| |||||||||||
[ <<< INDEX ]
|
POSTUP - ПОСТУП
|
| ПОСТУП |
|
№ 38 (482), вівторок
29 лютого 2000 року |
|
|
|
|
| ІЗРАЇЛЬ |
"Не зустрічайте Папу” і “Ні – зустрічі, анафема Папі” – такі “слогани”
були знайдені вчора на стінах головного рабинату Ізраїлю. У такий спосіб
деякі євреї-ультранаціоналісти і деякі ультраортодоксальні євреї досить
жорстко критикують головного рабина Ізраїлю за намір зустрітися з Папою
20-26 березня. Вони вважають, що це може розпалити місіонерську активність
християн. Головний рабин засудив графіті і назвав папу Івана Павла ІІ другом.
Продовження – стор. 6
Косовські албанці нападатимуть на Сербію?
| Косово-Сербія |
Югославські мас-медіа говорять про нову албанську воєнізовану формацію на території Сербії під назвою “Визвольне Військо Медведже, Прешева й Буджановця”, яка має на меті утворити “Велику Албанію”, відвоювавши частину території Сербії, Чорногорії та Македонії. “Визвольне Військо” планує розпочати активні дії навесні в південно-східних районах Сербії, де частково проживають етнічні албанці. Тим часом сербсько-албанський конфлікт поширився на територію південно-східної Сербії. Четверта й найсильніша сутичка за той місяць сталася минулої неділі в селі Кончуль, що неподалік сербсько-косовського кордону. В перестрілці загинув майор міліції Димітрієвіч і поранено ще трьох працівників МВС Сербії.
Україна наздогнала Пакистан
| ДЕФОЛТ |
Україна відмовилася виплачувати процентний купон та сам кредит за єврооблігаціями
України, номінованими в німецьких марках, у розмірі близько 246 млн. дойчмарок.
“Таким чином, наша країна стала третьою країною у світі після Пакистану
і Еквадору, яка не повернула єврокредитів”, – пише Financial Times Deutschland.
Продовження – стор. 5
Соцпартія:поділ і об’єднання
| ДРЕЙФ |
Суперечності між керівництвом Соціалістичної партії і групою Івана Чижа,
яка створила 22 січня соціалістичну платформу в партії, досягли апогею.
Після виключення політрадою СПУ восьми партійних керівників на чолі з І.Чижем,
які виступали за внутрішньопартійну демократизацію і критикували керівництво
партії, Рада соціалістичної платформи оголосила у ці вихідні про припинення
своєї діяльності. Того ж дня ініціативна група колишніх членів соціалістичної
платформи і представники всіх регіонів України провели збори, на яких ухвалили
рішення про початок роботи щодо створення об’єднання лівих сил.
Продовження – стор. 4
Львів вітає Галицьких лицарів
| НОМІНАЦІЇ |
Владику Любомира Гузара, єпископа-помічника глави УГКЦ, львів’яни визнали постаттю минулого, 1999 року.
Для визначення найдостойнішого із достойних організатори акції “Найпопулярніша особа Львівщини – Галицький лицар” (а це Фонд розвитку Львівщини та Центр політичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка) розіслали львів’янам 100 тисяч анкет. Підсумки цього опитування були урочисто підведені в суботу у Львівській Опері.
Окрім “Постаті року”, було вшановано сімнадцять достойників у ще тринадцяти номінаціях. Гідних звання “Лицаря Галичини” визначали шляхом опитування журналістів, політичних і громадських діячів, політологів – окремо у кожній номінації. Із понад тисячі імен найвідоміших у нас осіб Центр політичних досліджень відібрав близько чотирьохсот найпопулярніших, систематизував їх за окремими номінаціями і доручив експертам оцінити їхню популярність. Після математичної обробки результатів визначено кращих. Ними стали:
Номінація “Політичний діяч” – Віктор Пинзеник, народний депутат України, голова партії “Реформи і порядок”
Номінація “Громадський діяч” – Мирослав Маринович, директор Інституту релігії та суспільства, відомий правозахисник
Номінація “Фінансист” – Олександр Сухомлин, головний інвестор Львівської тютюнової фабрики
Номінація “Правник” – Богдан Ринажевський, прокурор Львівської області
Номінація “Журналіст” – Наталя Балюк (газета “Високий Замок”) і Юрій Винничук (газета “Поступ”)
Номінація “Діяч культури та мистецтв” – Богдан Ступка, народний артист України, міністр культури та Борис Возницький, директор Львівської картинної галереї
Номінація “Підприємець” – Любомир Буняк, директор Державного підприємства магістральних нафтопроводів “Дружба” та Михайло Сидорович, генеральний директор акціонерного товариства “Львівнафтопродукт”
Номінація “Науковець, освітянин” – Ярослав Дашкевич, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського Національної Академії Наук України та Іван Вакарчук, ректор Львівського Національного університету імені Івана Франка
Номінація “Міський голова” – Василь Куйбіда, міський голова Львова
Номінація “Законодавець” – Зорислава Ромовська, народний депутат України
Номінація “Державець” – Степан Сенчук, голова Львівської обласної ради, голова Львівської обласної державної адміністрації
Номінація “Меценат” – Георгій Кірпа, начальник Львівської залізниці
Номінація “Львів’янин, що проживає поза Львовом” – Зеновій Кулик, ініціатор
створення журналу “Політика та культура” (“ПіК”)
Продовження теми – стор. 3
Мирослав ПЕРУН
| ЧЕЧНЯ |
Інформаційна війна між росіянами і чеченцями триває. Чеченці якісно змінили вигляд свого сайту Kavkaz.org. Тепер інформацію з нього можна читати не лише російською мовою, а й англійською, фінською, боснійською і... українською. Українською мовою з новинами “Кавказ-центру” можна ознайомитись і безпосередньо у львівському дайджесті новин за адресою lviv.net/news/kavkaz (там же є архів новин починаючи з 20 вересня минулого року).
Нарешті дещо прояснилося і з долею кореспондента “Радіо Свобода” Андрєя Бабіцького. Минулої п’ятниці він подзвонив у корпункт своєї радіостанції у Владикавказі та попросив колег приїхати до нього у столицю Дагестану – Махачкалу. Проте зустріч не відбулась. Бабіцького затримали в кафе під час перевірки документів. Після того, як журналіст пред’явив паспорт на ім’я азербайджанця Алі Іса-огли Мусаєва, його упізнав один із російських омонівців. Тож тепер кореспондента “Радіо Свобода” звинувачують у підробці документів і йому загрожує два роки позбавлення волі. Того ж дня у МВС Дагестану було викликано як свідка його колегу Олега Кусова, якому і вдалося побачитись із Бабіцьким. Адвокати журналіста впевнені, що їм вдасться звільнити його під підписку про невиїзд. Поки що доля Бабіцького викликає більше запитань, ніж відповідей. Але вже з розповіді Кусова стає зрозуміло, що Бабіцького утримували насильно у чеченському селі люди, які не мають жодного відношення до руху опору (найімовірніше, що це були чеченці проросійської орієнтації). Привертає увагу те, що Бабіцького привезли до Дагестану негайно після того, як сенат США одноголосно (!) прийняв резолюцію, у якій засудив уряд Росії за ситуацію, створену навколо кореспондента “Радіо Свобода”. Текст резолюції короткий, проте досить жорсткий, тому варто навести його повністю.
– Затримання Андрєя Бабіцького російськими властями та дезинформація,
яку уряд РФ поширює з цього приводу:
a) є вартим осуду поводженням з цивільною особою у зоні конфлікту,
що порушує Женевську конвенцію та відповідні протоколи і
b) демонструє нетерпимість уряду Російської Федерації до вільної та
демократичної преси.
– Своїми діями уряд РФ покладає на себе відповідальність за безпеку
Андрія Бабіцього.
– Уряд РФ повинен забезпечити благополучне повернення кореспондента
РСЕ/РС Андрєя Бабіцького.
Продовження – стор. 6
|
|