента і головним директорам у справах Росії, України та Євразії в Національній Раді безпеки. Він відповідав за просування співпраці з питань безпеки між США і Росією, підтримку України в переході до ринкової демократії та інтеграції в Європу, сприяння стабільності та безпеки на Кавказі і в Центральній Азії.
К. Паскуаль почав працювати в Національній Раді безпеки в червні 1995 року директором у справах Росії, України і Євразії, де відповідав за економічну політику, що впливає на країни колишнього СРСР. Перед цим він обіймав посаду заступника помічника адміністратора Бюро Європи і нових незалежних держав Агентства США з міжнародного розвитку. В якості представника цього агентства він працював в Судані, ПАР і Мозамбіку.
К. Паскуаль отримав ступінь бакалавра мистецтв у Стенфордському університеті
і магістра суспільної політики в Урядовій школі ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського
університету. Народився на Кубі, в Гавані.
Нинішній посол С. Пайфер прибув на роботу в Україну в січні 1998 року.
Як правило, термін ротації дипломатичних представників США – 2,5 роки.
Л. С.
Чутки про те, що народний депутат України Олександр Ємець перебуває в лікарні у важкому стані, докотилися і до Львова. “Поступ” вирішив з’ясувати, наскільки серйозних пошкоджень зазнав нардеп, а також причину їх появи.
Треба обмовитися, що чутки були дещо перебільшені, адже йшлося про три зламаних ребра і перебування Олександра Івановича в лікарні. Але, як повідомив нашого кореспондента завідувач секретаріатом фракції “Реформи-Конгрес” (в якій перебуває Олександр Ємець) Остап Семерак, “сьогодні пан Ємець почувається нормально, оскільки вже зранку був у Верховній Раді”. А попри те – порадив звернутися безпосередньо до самого народного депутата.
“Стався прикрий випадок. Я в неділю возився на лижах в Татрах. Найбільш
образливо, що подолав складні ділянки траси, так звані “чорні” траси, а
коли піднімався східцями, то несподівано підсковзнувся і впав”, – розповів
бадьорим голосом Олександр Ємець. За його словами, він зламав лише одне
ребро, але вже перебуває в робочому стані й готується до важливої зустрічі.
О. Я.
|
|