BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення
buy visitors



[BRAMA Client Websites]
Поступ лоґо, Postup logo

[ <<< INDEX ]

POSTUP - ПОСТУП
№ 40 (484), четвер
2 березня 2000 року


  1. ПЕРША СТОРІНКА
    • МАЄМО СВОЇХ ШЕРИФІВ
    • “Книга життя” близька до завершення
    • україна + НАТО = щось
    • МВФ відмовив у кредиті
  2. ПОСТУП У ЛЬВОВІ
    • Кілька слів
    • Водопостачання Львова вирішиться
    • День очищення, примирення та порозуміння
    • Молодь про референдум
    • ТРАМВАЙНІ ПЕРТУРБАЦІЇ
    • САФАРІ НА ПРИВАТНИХ РОЗПОВСЮДЖУВАЧІВ
  3. НАША СТОЛИЦЯ
    • Міжнародний вагон
    • Усі претензії – до депутата
    • Таємна скринька Пастернака
    • Громадська приймальня Віктора Пинзеника
  4. ПОСТУП З КРАЮ
    • краєвид
    • Комунальні пільги: бути чи не бути
    • В українських тюрмах і далі катують
    • Референдум у відсотках
    • СКОРОТЯТЬ 300 ТИС. БЮДЖЕТНИКІВ
    • АНДРІЙ ДЕРКАЧ СПРОСТОВУЄ НАКЛЕПИ
    • Міністри відмовляються від депутатства
  5. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОСТУП
    • край
    • МВФ відмовив у кредиті: До 31 березня
    • Невтішний ювілей
    • СВІТ
  6. ПОСТУП У СВІТ
    • СВІТоогляд
    • “Книга життя” близька до завершення
    • Убивають навіть шестирічні
    • ЄС створює альтернативу НАТО
    • Барак зазнав фіаско
  7. ТЮТЮНОВИЙ ПОСТУП
    • Львівська тютюнова фабрика: нова “Орбіта” галицьких традицій
    • Аксіома митця
  8. АРТ-ПОСТУП У СВІТ
    • АРТ-СВІТ
    • Пікассо, Матісс, Джакометті etc
    • Два погляди на сюрреалізм
  9. ПОСТУП В ОСВІТІ
    • Чоловік-учитель: повернення традицій чи виняток
    • Як подолати апатію до навчання
    • Найвища наука – це знайти своє серце...
    • ПЕРСПЕКТИВИ ЛІТНЬОГО ВІДПОЧИНКУ
  10. ДОВІДНИК ПОСТУПУ
    • нема
  11. СПОРТ-ПОСТУП
    • Iван Гецко виставлений на трансфер
    • Європейськi гранди на колiнах
    • СПОРТ-БЛІЦ
  12. ПОСТ-SCRIPTUM
    • календар
    • Воєнно-шахові легенDи
    • гороскоп

pp_40_3  
НАША СТОЛИЦЯ
СТОРІНКА 3
№ 40 (484), ЧЕТВЕР 2 березня 2000 року

Міжнародний вагон

Д.О. СВІДНИК

З НУТРА

Давно вже не доводилось мені подорожувати за кордон нашою славною залізницею. Минулого тижня трапилася така нагода – переїхатись колією від нашого Королівського столичного міста Львова до мадярської столиці Будапешта й назад. Так уже сталося, що туди везли мене “Россійскіє желєзниє дороґі”, а додому я повертався тим же потягом, але вже у вагоні “Укрзалізниці”.

Вагони – великі металеві стодоли на колесах – були однаковісінькими за конструкцією (старенькі ендеерівські СВ з тримісними купе), але московський сервіс вигідно відрізнявся від нашого вітчизняного. Провідники-москалі, хоч у спілкуванні між собою й допускали ненормативну лексику, до пасажирів звертались досить увічливо, називаючи усіх “ґосподамі”. Російська постіль була чистіша – і запакована у пакети, на вибір пропонувалися чай або кава, у виходку було мило, туалетний папір та одноразові рушники. В українському ж вагоні, який обслуговувався Львівською залізницею, не знайшлося ні чаю, ні м’якого паперу. Зате виходок був залитий водою, а по вагону час від часу перебігали таргани. Не кажу вже про ненайприємніші запахи, задуху й немиті вікна, які ніколи не відкриваються.

До того ж виявилося, що наші провідники можуть роками їздити міжнародними маршрутами і не спромогтися вивчити хоч кількох слів найпоширенішими мовами, якими доводиться часом спілкуватися з подорожніми. Видно, ніхто їм не доплачує за знання не лише східних чи угро-фінських, але й будь-яких іноземних мов, як це роблять з іншими державними службовцями.

Мені пригадалось, як у глухому американському містечку в горах Кетскіл тамтешній поштовий службовець не зміг зрозуміти моєї кепської англійської вимови. Та він не розгубився й витягнув книжку, у якій кільканадцятьма мовами та за допомогою малюнків було описано всі можливі ситуації спілкування клієнта з поштою, і ми легко порозумілися.

Напевне, у нашої залізниці не вистачає коштів на такі книжечки, а також на туалетний папір та інші витребеньки, хоча за квитки доводиться платити однакову ціну, незалежно від того, в який вагон потрапиш.
Але повернувшись до Львова, я був приємно здивований, що начальник Львівської залізниці визнаний “Галицьким лицарем” у номінації “меценат”. Крім того, сам пан начальник сказав в оперному театрі, що такими ж “лицарями” вважає й усіх працівників залізниці (сімдесят тисяч).

Тож можна, мабуть, сподіватися, що відтепер оті всі львівські залізничники будуть “по-лицарськи” ставитися до подорожуючих у їх вагонах. А Львівська залізниця знаходитиме кошти не лише на розвиток футболу та медичне обладнання, яке є ще тільки у “Мілані (Іспанія)” (sic!), але й на створення елементарних умов для безпосередніх клієнтів залізниці. Бо саме від українського вагона “Львів – Будапешт” складатиметься в іноземців перше враження про всю нашу державу. Бо нас, українців, уже все одно не здурити.



Усі претензії – до депутата

Тетяна НАГОРНА

ПИСЬМОВО

Учора львівська організація Комітету виборців України повідомила про відновлення роботи громадської приймальні “Твоє право”, яка, проіснувавши минулого року кілька місяців, перервала свою роботу через проведення в Україні президентських виборів.

Як розповів керівник цього проекту Олег Ільків, громадська приймальня вже від сьогодні знову займатиметься звичною справою, себто намагатиметься спростити, або, як іще прийнято казати, демократизувати відносини рядового виборця з владою. “Головною метою працівників приймальні “Твоє право” є не допомогти громадянинові написати якусь заяву чи звернення, а розтлумачити йому його права і переваги, про які він часто-густо навіть не здогадується. Проте не слід забувати, що ми не виступаємо юридичними посередниками між громадянином і владою, а надаємо лише безкоштовні послуги консультативного характеру”, – каже він. Отже, кожен мешканець Львівщини, який хотів би відстояти свої права, та не знає ані того, як це зробити, ані того, чи ці права у нього справді є, може звернутися по допомогу КВУ щовівторка та щочетверга за адресою:
вул. І. Франка, 16 – або ж зателефонувати за номером 72-72-68.

Крім того, готується до реалізації й іще один проект Комітету виборців України, який зветься “Депутатський екватор”. 29 березня, саме в той день, коли третій каденції Верховної Ради виповниться 2 роки (рівно половина її терміну), КВУнівці оприлюднять у пресі анкети-звіти парламентаріїв (звісно, лише тих, які зголосяться підтримати акцію) про їхню роботу упродовж усього часу, що вони володіють депутатськими мандатами. При цьому анкета складатиметься з трьох блоків: інформація про роботу депутата у ВРУ, про роботу в його регіоні та виборчому окрузі.

Варто нагадати, що минулого року така ж акція була проведена КВУ, але задіяні в ній тоді були виключно депутати від Львівщини, та й то не всі, а лише дев’ятеро бажаючих. Окрім того, що тепер звітуватимуть перед виборцями всі охочі парламентарії, незалежно від місця, де вони балотувалися. В акцію впроваджене й іще одне нововведення. Йдеться про 50 тисяч конвертів, які КВУ 29 березня пороздає виборцям у різних регіонах країни, аби ті написали листа своєму депутатові (в графі “адресат” уже вписано адресу ВРУ, тож не сподівайтеся використати конверт не за призначенням). “Виборець мусить знати про своє право звернутися до народного обранця зі свого округу. Хай пишуть усе, що хочуть: можливо, якісь побажання чи претензії, чи навіть якусь лайку”, – заохочує голова ЛОО КВУ Роман Кошовий.



Таємна скринька Пастернака

Зоряна ІЛЕНКО

АНТРОПОЛОГІЯ

Учора у Львівському музеї історії релігії кандидат медичних наук Сергій Горбенко репрезентував свою галерею скульптурних портретів, виконаних за методом професора М. Герасимова (пластична реконструкція). Така виставка в Україні експонується вперше. На нас дивляться обличчя далеких пращурів – людей доби енеоліту, епох бронзи та заліза, галицького князя Ярослава Осмомисла, володаря Фельштинського замку лицаря Фридеріка Гербурта, невідомого скіфського князя...

“Годилося б нашим митцям-різьбарям устійнити на підставі черепа мускулятуру голови покійного князя, щоб за археологічними (остеологічними) та історичними даними приблизно відтворити фізіономію Ярослава Осмомисла”. Цей заповіт видатного українського вченого Ярослава Пастернака блискуче виконав Сергій Горбенко. Він не тільки здійснив антропологічну ідентифікацію поховань ХІІ ст. в Успенському Соборі княжого Галича та реконструкцію зовнішнього вигляду легендарного галицького князя, а й написав про це ґрунтовну монографію.

Багато львів’ян пам’ятають про сенсаційну знахідку в крипті Святого Юра кісток Ярослава Осмомисла. Усе почалося з того, що у 1937 році серед фундаментів Успенського собору середньовічного княжого Галича (нині
с. Крилос Івано-Франківської області) археологічною експедицією Ярослава Пастернака було знайдено давнє поховання. Один зі скелетів, що знаходився безпосередньо у саркофазі, на думку Пастернака, належав “фундаторові собору галицькому князю Ярославу Осмомислу”, а другий, знайдений поруч із саркофагом, – невідомій жінці. Пастернак згодом напише, що череп невідомої “добув у цілості та привіз до Львова”, але місця зберігання останків не вказав. Тривалий час вважалося, що перед Другою світовою війною Пастернак передав череп князя для реконструкції зовнішнього вигляду в одну з антропологічних лабораторій М. Герасимова у Москві чи Ф. Штадмюллерові у Кьольні.

Однак таємну скриньку Ярослава Пастернака (так називають між собою знахідку вчені) відшукали під час упорядкування крипти Святоюрського собору у Львові. 18 вересня 1991 року археологічна комісія випадково натрапила на дерев’яну скриню з людськими кістками. У скрині, в пляшці з темного скла, знайшли лист Пастернака, де вказано, що це тлінні останки князя Ярослава Осмомисла, що помер 1187 року.

Було проведене ретельне антропологічне вивчення черепа і скелета, що підтвердило основну версію. А пластичною реконструкцією князя Осмомисла зайнявся Сергій Горбенко, учень М. Герасимова, який розробив антропологічні методики пластичних реконструкцій за черепом у першій половині ХХ сторіччя. Метод визнаний у світі, успішно використовується в галузях криміналістики та антропологічній реконструкції зовнішнього вигляду людей минулих століть. Герасимов створив галерею портретів понад 200 осіб, у тому числі – відомих діячів історії та культури, серед них: Ярослава Мудрого, Марії Достоєвської, адмірала Ушакова.
Сьогодні Сергій Горбенко, крім основної своєї діяльності – пластичної реконструкції облич, виношує ідею створення у Львові Інституту людини.



Громадська приймальня Віктора Пинзеника

Нещодавно минуло два роки відтоді, як у нашому місті вперше відкрила двері для відвідувачів громадська приймальня народного депутата України, голови партії “Реформи і Порядок” Віктора Пинзеника. Упродовж цього періоду її послугами скористалося близько двох тисяч мешканців Львова та області.

“Люди сюди приходять різні – від простої пенсіонерки й аж до керівників приватних підприємств малого чи середнього бізнесу. Хтось просить поради, хтось – юридичної консультації, хтось – матеріальної допомоги, а хто й просто заходить поговорити, – розповідає референт Віктора Пинзеника Людмила Сивокозова. – Виборчий округ №117, у якому Пинзеник балотувався до Верховної Ради, охоплює територію Франківського району Львова та частину Пустомитівського. Проте Віктор Михайлович ще з самого початку сказав усім нам: “Я народний депутат України, а не якогось одного населеного пункту, тож допомагатиму людям незалежно від місця, де вони мешкають”. Тож ми так і робимо: до нас звертаються досить-таки часто з усіх куточків Львівщини, а буває, що й телефонують чи надсилають листи у тій чи іншій справі з інших областей країни, як-от із Херсонщини чи Одещини...”

Чи не найважливішим напрямком роботи громадської приймальні Віктора Пинзеника є надання консультацій юридичного характеру. Тричі на тиждень громадяни можуть звернутися з проханням допомогти розібратися в українському законодавстві до юрисконсульта приймальні, Володимира Перетятка – правника з 43-річним стажем роботи. Не відмовляє пан Володимир у консультаціях і тим, хто має проблеми з підготовкою документів на отримання субсидій, пенсії, перерахунків, дозволів на будівництво і т. ін. Чи не найбільше непорозумінь виникає стосовно земельних відносин, коли у когось не зовсім законно “відрізають” шмат городу чи присадибної ділянки.

“Нерідко звертаються до мене і з суто побутовими проблемами. Люди, буває, роками добиваються, аби їхній ЖЕК взявся за ремонт даху, сходової частини будинку, балкону – ви ж знаєте, у Львові вони часом падають перехожим на голови. ЖЕКи здебільшого мало реагують на прохання мешканців, а ті, у свою чергу, не знають, до кого звернутися, аби змусити тих як слід працювати”, – розповідає юрист. Якщо справа є надто важливою або ж вирішення її значно затягується в часі, обмежитися самими лише запитами не вдається. “Віктор Михайлович якось понад рік особисто “вів” справу двох львівських багатодітних сімей, які потребували помешкання. Він звертався і в мерію, і до обласної влади. Врешті-решт одна з сімей таки отримала чотирикімнатну квартиру, житлове ж питання іншої родини, маємо надію, ось-ось вирішиться”, – переповідає Людмила Артемівна.

А от щоб надати допомогу львівським сиротинцям, Пинзенику доводиться знаходити кошти, звертаючись у бізнесові структури й широко залучаючи місцеві організації партії “Реформи і Порядок”. Віктор Михайлович уже впродовж тривалого часу опікується Львівським дитячим будинком, будинками дитини №1 і №2, а також реабілітаційним центром “Надія”, де лікуються діти, хворі на ДЦП. “Наша допомога не обмежується привезенням у дитячі будинки тонни цитрин і двох тонн шоколадних цукерок, – каже Людмила Артемівна. – Іноді навіть важко собі уявити, яких елементарних речей бракує тим дітям, тому ми насамперед вивчаємо потреби того чи іншого закладу, й купуємо те, що там є й справді необхідним”.

Громадська приймальня народного депутата Віктора Пинзеника здійснює прийом громадян щодня з 9.00 до 18.00. Юридичні консультації – у понеділок, середу і четвер з 10.00 до 13.00. Звертатися за адресою: вул. Левинського, 12. Телефон: 35-14-46.